Кубок Україны. "Карпати" - "Металіст" 1:0. Валіза без ручки

Львів. Стадіон "Україна". 27 000 глядачів

Головний арбітр: Сергій Даньковський (Київ)

Асистенти: Ярослав Трехліб (Дніпропетровськ), Леонід Ярмолинський (Київ)

"Карпати" - "Металіст" 1:0

Голи: Мілошевич 59
"Карпати": Тлумак, Мілошевич, Зеньов, Худоб'як, Голодюк, Гомез, Балажіц, Ткачук, Федецький, Лукас (Кополовець 85), Кузнецов
"Металіст": Горяінов, Романчук (Штетіна 61), Березовчук, Шелаев, Валяев, Торрес, Крістальдо (Буднік 65), Обрадовіч, Бланко, Бордіян (Єременко 79), Ткачов
Попередження: Балажіц 37, Гомез 50, Тлумак 90+2 - Валяєв 32, Березовчук 46, Валяєв 55
Вилучення: Валяєв 55

Якщо статистики не помиляються, то «Металіст» не програвав 24 останні матчі. Харківська команда зараз перебуває у чудесній формі і вела боротьбу на два фронти. Саме на два – третій, як видно, зайвий. Мирон Маркевич так і заявив – нема чого, мовляв, до Львова основу везти, у команди на носі ще ціла купа куди відповідальніших матчів. Ось, наприклад, вже в суботу «Металіст» гратиме проти «Ворскли». Очевидно, що Маркевич з Кубком вгадав, а Павлов – ні. Адже тренер полтавчан вирішив погнатися за трьома зайцями, а тренеру харків’ян цілком вистачає і двох.

До Львова приїхало 17 гравців-резервістів (за кількома винятками) на чолі з Ігорем Рахаєвим. Його стартовий склад виглядав так: ворота захищав Горяїнов; Бордіян та Романчук на флангах оборони, Обрадовіч з Березовчуком у центрі. Досить насиченою в «Металіста» виглядала середина поля: Шелаєв, Валяєв, Торрес, Ткачов та Бланко. Роль єдиного номінального нападника виконував Крістальдо. Судячи з більшості імен – склад «Металіста» не виглядав резервним. Але все ж уявити теперішню харківську команду без Папи Гуйє в центрі оборони, Едмара в середині поля, Тайсона на фланзі, Девіча на вістрі та Маркевича у технічній зоні просто нереально…

Керівництво «зелено-білих» вирішило, як і торік, зробити вхід на кубковий матч безкоштовним. Квитки розлетілися за три години. Все б нічого, але не обійшлося без любителів продавати повітря. Львівські бариги, - по-іншому їх просто і не назвеш – додумалися до того, щоб продавати безкоштовні квитки. Це свинство вищої категорії, але кого ним зараз здивуєш? І люди, які не встигли прийти в каси, щоб отримати перепустки таки були змушені купувати в цих негідників квитки за 10 та 20 гривень…

Павло Кучеров, який дебютував в якості наставника «Карпат» на домашній арені, зробив певні зміни порівняно з матчем проти «Кривбаса». Лінія оброни, правда, не змінилася. Борха Гомез знову розташувався ліворуч, а Ігор Ощипко на лаві запасних. У центрі поля цього разу вийшли Ткачук, Худоб’як та Голодюк, а трійка атаки виглядала дуже привабливо: швидкі Зеньов та Лукас на флангах, Кузнецов у центрі.

«Карпати» почали активніше. Перший гольовий момент «зелено-білі» створили вже на 11-ій хвилині, коли після точної передачі Мілошевіча, харків’яни не розібралися з штучним офсайдом і випустили з поля зору Лукаса. Іспанець вийшов на Горяїнова і мав спокійно вирішувати долю епізоду. Десь промайнула думка, що такі моменти повинен реалізовувати не те що іспанець, але й будь-який футболіст з будь-якої країни. Однак Лукас схибив. І не лише в цьому епізоді. Якщо говорити відверто, то підсумковий рахунок 1:0 не відповідає подіям на полі. «Металіст» уникнув розгрому не завдяки своїй обороні, а через катастрофічну реалізацію гольових моментів форвардів «Карпат». Якщо у першому таймі, який видався доволі убогим на гострі епізоди, перевага господарів залишалася хіба територіальною, то вже по перерві карпатівці перегравали своїх суперників на усіх фронтах.

