"Карпати" - "Динамо" 0:1. Усе ІДЕЙЕальне – просте

Україна. Львів. Стадіон "Арена-Львів". 32 600 глядачів

Головний арбітр: Анатолій Абдула (Харьків)

Асистенти: Сергій Беккер (Харьків) ,Володимир Володін (Херсон)

"Карпати" - "Динамо" 0:1

Голи: Ідейе 88
"Карпати": Тлумак, Эрік (Гірський 78), Ощіпко, Гомес, Балажіц, Ткачук, Федецький, Худоб'як, Кополовець, Лукас, Батіста
"Динамо": Коваль, Мілевський (Аруна 46), Хачеріді, Алмейда, Вукоевич (Аді 87), Алієв, Ярмоленко, Ідейе, Гусев, Корреа (Гармаш 46), Бетао
Попередження: Кополовець 27, Батиста 49, Кополовець 66, Эрік 78, Гомес 89 - Мілевський 1, Вукоевич 44, Аруна 79, Ідейе 89, Алієв 89, Гармаш 90+6
Вилучення: Кополовец 66

Який сезон – такий і фінал. Але у даному випадку мова йде лише про результат. Грою-то «Карпати» порадували. На новому стадіоні за 30-тисячної підтримки по-іншому просто і бути не могло. Так, не забили, не реалізували жоден з численних моментів, але грали красиво, фанатів не розчарували. Натомість «Динамо» хоч і відповідало взаємністю, змогло таки втілити ігрову більшість у забитий гол.

Як відомо, у Юрія Сьоміна були кадрові втрати. На поле не могли вийти Шовковський, Шевченко, Михалик, Даніло Сілва. Ще кілька гравців були не зовсім здорові, нарешті, Мілевський пропустив достатньо для того, щоб бути заміненим вже в перерві матчу. У результаті коуч киян запропонував «Карпатам» наступний склад: воротар Коваль; Гусєв розташувався на місці правого захисника, Бетао грав ліворуч, Хачеріді та Леандро Алмейда у центрі оборони. Вукоєвіч та Алієв діяли у середині поля (хорват нижче, українець вище), Ярмоленко та Корреа були відряджені на фланги атаки, а на вістря Юрій Сьомін поставив Мілевського та Ідейе.

Втрати були і в Павла Кучерова. Олег Голодюк травмувався ще в Полтаві, а Іван Мілошевіч вже у Львові, на тренуванні. Замість ключового оборонця в центрі захисту грав Борха у парі з Балажіцом. Федецького вирішили повернути до редутів, так як молодому Гірському було б важко протидіяти швидким та технічним крайкам «Динамо». Зліва грав Ощипко. Оригінально виглядала середня ланка «Карпат». Не знаю чи слухав Павло Кучеров перед матчем пісні Володимира Висоцького, але усе нагадувало: «А нам плевать, у нас 4 – 2 – 4». І справді, дуже часто, під час атак, у середині поля залишалися Худоб’як і Ткачук, а квартет у вигляді Кополовця, Лукаса, Батісти та Еріка (дебют сезону) летів уперед.

Поява Еріка у старті відверто здивувала. Замінити Голодюка можна було Озарківом чи Мартинюком – гравцями з руйнівними здібностями. Але Павло Кучеров вирішив зробити ставку на талановитого бразильця. Мені особисто його гра сподобалася. Прекрасна техніка, робота з м’ячем, точний удар та пас, культурний прийом… Усе це, звісно, добре. Але чому ж з такими даними він не грає в «Шахтарі»? А справа вся у швидкості. Нема в Еріка такої швидкості, як у Вілліана чи Дугласа Кости. Та попри це, Ерік накручував гравців «Динамо» із задоволенням. Кілька разів він виходив на ударну позицію, але десь барився, а десь суперники виносили м’яча від гріха подалі. Одного разу Ерік таки пробив. Лукас заробив штрафний буквально на куті штрафного майданчика. Бразилець послав м’яча точно у дев’ятку, але Коваль, хоч і з труднощами, але зумів-таки його відбити. Взагалі Ерік досить швидко акліматизувався і до команди, і до стадіону. Помітно було і його старання. Кілька разів він видряпував м’яча у динамівців, іноді вигравав повітря, не грішив неточними передачами. Можливо, його слід було спробувати раніше, у матчах проти команд не такого рівня, як «Динамо». Можливо, в такому випадку, він приніс би більше користі «Карпатам».

