"Карпати" - "Арсенал" 2:1. Батіста: реабілітація з третьої спроби

Львів. Стадіон «Україна». 10 000 глядачів

Головний арбітр: Дмитро Жуков (Донецьк)
Асистенти: Олександр Матяш (Полтава), Сергій Беккер (Харьків)

"Карпати" - "Арсенал" 2:1

Голи: Кожанов 3, Батіста 90+4 - Шацьких 45 (пен.)

"Карпати": Тлумак, Федецький, Тубіч, Мілошевич, Худоб’як , Авелар, Ткачук, Г.Баранець (Годвін 56), Кожанов, Зеньов (Гудима 71), Гурулі (Батиста 9)

"Арсенал": Рева, Єщенко, Шершун, Шоава, Богданов (Хомін 46), Данілов, Грицай, Бартуловіч, Старгородський, Шацьких (Міколюнас 88), Мазілу (Самодін 86)

Попередження: Мілошевіч 42 - Бартуловіч 45, Грицай 84

У Львові знову було цікаво. Спірний пенальті, гол на останніх секундах, травми, суперечки з арбітрами. А поза тим, гра з боку обох команд подекуди була блідою. Ну, з «Карпатами» усе ясно – вони билися в Грузії. А от де були гравці «Арсенала», які мали достатньо часу відійти від гри проти «Шахтаря»? Перші хвилини команда Юрія Бакалова відверто провалила. І справа тут навіть не в пропущеному голі, а в тому, як «Арсенал» поводився на полі. Гравці, наче сонні мухи, ледве рухалися, передачі були неточними, за карпатівцями вони не встигали. Якби Олег Кононов знав, що його суперник так довго входитиме у гру, він би, мабуть, дав команду активніше бомбити ворота Реви. Але «Арсенал» згодом оговтався.

Гості вийшли у такому складі: Рева у рамці, праворуч в обороні Єщенко, у центрі Шершун та Шоава, зліва Данілов. Квартет хавбеків: Шацьких з Бартуловічем на флангах, Богданов та Грицай – опорники. У нападі грали Старгородський та Мазілу.

Олег Кононов запропонував досить незвичний варіант: Тлумак – Федецький, Тубіч, Мілошевіч, Авелар (Ощипко травмувався і в найближчий час на полі ми його не побачимо) – Ткачук, Г. Баранець, Худоб’як – Гурулі, Зеньов, Кожанов. Правда, вже на 9-ій хвилині Гурулі пішов з поля, щось трапилося з задньою поверхнею його стегна. Замість нього вийшов Батіста, тому Зеньов, який починав у центрі нападу, змістився на лівий фланг.

Отже, «Арсенал» почав дуже слабо, тим самим дозволив «Карпатам» заволодіти м’ячем і територією. Спершу Кожанов влетів у штрафний, але трохи забарився з передачею, а вже потім усе зробив як книжка пише. Правда, тут треба відзначити не сам гол, а гольову передачу. Банальна помилка хавбека «Арсеналу» Грицая - недбалий пас назад, хоча з точки зору Кожанова це була хороша передача на хід. Денис забив точно так само, як і в грузинському матчі – низом, без шансів для воротаря.

За кілька хвилин вже Худоб’як приклався до м’яча, але Рева надійно його зафіксував. Був момент і в того ж Кожанова, але його вчасно завалили на газон. Після цього «Арсенал» нарешті прокинувся і згадав для чого він приїхав до Львова. Першим огризнувся Мазілу. Не будемо проводити аналогії з його прізвищем – все ж, форвард він непоганий. Але у цій грі йому мало що вдавалося – так і після передачі від Єщенка, Іонуц пробив значно вище воріт, хоч позиція була пристойна.

