"Волинь" - "Олександрія" 3:1. І знову Майкон

Луцьк. Стадіон "Авангард". 4 200 глядачів

Головний арбітр: Олександр Іванов (Макіївка)
Асистенти: Максим Чертоляс (Херсон), Андрій Литвин (Київ)

"Волинь" - "Олександрія" 3:1

Голи: Шиков 6, 54, Майкон 21 - Таргамадзе 85 (пен.)

"Волинь": Неділько, Пищур (Павлов 86), Кінаш (Ізворану 83), Майкон, Бабир (Грінченко 69), Масло, Шарпар, Герасимюк, Шиков, Сімінін, Леандро

"Олександрія": Паньків, Старенький, Таргамадзе, Давидов (Кабанов 56), Ксьонз (Салхі 73), Назаренко, Гітченко, Запорожан, Довгий, Шевченко, Чередниченко (Муховиков 46)

Попередження: Леандро 2, Бабир 15, Масло 81, Пищур 82 - Гітченко 30, Довгий 41, Назаренко 48, Ксьонз 63, Муховиков 87

«Волинь» у кожному матчі пропускає гол, не став винятком і цей поєдинок. Попри те, що лучани мали чимало перевагу над суперником, втримати ворота «сухими» не вдалося. Зате знову відзначився Майкон, хоч цього разу і не дублем, але один автограф у брамці залишив. Рахунок міг бути значно більшим, утім голкіпер гостей не дозволив це зробити. Перевага волинян була протягом усього матчу, тому результати 3:1 для кіровоградців можна вважати ще пристойним.

Господарі вийшли у такому складі: Неділько у вортах; в захисті - Сімінін, Шиков, Масло, Леандро; опорник – Шарпар; Герасимюк, Кінаш – півзахист, Пищур і Бабир грали напівфорвардів, а головною ударною силою був Майкон.

Юрій Паньків у воротах, у захисті Назаренко, Чередніченко, Запорожан і Гітченко. Півзахист - Старенький, Таргамадзе, Довгий; Ксьонза - на вістрі атаки, йому допомагали Шевченко і Давидов.

Лучани відразу дали зрозуміти, хто господар. Не минуло й десяти хвилин, як перший м’яч затріпотів у сітці кіровоградців. Герасимюк подав з кутового, Піщур вдарив головою, але на шляху до воріт шкіряний знайшов ногу Шикова, який переправив його у сітку. Стандарти у цьому матчі відіграли ключову роль, головну небезпеку волиняни створювали саме після верхових передач. Подвоїли рахунок гравці «Волині» теж після кутового: Майкон впритул головою розстріляв Паньківа. Оборонці «Олександрії» сподівалися, що арбітр зафіксує офсайд, натомість самі упіймалися на свою пастку залишивши бразильського легіонера віч-на- віч з голкіпером. Це вже сьомий гол Майкона у цьому чемпіонаті. Нападник лучан ще мав кілька хороший нагод для взяття воріт, однак блискуча гра голкіпера гостей та фарт не дозволили забити гол. Протягом усього першого тайму господарі ні на мить не давали перепочити гравцям «Олександрії» постійно створюючи тиск на ворота. Окрім гострих флангових проходів, вдало у центрі поля діяли Кінаш та Герасимюк. Було помітно, що пропущені голи негативно вплинули на підопічних Шарана, які ніяк не могли зібратися. Незважаючи на запас у два м’ячі волиняни на досягнутому не збиралися зупинятися. Після перерви винагородою за старання став третій гол. Штрафний по центру воріт взявся пробивати Шиков. Македонець потужно вдарив і з допомогою рикошету шкіряний опинився у сітці, залишивши Паньківа поза справами. Навіть відзначившись ще гравці «Волині» намагалися збільшити перевагу. Рахунок як мінімум у два рази міг бути більшим, однак забили саме гості. Таргамадзе картинно впав після контакту з Гринченко у штрафному майданчику. Суддя «повівся» на цей трюк олександрійця і призначив одинадцятиметровий. «Герой» епізоду сам же і реалізував одинадцятиметровий. Таким чином гостям вдалося сквитати один м’яч. Якщо відверто, то враження від гри ПФК «Олександрії» досить сумні, оскільки команда не продемонструвала, ані техніки, ані самовіддачі. У минулих іграх кіровоградців виглядали значно краще, навіть якщо порівняти матч з «Металістом» було значно веселіше. Що ж до гри лучан, то тут простежується певна тенденція, команда Кварцяного пропускає у кожному матчі, це вже шостий на черзі. Попри те, що оборона волинян зазнала суттєвого підсилення в особі Шикова, Масло та Леандро ніяк не вдається залишити свої ворота «сухими». Також цей матч став першою домашньою перемогою лучан цього сезону. Загалом скласти цілісне уявлення щодо гри досить важко, оскільки не зрозуміло, чи то «Волинь» настільки сильна, чи то «Олександрія» слабка. А може одне і інше? В принципі з такою грою представникам Кіровоградської області буде доволі важко втриматися в еліті, що ж до господарів, то на єврокубки зазіхати цілком реально, от тільки б не хотілося, щоб повторилася минулорічна ситуація, коли навесні лучани програвали всім і вся, тому стабільність не завадить. Що ж наступний матч «Волинь» зіграє ще з одним дебютантом одеським «Чорноморцем», якщо продовжиться позитивна тенденція щодо переможних виїзних матчів, то на вболівальників чекає цікава гра.

