9 января 2006, понедельник. 20:58
Наступного дня після того, як Шуст поставив підпис під трудою угодою із ФК ”Шахтар”, львівянин провів у складі чинного чемпіона України перше тренуванння. Попри втому, відмовити в інтервю кореспонденту рідної газети Богдан не міг... –
Богдане, чим для тебе стала пропозиція „Шахтаря”?
- Цілковитою несподіванкою, яка спіткала мене на початку цього року. Звичайно, в ейфорію не впадаю від того, що отримав пропозицію від донеччан. Знаєте, запрошення ще не дало мені гарантій на гру в основному складі. Для цього я повинен себе зарекомендувати з кращого боку у тренувальних матчах. Добре, що триває велика перерва у чемпіонаті, а я матиму більше часу на освоєння у новому для мене клубі. “Шахтар”, безперечно, - велика команда. Тут я матиму шанс грати на вищому рівні. Дуже хочеться докласти своїх зусиль до нових перемог. Я не марю виступами у Лізі чемпіонів, але якщо відповідатиму цьому рівню, то гріх відмовлятися. До того ж, на черзі фінальні частини у молодіжки і... у національної команди. Як бачите, варіантів дуже багато. Тож, повинен скористатися тим, що само прийшло до мене.
- Донецькі колеги повідомили, що ти проходив дуже скрупульозний медогляд...
- Справді, довелося пережити щось неймовірне. Хоча й нічого страшного у цьому не було. Огляду підлягали усі мої кістки, частини та органи тіла. Про себе подумав, що готують мене до відправлення у космічний політ, а не до гри у футбол в команді “Шахтар”. Але я з розумінням поставився до цього. Це свідчення того, що керівництво донецького клубу хотіло переконатися, що викладають гроші за якісного і здорового футболіста.
- Як зустріли у новій команді?
- Першим до мене підійшов капітан команди Тимощук, який дружньо обійняв і представив новим колегам. До речі, Анатолій пообіцяв повсякденну допомогу у всьому і просив нічим не перейматися, а зосередитися на тому, щоб якнайшвидше влитися в колектив.
- Твій характер сприятиме налагодженню товариських стосунків. До того ж, у Донецьку перебуває твій колега з молодіжки Дмитро Чигринський...
- Дмитро також поруч. Для мене дуже важливо, що і воротар Дмитро Шутков, старійшина українського футболу, взяв наді мною, так сказати, шефство. Тож брак уваги від нових партнерів у перші дні свого перебування в “Шахтарі” не відчув. Сподіваюся, невдовзі відпрацюю покладені на мене надії.
- Президент Ахметов мав з тобою розмову?
- Ні, я ще не удостоївся такої честі.
- А з тренером спілкувався?
- Також ні, за винятком тренувальних занять. На конфіденційну розмову, мабуть, не виникає потреби.
- Де проживаєш. Мабуть, отримав власне помешкання?
- Та ні, не все так швидко. Поки що мешкаю на базі в номері Андрія Воробея. Побутом задоволений.
- Як в Донецьку з формою, маю на увазі екіпірування?
- Вищий клас! Я отримав чотири тренувальних костюми, п’ять ігрових комплектів і багато-багато всього іншого. Користуючись нагодою, повинен сказати, що я потрапив у чисто футбольний клуб, у якому гравця ніщо інше, як успішний результат команди, не повинен турбувати. Тут все зроблять для футболіста.
- Нові партнери, мабуть, не забули згадати, що ти був їхнім кривдником?
- Що ви кажете, я – кривдник? У цій грі я просто чітко справлявся зі своїми обов’язками, а Батіста командну успішну гру закріпив голом, який став для нас переможнім.
- В “Шахтар” ти надовго?
- Уклав контракт терміном на п’ять років. А там буде видно. Тепер, 12 січня, їду з командою в Емірати на тренувальний збір.
- Це правда, що за тебе “Шахтар” заплатив п’ять мільйонів п’ятдесят тисяч гривень?
- Цього не знаю. Та й яке це зараз має значення. Тут на мене очікує дуже відповідальна робота.
- Гаразд. Бажаємо удачі та щастя, нехай не полишають тебе у грі, і не забувай про “Карпати”!
- Дякую за побажання, а про команду, у якій я розкрив свій талант, пам’ятатиму завжди.