Перша ліга. Нива - Суми 2:0. Let it snow, let it snow, let it snow!

25 ноября 2013, понедельник. 19:54


Терніполь. Центральний міський стадіон

Арбітр: Сергій Скирда (Харків)

"Нива" (Тернопіль) - ПФК "Суми" 2:0

Голи: Загинайлов 19, Малиш 90+3 (пен.)

"Нива": Новак, Романюк, Кікоть (Басараб 73), Гірський, Малиш, Донець, Товкацький (І.В.Мельник 90+5), Г.Баранець (Б.Баранець 90), Загинайлов (Білий 24), Яневич, Лазорик

"Суми": Бабак, Даудов (Лещук 60), Давидов, Дурай, Петрович, Богачов (Гавриленко 70), Скарлош, І.Н.Мельник, Кадимян, Котелюх, Бугайов (Тарасенко 74)

Попередження: Дурай 64, Гавриленко 76

Вилучення: Дурай, 90+3

В останньому домашньому турі в гості до тернопільської «Ниви» завітав, напевно, один з найнеприємніших суперників – ПФК «Суми», матчі з яким завжди давались «жовто-зеленим» важко та здебільшого закінчувались не на їхню користь. Причиною цьому, скоріш за все, було те, що завжди ці дві команди були по різні сторони барикад, у різних кутах турнірної таблиці. Зазвичай, явним фаворитом вважались саме сумчани. Та цього разу обидва клуби забронювали за собою комфортні місця у середині таблиці, знаходячись у рівних умовах. Настав час віддавати борги?

Чи настав час віддавати борги стане відомо дещо пізніше, зараз же знаємо лише одне – настав час зими! Незважаючи на те, що календарна зима вже стукає у вікно, все рівно вона завітала до файного міста Тернополя якось аж дуже раптово та неочікувано! Здавалось, що в одну мить прорвало всі небесні водосховища: зранку ліпив дуже сильний дощ, котрий ближче до обіду перейшов у снігопад! Газон міського стадіону вже за традицією виявився неготовим до таких природних жартів. З часом ситуація лише погіршувалась: сніг ставав все густішим, вітер – сильнішим, все дійшло до того, що табло на стадіоні перед матчем довго барахлило.

Працівники стадіону старанно намагались вручну розгорнути бодай лінії, адже поле перетворилось в один суцільний білий шар. З жалістю дивились і на футболістів, які повиходили на передматчеву розминку, так ще й з білими м’ячами, яких, здається, не бачив взагалі ніхто! Були припущення, що в арсеналі «Ниви» просто немає кольорових шкіряних сфер, та згодом побоювання розвіялись. Потішила нечисленну тернопільську публіку і наявність у старті гостей Тараса Дурая, відомого своїми виступами у «Ниві».

Як ви вже здогадались, футболу при такій погоді та при такому газоні було мало. В принципі, по-іншому бути і не могло. Перша десятихвилинка взагалі вперлась в банальні бий-біжи, виноси м’яча будь-куди, лиш би не власному голкіперу. Тут-то я і спіймав себе на думці, що переможе та команда, котрій вдасться першою відзначитись, адже при такій грі відігратись буде вкрай важко.

Здається, перший удар в напрямку (!) воріт припав на 15-у хвилину, коли Товкацький з усіх сил, немов танк, пропихав захисників, в результаті дивом проткнув на Баранця, а удар Григорія трішки підправив хтось із сумчан – поруч зі стійкою. «Суми» ж взагалі якось не особливо рвалися вперед, а на частині поля тернополян всю гру у глибокій самотності пробігав Кадим’ян. Гості старались дуже обережно грати в обороні, моментами навіть забагато – більше тридцяти раз вибивали м’яч в аут сумчани. Один із таких виносів привів до кутового, який чітко на дальній стійці замкнув Загинайлов – 1:0! На жаль, приземляючись, герой епізоду отримав ушкодження та одразу покинув межі поля.

Не можу не згадати про людей, які розташовуються у секторі за воротами та тихенько називають себе «ультрасами». Не натішившись снігом, «віддані клубу люди» почали ліпити сніжки та зі всього розмаху старатись запустити їх у голкіпера гостей. Дякувати Богу, що їх зупинили багаторазові застереження диктора про можливі штрафні санкції для «Ниви». Вкотре задаюсь питанням – чи потрібні клубу ТАКІ фанати? Думайте самі…

І хоч все йшло за продуманим тернопільським сценарієм, та поближче до середини першої 45-хвилинки у нашій «сніговій історії» міг з’явитись ще один автор. Надактивний Гегам Кадимян вже вкотре потягнув ковдру на себе, набравши шалену швидкість (елегантний шар сніжку додавав +10 до швидкості) та легесенько пробив у дальній кут – з мого місця здавалось, що лиш лічені сантиметри врятували «Ниву» від голу. Після епічного промаху головний тренер сумчан Андрій Кононенко не стримує емоцій, кричучи «Ну просто попади!!!» (російською). Так і вийшло – попав, але не влучив :)

Хочеться похвалити у складі гостей їхнього єдиного нападника, якого я вже неодноразово згадував – Кадимяна. Хлопчина виділявся не лише незвичним для України ім’ям, але й немов магніт зачіпався майже за всі м’ячі. Часом навіть було жаль його старань, адже товариші по команді ніяк не могли виручити бодай якісь дивіденди від зусиль Гегама.

Вже в дебюті другого тайму тернополяни могли зробити рахунок ще більш комфортним для себе. «Нива» показово швидко вибігла в контру, м’яч передали Білому, той ювелірною передачею знайшов у карній зоні цілком вільного Гірського, а Степан момент змарнував.

І знову Кадим’ян! І знову Гегам! Спершу розтерзав праву бровку «жовто-зелених», почергово прибрав двох захисників, Новак виручив. Миттєвістю пізніше українець із армянським прізвищем вже вибігав на рандеву із воротарем тернополян та якимось міфічним способом не влучив у ворота. У заключній десятихвилинці він втратив ще одну нагоду відновити статус-кво – удар головою прийшовся над поперечиною. Цього вечора пані Фортуна була з жовто-зеленим шарфом.

Та «Суми» не збирались програвати, організувавши на фінальних секундах штурм! Буквально за кілька десятків секунд Новак у котячих стрибках витягнув, напевно, біля п’яти ударів впритул! Андрій вкотре підтвердив, що він – №1 у команді.

Зневірившись, сумчани на хвильку виключились із гри, чим миттю скористались гравці «Ниви». Розтягнувши широченну розлогу атаку, прослідував крос у штрафну зону - м’яч влучив у руку захиснику! Ігор Малиш холоднокровним ударом із позначки встановив кінцевий результат матчу – 2:0!

Матч вже підходив до закінчення, залишались лічені секунди, та капітан гостей Тарас Дурай вирішив бодай раз нагадати про свою присутність на полі. Штовхаючись із тернопільськими захисниками, капітан відмахнувся від свого опонента, за що відразу побачив перед собою червоне світло…

А вже по закінченню гри капітан «Ниви» Григорій Баранець неочікувано для всіх подерся на трибуни, де, як виявилось, сиділа його дружина із маленьким сином. Поцілувавши кохану та взявши дитину на руки, Григорій разом із вболівальниками прямував сходами вниз, привітно вітаючись із людом. Що тут скажеш – Людина та Капітан з великої букви!




Следите за нами:
Мы в Viber Мы в Facebook Мы в Telegram

Лучшие букмекеры

Букмекер
Бонус

Новости Футбола

Все новости