"Карпати" - "Металург" (З) 1:0. Злий геній Максима Коваля

Львів. Стадіон "Україна". 6 000 глядачів

Головний Арбітр: Сергій Лисенчук (Київ)
Аситенти: Сергій Возняк, Игор Пономаренко (обидва - Миколаїв)

"Карпати" - "Металург" (З) 1:0

Гол: Федецький 55

"Карпати": Тлумак, Батіста, Ґодвін, Кожанов (Б. Баранець 85), Мілошевіч, Ощипко (Авелар 68), Ткачук, Тубіч, Федецький (Петрівський 80), Худоб’як, Гурулі

"Металург" (З): Коваль, Нестеров (Алозі 46), Невмивака, Тейку, Пісоцький, Аржанов (Сидорчук 68), Вернидуб, Арурі, Цуріков, Калонас, Тігарєв

Попередження: Гурулі 76, 90, Мілошевич 84 - Цуріков 29, Невмивака 60

Вилучення: Гурулі 90

Після фінального свистка, Максим Коваль сидів у воротарському майданчику. Він не поспішав вставати, хоч падав досить сильний дощ. Свого жовтого светра з першим номером, юне дарування запорізького футболу подарувало Алозі. Прощальний подарунок, бо вже в понеділок Коваль відправиться в київське «Динамо». Ясно, що він хотів не пропустити в останньому матчі за рідну команду. Прощання зіпсував злий геній Коваля Артем Федецький. У минулому чемпіонаті, карпатівець ненароком розбив воротарю носа, за що, правда, був змушений покинути поле. А цього разу він забив гол.

Тут Ковалю доведеться подякувати своїм захисникам. Під час подачі кутового вони дивовижним чином залишили Федецького самісінького у кількох метрах від воріт. Максим кинувся рятувати ситуацію, але не встиг – м’яч пролетів у нього біля ноги. На лінії не підстрахував захисник і 1:0. Забитий Федецьким гол стане вирішальним у матчі.

А починалося для Коваля усе дуже непогано. Вже на 3-ій хвилині він виручив команду після удару Батісти з лінії штрафного. Тут можна було б і краще пробити… Аналогічна ситуація за кілька хвилин. Бразилець виходить сам на сам і замість того, щоб просто пробити в кут, він починає обігрувати воротаря і вже традиційно губить м’яча. Кінець кінцем, це вже починає набридати. Коли Батіста нічого не вигадує, а просто б’є – тоді забиває. Але коли починається оця нікому не потрібна «Бразилія» з замислуватими фінтами – моменти, які для нього створює команда, випаровуються. Після цього в центрального нападника був ще один напівмомент і все – до фінального свистка Батіста одиноко бігав від одного захисника до іншого. Може й самі гравці почали ігнорувати форварда. Бо навіть кілька тисяч уболівальників з трибун кричали: «Батіста, віддай!» Але він їх не чув і продовжував свої проходи, які неодмінно закінчувалися втратою м’яча.

Якби був Зеньов – можна було б щось змінити. А так, естонець трохи пошкодився на тренуванні і номінальної заміни для Батісти просто не було. Розминався Нено, але сумнівно, що він зіграв би краще за свого співвітчизника. У першому таймі бразилець був активнішим – кілька разів змушував оборонців «Металурга» фолити біля свого штрафного. Але от штрафні в «Карпат» не виходили. Ощипко в стінку, Кожанов – повз ворота. А стандарти були перспективні. Кожанов міг забити з гри. Досить несподівано він проїхав усю запорізьку оборону паралельно до воріт, з гострого кута вийшов на Коваля, але не зміг як слід пробити. Невмивака і Тейку до перерви мали трохи клопотів, бо «Карпати» атакували великими силами, постійно змінювалися флангами і заплутували оборонців. В «Металурга» попереду нічого не виходило – Калонас і Аржанов більше допомагали в обороні, аніж намагалися атакувати.

