Лига Європи. "Зестафоні" - "Карпати" 0:1. Усе найкраще – гостям

Грузія. Зестафоні. Стадіон «Центральний»

Головний арбітр: Томмі Шервен (Норвегія)
Асистенти: Франк Андас, Кім Томас Хаглунн (обидва - Норвегія)

"Зестафоні" - "Карпати" 0:1

Гол: Кожанов 90+1

"Зестафоні": Квасхвадзе, Оніані, Аладашвілі, Даушвілі (Бенашвілі 80), Гелашвілі, Дзарія (Бабунашвілі 60), Двалі (Цинамджвіршвілі 67), Хідешелі, Апціаурі, Грігалашвілі, Еліава

"Карпати": Тлумак, Батіста, Ґодвін, Зеньов (Гурулі 45+5), Кожанов, Мілошевіч, Ощипко (Авелар 33), Ткачук, Тубіч, Федецький, Худоб’як

Попередження: Оніані 44 - Батіста 66, Тубіч 70

Грузія. Неймовірно пекуча країна, яка дала зрозуміти, хто буде головним гравцем на полі, щойно «Карпати» зійшли на трап літака. У затінку – 40, на сонці доходило до 50 градусів спеки. А ще гарячий вітер, який тільки погіршував ситуацію. Відразу після оформлення усіх формальностей в аеропорту Кутаїсі команда першим ділом сховалася в автобус з кондиціонером. Останнім туди зайшов Сандро Гурулі. На нього чекала немала делегація родичів, яку очолював батько карпатівця Гія Гурулі, один з найтехнічних гравців в історії грузинського футболу. Родичі пообіцяли організувати солідну групу підтримки на стадіоні, усі вони мали приїхати в Зестафоні з села Нижнє Сазано. Там живе щонайменше 15 сімей з прізвищем Гурулі. Окрім того групу підтримки «Карпат» склало 26 активних фанатів. Паритися в місті вони наміру не мали, тож чкурнули на море.

Коли спека трохи вгамувалася, «Карпати» вирушили на тренування. До Зестафоні з Кутаїсі треба їхати кілометрів 30. З місцевими водіями ця відстань видавалася просто нікчемною – не було часу як слід розгледіти пейзажі регіону, де колись була держава Колхіда. На стадіоні на «Карпати» уже чекали. З приємного – щойно «зелено-білі» вийшли з підтрибунних приміщень, відразу ж почули оплески на свою адресу. Майже сотня уболівальників привітала «Карпати» з прибуттям до Грузії. З неприємного – поле. Здалеку воно видавалося зеленим, але вже за кілька метрів можна було розгледіти його реальний стан. Трава практично не росла – доведеться грати на тому, що посадили раніше. І справді, після тренування Олег Кононов, на запитання про стан газону, сумно відповів «Не будем про погане». Ігор Худоб’як і взагалі за голову схопився. В принципі, звинувачувати грузинів за те, що вони не підготували поле як слід, не треба. При такій погоді, та ще й без відповідної кількості спеціальної техніки, мало хто зміг би це зробити.

…Дві години до початку гри. Площа перед стадіоном кишить людьми. За твердженням місцевих уболівальників, «Зестафоні» - найпопулярніша команда Грузії. Скажімо, у той же день, в Тбілісі місцеве «Динамо» грало проти «Штурму». Зі столиці до Зестафоні вирушило кілька автобусів фанів, які віддали перевагу іншому матчу.

Ставлення грузинів до українців словами важко передати. Як тільки місцеві уболівальники дізнавалися, що до них приїхали «гості з братньої України» (саме так оголошував диктор на стадіоні), відразу ж віталися, пропонували свою допомогу, пригощали тим чим мали, або просто усміхалися і говорили щось на кшталт «Слава Україні», «Ще не вмерла Україна», «Хай вічно живе Україна» і так далі. Жодного лицемірства. «Ви у нас в гостях, уболівайте так, як вважаєте за потрібне, ніхто вам і слова не скаже» - ламаною російською сказав мені один аксакал.

Здалося, що грузини змовилися – хто сигналив з машини і махав руками, побачивши зелено-білу футболку, хто просто підходив і по-грузинськи щось швидко говорив. Судячи з усього, про рахунок 2:0, на користь «Зестафоні». Старше покоління питало про молодого Юрія Габовду, і коли довідувалося, що він племінник того самого Яноша, відразу починали згадувати старі часи і перераховувати усіх відомих карпатівців.

