Михайло Фоменко: "Металіст" поки не досягає намічених цілей"

Екс-тренер «Металіста» аналізує виступи харків’ян у першій частині сезону.

— «Металіст» неквапливо розпочав чемпіонат, але згодом розігнався та поїхав турнірною дистанцією з пристойною швидкістю. Загалом, якщо характеризувати першу частину сезону підопічних Мирона Маркевича, то її можна описати словом стабільність. Про це говорить тільки одна, до прикладу, поразка в цій частині чемпіонату. Варто сказати, що цей сезон є поки найкращий в історії харківської команди, але, на жаль, її конкуренти також йдуть практично без очкових втрат, але це вже, мабуть, не провина Маркевича. Також важливим фактором є вдалий, я би сказав, надупевнений виступ у Лізі Європи — це, на мою думку, є свідченням того, що команда вже дозріла для підкорення вищих висот. Це настане вже скоро. Головне, що клуб рухається у правильному напрямку.

Якщо говорити про те, що найбільше сподобалося у грі «Металіста», то найперше, зрозуміло, відзначу атакувальну ланку. Не якихось конкретних виконавців або ж зв’язку, а саме всю ланку. Вона справді дуже гармонійно виглядає. Мирон Маркевич зробив велику роботу, щоби синхронізувати дії окремих виконавців у єдине ціле. Трохи слабкіше, на мою думку, виглядав захист, можливо, через невелику лаву, а відповідно, і через конкуренцію на оборонних позиціях. Проте, хай читачі помітять, погляд Фоменка — суб’єктивний, адже знати, що вимагає тренерський штаб від кожного виконавця, не можу, тут уже наставникам, власне, й видніше. Хороша тенденція прослідковується й у випадку з новачками. І Марко Торсіглєрі, й Хосе Ернесто Соса заграли практично відразу, без традиційного для легіонерів (а особливо латиноамериканців) періоду адаптації. Отже, знайшли правильний підхід до цих гравців.

Та все одно «Металіст» поки не досягає намічених цілей. Як були третіми харків’яни, так ними й залишаються. Чого їм не вистачає для кроку нагору? Певно, досвіду. Попри безперечний талант складу йому ще поки не вдається пройти всю дистанцію без провалів та незапланованих (а коли вони заплановані?) втрат очок. Як приклад наведу поєдинок із «Ворсклою»: хіба можна команді, що бореться з такими суперниками, втрачати перевагу в два м’ячі? Можливо, ще необхідно трохи фарту (подеколи для виходу на нові горизонти без нього не обійдешся), можливо у вигляді провалу одного з двох основних конкурентів. А після такого імпульсу можна буде продовжити шлях далі.

Характерно, що «Металіст» залишився єдиним представником України в єврокубках. Що ж, цей факт справді не додасть свіжості футболістам, але, з іншого боку вони самі туди прагнули, тож вважаю: Мирон Богданович знає, що робить. Тим більше, участь у таких матчах значно прискорює процес набуття досвіду, а поєдинки плей-оф у цьому плані є просто безцінними. Ну, а щодо більш раннього старту Ліги Європи, то це рівняння вже неодноразово вирішувалося, тож залишилося лише використати напрацювання, в тому числі й свої.

Ніколи не давав прогнозів, тому скажу, що вся боротьба ще попереду.