"Александрия" - "Таврия" 0:0. П'ятибальна нічия, або 0:0, за які нікому не соромно

Александрия. КСК "Ника". 4 500 зрителей

Главный арбитр: Дмитрий Жуков (Донецк)
Ассистенты: Андрей Литвин, Леонид Ярмолинский (оба - Киев)

"Александрия" (Александрия) - "Таврия" (Симферополь) 0:0

"Александрия": Панькив, Старенький, Таргамадзе, Давыдов (Кабанов 81), Ксенз, Д.Назаренко (Ермак 64), Гитченко, Запорожан, Довгий, Шевченко (Салхи 58), Чередниченко

"Таврия": Калиниченко (Платон 83), Любенович, С.Назаренко (Езерский 90), Шиндер, Монахов, Идахор (Фещук 79), Причиненко, Корнев, Маркович, Любичич, Кахриман

Предупреждения: Запорожан 17 - Маркович 27, Монахов 80, Корнев 90+4

Для команд-суперниць звітний поєдинок носив не однозначний характер. Хоча рано ще говорити про якісь проміжкові результати, та сталося так, що після трьох дебютних турів ці дві команди, практично, посідали ледь різні полюси таблиці. «Олександрія», незважаючи на дебютну перемогу в Полтаві, внаслідок двох поспіль поразок змістилася в не дуже безпечну для себе зону 13-го місця (до речі, «козирного» під час минулого перебування в «вишці» за часів тренера Романа Покори). Натомість «Таврія», продемонструвавши непогану гру на старті, не зазнавши відповідно жодної поразки (як і на момент закінчення 4 туру), й опинившись на шостій сходинці за умови обов’язкової, що стало вже традиційним, втрати очок у всіх, хто прагне в першу п’ятірку, в разі успішного вояжу до Олександрії могла розраховувати на початок гонитви за лідерами – за зону УЄФА.

«Таврія» розпочала матч, маючи на полі пів-екс-Югославії – три серби (по сербу в кожній із ліній, враховуючи дві основні позиції – воротарську та капітанську) та один хорват, в інтернаціоналі справа в півзахисті з націленням на атаку маячів нігерієць Лакі Ідахор. В лінії атаки, крім Желько Любеновіча, який спорадично створював напругу біля воріт господарів, добре вписувався в гру також молодий гравець із українським паспортом – Антон Шиндер. В захисті капітану Слобо Марковічу та іншому балканцю Маріну Любічічу допомагали ще три українці – Антон Монахов, Станіслав Причиненко та Андрій Корнєв (останній не відсиджувався в обороні і кілька разів також запам’ятався креативними діями справа). Щодо Максима Калініченка та Сергія Назаренка, що неодноразово одягали футболку збірної України, то від них суперники могли очікувати не тільки задушень атак у зародку середини поля, а й суперактивної гри вперед, і, найголовнішої небезпеки, - гарматних пострілів з-за меж штрафної, що й було. Словом, компанія у таврійців підібралась по вищому розряду (про що свідчить і їх безпрограшна нині серія). Склад олександрійців дещо відрізнявся від стартових матчів своєї команди. У воротах та в захисті Володимир Шаран довірив місце найбувалішим своїм футболістам, які успішно перекривали шляхи до воріт ще з часів першої ліги – Юрій Паньків у воротах, далі Дмитро Назаренко, кап Ігор Чередніченко та два Андрії - Запорожан і Гітченко. Півзахист Сергій Старенький, Давід Таргамадзе та Олексій Довгий – так само звична побудова в домашніх зустрічах ПФКА. Здивував, проте, Володимир Богданович лінією нападу, де цього разу зі стартових хвилин на поле вийшли одразу аж три номінальні форварди – до компанії бувалого в команді Павла Ксьонза та зимового придбання В`ячеслава Шевченка додався новак команди в сезоні Сергій Давидов (другий матч поспіль він виправдовує надії тренера швидкісними рейдами і небезпечними пострілами по воротах).

