"Волынь" - "Черноморец" 0:2. Биті своєю ж зброєю, або луцький дебют Дем’яненка

Украина. Луцк. Стадион "Авангард". 6 000 зрителей

Главный арбитр: Андрей Кузьмин (Винница)
Ассистенты: Богдан Бучинский (Тернополь) ,Ярослав Куш (Ивано-Франковск)

"Волынь" - "Черноморец" 0:2

Голы: Леонардо 43, Фонтанелло 61
"Волынь": Недилько, Романчук, Симинин, Лопес (Павлов 76), Шиков, Шумахер, Скоба, Герасимюк, Масло, Пилипчук (Пичкур 53), Пищур (Майкон 65)
"Черноморец": Безотосный, Бергер, Леонардо, Диденко, Ковальчук, Бурдужан (Бакай 88), Фонтанелло, Велосо, Вангели, Политыло, Риера (Силантьев 90+2)
Предупреждения: Пилипчук 19, Скоба 24, Масло 37, Шиков 44, Симинин 80 - Риера 31, Бурдужан 82, Бергер 86, Диденко 88

Дебютним матчем з «Чорноморцем» на посаді головного тренера «Волині» для Анатолія Дем’яненка не назвеш, ніби ж в Олександрії він був, при чому вдалий. А ось перед своїми вболівальниками і справді керував луцької дружиною вперше. Чи то суперник виявився сильнішим, ніж попередній, чи то перехвилювалися, а результат на табло - 0:2 на користь одеситів. Дорікнути ж господарям у самовіддачі язик не повертається, але щодо майстерності є претензії. А головне – стандарти. Навіть, після відбуття Віталія Кварцяного гренадерів у складі волинян вдосталь, чого не скажеш про «Чорноморець». Утім обидва м’ячі у воротах Неділька побували саме після їх розіграшів. І що тут вдієш? Виявляється лучанам є чого повчитися у причорноморських візаві. Загалом же залишився ще й гіркий присмак суддівства. Бо свистіти шість разів підряд ледь не при кожному падінні гравців однієї з команд поблизу карного майданчика іншої – це вже занадто. Ніби ж у футбол грають, а не баскетбол. Але кваліфікацію сьогоднішнього арбітражу залишимо на розсуд відповідним комісіям, делегатам та іншим представникам «чобіткових» країн. Тож перейдемо, безпосередньо до матчу.

Стартовий склад господарів: у воротах – Неділько; в центрі захисту звична пара – Масло і Шиков; права бровка - за Сімінін, ліва - за дебютантом Романчуком; центральну зону закривали – Скоба і Герасимюк; на лівому фланзі розташувався Пилипчук, на правому -Лопес; пару форвардів склали гренадери Шумахер і Пищур. До речі, їх згодом замінили Майкон і Павлов, а Пилипчука – Пічкур.

Гості вийшли у такому складі: голкіпер Безотосний; центральні захисники – Бергер і Фонтанелло, праворуч – Вангелі, ліворуч – Велосо; на флангах півзахисту Леонардо і Рієра вони іноді мінялись позиціями і активно допомагали в атаці; Політило діяв з глибини, Ковальчук грав чистого центрального півзахисника; Діденко виконував роль, то атакуючого півзахисника, то відтягнутого форварда і єдиним чистим нападником був Бурдужан.

Гра з перших хвилин видалася досить активною. Волиняни на правах господарів кинулися в атаку, але відразу було відчутно, що «Чорноморець» вміє огризатися, адже признаки контрвипадів вимальовувалися. Хоча перший небезпечний удар був все ж за лучанами. Один з таранних форвардів волинян, а їх у старті було аж два. Шумахер продерся крізь оборонні редути одеситів майже увійшов до штрафного майданчика і щосили приклався, Безотосний з цим потужним, проте не хитрим ударом впорався відбивши «шкіряного» кулаками. Відразу пішла друга хвиля атаки і вже Пилипчук майже повторив спробу бразильського форварда, однак з тим же успіхом, тільки заробив кутовий. Здавалося луцькі велетні тільки того й чекали, щоб добитися стандарту. Пищур після подачі ніби й поцілив у ворота, але у прямісінькі руки голкіпера «Чорноморця».

Оговтавшись після стартового штурму, одесити і собі організували непогану контратаку. Якщо б пас з флангу дійшов до Бурдужана, який перебував у зручній позиції, хто хна чи «шкіряний» не затріпотів би у сітці волинян, однак вдало зіграли центральні захисники. Господарі відчувши «перший дзвоник» почали пресингувати одеситів і на їх частині поля. Далі гра хоч і була жвавою, але особливо моментів біля обох воріт майже не виникало. Не погану нагоду відзначитись мав одесит Політило, який після не вдалої гри на виході під час стандарту Неділька побивав у майже порожні ворота, однак м’яч не досягнув цілі через частокіл ніг.

Чим далі було до кінця першої сорокап’ятихвилинки, тим більше гра вирівнювалася і гості все менше давали можливість волинянам створювати небезпечні моменти біля своїх воріт. Центральні півзахисники Політило і Ковальчук вдало діяли у центрі, натомість Скоба і Герасимюк втратили «нитки гри». Більше за них створював щось на фланзі Лопес, який зряче навісив у центр карного на Пищура, але м’яч від землі відскочив повз стійку. Одесити остаточно оговтались і почали й самі загострювати атаки. Небезпечно виконує штрафний Рієра, але схоже лучани не взяли це до уваги і дарма. Після п’ятого чи шостого навісу зі штрафного поблизу карного майданчика лучан «шкіряний» таки знаходить голову Леонардо, який вганяє його у сітку. Рахунок відкрито. Невдоволення публіки визвало те, що суддя перед цим дав підряд шість свистків на користь гостей, які закінчувалися штрафними подачами у карний майданчик лучан. Однак…

Після пропущеного голу гравці «Волині» помітно знітилися, натомість їх опоненти суттєво додали , їх гра ста змістовною націленою на контрвипади. А після одного з навісів, який закінчився ударом головою одесита, Неділько врятував від неминучого гола. Перший тайм закінчувався суперечками та великою кількістю свистків арбітра, тому великі волинські оптимісти чекали закінчення цього тайму сподівавшись, що їх улюбленці надолужать втрачене у другій половині, але сталося все навпаки.

