Ель Класіко й решта топ-матчів. Аналіз суддівства з Сергієм Шебеком

Середина тижня була в провідних футбольних країнах спекотною, що для зими не дуже звично. Зрештою, вже через два тижні поновлюються єврокубки і режим поєдинків «через три дні на четвертий» знову стане традиційним. Поки ж іспанці, італійці та французи провели матчі різних стадій кубкових турнірів, а в англійській Прем’єр-лізі зіграні матчі 24-го туру. Звісно, головним матчем був Ель-класико. Але, як то не дивовижно звучить, з точки зору суддівства головний поєдинок останніх двох днів був найспокійнішим. Згоден з цим і експерт UA-Футболу, колишній рефері ФІФА Сергій Шебек.

Суддівський аналіз повторного півфіналу Кубка Італії «Лаціо» - «Ювентус» - в матеріалі «В Італії розпочалося полювання на "Стару Сеньору"?»

Чемпіонат Англії. 24-й тур

«Куїнз Парк Рейнджерс» - «Манчестер Сіті» - 0:0. Суддя – Філ Дауд

54-та хвилина. Півоборонець господарів Шон Деррі, високо піднявши ногу, вибив м’яч за бокову лінію з-під Давіда Сілви. Іспанцеві така «зухвалість» не сподобалася й він увідповідь легко дав Деррі по ногах. Суддя момент проіґнорував.

Сергій Шебек: За свою відмашку Сілва мав отримати попередження. Арбітр не мав залишати цей момент без уваги.

74-та хвилина: Нападник «КПР» Лоїк Ремі вривався справа у штрафний майданчик гостей, але на вході до 16-метрової зони, щойно зблизився з центрбеком «Сіті» Джуліаном Лескоттом, впав. Рефері пенальті не призначив.

Сергій Шебек: З боку нападника – чистої води симуляція. Суддя, щоб не було подальших суперечок і сумнівів, мав зупинити гру і показати Ремі жовту картку. Цей епізод відбувався перед носом в асистента й він, безперечно, мав підказати Дауду правильне рішення. Хоча в динаміці визначити, було порушення правил чи симуляція, не легко. Нога Лескотта тягнулася одночасно і до м’яча, і до ноги Ремі. Француз, відчувши це, обрав метод найменшого супротиву й вирішив обманути арбітра. Контакту між суперниками не було.

85-та хвилина. Форвард гостей Едін Джеко в межах штрафного майданчика відкинув м’яч під удар Давіду Сілві. Той вистрелив, але влучив в притиснену до тіла руку оборонця «КПР». Дауд порушення не зафіксував.

Сергій Шебек: Хоча м’яч після удару Сілви йшов прямо у ворота, рука оборонця «КПР» була притисненою до тіла. Відповідно, мови про призначення пенальті бути не могло.

88-ма хвилина. Свіжий гравець «МанСіті» Скотт Сінклейр увійшов в штрафний майданчик зліва й зумів прокинути м’яча між ніг оборонцеві суперника Недуму Онуосі. Втім, той зіграв у підкаті й ліквідував загрозу. Чи зіграв Онуоха лише в м’яч?

Сергій Шебек: З першого ракурсу, який нам демонструвало телебачення, порушення з боку Онуохи здавалося беззаперечним. Власне, так само здалося гравцям «Манчестер Сіті», які вчотирьох здійняли руки, вимагаючи призначення пенальті. Але дивимося епізод з інших ракурсів, зокрема з того, з якого його бачив арбітр і приходимо до висновку, що порушення не було. Онуоха чітко виткнув м’яч з-під ніг Сінклейра, а той перевалився через ногу. Хоча найкраще видно, що порушення не було, з камери, яка розташована за ворітьми. Артітр з того ракурсу, в якому момент бачив він, міг помилитися. Але рішення Дауд прийняв вірне. За рахунок досвіду.

До слова, Філові Дауду – 50 років. В Англії все дуже просто: здав фізичні тести – можеш судити і жоден Колліна тобі не указ. Для Дауда ця гра була 600-ю в кар’єрі, звісно, з урахування проведених матчів в усіх лігах, як в полі, так і на лінії. Цей рефері багато не бігає, але вміло «читає» гру завдяки досвіду.

«Арсенал» - «Ліверпуль» - 2:2. Суддя – Кевін Френд

49-та хвилина. Оборонцеві «канонірів» Томасу Фермалену м’яч у боротьбі з Даніелем Старріджем влучив в обидві руки – спершу в ліву. Потім у праву. Проте пенальті у ворота господарів не було.