Попри не дуже хорошу пресу, яку отримав ПФКА на тур раніше, не можна сказати, що сімферопольці вийшли на поле КСК «Ніка» напіввольяжною ходою – просто зі стартових уже хвилин зустріч ПФК «Олександрія» організувала настільки «бучну», що немає нічого дивного, що за весь перший тайм команда Семена Альтмана, фактично, змогла всього кілька рахованих разів увійти в чужу штрафну – по справедливості кажучи, закінчуючи ці рейди ударами, які, щоправда, не виявилися результативними то завдяки знову бездоганній грі в рамці Юрія Паньківа, то недолугості при завершенні.

Що ж до команди Володимира Шарана, то названа напередодні «самим метром» Олександром Заваровим «командою одного тайму», цього разу у власних пенатах ПФК «Олекснадрія» цю тезу взяла і спростувала (як і прогноз Заварова в 0:1). 30 липня на полі була команда першого тайму плюс остання десятихвилинка матчу та додані хвилини. Зате які, хоч і безгольові, ці 55 хвилин були! Саме в ці проміжки часу – перший тайм, де домінування над «Таврією» в плані ігрової ініціативи було повним, та останні хвилини матчу – олександрійці вповні могли розраховувати на три очки. Однак питання готовності не на всі 90 хвилин чорно-жовтих (цього разу олександрійці грали вже в чорних футболках та жовтих трусах – а раптом форма на фарт?) є. Адже з 46-ї по 75 хвилину підопічні Семена Альтмана мали вдосталь моментів, які кримчани також не змогли зреалізувати. Тому-то нічию, що сталася в суботу в Олександрії, сміливо можна назвати «нічиєю на п`ятірку»: хоча глядачі не побачили жодного забитого голу, вони стали свідками чудової дуелі тренерських тактик, дуелі команд не рівних за кошторисом клубної лавки запасних і за класом виконавців, і все-таки дуелі прикметної і дуже для українського чемпіонату цікавої.

Уже на 3-й хвилині Андрій Запорожан перевірив Даміра Кахримана на міцність. По цьому олександрійці подають два поспіль кутові. На 6 хв. «Таврія» відповідає ударом вище воріт, а на 9-й подає свій кутовий. Проте, вже на 11-й хвилині контратака за участю В`ячеслава Шевченка та Давіда Таргамадзе ледь не увінчалася успіхом. Про перебіг подій першого тайму яскраво свідчить хоча б те, що сімферопольців на підступах до воріт господарів глядачі вдруге в матчі побачили… тільки на 14 хвилині. Щоправда, 16-й хв. Лакі Ідахор мав можливість згадати часи своєю колишньої слави у вигляді пробиття штрафного – і вдарив вище воріт. Дивним чином м’яч не потрапив у сітку воріт, коли на 19 хв. Таргамадзе після рейду правим флангом виходив, практично, віч-на-віч з голкіпером «Таврії», однак м’яч, як то кажуть, «звалився» з ноги півоборонця. На 21-й хвилині сольний прохід Таргамадзе був зупинений недозволеним прийомом, що призвело зрештою до вже третього кутового у виконанні господарів. За хвилину вже Шевченко перевіряв голкіпера гостей на міцність. На 28-й хвилині Сергій Старенький скинув м’яч на голову Сергія Давидова, після удару якого Даміру Кахриману довелося стелитися, аби парирувати його, в падінні. От ПФКА подає вже четвертий кутовий за матч. Під завісу тайму про себе нагадали Лакі Ідахор та Антон Шиндер, однак загалом тайм однозначно за футболістами у чорно-жовтих майках.