Правда, відбувалося усе це вже після того, як поле покинув Валяєв. Бо у перші хвилини другого тайму суперники відповідали моментом на момент і гра видавалася доволі рівною. І так само буквально на рівному місці «Металіст» залишився в меншості. Голодюк намагався втекти від Валяєва, останній притримав карпатівця і побачив перед собою другу жовту картку. І кого тут звинувачувати, як не себе самого? Цікаво, що вже у другому матчі поспіль «Карпати» залишають суперника в меншості саме таким способом. Навіть прізвища порушників практично ідентичні. У Кривому Розі Кузнецова за футболку притримав Валєєв.

Практично відразу «Карпати» забили. Худоб’як підхопив м’яча у центрі і просто таки ідеально віддав різану передачу на Зеньова, який вискочив з-за спин оборонців. Удар в естонця не вдався і Горяїнов зумів відбити м’яча на кутовий. Гольова комбінація господарів вийшла досить таки хитромудрою і непересічною. Після подачі кутового у виконанні Лукаса, Кузнецов вже звично виграв повітря. Але так вийшло, що м’яч полетів не в ворота, а на Худоб’яка, який перебував за межами карної зони. Капітан «Карпат» зіграв просто феєрично – не то грудьми, не то животом прокинув собі м’яча на хід, пролетів повз Ткачова, який жодним чином навіть не намагався зупинити прорив, метнувся убік, чим ввів в оману Романчука і прострілив-навісив паралельно до лінії воріт. Горяїнов кінчиками пальців зумів трохи змінити напрям польоту м’яча, а підстрахувати кіпера мав Бордіян. Однак захисник замість того, щоб розрядити ситуацію, просто скинув круглого під удар Мілошевічу. Сербський захисник не схибив і забив вже свій другий гол в двох останніх матчах.

Схоже, цей гол остаточно зламав «Металіст». Харківська команда практично не атакувала та й оборонялася не дуже уважно. За це захист гостей мав карати Лукас. Зеньов увімкнув свою реактивну швидкість і віддав передачу на Кузнецова. Той спокійно прийняв м’яча, відтіснив корпусом захисника і воротаря. Сергій міг забити сам, бо до воріт залишалося всього нічого. Але він побачив як набігає Лукас і не пошкодував м’яча для іспанця, який дуже хотів забити у цьому матчі. перед Лукасом були порожні ворота, але нападник примудрився влучити у Горяїнова…

Невдовзі Худоб’як знову знаходить Зеньова і викочує йому м’яча під удар. Результат той самий – естонець хибить. Розкидатися моментами, вже правда, не такими вірними, продовжував Лукас – його удари зі штрафних були занадто слабкими, а передачі на партнерів занадто неточними. Іспанець і сам розумів, що це був не його день, тому схиливши голову побіг на лаву запасних – замість нього вийшов Кополовець. На останніх хвилинах «Карпати» зменшили оберти і атакували вже без швидкості. Хоча це не заважало їм постійно тримати оборону «Металіста» у тонусі. Тоді як гості спромоглися лише перед самим фінальним свистком охнути трибуни. Після подачі зі штрафного молодий Буднік з досить вигідної позиції запустив м’яча в район карпатівсьої фан-зони.

