"Металург" З - "Карпати" 1:1. Запорізька мука Львова

21-й тур чемпіонату України-2012/2013

15 березня. Запоріжжя. «Славутич-Арена». 2 500 глядачів

«Металург» З – «Карпати» - 1:1

Голи: Матеуш 31 – Кополовець 10

«Металург» З: Грдлічка – Сахневич, Матеуш, А. Нестеров, Коротецький – Рудика (к) (Гавриш 86), А. Оберемко – Пісоцький, Жуніор (Лазарович 90+1), Опанасенко – Ібраїмі (М. Йокіч 52)

Тренер – Сергій Зайцев

«Карпати»: Мисак – Ксьонз, Мілошевіч, Балажіц, Бидловський – Худоб’як (к) (Штіліч 82), Даушвілі, Голодюк – Марселіньо (Зеньов 71), Кенія, Кополовець (Завійський 88)

Тренер – Ніколай Костов

Судді: Труханов (Харків) – Трехліб (Дніпропетровськ), А. Скрипка (Кіровоград) – С. Бойко (Київська обл.), Фощій (Черкаси)

Попередження: Матеуш 4, Рудика 62, Коротецький 78 – Балажіц 79

Навіть попри проливний дощ, під акомпанемент якого відбувався майже весь матч, учасникам цього поєдинку ще дуже пощастило. Найближчими днями синоптики прогнозують по всій території України штормове попередження і дуже холодну погоду. Через те запорізькі +10 можна назвати комфортними. Разом з тим, диктувати умови на полі, яке ще до завершення першого тайму стало доволі в’язким, було важко. Відповідно, перемогти міг не стільки більш майстерний, скільки характерніший.

Обидва тренери, з огляду на стартові склади, здивували, змінивши номінально основних воротарів. Наставник господарів Сергій Зайцев наважився випустити замість Віталія Руденка чеського голкіпера Лібора Грдлічку. Цей воротар з’явився у Запоріжжі буквально напередодні матчу, перейшовши з ісловацького «Ружемборока». До слова, Грдлічка народився 2 січня, котре з огляду на те, що саме в цей день народилися видатні українські воротарі Рудаков і Шовковський, може вважатися днем воротарським. У «Карпат» замість Мартіна Богатінова у рамці з’явився Роман Мисак і цю зміну, можливо, можна пояснити тим, що македонець має в своєму пасиві три попередження і відповідно ризикує пропустити матч 22-го туру проти «Шахтаря».

В решті Зайцев виставив склад абсолютно ідентичний тому, що грав у стартовому матчі весняної частини проти «Іллічівця». Ось лишень розстановка трохи різнилася. Ігор Коротецький діяв не на правому фланзі оборони, а на лівому, а справа вийшов Андрій Сахневич, котрий дебютний матч весни провів зліва в атаці. Замість нього лівим вінґером став Євген Опанасенко, котрий в перших двох березневих турах встиг пограти на обох краях захисту. В ролі центрбеків, як зазвичай, виступали Енріке Матеуш і Андрій Нестеров. Пара опорних пів оборонців – Сергій Рудика і Андрій Оберемко. На місці правого вінґера діяв Євген Пісоцький, а під єдиним нападником Бесартом Ібраїмі грав Жуніор.

У карпатівців після несподіваної дискваліфікації Ігоря Пластуна в центрі оборони поряд з Іваном Мілошевічем прогнозовано вийшов Ґреґор Балажіц. На краях оборони прогнозовано вийшли Павло Ксьонз (справа) та Володимир Бидловський (зліва). Трикутник хавбеків був традиційним – Муртаз Даушвілі, правіше над яким діяв Ігор Худоб’як, лівіше – Олег Голодюк. В атаці не було центрфорварда Олександра Гладкого, натомість вийшли три технарі – Леван Кенія, Марселіньо і Михайло Кополовець. Для останнього це був перший офіційний матч в 2013-му році, а бразилець вперше з’явився в основі львів’ян. При цьому грузин діяв в центрі нападу, Кополовець розташувався зліва, Марселіньо – справа. Стосовно ж Гладкого, то вже після фінального свистка Костов дасть зрозуміти, що відсутність Олександра у Запоріжжі пов’язана не стільки з дисциплінарними питаннями.

Львів’яни з перших же хвилин почали діяти з позиції сили. Перший момент гості створили доволі швидко, після того, як Кенія здійснив прохід по центру і намагався увірватися до штрафного майданчика. Не вийшло, бо метри за три до 16-метрової лінії прохід зупинив, зігравши в падінні рукою центрбек суперників Матеуш. Тим самим, бразилець, отримавши «сигнальне» пропустить наступну зустріч своєї команди, але від голу команду в цьому локальному епізоді він вберіг – Ксьонз пробив зі штрафного над поперечиною.

То була пристрілка, а на десятій хвилині гості відкрили рахунок, причому зробили це дуже легко. Коротецький на правому краї атаки суперника дав без перешкод відпасувати м’яч в штрафний майданчик на Кополовця, а Михайло, першим дотиком прийнявши м’яч, другим спрямував «кулю» в ближній кут. Таким чином, щоб розмочити Грдлічку, львів’янам знадобилося зовсім мало часу, проте сам воротар в пропущеному м’ячі не винен. Звинувачувати поряд з Коротецьким варто Сахневича і Нестерова, котрі дали надто багато волі майбутньому авторові гола поруч з власними воротами.