У «Карпат» трохи розклеїлася гра в атаці. Кожанов не міг працювати за трьох – Зеньов і Батіста ефективністю не відзначалися. Чесно кажучи, бразилець у першому таймі справив просто таки гнітюче враження. Мало того, що моментів у нього не було, так ще й він примудрявся приймати м’яча, що той відлітав від нього мало не на 20 метрів. Ну це ж не чемпіонат області! Можливо, Батіста перехвилювався, бо мало того, що він вже давно не забивав, на нього почали тиснути трибуни. Кожен його дотик до м’яча був під пильним контролем уболівальників. Якби форвард їх не бачив і не чув – може б і грав по-іншому. А так, чергова дитяча помилка і обурений свист. Крім того, йому треба звернути увагу на передачі для партнерів. «Карпати» вже досить непогано засвоїли паси «в один дотик». А от Батіста відстає. Замість того, щоб елементарно тикнути м’яча на набігаючого, він відверто тягне. І це дратує. Можливо, забитий гол додасть йому більше впевненості у власних силах.

Але поки Батіста в черговий раз гальмував атаку своєї команди, «Арсенал» міг забивати. Двічі в центрі уваги був румунський захисник Шоаве. Спершу він сильно пробив після подачі кутового – його, чомусь, ніхто не опікав. Та це був напівмомент, яких у матчі вистачало. Реальну нагоду Шоаве втратив після штрафного Богданова, який метрів з 35-и потужно вистрелив по воротах. Тлумак не зміг втримати м’яча, той відлетів до румуна, але Флорін примудрився не забити з кількох метрів.

Територіальна перевага «Арсенала» у підсумку дала результат. Під час однієї атаки наприкінці першого тайму, Мілошевіч боровся з Мазілу, після чого румун упав в штрафному. Суддя Жуков перебував за спинами гравців, тому, якщо він побачив, що карпатівець притримав суперника рукою – претензій до нього нема. От тільки він не звернув увагу, що порушення (хоча постраждала сторона доводить, що саме Мілошевіч був першим на м’ячі) було ще перед лінією штрафного, а Мазілу зробив те, що і має робити форвард – красиво пролетів кілька метрів і упав. Тим не менше пенальті, який чітко реалізував Шацьких.

Ще один спірний епізод трапився вже перед самим свистком. Бартуловіч відверто пішов прямою ногою на Тубіча. Суддя обмежився жовтою карткою, хоча, схоже, це занадто лояльне покарання – порушення правил було справді дуже грубим.

Якось невпевнено «Карпати» почали другий тайм. І, навпаки, «Арсенал» додав у швидкості і час від часу досить серйозно загрожував Тлумаку. Мазілу активізувався, але Мілошевіч більше не дав йому нагоди турбувати свого воротаря. Серб ходив тінню за румуном, і робив це досить успішно. «Карпатам» бракувало гостроти в атаці – усі передачі, які йшли верхом, були точно в голову захисникам. Батіста у повітрі нічого так і не виграв. Натомість, коли вийшов молодий Гудима, він кілька разів ефектно віддав на бразильця хороші передачі, саме після повітряної боротьби. Тут треба зауважити, що Батіста, образно кажучи, на дві голови вищий за Гудиму.

Кияни врешті втомилися атакувати і почали думати про збереження рахунку. У цьому, мабуть, і була їхня головна помилка. «Карпати» знайшли в собі сили для останнього штурму. Худоб’як подав кутовий і Батіста (чи не вперше!) зумів пробити головою – Рева відбив м’яча буквально на самій лінії воріт, а Гудима не зміг вирішити епізод на свою користь. Коли минала остання додана хвилина, в атаку пішли ледь не усі гравці команди. Кожанов навісив у штрафний, Батіста знову виграв повітря, і скинув м’яча на неприкритого Авелара. Позиція для удару була не найкраща, але бразилець примудрився у високому стрибку переправити круглого у бік воріт. Рева не зорієнтувався в ситуації і випав з гри. Його підстрахував захисник, але вибив м’яча знову на Авелара. Цього разу захисник не бив, а накинув на Батісту, який грудьми запхав круглого у ворота. Усе відбулося дуже швидко – каноніри намагалися щось довести суддям, мовляв, Батіста був в офсайді, чи підіграв собі рукою. Але боковий арбітр відразу ж побіг до центру поля, тож в Жукова не було підстав цей гол незараховувати.

