"Арсенал" - "Металіст" 1:2. Крихта куражу на фоні неквапливої біганини

20-й тур чемпіонату України-2012/2013

10 березня. Київ. Стадіон імені Лобановського. 2 520 глядачів

«Арсенал» - «Металіст» 1:2

Голи: Я. Мартинюк 7 – Х. Соса 2, Жажа Коельо 12

«Арсенал»: Рева – Старенький, К. Сидоренко, Одібе, Рафаель – А. Ткачук (Бушман 83), Богданов – Аржанов (к), Я. Мартинюк (Бровко 62), Адійя – Гоменюк

Тренер – Юрій Бакалов

«Металіст»: Шуст – Вільяґра, Березовчук (О. Шелаєв 87), Папа Ґуйє, Фініньо – Красоноперов, Хав’єр – Х. Соса (к), Жажа Коельо (Едмар 74), Марлос (Бланко 63) – Девіч

Тренер – Мирон Маркевич

Судді: А. Кузьмін (Миколаїв) – В. Володін (Херсон), М. Левко (Чернівці) – О-др Дердо (Іллічівськ), Мосейчук (Чернівці)

Попередження: Одібе 65, А. Богданов 87 – Клейтон Хав’єр 80

За півгодини до початку матчу перед аркою стадіону імені Валерія Лобановського проїхав кортеж з п’яти автобусів, з вікон кожного з яких виднілася атрибутика футбольного клубу «Металіст». За умови, що на підходах до динамівської арени було, м’яко кажучи, не людно, виникала реальна перспектива унікального явища – вболівальників команди гостей було більше, ніж прихильників господарів. Зрештою, цього вартувало очікувати з двох причин. По-перше, разом зі зміною керівництва ФК «Арсенал» зникли й унікальні схеми залучення глядачів на трибуни, завдяки яким значна частина відвідувачів матчів «канонірів» не те що не тратилася за похід на стадіон, а ще й заробляла на пиво й бублики. Не було на трибунах й студентів військового училища імені Богуна. По-друге, відлякувала бажаючих подивитися на гру оновленого столичного колективу проти претендента на місце в Лізі чемпіонів погода – впродовж усього недільного дня над Києвом літав мокрий сніг, а температура на градуснику заледве переходила за мінімальний плюс.

Втім, у наставника «канонірів» Юрія Бакалова хвилювань вистачало й без теми відсутності вболівальників. Зібрана за кілька тижнів команда не дорахувалася згідно попередньої домовленості ще й трьох орендованих в «Металіста» виконавців – оборонців Мілана Обрадовіча і Олександра Романчука та хавбека В’ячеслава Шарпара. Всі вони в стартовому матчі весняної частини чемпіонату проти «Дніпра» вийшли в основі. Через те вибір складу став для наставника киян серйозною дилемою.

Врешті склад господарів справді вийшов, починаючи з воротарської позиції, суттєво оновленим. Місце у воротах зайняв не молодий Сарнавський, а досвідчений новачок команди Віталій Рева. В центрі оборони поряд з Майлом Одібе з’явився Кирило Сидоренко, котрий у Дніпропетровську грав на позиції хавбека. Справа в захисті діяв Сергій Старенький, а зліва замість Романчука з’явився Рафаель. Дует опорних пів оборонців вийшов оновленим на сто відсотків. Тут діяли Андрій Ткачук та Андрій Богданов, котрий перший поєдинок весни пропускав через дискваліфікацію. Ще один львів’янин Ярослав Мартинюк діяв на позиції під нападником, роль якого на цей раз виконував Володимир Гоменюк, а не Іонуц Мазілу. Зліва в атаці вийшов Домінік Адійя, справа – Володимир Аржанов, котрий проти «Дніпра» грав на місці «хвилеріза».

