"Карпати" - "Металіст " 2:1. Будіть Рикуна

Львів. Стадіон "Україна". 15 000 глядачів

Головний арбітр: Євген Арановський (Київ)
Асиcтенти: Микола Васюта (Рівне), Віталій Дем'яненко (Мукачево)

"Карпати" - "Металіст" 2:1

Голи: Ощипко 18 (пен.), Голодюк 54 - Коельо 11

"Карпати": Тлумак, Федецький, Мілошевіч, Тубіч, Ощипко, Ґодвін, Голодюк, Худоб`як, Кополовець (Ткачук 90), Кожанов (Гурулі 77), Батіста (Зеньов 57)

"Металіст": Бажан, Березовчук, Папа Гуйе, Обрадовіч, Фініньо (Бордіян 25), Валяєв, Едмар, Рикун (Лисенко 65), Олійник, Девіч (Антонов 80), Коельо

Попередження: Кожанов 3, Батіста 20, Тубіч 35, Федецький 86 - Едмар 48, 64, Березовчук 70

Вилучення: Едмар 64

«Ну все, гаплик нам без Кузнецова» - приблизно такими були думки та настрої песимістичних уболівальників «Карпат». І справді, за кілька днів до гри, фанатське середовище буквально заштормило від повідомлення про перехід одного з кращих бомбардирів та гравців «зелено-білих» до «Аланії». Кузнецова у Львові любили і цінували – хто тепер займе його місце? Кандидату доведеться відповідати досить серйозним вимогам: працювати протягом усього матчу, відходити назад, допомагати оборонцям і, звичайно, голи забивати. На місці Кузнецова, у матчі проти «Металіста» грав Батіста. Багато не виходило – факт, але грав він проти першої оборони чемпіонату. Тому не варто аж так зухвало критикувати його, зрештою, так само як і «Металіст».

Ми не знаємо, чому така блискуча команда як «Металіст», у Львові зіграла так блідо. Можемо лише здогадуватися. Наприклад, один з гравців Мирона Маркевича сказав, що в його команді постійно велися балачки щодо принциповості цієї гри, про те, наскільки важливо здобути у ній перемогу. Натомість, Олег Голодюк сказав, що Олег Кононов попросив гравців взагалі не перейматися розмовами та скандалами, а просто готуватися до матчу. Чи зіграла свою роль психологічна підготовка? Мабуть, так. Є ще одна річ. Може підсвідомо, але гравці «Карпат» розуміли, що на них дивляться очі головного тренера збірної – як тут було не викладатися на повну?

А ще з такою підтримкою. Перед грою фанати «Карпати» вдруге в своїй історії організували грандіозний марш і пішки пройшли до стадіону. Вперше така хода була перед львівським дербі. Тоді, до речі, «Карпати» перемогли «Львів» 2:1. Якщо вже заглиблюватися в подробиці статистики та співпадінь можна згадати ще таку річ. Коли дубль «Карпат» програє (а буває це рідко), основа грає вдало. Так у Кривому Розі молодіжка поступилася, а основа виграла 2:1. Так само після поразки дублю в Києві, основа зіграла внічию з «Динамо». А у п’ятницю лідер молодіжної першості програв вдома «Металісту»…

Продовжуючи тему підтримки варто подякувати і фанатам «Металіста», які організували спеціальний потяг до Львова. Набралося їх цілий сектор, а керував усім дійством президент клубу Олександр Ярославський. От тільки додивитися гру до кінця йому не вдалося. За словами очевидців, хвилин за п’ять до фінального свистка, пан Ярославський вийшов з гостьового сектору і попрямував до виходу. Ті ж очевидці кажуть, що він був дуже злим і навіть жбурнув шапку на землю. Вигадки це чи правда – сказати важко, але про цей випадок після матчу говорили усі і вся.

Якщо так і було, то власника «Металіста» можна зрозуміти. Його команда і близько не показала тієї гри, на яку чекали у Харкові. На мою думку, у «Металіста» є найкращий пас і найкращий удар чемпіонату. Але геніальний Олександр Рикун на себе взагалі не був схожий. Паси віддавав абияк, раз спробував пробити по воротах – м’яч полетів в аут… Схоже, саме його «гра» стала вирішальною для «Металіста». Дивно, що в такому сонному стані провів він на полі аж 65 хвилин. А от Жажа Коельо своїм ударом знову здивував. Як вирахувати траєкторію польоту м’яча – задача для професорів математики. Тлумак її не розв’язав – як не старався, але не зміг навіть зачепити круглого. Так «Металіст» повів в рахунку – Девіч віддав назад, а Жажа пробив метрів з 30-и. Після цього «жовто-сині» заспокоїлися.

«Карпати» відігралися за якихось кілька хвилин. Якось на диво неуважно і безвідповідально зіграли оборонці, коли виносили м’яча зі свого карного майданчика. Як слід зробити це не вийшло, круглим заволодів центральний захисник Мілошевіч і у падінні спробував проштовхнути його до вільних партнерів. Простріл цей і прострілом важко назвати – м’яч ледь котився, але по дорозі вперся просто в руку Олійнику, який необачно її виставив. Сам Денис навіть не сперечався з арбітром, мовляв, це м’яч руку знайшов, а не навпаки. Він просто сів і схопився за голову. А інший захисник Ігор Ощипко точно і сильно пробив пенальті – 1:1.

«Карпати» продовжили атакувати флангами – Кополовець і Кожанов часто ними обмінювалися. Маркевичу довелося замінити новачка – бразильця Фініньо, який губився на полі. До атак постійно долучалися і Федецький і Ощипком – взагалі, «зелено-білі» виглядали дуже симпатично. І якби не так часто губили м’яча у простих ситуаціях – ціни б їм не було. І звинувачувати тут когось чи щось важко. Адже поле, як на такий час, було в просто таки ідеальному стані – направду працівники стадіону зробили все можливе і неможливе. Правда, Мирон Маркевич обмовився, що на такому полі легше грати «Карпатам», але потім додав, що має на увазі його відому м’якість.