Другий тайм розпочався з намагання «Таврії» перебрати ініціативу у свої руки. Уже на старті тайму після навісу зліва в гру вступив Юрій Паньків. На 48 хвилині після подачі кутового Максимом Калініченком голкіпер олександрійців знову на висоті – він вчасно зіграв на виході (кіпер господарів не помилився в цьому компоненті гри жодного разу за матч). Невдовзі «Таврія» наздоганяє і переганяє «Олександрію», подаючи четвертий кутовий у матчі – знову Паньків учасний на перехопленні м’яча. «Олександрія» відповідає на 52-й хв. ударом усюдисущого бекхема з Олександрії Давіда Таргамадзе, котрий пробив, але не точно. На 54 хв. Желько Любеновіч потужно й прицільно пробиває – і знову Паньків. На полі вже точиться гра на зустрічних курсах. За хвилину захист ПФКА (якому слід було б виставити в цьому матчі найвищий бал саме за позиційну грамотність та відчуття ліктя партнера) колективно ліквідує чергову загрозу біля власних воріт. Так, скажімо, коли на 59 хвилині Антон Шиндер пробивав головою, то він не мав і долі секунди на роздуми, миттєво атакований захисниками, а відтак удар вийшов неточний. На 61 хвилині прикру травму отримує Назаренко-олександрієць, якого замінив хлопець із характером на полі – Олег Єрмак. На 64-й хвилині матчу після чергової атаки «Таврії» вправно діє Андрій Запорожан, виносячи м’яч подалі. На 72-й хвилині таврієць Сергій Назаренко пробиває, але не влучає в дальній від воротаря нижній кут воріт. На 73 хв. Таргамадзе пробиває штрафний: олександрійці розіграли комбінацію, яка, проте, не призвела до взяття воріт,а лише до 5-го їх кутового. На 76 хвилині ще одна безуспішна спроба змінити рахунок на табло у виконанні Ідахора. На 77 хв., після атаки «Таврії» у воротарському господарів виникла якась «мала куча», внаслідку чого м’яч, що прямував у ворота, Юрій Паньків зупинив ледь не на лінії воріт. За хвилину голкіпер олександрійців в зародку притлумлює ще одну атаку. На 80 хвилині дуже не влучно пробиває штрафний свіжий Тарас Кабанов (який пізніше все-таки загострив гру)

Закінчення матчу, попри те, що ще одного разу свою команду виручив Юрій Паньків, - однозначно за олександрійцями. Двічі головою по воротах суперника пробивав той же таки Кабанов. Зрештою, найреальніший шанс забити з`явився у господарів у додану арбітром п’ятихвилинку. Спочатку право на супернебезпечний штрафний – зліва, на самому куті штрафної, отримав Таргамадзе, однак цього разу грузинський легіонер схибив, «перекрутивши» м’яча. А на 90+3 хвилині, після сумбуру в своїх захисних лавах, кримчанам довелося вибивати м’яч із порожніх воріт. Зрештою, «Олександрія» провела заключні хвилини так, мовби в неї відкрилося друге дихання: було таке враження, що якби регламентом були передбачені, на кшталт баскетболу, додаткові тайми, то господарі, мабуть, таки б вирішили долю матчу на свою користь. А так – 0:0 – за які, за футбольними мірками саме цього протистояння, думаю, нікому не має бути соромно. За тієї силової, щільної гри, що точилася 98 хвилин на полі стадіону з грецькою назвою «Ніка», дві команди з тако само грецькими назвами могли зіграти на порядок результативніше, мабуть, тільки у випадку, якби в складі кожного з суперників було б по пів-збірних Іспанії (навіть не Бразилії, до речі!).

Що ж, команда Семена Альтмана набирає 6 очок, і залишається (швидше за все) на тому самому 6 місці, а в наступному турі має можливість довести свою безпрограшну серію до 5 матчів поспіль (вдома на кримці очікує поєдинок з «Оболонню»,яка нарешті набрала перше очко). Щодо «Олександрії», хоч і залишиться нижче середини таблиці, та сьогодні все ж ця команда вперше в своїй прем`єрлігівській історії зіграла внічию, що має підбадьорити підопічних Володимира Шарана напередодні випробування ще одним грандом українського футболу – «Металістом». Якщо в позаминулому турі проти «Динамо» ПФК «Олександрія» зіграв свій кращий перший тайм, то сьогодні чорно-жовті зіграли свій кращий матч у прем’єр-лізі, продемонструвавши, що дисциплінований командний футбол і високий дух кожного гравця можуть достойно конкурувати з діамантовими лавами запасних і індивідуальним класом виконавців. За чотири тури виступу команди з Кіровоградщини, попри дві поразки, впадає в око, що ПФКА дуже пристойно виглядає в кожному з матчів, що свідчить про хорошу підготовку та серйозне і предметне налаштування на кожного з суперників. Схоже, єдиною проблемою олександрійців поки що є втрата концентрації на певний час, щойно вони першими пропускають м’яч (двічі раніше вони пропускали по два голи за раховані хвилини). І то радше проблема психології. Прогнозую, що з кожним новим матчем, коли олександрійці подолають цей синдром, притаманний дебютантам вищих ліг усіх часів і народів, від ПФКА слід буде очікувати не менш зрілої і солідної гри, як нині із «Таврією», а також і сюрпризів. Недарма, певно, дорогою до прес-центру клубу доводилося чути: «Да, потрепают еще александрийцы нервы очень многим»…