Склад «Металіста» був прогнозованим майже абсолютно. Хіба що вихід новачка команди Богдана Шуста у воротах замість Олександра Горяїнова трохи здивував. Лінія оборони для внутрішнього чемпіонату традиційна і справа наліво виглядала так: Крістіан Вільяґра, Андрій Березовчук, Папа Ґуйє і Фініньо. В опорній зоні не було Едмара, замість якого поряд з Клейтоном Хав’єром вийшов Олег Красноперов. Під центрфорвардом Марко Девічем діяли Жажа Коельо, Хосе Соса (хліва) і Марлос (справа).

Початок гри вийшов доволі стрімким. Так же емоційно і згуртовано, як і їхні фанати, гру розпочали гравці «Металіста». Ледь секундна стрілка зробила перший оберт, як Марлос виконав передачу вліво на Хосе Сосу, той увійшов у штрафний майданчик і з гострого кута вразив дальній кут. Очевидно, в цьому епізоді не зовсім вдало зіграв на виході Віталій Рева – 0:1. Так чи інакше, гості на куражі продовжували тиснути на ворота суперника, комбінуючи навколо штрафного майданчика і не випускаючи киян за радіус 30-ти метрів. В цьому відрізку оборонці господарів заблокували удар Жажі Коельо, а Марко Девіч, вистреливши з меж штрафного майданчика, жалівся, що оборонець заблокував його удар рукою.

Врешті, захопившись атакою, гості так само легко, як забили, пропустили. Аржанов виконав навіс справа на Гоменюка, той скинув на Адійю, а Домінік відкинув під удар Мартинюку. Забракований «Карпатами» півоборонець пробив з 20-ти метрів сходу точно в «дев’ятку» - 1:1.

Зрештою, агресивна відповідь господарів на бажання харків’ян діяти з позиції сили не вплинула. Гості продовжили комбінувати на чужій половині поля й дуже швидко вийшли вперед вдруге. І тепер вже провина Реви в пропущеному м’ячі була очевидною. Віталій на удар Жажі Коельо метрів з 30-ти в нижній кут відреагував з запізненням – 1:2.

Лише після того пристрасті на полі трохи заспокоїлися. Ініціаторами такого перепаду темпу знову ж були гості. Вони спробували перевести гру в спокійне русло і з завданням впоралися. Як наслідок, єдиний момент впродовж наступних 10-ти хвилин виник біля воріт Богдана Шуста. Старенький виконав навіс в район одинадцятиметрової позначки справа, а Мартинюк після відскоку знову пробив сходу й на цей раз не влучив у ворота зовсім трохи.

Для харків’ян цей момент став сигналом й вони знову за рахунок контролю над м’ячем перевели гру на чужу половину поля. Починаючи з 25-ї хвилини перевага гостей стала вражаючою. Очевидно, з цього часу й до закінчення першого тайму слобожанці мали перевагу у володінні м’ячем на рівні звичних показників «Барселоні» в іспанському чемпіонаті. Власне, і діяли футболісти «Металіста» в цьому відрізку приблизно так, як нинішня «Барса» в зустрічах проти «Хетафе», «Ґранади» чи «Леванте». Тобто, переконливо, але без особливого бажання загострювати гру.

Між тим, поки команди відпочивали, фанати «Металіста» привернули своєю активністю й неприхованою антипатією до киян увагу правоохоронців. Перед самим поновленням гри кожен з чотирьох гостьових секторів в проходах оточили бійці «Беркута». Причиною стали град з петард і сніжок в напрямку глядачів, котрі виходили зі стадіону через єдиний тунель, розташований якраз під місцем розташування слобожанських фанатів.

В свою чергу футболісти «Металіста» в перші хвилини другого тайму були більш поміркованими і свідомо віддали суперникові ініціативу. Доки «Арсенал» намагався загострити гру з флангів, суперники відтягнули на власну половину великі сили – дев’ять з десяти польових гравців. Попереду залишався лише Марко Девіч. Зрештою, всі інші виконавці групи атаки демонстрували свою вибуховість , щойно суперника вдавалося позбавити м’яча. Щоправда, кияни до такого повороту подій були готовими і завдяки своєчасним відходам на власну половину ліквідовували потенційну небезпеку доволі швидко. Взагалі, видовище, розпочате ще в другій половині першого тайму, виглядало доволі млосно: одні не могли загострювати, а інші не сильно бажали.