От-от мала розпочатися гра. Олег Кононов складом не здивував: Тлумак у воротах, четвірка оборонців Федецький, Тубіч, Мілошевіч, Ощипко, трійка хавбеків Годвін, Худоб’як, Ткачук, і стільки ж нападників – Кожанов, Батіста, Зеньов.

Георгій Гегучадзе випустив практично тих же гравців, що й у львівському матчі, хіба один з лідерів Торніке Апціаурі вийшов у старті з капітанською пов’язкою, а Бабунашвілі залишився на лаві запасних. Особлива увага уболівальників прикута до пари нападників Гелашвілі – Двалі. Як на мене, найкраще про них розповів тутешній дядько: «Гелашвілі швидкий, а Двалі розумний». Саме від «швидкого» виникла небезпека вже на третій секунді гри – він увірвався у штрафний, але упав під час зіткнення з Тубічем. Норвезький рефері дав грати. Перші хвилини за грузинами, яких гнали вперед переповнені трибуни місцевого 5-тисячника. Навіть при такій кількості людей, повний стадіон створює неповторну атмосферу.

«Карпати» спокійно оборонялися – треба було вичекати, поки господарі вдосталь нафінтяться. Грузинський футбол і техніка це синоніми. У цьому компоненті сподобався лівий захисник «Зестафоні» Оніані. Для середняка нашого чемпіонаті це було б непогане придбання. Але і крім нього було кому крутити голову нашій обороні. Словом, центральній ланці «Карпат» не до веселощів – відібрати м’яча в грузинів може й не є архіскладним завдання, але робити це досить складно. Все ж найголовніше, що оборона практично жодного разу не дозволила господарям пробити у рамку воріт.

«Карпати» теж не мали багато моментів. У першому таймі найкращий був у Ткачука, який красиво пробив головою після навісу Ощипка. А трохи згодом лівий захисник невдало постелився у підкаті, після чого зазнав серйозної травми. За попередньою інформацією – розрив зв'язок на коліні. Відразу ж після того, як його замінив Авелар на стадіоні стало темно. Світло у четвер зникало по всюди. Місцеві уболівальники навіть не здивувалися такому розвитку подій. Хвилин 20 їм довелося чекати, поки загоряться лампи. Так і сталося, але відновити усі ліхтарі не вдалося – шмат першого тайму і весь другий команди грали в не зовсім відповідних умовах. Але грали.

За кілька хвилин до перерви, у штрафному «Зестафоні», Зеньов зіштовхнувся з оборонцем і теж був змушений покинути поле. Замість нього, на радість жителям Нижнього Сазано, вийшов Гурулі. Показав він себе у другому таймі.

Продовження гри не змінило розвитку подій на полі. «Зестафоні» й надалі продовжувало атакувати, «Карпати» спокійно захищалися, і при першій-ліпшій нагоді розганяли свої атаки. М’яча отримував Батіста і… замість того аби пройти вперед, він розвертався навколо суперника, затягував з передачею, врешті решт цілком логічно втрачав темп і самого м’яча. Не знаю, що відбувається з бразильцем. Творча криза – це один з варіантів, відсутність реальної конкуренції – другий. Нема ким його замінити…

Тим часом грузини почали нервувати – у них практично нічого не виходило попереду, за винятком кількох неточних ударів з гострого кута. А от удар Гурулі був куди кращий – він змістився в центр і сильно пробив у дев’ятку. Квасхвадзе там і стояв, тож зумів відбити. Взагалі, Гурулі був одним з кращих у другому таймі. Він дуже добре відпрацював у відборі, постійно загострював атаки. Саме він і став одним з тих, хто долучився до гольової атаки на 90-ій хвилині. Худоб’як відібрав м’яча у центрі поля, обігрався з Гурулі, віддав пас на фланг Батісті, який нарешті зміг зіграти корисно, і передав круглого Ігореві. Перед воротами вже майже нікого не було, але Худоб’як вирішив розіграти до вірного – передача на право, де вже взагалі нікого не було і Кожанов точно б’є у незахищений кут воріт – 0:1!

«Зестафоні» вже не мав можливості здобути для себе позитивний результат. Команда капітулювала, «Карпати» на куражі догравали останні хвилини. Стадіон спорожнів. Вбиті горем грузини покидали трибуни. Ті хто залишився спромігся на аплодисменти обом командам. Як і перед грою, після фінального свистка до нас підходили, вітали з перемогою. «Все справедливо» - так або починалися або закінчувалися репліки уболівальників. Тож зі 100-відсотковим показником у Лізі Європи «Карпати» йдуть далі.