На перших хвилинах «Динамо» помітно не було. Гру контролювали господарі. Окрім Еріка виділявся Батіста, який встигав працювати в обох штрафних, а також Худоб’як. Правда, спершу, Ігор помилився кілька разів поспіль. Ситуації могли би бути більш небезпечними, але Мілевський пересувався по полю дуже повільно та важко, а з одним Ідейе досить просто давали собі раду оборонці. Зокрема, Федецький запам’ятався кількома вдалими діями проти нігерійця. Тож після кількох помилок, Худоб’як взявся за голову і відпрацював дуже ефективно. Оскільки Ерік перетягнув на себе ковдру креативу, то Худоб’яку залишалося працювати у відборі, з чим він дуже непогано впорався. Також варто відзначити Кополовця. Міша літав по своєму фланзі як молодий, встигав і в атаці, і в обороні. Кілька разів йому навіть вдалося небезпечно пробити. Перший момент для нього створили партнери, другий самі ж динамівці, які необачно втратили м’яча. Обидва удари були схожі – м’ячі пролітали трохи вище над перекладиною. Хоча у другому випадку дуже просилася передача на абсолютно вільного Еріка - йому залишалося би ногу лише підставити.

Перший потенційно гольовий момент створили Лукас з Батістою. Іспанцеві вдалося втекти від оборонця і акцентовано прострілити у район воротарського. Батіста налітав на м’яча зі швидкістю світла, але у ворота не влучив. Ще один класний момент був в Федецького. Після хитромудрого кутового у виконанні Лукаса, Ощипко зберіг м’яча на полі, Артем, перебуваючи спиною до воріт, підкинув круглого і наніс удар з розвороту. Коваля підстрахували оборонці. Загалом можна сказати, що динамівцям відверто пощастило – все-таки моменти у «Карпат» були справді хороші. Кияни відповіли несильним ударом Ярмоленка. Більше, по правді, й згадати нічого.

Юрій Сьомін, до речі, кілька разів покидав технічну зону і був страшенно розлюченим діями своєї команди. Тож у перерві він провів відразу дві заміни. Замість Мілевського та Корреа вийшли Аруна і Гармаш. Таким чином у «Динамо» на полі стало відразу три номінальні опорники. Але владнати ситуацію у центрі поля такі заміни не допомогли. Перша ж атака «Карпат» могла закінчитися голом. Федецький, отримавши м’яча на правому фланзі, спокійнісінько пройшов у центр і дуже сильно прострілив у напрямку воріт. Будь-який рикошет і м’яч міг би залетіти у сітку. Але рикошету не було – Лукас відірвався від оборонців і пробивав сходу – трохи неточно. А за кілька хвилин вже Ерік знову нагадав про себе. Одним шикарним пасом він залишив двох захисників «Динамо» на центральній лінії, а Батісту одного перед воротами з 30-а метрами фори. Бразилець наздоганяв м’яча неймовірно довго, потім стільки ж його обробляв. У результаті, його перекрив Леандро Алмейда і змусив Батісту пробити неймовірно незграбно. Потім оборонець «Динамо» побіг до лайнсмена рятувати свою честь, мовляв, офсайд був. А не було…

«Каналья, тисяча чортів!» - мабуть так подумав Михайло Кополовець на 66-ій хвилині. Це був переломний момент у грі. Вінгер грубувато зрубав Гармаша у центрі поля, за що арбітр показав йому жовту картку. Ще у першому таймі Міша так само жорстко пішов у ноги Корреа. Тож «Карпатам», які залишилися в меншості, довелося суттєво перебудовуватися, що й у підсумку, вплинуло на результат.