На самому полі м’якості місця не було. Суддя з Києва Євген Арановський показав 7 жовтих карток. Якщо чесно, між показати ще стільки ж, але часто пробачав гравцям. Гра була доволі груба. Все ж швидкості ще не ті, а найкращий спосіб зірвати атаку, на думку гравців обох команд, оригінальністю не відзначався. Наприклад, відомий своїм спокоєм Едмар, у другому таймі заробив два попередження. Причому особливих причин фолити не було. До речі, в обох випадках, «жертвою» бразильця був Михайло Кополовець. Коли Едмара вже вилучили, ситуація в «Металіста» стала мало не критичною. Харків’яни вже програвали. «Карпати» організували зразкову контратаку, в якій вирішальну участь взяв… Сергій Валяєв. Саме він ідеальним пасом головою на хід кинув м’яча Кожанову, а той промчав по фланзі і видав ідеальну передачу на Голодюка. Удар Олега був не таким хитромудрим, як в Коельо, зате сильним і точним. Бажан за м’ячем стрибнув, але його не дістав – 2:1.

І тут, здавалось би, «Металіст» має піти вперед, але завдяки пристойному контролю м’яча у виконанні «Карпат», підопічні Маркевича продовжували помилятися. До речі, Олег Кононов говорив, що саме над контролем м’яча його команда працювала в Туреччині. Зараз можна сказати, що над цим копнентом «Карпати» потрудилися як слід. Ну, і в відборі «зелено-білі» здорово виглядали. Причому, не лише Годвін, але й Худоб’як, який не раз забирав м’яча в Коельо.

«Карпати» мали ще кілька добрих моментів і якби не підводила реалізація, могли б забити ще 2-3 голи. Класні нагоди були і в Худоб’яка, і в Кополовця, і в Гурулі, а Зеньов взагалі якимось дивом влучив з метра в Бажана, коли гарно зіграв на випередження. Кілька разів «Карпати» пробивали зі штрафних, але Кожанов та Голодюк по воротах не влучали. У «Металіста» чогось подібного не було – лише Антонов сильно пробив з гострого кута. Тому перемога «Карпат», хоч і несподівана, але, судячи з побаченого, закономірна. До речі, «зелено-білі» вперше виграли в Мирона Маркевича, після того, як він залишив Львів.

Олег Кононов

– Ті помилки, які робив суперник, – заслуга нашої команди. Ми грали агресивніше у відборі і в атаці, були швидшими, тому, вважаю, що рахунок закономірний і вітаю всіх із заслуженою перемогою.

– Що скажете про момент з голом Джексона? Адже там була помилка лайнсмена...

– Мені важко говорити про цей момент, адже я ще не бачив повторів. Але можу сказати про вчорашній матч молодіжних складів – ось там помилка лайнсмена була. Проте я хотів би підбадьорити нашу молодь. Вони прагнуть грати у футбол, а не просто бігати – це тішить.

– Чи допоміг вам переламати хід гри швидкий гол у відповідь ?

– Звісно ж, кожен гол цінний, а швидкий гол – цінніший удвічі. Так, він допоміг і надихнув нас.

– Після другого гола команда продовжувала грати активно, атакувала. Це було ваша вказівка?

- Суперник у нас був нині досвідчений, в його складі грають дуже хороші футболісти. Якби вони відчули, що ми послабили гру, нам би стало дуже важко. Тому нам треба було грати активно до останньої секунди. Щиро дякую своїм гравцям за цей матч. Окрема подяка нашим уболівальникам, підтримка яких сьогодні була просто неперевершеною.

Мирон Маркевич

– Сьогодні ми стали свідками весняної гри. Багато помилялися обидві команди. "Карпати" трохи менше, тому і виграли. Можна сказати, що сьогодні практично всі футболісти, можливо, окрім Джексона, не виправдали мої надії на гру. Дуже слабо зіграли і Девіч, і Рикун. Напевно, результат по грі. Зараз основне - приїхати додому, розібратися в цьому і рухатися вперед.

– Чому ви так швидко замінили Фініньо?

– Він не увійшов у гру. По його флангу проходило чимало атак. Що ж, спишемо це на адаптацію.

– В другому таймі "Металіст" помітно поступався "Карпатам" в швидкості. З чим це пов'язано?

– Важко сказати. Я вже говорив, що Рикун не встигав, Девіч... В Обрадовіча травмоване стегно турбувало, тож він догравав через біль. Правильно помітили, що в швидкості ми поступалися. Я попереджав, що варто побоюватися контратак. На такому полі львів'яни більш легкими виглядали, не можна було їм давати простір. На жаль, ми багато м'ячів втрачали в центрі поля, було чимало помилок в обох таймах.

– Едмара вилучили заслужено?

– Це футбол. Вигнали, значить заслужив.

– Як вам стан поля?

– Для кінця зими поле у нормальному стані. Люди зробили, що могли. У Львові, може, трохи простіше ситуація, а от в Харкові нам ніде було тренуватися, тож ми змушені були зайвий тиждень готуватися в Анталії. Звичайно, поле не ідеальне, але львів'яни грали на такому ж полі і більше пристосувалося до нього.

– Сьогодні ви випустили на полі Лисенка...

– Так, ми дали йому цю можливість, адже ми граємо майже без нападників. Немає у нас центрального нападника. Дали Олійнику шанс спробувати себе в грі, хочемо прискорити процес його адаптації.