Перша ліга. "Енергетик" - "Волинь" 0:0. Сумбурна гра з таким же результатом…

"Енергетик" - "Волинь" 0:0

Матч у Бурштині очікувався з побоюваннями стосовно потенціалу омолодженої «Волині». Господарі, котрі достроково уникли вильоту з першої ліги, обрали на гру свою улюблену схему 6-2-2, а згодом перевели у захист ще одного гравця. Лучани мали відчутні проблеми, пов’язані з дискваліфікацією Карковського і тому на місце опорного півзахисника Віталій Кварцяний поставив Олександра Пищура, відрядивши до нападу Лісового, Кудінова та Павлова. У іншому ж – суцільна невизначеність, бо як зіграє молодь було невідомо.

Сама гра розпочалася з натиску господарів, котрі вже на першій хвилині виконали й перевиконали свій план по небезпечними моментам. Після удару когось з бурштинців м’яч влучив у праву від кіпера стійку, по стрічці відлетів в ліву й тільки після цього потрапив до рук Неділька. Щодо «Енергетика» - все. Надалі господарі по воротам били зрідка, не надто потужно й з не надто вдалих позицій, а все, що летіло у рамку ставало безпроблемною здобиччю воротаря волинян. Єдиний більш-менш небезпечний момент господарі «запороли» у другому таймі, коли Чапко увірвався в штрафний по правому краю, але пробив «по горобцях», яких, до того ж, на місці не виявилося.

Разом з тим перші хвилин десять ініціативою продовжували володіти господарі. Головною причиною цього була «анархія» в обороні волинян і якби не досвідчений Ковалюк, який постійно підчищав огріхи партнерів, бурштинці цілком могли б розраховувати на якусь «банку». Основні проблеми у лучан виникали на правому фланзі, де Ковальчук, який загалом діяв, здавалося б так, як потрібно у конкретній ситуації, примудрявся грати якось відособлено від усієї команди. Проте, здолавши стартове хвилювання, лучани, які традиційно домінували у півзахисті, перевели гру на половину поля «Енергетика». Та в атаці у «Волині» справи ніби й лагодилися, а ніби й ні. Значно заважав грі звично поганий стан болотного газону, з-за чого вінгери лучан ніяк не могли розігнатись, а навісні передачі з центру без проблем блокувалися насиченим захистом господарів. Не було особливого конструктивну й з боку плеймейкера Кінаша, який, намагаючись фінтити, швидше катався на ковзанах. Ну, а бразилець Лопес в таких умовах й взагалі виглядав стороннім спостерігачем, за що й був згодом замінений на Жука.

За такого розкладу, події на полі розвивалися наступним чином: тягуча атака «Волині» - контрвипад господарів – відбір м’яча і знову тягуча атака. Незважаючи на це, напруга біля воріт господарів виникала достатньо таки часто. Але м’яч у ворота «не йшов». Кілька пострілів Пищура з хороших точок при виконанні штрафних ударів пішли, в основному, повз ціль. Верхові дуелі вигравали виключно волиняни, але на висоті був кіпер бурштинців, який узяв принаймні три «мертвих» м’ячі після ударів Лісового, Пищура і Павлова. До речі, дуже непогано відіграв звітний поєдинок останній. Три чи чотири рази Пищур, підключаючись до атаки, скидав шкіряного Євгену у район «крапки». Павлов же ж, постійно перебуваючи під опікою трьох оборонців, щоразу приймав шкіряного й, пробиваючи, мав шанси для взяття воріт. Однак, той факт, що бити доводилося постійно з дуже обмеженого кута обстрілу, дозволяв кіперу «Енергетика» вибирати позицію саме там, куди й летів м’яч. Активно діяв і Жук, котрий постійно терзав захист бурштинців своїми рейдами по правому краю, проте гра Василя була надто прямолінійною, що дозволяло оборонцям вчасно перешкоджати гострим випадам молодого гравця. А найреальніший шанс для взяття воріт у другому таймі втратив Карасюк, коли чітко пробив по центру з лінії карного, проте м’яч влучив у праву від воротаря стійку, а Лісового, котрий готувався зіграти на підборі, випередив Карпов. Він же ж врятував свою команду й дещо згодом, після ще одного вбивчого удару Лісового головою.