Відкривши рахунок, «Карпати» впіймали кураж і понеслися «добивати» суперника. Втім, охолодила наміри гостей контратака запоріжців, яку завершував, отримавши проникаючу передачу зі своєї половини поля, після ривка правим краєм Пісоцький. Євген втік від Бидловського і пробив низом, на силу в дальній кут і не влучив у рамку зовсім трохи. Згодом оборонці львів’ян заблокували постріл Ібраїмі після атаки господарів лівим краєм.

Витримавши цей не дуже переконливий наступ у відповідь, карпатівці повернули собі перевагу назад, застосувавши тотальний пресинг. Власне, саме не даючи супернику довго перейти на свою половину і тривалий час контролюючи м’яч, гості ледь не забили другий гол. То Кополовець зліва скинув «кулю» під удар Даушвілі, а Муртаз вистрелив метрів з 25-ти – Грдлічка витягнув м’яч з самісінької «дев’ятки». Потім був ще один дальній удар у виконанні того ж Даушвілі й під акомпанемент проливного весняного дощу гості поволі збавили оберти й не помітили, як почали віддавати перевагу. За рахунок найперше бажання й інтенсивності запоріжці непомітно змістили епіцентр ігрових дій в зону між центральною лінією і штрафним майданчиком гостей. Тому й гол на 31-й хвилині можна назвати до певної міри логічним. Жуніор подав м’яч з кута поля, а Матеуш, випередивши на ближній стійці Балажіца, у високому стрибку вколотив м’яч у верхній кут – 1:1.

Самі того не бажаючи, «Карпати» почали втягуватися у в’язку боротьбу, яка була явно на руку менш технічним господарям. Повернути гру в комбінаційне русло теж вдавалося лише епізодично і після одного з таких епізодів на 37-й хвилині Марселіньо після атаки справа бив метрів з 17-ти – неточно. Через дві хвилини після розіграшу кутового майже з того ж місця поруч зі стійкою на техніку вдарив Кенія. Але то були винятки з загальної картини. Господарі багато рухалися і не давали суперникам вільно приймати м’яч. Окрім того, «Карпати» явно гірше рухалися.

Позначити свою перевагу в дебюті другого тайму гостям теж особливо не вдалося, а Зайцев заміною на 51-й хвилині продемонстрував бажання зміцнити середню лінію. Тренер змінив центрфорварда – замість Ібраїмі вийшов Мілош Йокіч. Свіжий виконавець став діяти з на позиції опорного хава, Оберемко перемістився на місце під нападником, а на вістря перейшов Жуніор. Ця перестановка мала сенс з огляду на те, що львів’яни, як і в першому таймі (зрештою, як і в поєдинках з «Таврією» і «Чорноморцем»), всі свої атаки проводили через центр. Запоріжці з такими діями розібралися і в перших пів другого тайму не дозволили супернику створити й натяку на небезпеку поруч з власними воротами. Інша річ, що контргра у господарів була відсутня повністю. Єдиний момент виник на 67-й хвилині, коли Пісоцький після передачі від Йокіча зліва бив метрів з 11-ти головою – м’яч у стрибку відбив Мисак.

Статус фаворита змушував Костова щось змінювати. Шкода лишень, що свою помилку з введенням до складу для гри на такому важкому полі Марселіньо тренер визнав лише на 71-й хвилині. Замість бразильця вийшов Сергій Зеньов й відповідно перейшов на вістря атаки, а Кополовець і Кенія діяли з флангів. Ефекту від тих перестановок не було ані найменшого – львів’яни не могли добратися до штрафного майданчика суперників навіть з допомогою стандартних положень. Гра гостей на фоні старанності запоріжців складала гнітюче враження.

На 82-й хвилині Костов викинув з рукава останній козир – випустив замість Худоб’яка Семіра Штіліча. Правда, очікувати, що боснієць на такому важкому полі і за такий важкий проміжок часу налагодить комбінаційну гру, було важко. Інша річ, вирішити долю гри за рахунок індивідуальної майстерності. На таке Штіліч здатен завжди, навіть за умови, що зараз він перебуває в не найкращій формі. Худоб’як же, якого змінив Семір, знову був одним з кращих у складі своєї команди, виконав великий об’єм чорнової роботи, але стати диспетчером в повному розумінні слова так і не зміг.

Зрештою, дуже скоро Костов зрозумів, що змінити щось в цьому матчі вже не вдасться. Свою фактичну капітуляцію тренер визнав, випустивши на 88-й хвилині замість Кополовця 17-річного Тараса Завійського. Але за що треба болгарському тренерові віддати належне, так це за такі сміливі рішення в критичних ситуаціях. Гірше своїй команді з таким її налаштуванням тренер не робив точно.

Але ось парадокс: в доданих арбітром п’ять хвилин на полі були такі «Карпати», яких не було впродовж усього попереднього часу цього матчу. В команди звідкись взялися сили і вона зарухалася, знову, як в окремих відрізках на старті матчу запресингувала суперника і відразу отримала шанси забити. Спершу після зміщення Ксьонза в центр і його передачі вліво на ударну позицію вийшов Штіліч, але пробив Семір невдало – над перекладиною. А буквально перед самим свистком успіхом ледь не завершилася чергова вперта спроба пройти всю оборону суперника самотужки у виконанні Кенії. Леван на правому фланзі втік від двох суперників і зробив передачу в центр на Зеньова. Сергій невловимими рухом прокинув п’яткою м’яч під собою і опинився перед Грдлічкою один. Проте в ще кращій позиції був Завійський, котрий бив на виконання в дальній кут. Втім, чех зробив сейв і завершив свій матч в українському чемпіонаті на мажорній ноті. «Карпати» показали, що вони сильніші, але десяти хвилин гри на повну потужність замало навіть для того, щоб вигравати в аутсайдера.