Щось схоже продовжилося на полі і в другому таймі. Так тривало до 55-ої хвилини, коли Гурулі подав кутовий, після якого рахунок став 1:0. Гості заворушилися – до цього часу їх усе влаштовувало. І вони могли забити – Калонас примудрився пробити по воротах в оточенні захисників. М’яч пострибав у кут, Тлумак не встигав, але його знову (згадайте Кривий Ріг) врятувала штанга. «Металург» почав діяти активніше, ніби відчув, що «Карпати» втомилися і можуть помилятися. Ще більше їх надихнули заміни Ощипка і Федецького. Останнього взагалі частенько лупцювали по ногам – Артем чи не найбільше пролежав на мокрому газоні з-поміж усіх гравців «Карпат». Петрівський і Авелар, які замінили українських збірників, у принципі, не підкачали.

Натомість командні дії «зелено-білих» трохи здивували. 1:0 – далеко не той рахунок, коли можна сісти в оборону і відбивати атаки суперника. Так, вони вже підсвідомо думали про матч Ліги Європи, економили сили, але все ж. Одна помилка, один рикошет чи щось інше – і про три очки можна забути. В господарів були проблеми в центральній лінії. Далеко не найкращий матч провів Ткачук, а активності Худоб’яка на всіх не вистачало. «Металург» в останні хвилини тримав м’яча, намагався щось організувати, але виявилися, що в команди нема відвертого лідера. Ніхто не наважився взяти на себе гру, ніхто не бив з-за меж штрафного. Усе обмежувалося банальними верховими передачами, які лузгав Тлумак і пасами поперек поля – тут уже оборона сама давала собі раду. Чи не єдиний шанс на успіх гостям могли подарувати Тлумак і Тубіч. Серб чи то не почув воротарське «Я!», чи то просто Тлумак не кричав, бо не помітив оборонця. Словом, обоє карпатівці зіткнулися, воротар випустив м’яча з рук, а ле Цуріков на нього не встиг.

На останні хвилини гри «Карпати» залишилися в меншості. З’явилася нагода провести швидку атаку, Годвін головою скинув на Гурулі, грузин кинувся вперед, але трохи відпустив м’яча і спробував дістати його у підкаті. Підкат не вийшов – Алекс вперіщив тунісця Арурі по нозі, за що отримав жовту картку. Не так давно, він вже заробив одну, тож вперше в кар’єрі побачив перед собою червону.

Часу на те, аби використати більшість в Запоріжжя вже не було. «Карпати» отримали те, що хотіли – а саме перемогу з мінімально затраченими силами. Зважаючи на календар і графік матчів, прагматизм «Карпат» можна зрозуміти. Хоч, уболівальникам така гра не дуже подобається. Було б добре вже в четвер побачити справжні «Карпати», які і багато атакують і багато забивають. І можна не сумніватися, що проти «Зестафоні» вийде найсильніший склад.

Андрій Глущенко, тренер «Металурга»

Головний тренер «Металурга» Олег Лутков дискваліфікований, тож на прес-конференцію прийшов його помічник.

- Добрий вечір, хоч для нас він може і не такий добрий. На мій погляд, ми не заслуговували поразки. Принаймні, у другому таймі у нас було достатньо моментів, щоб, як мінімум, не програти. Виручав нас Коваль. Гол, той що пропустили – наша помилка. Чому так сталося – будемо розбиратися. Грали у нас сьогодні молоді хлопці. Наприклад, Цуріков був одним з кращих. Дай Бог, буде прогресувати. Не хочеться жалітися, але у нас було троє травмованих. Ще кілька гравців грали з пошкодженнями. «Карпати» можна привітати з перемогою, тут завжди грати важко. Але знову ж таки скажу, що на поразку ми не заслуговували.

- Хто саме у вас травмований?

- Рудика, Опанасенко, Польовий. 2-3 гравці сьогодні з травмами вийшли. Лава запасних у нас складається з молоді. Їм по 18 років. От Сидорчук вийшов.

- Судячи з першого тайму, ви приїхали за нічиєю…

- Ми хотіли позитивний результат здобути. Нічия – теж позитивний. Але я б не сказав, що ми відсиджувалися в обороні. Були контратаки. Може у першому таймі не все виходило. А після пропущеного голу ми навіть трохи володіли ініціативою. Була хороша контратака, розіграна комбінація, коли ми в штангу влучили. Рівна гра була, може ми не награли на перемогу, але не повинні були програти.