На останніх хвилинах бурштинці спробували організувати «завершальну навалу», але окрім зайвої біганини та метушні нічого суттєво небезпечного не створили. Нульова нічия стала одночасно логічним і нелогічним підсумком цікавого й водночас сумбурного поєдинку.

Щодо «Волині», то виглядала команда загалом непогано, але й не так як того хотілося б. Відчувалася зайва нервозність з боку молодих оборонців, що давало змогу супернику іноді проводити «необов’язкові» контратаки. Однак, думається, що через кілька матчів цей «мандраж» повинен пройти і гра команди стабілізується. Проте, найбільшою проблемою, як і раніше, залишається захист волинян. Бо гра в обороні з Ковалюком і без нього – це дві суттєві різниці, які можуть вирішувати долю гри.

Віталій Кварцяний (головний тренер "Волині"): Сьогодні була перша офіційна гра після перерви, після зборів і наша команда зіграла її нижче своїх можливостей. Напевно тому, що «Енергетик» сьогодні дуже серйозно настроївся на поєдинок. Завжди тут була команда серйозна, бойова, по спортивному агресивна. Матч пройшов дуже напружено. Але одна команда «мучилась» трохи і інша теж, бо футбольне поле «пливло». Наші хлопці пограли 15 хвилин, далі почалась якась аритмія, потім перейшли на кроки, потім знову грали. Я дуже незадоволений швидкостями команди. Потрібно буде перелаштовувати лінію оборони, бо молоді хлопці дуже відповідально віднеслися до гри і трохи перелякалися. Якби не досвід Ковалюка, то ми могли б і у нічию сьогодні не зіграти.

Загалом я вважаю, що рахунок по грі. Бурштин мав два-три моменти, у нас було десь так само. Але думаю, команди заслужили нічию. Ми не повинні були програти і «Енергетик» теж. Так що з першим очком нас і господарів в цьому році.

- Як, на Вашу думку, виглядав "Енергетик" у порівнянні з першим колом?

- У вас завжди була хороша команда. Хлопці з характером. У Івано-Франківську «Прикарпаття» теж, до речі, з характером і завжди грати тут і там складно. Й коли ми інколи вигравали, то це були важкі перемоги. За статисткою напевно ми програли й виграли стільки само, різниці великої нема, можливо трохи на користь Бурштина, якщо рахувати з кубковою зустріччю. Команда досить хороша, як для першої ліги…

Михайло Савка (головний тренер "Енергетика"): Я повністю згідний, що результат у сьогоднішньому матчі закономірний – нічия. Деякою мірою ми чекали такої гри. Знаємо, що усі футболісти суперника високого зросту і з ними важко боротися на другому поверсі. В принципі ще раз хочу сказати, що гра рівна була, практично з однаковою кількістю гольових моментів. Перед грою у нас була певна боязкість, бо ми й самі перед поєдинком тільки вийшли на це поле. Ми усі збори були в снігу, в болоті, де м’яч неможливо вдарити на 20 метрів. Ми два місяці тренувалися в Бурштині. Дуже важка ситуація, яка психологічно тисне на людей. Ми не могли нікуди виїхати. Була боязкість перед цією грою, але претензій до гравців немає. Усі футболісти виклалися по максимуму. На такому полі ігри завжди важкі. Не йде перевага в майстерності, а більш позиційна гра, як кажуть, хто більше бажання має. Ну поділили сьогодні порівну очки. Супернику бажаю вдачі. Команда дуже сподобалася. Інколи кажуть, що старших потрібно відраховувати, або не розраховувати. Сьогодні приклад з Ковалюком, який відіграв практично без жодної помилки. Один раз підключився на кутовий і не встиг у захист, а так бездоганна гра.