Перемогу «Карпат» над резервом «Металіста» варто визнати справедливою та заслуженою. Однак дивують певні моменти у грі львів’ян. За весь перший тайм у їхньому виконанні не було флангових проходів з подальшими навісами у центр, на голову Кузнецова. Після повернення форварда така тактика видавалася цілком логічною. Принаймні, логічнішою, аніж намагання продертися по центру. Натомість по перерві «Карпати» виглядали значно свіжіше, коли партнери почали кидати у прориви Зеньова. Та й Федецький активізувався на правому фланзі. Ну і важко не помітити досить пристойну (точніше, непристойну) кількість технічного браку…

Щодо «Металіста», то його резервісти відверто не вразили. Атака гостей взагалі випадала з гри та й оборона не надто старалася привезти додому позитивний результат. Та воно й не дивно, адже Кубок України для «Металіста» це як валіза без ручки: і нести важко, і кинути шкода. Хоча, може не так вже і шкода?...

Ігор Рахаєв, тренер «Металіста»

- Матч видався цікавим для глядачів: він був бойовим та видовищним. По грі – ви й самі все бачили. Хочу подякувати хлопцям – грати було важко, але вони проявили самовіддачу. Вітаю «Карпати» з перемогою.

- Ви дзвонили до Мирона Маркевича, може в перерві матчу?

- Ні. Мирон Богданович повністю довіряє тренерському штабу.

- Яке завдання ставив перед вами Мирон Маркевич?

- Перемога – це наша задача в усіх турнірах і в кожній грі.

Павло Кучеров, в.о. головного тренера «Карпат»

- Для нас був дуже і дуже важливий матч через дві причини. По-перше, ми грали в Кубку проти серйозного суперника. «Металіст» - міцна команда. Ця перемога подарувала нам надію та шанси пробитися наступного року в Лігу Європи. По-друге, після нічиєї проти «Кривбаса» нам було важливо перемогти для впевненості в собі. На моє велике щастя ми виконали перше завдання для команди і клубу, також друге завдання відсотків на 80. Мені приємно констатувати, що в нашої команди було велике бажання перемогти. Я радий, що нам це вдалося

- З ким би ви хотіли грати в чвертьфіналі?

- Будемо на всіх налаштовуватися. Якщо команда грає з повною самовіддачею, то піднімається її рівень. Відповідно, тоді команда може з будь-ким грати. Нам треба вийти в фінал, як мінімум. А може доведеться і фінал вигравати. Загадувати суперників не правильно. В Кубку може бути все. Сьогодні ми грали проти «Металіста» і налаштовувалися на цю гру з повною віддачею. Якби суперник був не таким іменитим, то він міг би зробити нашій команді ведмежу послугу. Тому треба налаштовуватися на усіх.

- Що ви відчували, коли вперше виводили команду у Львові ще й на заповненому стадіоні?

- Я дуже радий, що сьогодні так багато було уболівальників. Я говорив гравцям, що вони мають мріяти про те, аби грати на знаменитих стадіонах, при повних трибунах. Цього можна досягти демонструючи результат. Дуже приємно мені, що наші фани так емоційно нас підтримувати. Ми віддячили їм перемогою і пройшли «Металіст». Надіюся, що на наступній грі буде ще більше людей. І наші гравці проведуть матч з ще більшим бажанням, ніж сьогодні. Я хочу всім подякувати – і уболівальникам і гравцям.

- Проти «Кривбаса» Кузнецов зіграв один тайм, зараз два. Як він почувається?

- Справді, в Кривому Розі він грав другий тайм, бо не так довго тренується з командою. Ми не могли тоді ризикувати, випускати його зі старту. Коли Сергій вийшов то допоміг команді, допоміг змінити малюнок гри. І сьогодні він вийшов в основі. Зараз він готовий на 100 відсотків, щоб грати всі 90 хвилин і показувати той футбол, на який ми від нього очікуємо. Я бачив, що йому було важко в другому таймі. Але я залишив його на полі, бо він володіє такими якостями, що може допомогти команді, навіть коли втомлений. І він помагав. Я задоволений, що Сергій вніс свою лепту в перемогу. Провів на полі 90 хвилин може не в супертемпі, але як на цей період, то він – молодець. Я не замінив його. Чим більше він гратиме в офіційних матчах, тим швидше набиратиме краще форму.