Семен Альтман, главный тренер «Таврии»:

- Каково ваше первое впечатление от матча?

- Впечатление в основном я наблюдал от болельщиков, которые сильно поблагодарили обе команды за игру. А что касается наших профессиональных впечатлений, то нашей команде не удалось достигнуть результата, ибо не сумели убыстрить игру в заключительной ее стадии. Хотя соответствующая установка давалась накануне. Тем не менее, благодаря монотонному давлению, имели достаточно моментов. Ну и надо отдать должное соперникам: хорошо подготовились и к высшей лиге, и к этому матчу.

Я не в первый раз в Александрии, и знаю, ЧТО здесь делается для футбола, посему отменные условия проведения матча для меня неожиданностью не стали. Футбол не зависит от количества населения и величины города, он – воплощение усилий руководителей клуба и зрителей…

- «Таврия» заработала одно очко или потеряла два, как Вы считаете?

- Это вы, средства массовой информации, считайте, а мы… как раньше говорили, по осени сосчитаем, а теперь – считать будем по весне.

Володимир Шаран, головний тренер «Олександрії»:

- Ми, звичайно, очікували, що цей поєдинок буде дуже важким. І прекрасно знали, як діє ФК «Таврія». Силова команда, дуже важко з такими командами грати. Але, в принципі, я задоволений – як результатом, так і грою нашої команди. Тому що ми, скажімо так, не розкривались, старались грати більше від оборони, більше нав’язувати боротьби. І, в принципі, як на мене, найзакономірніший результат – це нічия. Тому що ми могли як виграти, так і програти. Моментів було достатньо і біля наших воріт, і, так само, й біля воріт суперника.

- Задамо Вам питання, на яке не відповів Семен Йосипович. Як Ви вважаєте, «Таврія» втратила очко чи здобула?

- Закономірний результат сьогодні – це нічия. Тому що про щось інше важко мені казати. Я ще раз говорю: моменти були і біля наших воріт, і біля воріт суперника.

- - Наскільки серйозна травма в Дмитра Назаренка?

- - Наскільки я знаю, тижня три його не буде тепер – це точно. У нас зараз проблема: Руслан Зейналов травмований, Андрій Сахневич, а тепер і Дмитро Назаренко. І, в принципі, виходить, що до 31 серпня вони не з`являться..

UA-футбол: - Володимире Богдановичу, не беручи до уваги результати двох останніх матчів, які зіграла Ваша команда, із ким було важче змагатися – з «Таврією» чи з «Зорею»?

- Я рахую, що важче було з «Таврією». Тому що з «Зорею» ми грали в зовсім інший футбол. Ми планували гру з кожним із суперників – тому що знали, як «Тавіря» діє, і як діє «Зоря». Контролювали м’яч краще в попередньому поєдинку, і тому, моя думка – було легше грати із «Зорею».

UA-футбол: - Наступні два поєдинки вам грати на виїзді з «Металістом» та «Волинню». Скільки очок Ви плануєте взяти?

- Ви знаєте, я - не бухгалтер, і тому я не вмію рахувати так, щоб знати, скільки очок команда візьме. Я не можу рахувати, скільки ми очок візьмемо. Ми будемо виходити і грати у футбол – це однозначно!