"Карпати" - "Кривбас" 2:1. Миру не буде

Львів. Стадион "Україна". 9 000 глядачів

Арбітр: Абдула (Харків)
Аситенти: Андрєєв, Береговий (обидва – Донецьк)

"Карпати" - "Кривбас" 2:1

Голи: Голодюк 9, Худоб’як 73 - Варанков 74

"Карпати": Тлумак, Авелар, Голодюк (Г.Баранець 90), Ґодвін, Кожанов (Кополовець 79), Кузнецов, Мілошевіч, Ткачук, Федецький (Петрівський 82), Худоб’як, Чечер

"Кривбас": Боровик, Костишин, Рожок (Варанков 46), Лисицький, Кіцута, Іващенко, Валєєв, Куценко, Петров, Мотуз (Каверін 46, Даниловський 69), Сердюк

Попередження:

Останній приїзд криворіжців до Львова ще довго пам’ятатимуть. «Кривбас» зіпсував «Карпатам» подвійне свято – вихід команди в єврокубки і золоті медалі молодіжного складу. Мало того, що реванш треба взяти, так і загалом – перемога підопічним Олега Кононова була необхідною як повітря. «Карпати» не могли забити вже у трьох матчах, та й їхніми новими друзями вже стали втома та травми…

Склад від Юрія Максимова: воротарю Боровику допомагав квартет захисників – Кіцута, Лисицький, Сердюк та Валєєв. Максимально насичена середня лінія – Мотуз з Костишином на флангах, Рожок, Куценко та Петров у центрі. Іващенко – єдиний номінальний нападник.

В Олега Кононова трохи покращилася кадрова ситуація, зокрема, до команди повернулися Годвін та Голодюк, які через дискваліфікацію не грали у кубковому матчі. Разом з Ткачуком вони зайняли позицію у центрі поля. У захисті Мілошевіч замінив Тубіча, далі без змін: Федецький, Чечер та Авелар. Напад «Карпат» виглядав так: Худоб’як та Кожанов на флангах, Кузнецов у центрі.

Можливо, Юрій Максимов та його команда були б раді, якщо не перемогти, то, принаймні, поповнити свою колекцію нічиїх. Для цього вони могли скористатися досвідом Юрія Бакалова, тобто строго зіграти від оборони і використати шанси в контратаках. Для втілення в життя такої тактики, треба було не пропустити на початку, а вже потім спробувати нав’язати супернику свою гру. Не вийшло. Вже з дебюту стало зрозуміло, що «Кривбасу» буде дуже важко. Метрів з 40-а несподівано пробив Чечер. Здавалося, що м’яч полетить значно вище воріт, але в останню мить сфера змінила траєкторію і опустилася просто на перекладину. Боровик зачаровано дивився на вибрики м’яча, але вчасно схаменувся – з другої спроби він таки ліквідував небезпеку. Але це були тільки грибочки.

Вже за кілька хвилин «Карпати» провели результативну атаку. Голи у схожому стилі «зелено-білі» забивають не вперше – згадате перший м’яч в Маріуполі, у ворота «Іллічівця». Тоді Кузнецов з правого флангу навісив на дальню штангу, Зеньов скинув м’яча Голодюку, а той пробив головою у падінні – точно у нижній кут. Цього разу все було практично так само, тільки подавав Федецький, а на Голодюка скидував Кожанов. Дениса не прикрив Валєєв, якого вдало відволік Кузнецов. От і вся формула успіху. А Голодюку одного гола було замало. Найактивніший гравець матчу (сил-то у нього було більше, аніж в партнерів) міг оформити дубль. Він продерся по центру, змістився вправо і потужно пробив – перекладина!