Другий тайм запам’ятався моментами ще менше, ніж перший. Одесити грамотно захищалися, а волиняни не знали, що робити з м’ячем. Пічкур вийшовши на заміну під аплодисменти місцевої футбольної торсиди, але зіграв так недолуго, як мабуть, в цьому сезоні ще не грав. В центрі поля у волинян нічого не виходило, а відтак нікому було віддати вдалий пас форвардам. Захисники намагалися його відразу доставити до двох форвардів-гренадерів. Проте не у зрості перевага, а в майстерності, як довели це захисники «Чорноморця». Один з не багатьох моментів, що створили господарів був невдалий вихід Безотосного на перехоплення(це мабуть єдина помилка цього голкіпера за всю гру) він випустив м’яч і Пищуру залишалося лише поцілити його у порожні ворота, однак хтось з одеситів перевів його на кутовий. Після цього волиняни ще кілька разів подавали кутові, але безуспішно, після них вони хіба що могли «нарватися» на контратаки, ніж забити гол.

Остаточно розвіялися усі сподівання на перемогу команди Дем’янинка, після фолу Масло по центру воріт неподалік штрафного майданчика. До м’яча підходить Фонтанелло і кладе його акуратно у нижній кут. Гол – красень! В Неділька шансів не було. Надалі швидше можливості були збільшити рахунок в одеситів, ніж у лучан відігратися. Бурдужан спочатку виходить віч-на-віч з Недільком, спокійно втікаючи від захисників перекидає «шкіряного» через голкіпера, але той пролітає біля штанги. Наступного разу той же Бурдужан з флангу наносить удар, але тут голкіпер волинян виручає. Атаки волинян згадалися супер дриблінгом Майкона, який накрутив кількох гравців «Чорноморця», але пробив у Безотосного і Павлов, який не встиг за хорошим пасом змарнувавши чудову нагоду відквитати бодай один м’яч.

От і все. Дебют Дем’яненка при луцьких вболівальниках не вдався. Але найбільше розчаровує гра команди. Яка програла одеситам центр поля, нічого дуже небезпечного не створила біля їх воріт. Та й загалом виглядала без продуманого креатину. А стандарти виявляється для лучан - це катастрофа. Щодо одеситів, то тут особливо можна виділити гру голкіпера Безотосного, який чудово діяв і на виходах і на лінії воріт. Та й Політило з Ковальчуком можуть чимало клопоту принести захисту суперника.. Непогано діяв на фланзі Рієра. Що ж хочеться вірити, що це лише весняний, березневий футбол і далі команди, особливо «Волинь», покаже усе на що вона здатна. От тільки, щоб не було вже пізно…

Роман Григорчук головний тренер «Чорноморця»

Ми всі задоволені. Ми виграли. Все по ділу. Усе закономірно. Думаю, по грі. Йдемо далі.

Анатолій Дем’яненко головний тренер «Волині»

Игра была тяжелая, но, я думаю, мы не заслуживали поражения. Два стандартных. Первый гол, я думаю, что там не было нарушения, когда был штрафной. Но это такое дело, я судей никогда не обсуждаю. Это что плохо, что два стандарта и нам забили. Я считаю, что мы не заслуживали поражения. Игра была вязкая, тяжелая, ну понятно, в марте оно всегда тяжело, после межсезонья, конечно игра тяжелая. Поэтому, конечно, были ошибки. Я не доволен некоторыми игроками. Я считаю, что Шарпара сегодня не хватало. Потому что он игрок высокого уровня. Комментировать тяжело, потому что мы знали, что они будут играть на контратаках.

- Чи задоволені ви тими гравцями, які вийшли на заміни?

Не совсем.

- Ким конкретно?

Не надо конкретики. Я буду разбираться в конкретике. Они должны были усилить игру.

- У другому таймі лише один удар в отвір воріт?

Ну я же говорю, есть проблемы. Будем разбираться. После игры оно тяжело сделать. Надо спокойно посмотреть игру. И потом анализ сделать. Сразу после игры оно тяжело, потому что с лавочки оно не так-то видно.

- А наші стандарти? Ні кутові не йшли, ні штрафні?

Работали над стандартами, но у наших ворот – это беда. Я просматривал игры. Нам очень много забивают после стандартных положений. И в Турции мы работали. Внимательно, внимательно – стандартное положение. В современном футболе – это один из шансов забить мяч. Потому что при равной игре, стандарты очень много влияют.

- Ви кажете, що не оцінюєте роботу суддів, але все ж таки сьогодні їх робота вплинула на результат?

Нет. Я не оцениваю. Бог им судя. Всегда говорю - судей я не оцениваю.

- У наступній грі будуть зміни у стартовому складі?

Посмотрим. Вы хотите, чтоб я все рассказал? Да? Для соперника, чтоб соперник знал, как играть. Ну конечно, посмотрим. Увидим, кто в каком состоянии, что к чему.

- Що з Душаном Савічем? Травма серйозна?

Увидим. Пока что лечится. Он даже еще не бегал. В том стыке получилось две травмы: голеностоп и надкостница.