- Що скажете про Коваля?

- Живий-здоровий. Виручав, гол пропустив. Треба ще розібратися, чому нам цей гол забили? Як можна було залишити гравця самого, дозволити йому прийняти м’яча, спитати «як вас звати» і пробити…

- Є просто інформація, що Коваль провів свій останній матч за «Металург»…

- Все ви знати хочете. Так, це правда. Завтра він в Київ летить.

- В «Арсенал»? (сміх в залі)

- Лондонський… Для нас це втрата. Максим наш вихованець. Він нам приніс багато користі, перехід в «Динамо» стане для нього хорошим кроком. Для нього це ріст. «Динамо» - гранд нашого футболу, будемо сподіватися, що у нього там все буде добре. Завтра він летить в Київ. Решта читайте в пресі.

- Які ваші завдання на чемпіонат?

- В нас є головний тренер… В принципі, те про що говорили – мінімум, Ліга Європи. Будемо грати, доказувати. Час покаже.

- Як в Лігу Європи виходити, якщо ви втратили Степаненка, Кривцова, Коваля?

- Будемо якось грати. В нас є свої вихованці. Нехай дублери доказують, на що вони здатні.

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»

- Для нас це дуже важлива перемога. Перша гра дома в чемпіонаті. Звичайно, ми намагалися зробити так, щоб старт виявився позитивним, щоб були позитивні емоції. Тому нам треба було перемогти. Результат сьогодні стояв на першому місці. Ми його добули.

- Що з Зеньовим?

- Він отримав мікротравму на тренуванні. Вирішили його приберегти.

- Ви замінили Ощипка і Федецького…

- Ні-ні. Травм у них нема. Артем трохи втомився, він дві гри поспіль бігає. Так само і Ощипко. Ігор трохи відчув дискомфорт. Це не стара травма, а так… Ми просили дати сигнал, якби щось турбувало. Треба берегти людей. Зараз таке напруження, що кожен гравець у нас на вагу золота.

- Ви не оцінюєте гравців індивідуально, але може для Батісти зробите виняток?

- Справді, я оцінюю гру після того, як отримаю всю необхідну інформацію. А так, що сказати? Нападник, центральний нападник, має використовувати те, що створюють для нього партнери чи він сам собі створює. Якщо він це не робить – оцінка його діям «мінус». Вільям і сам це розуміє, зрештою, як і будь-хто інший. Якщо він не забив, а в нього були для цього моменти, отже отримує «незадовільно».

- Ви бачили епізод з вилученням Гурулі?

- Він ніби в м’яч грав… Отримав картку за небезпечну гру.

- У другому таймі команда відійшла назад. Переживала за рахунок чи просто втомилася?

- І те, і інше. Все разом. В першому таймі ми домінували на полі. В другому теж була певна перевага, ігрова і територіальна. Перемога дорожча – хлопці це відчули і десь психологічно тримали рахунок. Та й суперник постарався. Команда ця міцна, зіграна. Ми давно не вигравали у них вдома, тому ця перемога дорожча.

- Команда вже звикла грати через третій на четвертий день?

- Непросто нам. Якщо у другому колі минулого чемпіонату всі команди так грали і всі були в рівних умовах, то зараз трохи інша ситуація. Ми перші почали грати в такому темпі. Треба очки набирати, а це не просто. Важка гра була в Кривому Розі, важко було сьогодні. Звичайно, кожна перемога, кожне очко – дороге. Будемо працювати нас собою і над своїми помилками, щоб не було таких кінцівок, як сьогодні

- На грі були представники «Зестафоні». Чи не намагалися ви своїми ходами сплутати їм карти? І чи є у вас достатньо інформації про суперника?

- Ні. Я карт не плутаю. Що маємо – те маємо. Команда буде готова в день гри. Не за три, не за чотири. На «Зестафоні» вийде команда, яка буде боротися за результат. А щодо інформації – то так. У нас є достатньо матеріалів. Була людина в Словаччині, знімала гру. Є й інші джерела. Починаємо працювати на наступний матч.