- Що ви говорите Мілошевічу у перерві? Він у другій грі поспіль забиває у другому таймі…

- Ми працюємо над стандартами. І у плані оборони, і у плані атаки. У нас такі гравці, що багато хто з них може і має загрожувати воротам суперника під час стандартів. Тепер до числа цих гравців долучився Кузнецов. У нас половина гравців мають зріст за 186 сантиметрів. Значить в кожній грі вони мають можливості забивати голи після стандартів. Такі гравці як Мілошевіч, Балажіц, Кузнецов, Федецький, Ткачук мають забивати зі стандартів. Також, коли ми обороняємося, вони мають зберігати свої ворота. А відповідаючи на ваше запитання, то Мілошевіч просто опинявся в потрібному місці, в потрібний час. Так і цього разу сталося. Він знову опинився поблизу воріт і вдало зіграв на добиванні. Я так розумію, що він вибився у кращі бомбардири команди. Але головне, що ми здобули перемогу. Будемо сподіватися, що наші нападники також почнуть забивати. Сьогодні у них було багато моментів, але це футбол… Тож будемо працювати. І будемо вірити, що в наступній грі інші футболісти заб’ють, і що ми також зможемо виграти.

- «Металіст» грав резервним складом. Чи вплинуло це на результат матчу?

- Моя перевага в тому, що я не знаю, яка в «Металіста» основа. Я налаштовував команду на «Металіст» і на Кубок. Думаю, що в нашого суперника всі гравці хороші. Але сьогодні ми більше заслужили на перемогу.

- Борха у другій грі діє на лівому фланзі оборони…

- Він може грати як лівого центрального захисника, так і чисто флангового оборонця. Сьогодні ми знову вирішили поставити його в основу. Як на мене, ці два матчі він провів непогано. Але ще є над чим працювати. У нас є ще Ігор Ощипко. Тому не можна казати, що хтось перший, а хтось другий. У нас є конкуренція і ми можемо вибирати. Це важливо, що команда має два рівноцінних гравця на одну позицію. Ощипка не варто списувати. Може він буде грати у наступному матчі.

- Яким є рівень функціональної готовності на даний момент?

- Сьогоднішня гра показала, що деякі гравці наприкінці поєдинку трохи втомилися. Але в цілому вони нормально попрацювали в швидкості, в русі, боролися, не здавалися. У них були сили на 90 хвилин. Так, дехто втомився, але на це є причини. Від Кузнецова не можна вимагати того, чого можна вимагати від гравців, які 3-4 місяці перебувають в ігровому тонусі. В нього інша ситуація. Але Сергій вигравав повітря, скидав, віддавав передачі, створював гольові моменти, боровся за рахунок корпусу. Одним словом, він тримав суперника в напрузі.

- Як правило, тренери роблять три заміни. Ви зробили лише одну…

- Я думав, що нам треба тримати суперника в напрузі за рахунок швидких гравців, які можуть втекти в вільну зону. Лукас пропускав останню гру, десь відчувалося, що йому важко, тому я випустив Кополовця. Я думаю, що це було правильне рішення. Я ще хотів випустити на останні хвилини молодого Озарківа замість Худоб’яка, але саме в той момент, коли ми будемо володіти ініціативою. А так вийшло, що ми оборонялися. Тому, на жаль, не вдалося. Не вистачило йому 94 хвилини.

- Сьогодні «Карпати» обіграли одну з трьох кращих команд України. Чи це означає, що команда йде на підйом?

- Справді, «Металіст» - дуже сильна команда, яка претендує на золото. Тому для наших гравців було важливо перемогти. Та й коли проходиш далі в Кубку, то стаєш сильнішим морально. Це допомагає в налаштуванні, допомагає в прогресі. З’являється віра, що команда буде грати ще краще, а не гірше. Окрім того набагато краще грати на переповненому стадіоні. Це позитивний стимул для команди. Коли граєш на стадіоні, де тебе підтримує 3-5 тисяч – то зовсім інше. А овації, співи, подяки – оце стимул. Сподіваюся, що на матч проти «Дніпра» прийде ще більше уболівальників і ми зможемо знову перемогти.