Андрій Полунін: "Щось у Рамоса не виходить"

Андрій Полунін:

Чесно кажучи, наразі я перебуваю у стані очікування: керівництво ФК «Дніпро» ставить перед командою дуже амбітні цілі (спочатку — місце в Лізі чемпіонів, потім — національне чемпіонство), але допоки команда не просунулася в цьому напрямі. Щось у Рамоса не виходить запрацювати в Дніпропетровську…

Вочевидь, є об’єктивні й суб’єктивні чинники, які впливають на такий стан справ, і, безумовно, про ті чинники ми можемо лише здогадуватися, а знають їх лише люди, напряму пов’язані з клубом. Утім, це не заважає нам провести поверховий аналіз, спробувавши бодай частково вловити тенденції, панівні нині у дніпропетровському ФК…

По-перше, очевидним є те, що іспанський тренер будує свою команду, вирішивши цілком розламати її колишній кістяк. Це стосується як ігрової схеми, так і окремих виконавців: позбутися Сергія Назаренка та Максима Калініченка — на такий крок іще треба було зважитися.

По-друге, не менш очевидними є й відверті проколи в селекції. Десь доводилося прочитати думку кваліфікованого спеціаліста Олександра Гайдаша про те, що половина футболістів у нинішньому «Дніпрі» не відповідають поставленим цілям — у цілому я з цією тезою погоджуюся. Причому йдеться як про легіонерів, так і про українських гравців. Візьмемо, як приклад, іноземців: особисто я не вважаю, що бразилець Джуліано чимось кращий за згадуваного Назаренка, також я чітко бачу, що окремі «персонажі», придбані за кордоном, радше дивують. Тут іще те питання: можливо, легіонерам треба давати більше часу — але хто його сьогодні дасть? Можливо, їм треба активніше допомагати в адаптації — але якими засобами?..

Не набагато краща ситуація і з вітчизняними виконавцями, особливо це стосується центру захисту — справжньої ахіллесової п’яти «Дніпра». Я просто не розумію, чому ніхто не додумався влітку підсилити цю позицію: а то завершив кар’єру Андрій Русол, основна пара Євген Чеберячко — Віталій Мандзюк відверто не дотягує до необхідного рівня. Потім ситуація ще погіршилася, коли ці двоє почали травмуватися — з’ясувалося, що їх просто ніким замінити: пробували на цьому місці Дерека Боатенга, проте то не його позиція… Завершуючи думку, можу пропустити, що моїй рідній команді, можливо, потрібне нове підсилення, аби після того Рамос уже точно не мав права нарікати на недостатньо комфортні умови праці.

Стартував «Дніпро» дуже натужно, проблеми спостерігалися і в плані гри, і щодо результатів. Десь після першої третини турів справи стали налагоджуватися, але кілька разів виникала ситуація, коли довгоочікуваний ренесанс команди переривався незрозумілими, неочікуваними поразками — із «Кривбасом», із «Іллічівцем».

Що я очікую від «Дніпра» навесні? Мені складно відповісти. Вочевидь, цього сезону ні про яке друге «лігочемпіонське» місце говорити вже не доводиться. Є ще доволі примарні шанси на «бронзу», але… Просто мені б дуже хотілося, аби команда Рамоса почала не тільки набирати очки, але й грати у футбол… Можливо, повторюся, нам варто іще трохи зачекати.