Франк Онгфіанг: "Хочу приносити користь кіровоградській команді"

Камерунський легіонер кіровоградської команди Франк Олівьє Онгфіанг у спілкуванні з прес-службою ФК «Зірка» розповів про свої футбольні мандрівки по світу та поділився враженнями від перших матчів в українській першості.

Розкажіть, будь ласка, про початок Вашого футбольного шляху.

Коли мені було 10 років, ми із сім’єю переїхали до Франції і я почав навчатися в футбольній школі «Нанта». Коли мені виповнилося 15 років, перебрався до футбольного клубу «Бордо», в якому довго не затримався – переїхав до Італії і підписав контракт з «Венецією». А потім було «Палермо»…

Чому не вдалося закріпитися в «Палермо»?

Молодому футболісту було складно і мій агент не зміг домовитися з менеджером італійського клубу щодо продовження контракту. «Палермо» в ті роки віддавало мене в оренду в «Чезену» та «Мартіну».

Яку роль у Вашому житті відіграли виступи в командах італійської Серія В?

Мені було добре в командах «Чезена» і «Мартіна»; там все подобалося. Виступ в цих командах – це неоціненний футбольний досвід. Мав проблеми із продовженням контракту в Італії і коли поступило запрошення з Тунісу, я із задоволенням відгукнувся.

Яких результатів досягли, виступаючи в туніському «Есперансі»?

В складі «Есперанса» я став чемпіоном Тунісу, а мене визнали кращим іноземним футболістом національної ліги в тому сезоні. Після дворічного перебування в Тунісі перебрався Об’єднаних Арабських Еміратів.

Які Ваші враження від перебування в командах «Аль-Айн» та «Аль-Ахлі»?

В арабських країнах було досить складно грати. В їх командах футболісти, виступаючи на завершенні своєї футбольної кар’єри, переважно дограють, заробляючи гроші, а мені хотілося ще пограти, тому я залишив «Аль-Ахлі».

Де Ви грали минулого року?

Останньою моєю командою був гранд Південно-Африканської Республіки, подібно як в Україні київське «Динамо», «Орландо Пайретс» (має прозвище «Пірати»), який є одним із найстарішим клубом ПАР і був заснований 1937 році в місті Йоганнесбург. Попри те, що моя команда була фаворитом ліги, ми за підсумками сезону посіли друге місце. Закінчився контракт і я отримав статус вільного агента.

Ви вперше в Україні? До приїзду в Україну, що про нашу країну знали?

Так, я вперше у вашій країні. Майже нічого не знав про Україну, ця країна для мене асоціювалася лише із іменем Андрія Шевченка.

Як проходе адаптація в Україні?

Я приїхав до України; тут була погана погода, досить холодно. З часом почав звикати до низької температури. Нині стає тепліше і це дуже добре. Стараюся якомога швидше адаптуватися до вашого життя, вивчаю російську мову при допомозі Олександра Батальського (Олександр чудово володіє англійською мовою і допомагає Франку у спілкуванні з партнерами та тренерами – авт.). В Кіровограді мені все подобається. Вірю, що робота під керівництвом тренерів «Зірки» допоможе мені в професійному рості як футболіста, а я буду грати і приносити користь кіровоградській команді. Я вірю в команду і тренерів, вірю, що наша команда може досягти хороших результатів та показувати видовищний футбол, котрий подобається вболівальникам.

Поділіться своїми враженнями від перших офіційних матчів у складі «Зірки».

Матч з армянським «Титаном» був досить складним, мені потрібен час для адаптації до українського футболу, який значно відрізняється від європейського; тут більше силового, атлетичного, і менше технічного, футболу. В Кіровограді мене приємно вразили місцеві вболівальники. У матчі зі «Львовом» я вдячний вболівальникам за підтримку; ми грали командою, яка мала в своєму складі не одинадцять гравців, а дванадцять – 12-им гравцем були глядачі. Ми отримали чудову перемогу.

Яка Ваша футбольна мрія?

З дитинства мріяв грати в мадридському «Реалі». І тепер ця мрія не змінилася.

Ваш футбольний кумир?

Моїм футбольним кумиром є бразилець Рональдіньо.

Чим захоплюєтеся у вільний час?

Коли є час слухаю музику. Віддаю перевагу афро-американській напрямку у музиці.

Складно виступати в країні, яка далеко знаходиться від Вашої Батьківщини?

Так. Вдома я був більше півроку тому: шукав шляхи продовження своєї футбольної кар’єри. Завдяки мережі Інтернет по скайпу маю можливість хоч щодня спілкуватися зі своїми рідними, друзями та співвітчизниками, проте особистого спілкування все ж невистачає.

Дякую за цікаве спілкування. Бажаю подальших футбольних успіхів.

Дякую.