Єдина за перших 15-ти хвилин небезпека виникла поруч з воротами Реви після того, як Соса навісив м’яч зі штрафного, а Березовчук пробив головою, але влучив в когось з суперників і «куля» вилетіла за лицьову лінію. Власне, з тієї причини, що довго володіти ініціативою нинішній «Арсенал» не здатен, харків’яни ближче до середини другого тайму перебрали ініціативу до своїх рук. Правда, до гостроти справа не доходила і Маркевич, аби хоч якось пожвавити гру, випустив замість абсолютно пасивного в цьому матчі Марлоса Себастьяна Бланко.

Одночасно свою заміну провів Бакалов. Замість Мартинюка, для котрого то був дебют на такому рівні на позиції креативного хавбека, вийшов Ігор Бровко. Колишній львів’янин попрацював гарно, але сильно втомився. Втім, втомився не лише Мартинюк і дивуватися тут, з огляду на те, як працював «Арсенал» в міжсезоння, нічому. В останній четверті матчу «Металіст» суттєво переважав суперників у свіжості. Щоправда, на 71-й хвилині шанс продемонструвати свою майстерність випав Богданову. Втім, Андрій, маючи шанс вивести розрізним пасом на побачення з Шустом Аржанова, просто не помітив ривка Володимира з глибини і тим самим лише пригадав, чому Блохін відправив його з «Динамо».

На останніх 15 хвилин матчу Маркевич випустив Едмара, котрий замінив Коельо. Жажа за такої в’язкої боротьби був зовсім непомітним і після доволі інтенсивного у власному виконанні першого тайму в другому загубився на полі. Едмар же, щойно вийшовши на мерзлий газон, зрячою діагоналлю ледь не вивів на зручну позицію по правому краю Сосу. Втім, Хосе втратив нагоду загострити гру, банально не прийнявши м’яч. До скандування власних фанатів «Шайбу!», котре цілком відповідало атмосфері гри, харків’яни так і не прислухалися, не створивши впродовж другої половини матчу не лише голів, а й обмаль серйозних передумов до їх забиття. Один з невеликих винятків – навіс Вільяґри і доволі кострубатий удар головою у виконанні Девіча.

Власне, Бакалов розумів безперспективність ситуації й на заключних сім хвилин вирішив випустити юного Юрія Бшмана. Очевидно, тренер сподівався, що дебютант елітного дивізіону зможе створити диво бодай за рахунок бажання. Щось на кшталт цього дива ледь не відбулося на 87-й хвилині, якраз в мить, коли поле через травму залишив Березовчук, а Олег Шелаєв ще не встиг зайняти його місце на полі. Старенький пройшов правим краєм і виконав простріл, який на ближній стійці в дотик замикав Гоменюк – неточно. Виявилося, що то був останній шанс «канонірів» врятувати гру. Більше того, перед фінальним свистком збільшити рахунок після прострілу Девіча справа міг Хайв’єр. Однак Клейтон з лінії воротарського майданчика не зумів своєчасно відреагувати на жорсткий пас.

Безперечно, кращими в цей вечір на динамівській арені були фанати «Металіста», невтомності яких можна було лишень по-доброму дивуватися. Через те й несподіванкою стало небажання більшості гравців «Металіста» подякувати прихильникам за гру. До сектора підійшли лише Шуст, Шелаєв, Папа Ґуйє, Хав’єр, а також запасний в цьому матчі Горяїнов в компанії накульгуючого Березовчука. Власне, саме Олександр й удостоївся від вболівальників найтепліших овацій.