Сергій Шебек: Чітке розуміння того, що відбулося в цьому епізоді, нам дала тільки картинка з-за воріт. В арбітра таких «очей» немає. Тут треба вести мову навіть не про помилку. Суддю в полі перекривали троє гравців, через те непомітного руху правої руки Фермалена до м’яча він бачити не міг. Спершу, м’яч справді впав на ліву руку бельгійця. А правицею він зробив до «сфери» рух і виткнув м’яч далі від Старріджа. Свідомо чи ні – питання інше. Звісно, в ідеалі то мав бути пенальті, бо ми спостерігали рух руки до м’яча, що є одним з критеріїв призначення одинадцятиметрових ударів. Асистентові розгледіти деталі теж було важко. По-перше, він знаходився від епізоду далеко. По-друге, видимість лайнсмену закривала спина Фермалена. Це якраз той випадок, коли треба говорити про людський фактор і осуджувати арбітрів тут не можна.

56-та хвилина. Хавбек «Арсенала» Джек Вілшир, обігравшись з партнером у «стінку», намагався вірватися в карну зону суперника, однак впав, щойно зійшовшись з мерсисайдцем Лукасом Лейвою. Арбітр призначив штрафний з 25-метрової відстані, хоча повтор демонструє, що порушення було сумнівним.

Сергій Шебек: Момент з тої ж опери – арбітр бачить епізод лише з одного ракурсу. З тої камери, з якої ми бачили першу телекартинку, була нагода бачити єдиноборство так, як його бачив суддя. Виглядає, як порушення. Очевидно, арбітра збив зпантелику рух ноги оборонця в напрямку Вілшира. З цієї позиції виглядало, що Лейва зробив підніжку. Але з іншої камери видно, що Вілшир банально наступив на м’яч і впав. При цьому арбітр обрав правильну позицію, він був близько до епізоду, атака розвивалася справа від нього. Звинувачувати суддю не можна, бо він не здатен одночасно оцінити момент з усіх точок.

Кубок Іспанії. 1/2 фіналу. Перші матчі

«Реал» - Барселона» - 1:1. Суддя – Клос Ґомес

Сергій Шебек: Арбітр залишив від своєї роботи дуже гарне враження і жодної серйозної похибки в його виконанні я відзначити не можу. Рефері створив на полі свято як для футболістів і вболівальників, так і для себе. Усі рішення Клоса Ґомеса біли чіткими і зрозумілими. Гру рефері провів дуже впевнено, солідно. Найбільше мені сподобалося те, що Клос Ґомес на початку матчу не поспішав роздавати картки. Він розумів, що ця гра – знакова. Покажеш картку раніше, ніж треба й потім доведеться виганяти гравця з поля. Відповідно, одна з команд залишається в меншості і свято псується. Хоча формально в арбітра на початку гри були моменти, де він міг попередити кількох футболістів і був би правий. Але він не приймав гарячкових рішень.

В підсумку Клос Ґомес виніс шість попереджень, і кожне було абсолютно справедливим і своєчасним. Ми, судді, любимо говорити: не додав чи передав карток. В даному випадку кожне покарання – вчасне й виважене. Клос Ґомес був психологічно стійким і коли гравці обох команд намагалися на нього тиснути, він своєчасно присік таку поведінку. Футболісти побачили, що вплинути на суддю вони не зможуть і надалі гра пішла під диктовку Клоса Ґомеса. Проведення поєдинку диктував арібтр, а не гравці диктували арбітрові, що треба робити. Це – ознака високої майстерності судді. Клос Ґомес гарно рухався полем. Єдину похибку на 56-й хвилині допустив асистент, котрий зафіксував у «Барселони» офсайд і зірвав каталонцям атаку. Але загалом робота Клоса Ґомеса є взірцем того, як арбітр має проводити важку гру.

«Атлетіко» - «Севілья» - 2:1. Суддя – Айза Ґамес

48-ма хвилина. Оборонець «Севільї» Емір Спахіч в штрафному майданчику в боротьбі з нападником «Атлетіко» Дієґо Костою впав і лежачи зіграв рукою, не давши форвардові пробити. Арбітр призначив пенальті і показав попередження Спахічу, котре виявилося для нього другим.