Але не відразу. Чи то фанати «Динамо» не погоджувалися з рішенням арбітра і вимагали залишити Кополовця на полі, чи це просто так було заплановано, але з кута стадіону, де розташувалися уболівальники з Києва задиміло. Причому одразу ж було видно, що над «димовухою» працювали не дилетанти, а ціла група хіміків. Уявлення не маю, чим була напічкана ця «смердючка», але через газову атаку гравці та судді сховалися у підтрибунних приміщеннях на добрих десять хвилин. А після повернення на поле, у складі «Карпат» вже не було Еріка. Павло Кучеров провів вимушену заміну – треба було закривати лівий фланг. А шкода. Без цього технаря гра «Карпат» стала вже не такою гострою.

Все ж попри більшість «Динамо» особливо не нагнітало ситуації біля воріт Тлумака. Ще до вилучення непогано пробив Гармаш, але кіпер «Карпат» впорався. Вже згодом Ярмоленко та Алієв подарували фанатам на трибунах пару-трійку м’ячів. Врешті-решт, коли номінально йшла 88-а хвилина, «Динамо» забило. Гармаш отримав м’яча на правому фланзі і простенько навісив у штрафний. Скільки вже таких навісів перервали захисники у цьому матчі? Цього разу у центрі епізоду був Федецький та Ідейе. На м’яча пішли обоє, Артем ніби-то був першим, але у підсумку програв боротьбу нігерійцю. Чому? Здалося, що динамівець підштовхнув Федецького у спину лівою рукою, створивши собі зручний плацдарм для удару. На думку судді – чисто, без фолу. В принципі, у «Карпат» було ще трохи часу на гол у відповідь, за попередніми підрахунками до фінального свистка залишалося хвилин 15. І господарі таки могли зрівняти рахунок. Федецький залишив оборону і на підступах до штрафного побачив ривок Лукаса. Пас у розріз, простріл у воротарський, захисник неакуратно приймає м’яча, який лягає просто на ногу Батісті. Хоч до воріт було якихось два-три метри, бразилець примудрився влучити у Коваля. Невдовзі вже сам Федецький сильно пробив метрів з 35-и, але Коваль і тут виручив «Динамо». Мала місце і фінальна навала «Карпат» на ворота суперника, але зрівняти рахунок не вдалося.

Мабуть, у фанатів «Карпат» після цієї гри залишився осад невдоволення. Все ж «зелено-білі» показали, напевно, найкращу гру в цьому сезоні, але катастрофічна реалізація, яка переслідує львів’ян вже добрих півроку, знову втрутилася у результат. «Динамо» пішло на зимову перерву у ранзі лідера. А говорити про те, що перемога у Львові була несправедливою, мабуть, не варто. Адже переможців не судять…

Павло Кучеров, в.о. головного тренера «Карпат»

- Це був непростий матч з великою кількістю подій. Ми вперше грали на новому стадіоні. Приємно було бачити таку підтримку і відчувати таку атмосферу. Хочу подякувати усім уболівальникам, які прийшли сьогодні нас підтримати. Щодо матчу, то наша команда зіграла дуже добре. В першому таймі зіграли грамотно тактично. Перевели гру у вигідне для нас русло. Створили два ну дуже хороші моменти, мали їх реалізовувати. Крім того ми мали ще кілька непоганих нагоди, а в «Динамо» не було нічого. Другий тайм так само почали організовано та дисципліновано. І знову створили хороший момент, який мали реалізувати. Але, на жаль, ми втратили одного гравця, довелося грати вдесятьох. Тим не менше, ми зробили тактичні перестановки, перебудувалися на 4 – 4 – 1 і продовжили грати, ми не поступалися «Динамо» навіть в меншості. Але після одного з навісів наші захисники трохи не встигли за форвардом гостей і це закінчилося голом. Але й після гола наша команда до останніх хвилин вірила, йшла вперед, ми знову мали нагоди, однак забити не змогли. Ще раз наголошу, що команда старалася, викладалася до останніх хвилин. Від мене їм лише подяка та компліменти.

- Прокоментуйте гру Еріка.