Віталій Кварцяний (головний тренер «Волині»): У мене від сьогоднішньої гри таке враження – йшли ми на Еверест, йшли, а за двадцять метрів до вершини попадали. Після того як забили два гола, розслабилися, почали піжонити.

Я не розумію, чому суддя призначив пенальті. Звідки його взяли? Там був чистий підкат. І боковий так само – дивився, дивився – і нічого не побачив. Ми говоримо про те, що треба піднімати суддям зарплату. Але, якщо подивитися так, як вони нині судять, то я б сказав, що потрібно їм її взагалі зменшити. Ну поставив пенальті, якого не було – та ти піди спробуй хоч один день команду потренувати! А в мене будь-який гол у наші ворота частину життя забирає.

Я не отримав сьогодні задоволення від перемоги. Незважаючи на те, що ми виграли, було помітно, що суперник був відверто слабший за нас. Ми створили багато моментів, а скільки ще не забили! Але з цим ми ще будемо розбиратися. У мене є претензії до Пищура. Я йому кажу, щоб команда ще додала, а він мені каже, що рахунок і так вже 3:0. А тут, все-таки я головний, і я буду вказівки давати.

Володимир Шаран (головний тренер ПФК «Олександрія»): Які можуть бути коментарі по сьогоднішній грі, якщо ми програли усю боротьбу, зіграли не у той футбол, який награвали на тренуваннях. Ми повинні були більше грати низом, але мої гравці повністю не виконали установку на матч. Та тренер, напевно, повинен визнати, що винен він сам. Напевно, потрібно було ставити на цю гру другий склад. З іншого боку, без бійцівських якостей сьогодні у футбол не грають. І «Волинь» нам якраз це й показала – як потрібно витискати максимум за рахунок вольових та бійцівських якостей. Можливо, мені потрібно розмовляти з командою так, як Кварцяний розмовляє. Але я так не вмію, тому, напевне, нічого у нас не виходить.

- Ви погоджуєтесь, що героєм сьогоднішнього матчу був ваш воротар?

- Та немає у нас сьогодні героїв за такої гри.

- Які завдання поставлені перед «Олександрією» на цей сезон?

- Та які завдання?! На це питання я вже відповідав першого туру! Взагалі, для тих хто розбирається у футболі, такі питання недоцільні! Наша команда грає в місті, в якому п’ятдесят тисяч жителів. Лише одна людина – наш президент Микола Лавренко – тягне на собі футбол. Але незабаром відкриється штучне поле для дітей. Для команди робиться, все, що тільки можна. Але про які завдання ми можемо говорити? У нас, по суті, зараз є лише один футболіст! Завдання у нас – показувати нормальну гру і закріпитися у Прем’єр-лізі.