Сергій Шебек: Рішення судді правильне, бо оборонець «Севільї» грав рукою зумисне і фактично вкрав м’яча з ноги нападника.

55-та хвилина. Нападник «Севільї» Альваро Неґредо увійшов у штрафний майданчик суперника. Назустріч йому вибіг воротар «Атлетіко» Тібо Куртуа, а паралельним курсом з форвардом біг оборонець «матрацників» Дієґо Ґодін. Нападник підсік м’яч над голкіпером і «куля» влучила в руку Ґодіна. Суддя призначив пенальті і показав пряму червону картку уругвайському легіонерові «Атлетіко».

Сергій Шебек: Згоден з вердиктом арбітра лише наполовину. Хоч то була й випадкова рука, одинадцятиметровий правильний, бо рука була виставленою, відведена в сторону. Пенальті справедливий, але м’яч у руку Ґодіну потрапив випадково. І я б не сказав, що то був фол останньої надії. Невідомо, чи м’яч влучив би у ворота. Вилучивши Ґодіна, суддя, на мою думку, помилився. Серед навчальних кліпів ФІФА є дуже гарний приклад, коли в одному з матчів Ліги чемпіонів оборонець падав на лінії воріт і м’яч влучив йому у руку. Згідно рекомендацій ФІФА це не пенальті, і не фол останньої надії.

70-та хвилина. Гравець «Севільї» Фернандо Наварро у власному штрафному майданчику в боротьбі за м’яч з Крістіаном Родріґесом впав і на газоні зачепив м’яч рукою. Рефері попередив андалузця і призначив пенальті.

Сергій Шебек: Перед тим, як говорити про гру рукою, треба згадати про епізод, що передував падінню Наварро. Родріґес в боротьбі свідомо штовхнув Фернандо в спину. Наварро падав, втративши стійкість і при падінні торкнувся м’яча випадково. Можливо, пенальті справедливий, але єдиноборство він трактував невірно. Арбітр мав фіксувати поштовх – то раз. Друге – Наварро не грав рукою свідомо і, відповідно, на попередження не заслуговував.

85-та хвилина. Фернандо Наварро збив нападника гостей Дієго Косту і був вилучений за фол останньої надії.

Сергій Шебек: Момент дуже дискусійний і важкий для прийняття рішення. Вважаю, показавши пряму червону картку, суддя помилився. Під критерій визначення фолу останньої надії (або якщо говорити по-книжному, за позбавлення гравця явної нагоди забити м'яч) потрапляє розташування оборонців команди, на ворота якої йде атака. Коли Наварро збивав Косту, поряд, в метрі від гравця «Севільї», був його партнер по команді. У того була нагода наздогнати Косту і перехопити м’яча. Суддя з червоною карткою на мій погляд поспішив, але в динаміці оцінити ситуацію йому було важко. Очевидно, арбітр вважав, що партнер Наварро не встигне завадити Кості. Вважаю, рефері міг поступити хитріше й мудріше: оскільки в Наварро вже була жовта картка, він міг показати йому друге попередження, яке автоматично стало вилученням.

Кубок Франції. 1/16 фіналу

«Руан» - «Олімпік» Марсель – 1:2. Суддя – Саїд Еджімі

59-та хвилина. Марселець Моду Суґу виконав навіс з правого флангу, але м’яч зрізався у нього з ноги і полетів під поперечину воріт місцевої команди, яка виступає в Національній лізі. Воротар «Руана» Тео Дефурні, котрий вийшов з воріт, в останню мить дістав «сферу», в стрибку залетів за лінію воріт, але м’яч зафіксував на стрічці. Втім, арбітр вважав інакше і вказав на центр. «Олімпік» повів 0:2…

Сергій Шебек: Голу не було взагалі, але вини арбітра в тому, що взяття воріт зарахували, немає. Він не міг взяти це рішення на себе, оскільки знаходися далеко, і бачити, чи пересік м’яч лінію воріт, не міг. Думаю, підвів Еджімі асистент. Очевидно, лайнсмен, побігши від кутового прапорця в напрямку середини поля, як того потребують методичні вказівки у випадках, коли забиваються голи, сигналізував арбітрові, що відбулося взяття воріт. Воротар зумів зупинити м’яч точнісінько на лінії. Так, корпус голкіпера повністю був за лінією, але «сфера» її не пересікла. Не знаю, в якому ракурсі асистент бачив цей момент, але що він помилився – беззаперечно. Це його груба помилка.