- Ерік грав на позиції атакувального хавбека. Ми знали його сильні якості. Це гравець, який може тримати м’яча, може вести гру чи змінити її. Іноді йому це вдавалося. Однак через вилучення Кополовця, а також через те, що Ерік вперше грав за «Карпати», адже у нього ще нема ігрової фізичної практики, щоб грати у високому темпі, ми прийняли рішення змінити його на Гірського. Степан більш свіжий, швидший і сильніший; він мав закривати лівий фланг, коли ми перебудувалися на 4 – 4 – 1.

- Але не закрив, не допрацював…

- Ну, у мене була задумка, через 5 хвилин випустити свіжого гравця на лівий фланг, замінити Кополовця, але його замінив арбітр. А щодо Гірського – то його вини у пропущеному голі нема. Ми просто погано зіграли на випередження у штрафному. Забивали нам з близької відстані.

- Свого часу ви привезли в Європу Брауна Ідейе. У вас не залишилося гіркого осаду через те, що він забив гол вашій команді?

- Це життя. Колись я його рекомендував у «Віллем ІІ», він у нас тренувався, коштував буквально копійки. У підсумку він пройшов через чотири клуби і перейшов в «Динамо» вже за великі гроші, у сотню разів більші. І так вийшло, що він забив гол моїй команді. Це сумно, але це доводить, що я не помилився, коли чотири роки тому побачив його бомбардирські якості.

- Підтримка вас задовольнила?

- Ну, це футбольна атмосфера. Загалом враження позитивні. Таких стадіонів в Україні має бути більше. Від цього виграють уболівальники, футболісти, команди та футбол загалом. Наші гравці вчаться виступати в інших умовах – європейських, коли багато шуму, багато людей, коли важко з ними спілкуватися, але в усіх провідних чемпіонатах така атмосфера ледь не на кожній грі. Тому вони на будь-яких інших турнірах можуть показувати свій футбол, вони звикли до умов. Тому атмосфера сьогодні була чудова. Ще я хочу сказати про поле. Працівники стадіону постаралися, ще кілька тижнів тому воно не було таким, як сьогодні. На ньому було приємно грати, на відміну від гри Україна – Австрія.

- На вашу думку, чому «Динамо» з перших хвилин відійшло в оборону?

- Ми не боялися, грали на результат. Можливо через таку нашу агресію вони відійшли. І попереду у «Динамо» по суті нічого не було. У нас же було нагод набагато більше, але кияни вибивали м’яча з воріт. Загалом нам вдалася гра, ми грали так, як планували, як хотіли, але реалізація – тривала проблема. Вона знову нас підвела. Якби ми забили то може не було б того, що є зараз.

Юрій Сьомін, головний тренер «Динамо»

- Добрий вечір, шановні друзі! Враження? Ми пішли на зимову перерву на першому місці, а це дуже і дуже для нас непогано. Щодо гри, то в обороні зіграли пристойно, в атаці нічого не виходило. Ось такий короткий коментар.

- Вам не здалося, що ряд гравців злякалися атмосфери на стадіоні?

- Ні. Багато наших гравців грали тут за збірну. Такий чудовий стадіон навпаки давав нам мотивацію. Ми боролися за результат, ми його отримали, і це найважливіше.

- З чим пов’язана заміна Мілевського?

- У першому таймі у нас в атаці нічого не виходило, тому ми замінили Артема і Корреа, хотіли спробувати нові варіанти. Були внесені й тактичні зміни. Треба було щось змінювати, тому що ми були далекі від перемоги.

- Як прокоментуєте зупинку гри?

- А навіщо мені це коментувати? Це частина футболу. Напевно, це неправильно, тим більше, що перший матч на цьому стадіоні.

- Які корективи ви вносили під час вимушеної паузи?

- Їх було багато. Гусєв мав грати не на місці захисника, а на цілому фланзі. Дав також вказівки Аруні і Гармашу. Вони мали грати ближче до Брауна, що вони і робили. Ярмоленко мав перейти в атаку і грати лівого форварда.

- Чому ваші гравці «сіли» після забитого гола?

- «Карпати» дуже добре грали. У них була величезна мотивація, повний стадіон. Ми дивилися багато їхніх матчів, і там їм часто не щастило, а так це хороша команда.

- Аді залишиться в "Динамо"?

- Дайте відійти від цієї гри, тоді поговоримо про Аді.