Загалом же, до перерви «Карпати» повністю тримали під контролем хід гри, іноді давали супернику територію для атак. Очевидно, робили вони це свідомо, виманюючи криворіжців подалі від воріт. Таким чином після обрізок, яких було немало, та перехоплень, «Карпати» отримували улюблений простір. «Кривбас» намагався атакувати за рахунок флангових прострілів та навісів. Можливо, «червоні» побачили, що Авелар має проблеми з ногою, тому нагнітали ситуацію на лівому фланзі карпатівської оборони. А от у гості до Федецького криворіжці не ходили. У першому таймі, гравці Максимова не нанесли жодного удару у ствір воріт Тлумака. Був хороший шанс в Куценка – «Кривбас» заробив право на дуже небезпечний штрафний, буквально в сантиметрах від лінії штрафного. Хавбек пробив непогано: стінку він перекинув, але у ворота не влучив.

Не можете забити самі – то ми вам допоможемо, подумали «Карпати». Андрій Тлумак традиційно отримав передачу від захисників, але чи то партнери не відкрилися, чи то сам кіпер забарився з ударом, словом, вибив він м’яча точнісінько у ногу Мотузу. Поки м’яч котився у сторону воріт, на воротаря «Динамо» Бойка, якому зараз і так не солодко, мабуть, напала гикавка. Тлумаку пощастило більше, ніж Бойку чи Шусту, який кілька років тому на Меморіалі Валерія Лобановського, у складі молодіжної збірної, теж «забив гол у власні ворота». Тим не менше, фанати кіпера підтримали – відразу ж після того, як м’яч вийшов за межі поля, вони зарядили улюблену кричалку «Андрійко Тлумак».

Можливо, саме це дозволило Тлумаку врятувати команду в кількох епізодах у другому таймі. Мілошевіч довів, що він нічим не гірший за Тубіча – так само як Неманья, у матчі проти «Арсеналу», подарував м’яча Самодіну, Іван провалився у боротьбі з Іващенком. Нападник «Кривбасу» вигриз м’яча, але його удар з другої спроби парирував капітан «Карпат».

Його візаві також справлявся з дальніми ударами «Карпат» - оборона ж цьому не перешкоджала. Так само ніхто не завадив Худоб’яку завершити атаку, яку розпочав Голодюк. Олег красивим різаним ударом відправив м’яча у центр штрафного на Кузнецова. Сергію пробити не вдалося, але на добиванні першим виявився центральний хавбек «зелено-білих» - 2:0.

Інтригу в гру повернув Варанков. Тут варто сказати, що на другий тайм «Кривбас» вийшов з двома новими гравцями. Окрім білоруса, Максимов випустив Кавєріна, але у середині тайму змінив його на Даниловського. Тож тренер «Кривбасу» з однією заміною вгадав, з іншою ні. Варанков відгукнувся на зручну передачу від Костишина – залишилося просто розстріляти Тлумака. А почалося усе через незлагодженість дій лівого флангу оборони господарів.

«Кривбас» так відчайдушно намагався забити рятівний для себе гол, що забув про існування центру поля. В останні хвилини гравців у червоній формі там практично не було. «Карпати» отримали величезну територію для контратак, але жодної до логічного завершення не довели. Хоча могли. Зокрема, Кополовець вийшов сам на сам з Боровиком, але воротар на пару з захисником, завадили йому пробити. Не за правилами, - подумав арбітр Абдула і вказав на «точку». Правда, відразу ж своє рішення відмінив, оскільки побачив, що лайнсмен підняв прапорець. А офсайду-то не було…

Коли резервний арбітр підняв табличку з цифрою 4, глядачам на трибунах захотілося шоу. «Вибивай на кутовий» - кричали вони карпатівцям. Усім дуже хотілося побачити, як Боровик побіжить у штрафний «Карпат». Але «зелено-білі» не хотіли ані ризикувати, ані ділитися з «Кривбасом» очками. У завершальні хвилини вони надійно захищалися і не дали гостям жодного шансу на мир.

Юрій Максимов, головний тренер «Кривбаса»

- Рахунок по грі. Майстерності нам бракує. Бажання є, а майстерності не так багато. Шкода хлопців… Лавка у нас коротка. Покажи мені свою лавку і я скажу, яка в тебе команда. Виходять люди на поле, то думаєш, не те щоб помогли, аби тільки не зіпсували. Отака ситуація.

- Кажете майстерності нема. Ви ж виграли в «Карпат» вдома 0:2…

- Тоді інші гравці були. 5 людей з того складу в «Дніпро» пішло.

- Ви вмієте знаходити хороших гравців. Будете підсилюватися?

- Ще дві гри у нас. А зимою я буду колектив робити. Десь помилився з підбором гравців, зараз буде більше часу. Людей 6, як мінімум, думаю набрати.

- У другому таймі ваша команда грала за рахунок довгих передач в район штрафного…

- Треба було відігратися. 10 хвилин до кінця залишалося. По-іншому просто не виходило.

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»

- Приємно, що перемогли. Тим більше, що грали ми добре, створили багато моментів. Були певні провали, але мало, і незначні. А в цілому враження від гри хороші.

- Підсумуйте три останні домашні гри.

- Найголовніший матч ми програли. З «Арсеналом» була дуже прикра гра. Вважаю, що суперника по грі ми переграли, а по рахунку ні. Проти «Дніпра» непогано грали. Але сьогодні була найважча гра. Може ви не помітили, але поле зараз дуже в’язке. А нам треба перемагати, не зважаючи ні на що. Тому ця перемога дуже важлива.

- Команда забила другий гол і відразу ж пропустила. Розслабилися?

- Та ні. Авелар і Чечер не порозумілися, двоє пішли на один м’яч, от і результат.

- Оцініть дії Кузнецова.

- Він старався. Грав на команду, працював у відборі. Не забив, хоч мав нагоду. Вважаю, що він корисно для команди зіграв. Може не для себе, бо не забив.

- Як збираєтеся підсилювати атаку?

- Зараз нічого не скажу. Ще є ігри. Говорити про те, кого ми беремо чи з ким прощатися я не буду. Наразі я розраховую на всіх, а далі будемо дивитися.

- Щось молодь зараз не вражає...

- На все свій час. Я стараюся дати шанс їм і в чемпіонаті, і в Кубку, і в Лізі Європи. В принципі, у матчах за дубль та на тренуваннях я бачу, що вони додають. Але якщо вони отримують шанс вийти на поле, то мають робити результат. А наразі вони лише грають, підігрують. А так не можна. Треба виходити і вирішувати. Так як Голодюк. Він у кожній грі так робить, хоч і молодий. Чи Авелар, з 1989-го року народження. Він на одній нозі грає, терпить біль. Так помилки є, але і результат є. Треба приносити команді користь. У захисті не пропустити, в атаці забити. Корисно зіграти і в відборі, і в атаці. Не просто грати, а приносити користь команді. Якщо хтось думає, що в першій команді можна покрасуватися чи реалізувати якісь контрактні зобов’язанння – той помиляється, такого не буде. Якщо ми вже вийшли на певний рівень, то усі мають це розуміти. Якщо ти виходиш на поле, значить тобі довіряють, значить ти сильніший за того, хто сидить в запасі. Але якщо ти виходив, то треба робити результат.

- У цьому сезоні ми побачимо Зеньова і Тіаго?

- На Тіаго я розраховую. Він буде готуватися до наступної гри. Поступово будемо його адаптовувати. Спершу він за дубль зіграє, подивимося наскільки він готовий. З Зеньовим складніше. Навряд чи ми його побачимо в цьому сезоні, але все може бути.

- У другому таймі в команди було багато простору, але, здавалося, що гравці не знають, що з ним робити…

- Не думаю, що вони не знали. Просто я попросив їх дорожити м’ячем. Це третя гра за тиждень плюс важке поле. Я попросив їх в пас грати, не проводити швидкі атаки, а більше контролювати ситуацію і розігрувати комбінації. Хоча, швидкі атаки теж були, згадайте вихід Кополовця чи моменти Баранця, який мав всього 5 хвилин.

- Як будете готуватися до Запоріжжя?

- Відпочинемо після гри. Потім будемо думати, як грати проти «Металурга». Задача у нас одна – в кожному матчі грати на перемогу. А нюанси ми вирішуємо тільки в колі гравців і тренерів.