Сам бразилець був на сьомому небі від щастя. Він не знав куди діти свої емоції. Спершу намагався втікати від партнерів, потім скидав футболку, піднімав руки до неба. Для нього цей запханий у ворота м’яч став просто еліксиром життя. Можливо, після нього, Батіста нарешті перейде через бар’єр невдалих ігор. Те, що він забив, насамперед, добре для нього. Таким чином він хоч трохи реабілітувався за результативні промахи на тих таки останніх секундах в Кривому Розі та Луганську. Команда отримала інші приємнощі.

«Карпати» і справді молодці, що не погодилися на нічию, а грали до останньої секунди. Було помітно, що «зелено-білі» більше хочуть перемогти, аніж «Арсенал» здобути нічию. Тож тепер в Олега Кононова є тиждень, щоб як слід підготуватися до матчу проти «Шахтаря», а тренерам «Арсенала» проаналізувати гру команди в останніх поєдинках. Три поразки поспіль – це неприпустимо для команди, яка хоче боротися за єврокубки.

Юрій Бакалов, головний тренер «Арсенала»:

- Не найкращі враження у мене, думаю, ви мене розумієте. Напевно, уболівальникам сподобалася гра з боку обох команд, бо вони постійно створювали моменти. На жаль, маючи у складі велику кількість досвідчених гравців, ми забули, що гра закінчується з фінальним свистком арбітра. А найменша розхлябаність приводить до поразки, що й маємо у результаті.

- Що з вашою командою було у перші 10 хвилин?

- Важко ми в гру входимо. Намагаємося щось з тим зробити, але десь втратили увагу, концентрацію, занервували. Думаю, на гравців психологічно тиснули ті дві поразки. Так і вийшло, що на початку гри ми дали «Капатам» фору. Але потім перелашувалися, почали грати, забили гол і могли ще забити.

- Чим ви були так обурені, коли до вас суддя підходив?

- Та нічого незвичайного. Він мене просто заспокоїв. Кожен тренер переживає за результат. Це все емоції.

- В кінці здалося, що ваша команда грала на нічию…

- Може не зовсім на нічию. Хлопці, мабуть, підсвідомо намагалися зберегти результат. Хоча у середині другого тайму і наприкінці гри ми володіли ініціативою. Але потім сіли… хотіли втримати результат, а не вийшло.

- Оцініть суддівство і чи вважаєте ви, що вже є якісь зміни з приходом Коліни?

- Я дав слово про суддів не говорити. Це не наша тема. Нам треба розбирати помилки своєї команди, будувати гру. Є компетентні люди, хай вони і розбираються. А Коліна тільки приступив до роботи. Думаю, його присутність покращить ситуацію з суддівством.

- «Арсенал» почав грати краще, коли тримав м’яча внизу, і, навпаки, втрачав ініціативу, коли грав верхом – Мілошевіч і Тубіч нічого не дали зробити вашим форвардам…

- Згоден з вами. Є ряд наших награних комбінацій, зокрема, які стосуються переходу з оборони в атаку. Щось вдавалося нам, а щось ні.

- Чи не часто Данілов, коли опинявся проти Федецького губив м’яча, тим самим дозволяючи йому починати гострі атаки?

- Я не думаю, що це недопрацювання лише Данілова. У нас був певний план на гру. Мала краще працювати середина, зокрема, опорники мали перекривати зони.

- Шацьких грав правого півзахисника. Невже там йому зручніше, аніж у нападі?

- Я вважаю, що на цій позиції він непогано виглядав. Та й не перший матч він грає на фланзі. Він має досвід і може віддати хорошу передачу, зокрема, на Мазілу. Думаю, його позиція раціональна.

- Але Мазілу не забиває…

- Це невезіння. Треба один м’ячик забити і все вийде.

Олег Кононов, головний тренер «Карпат»:

- В тому графіку, який ми маємо, важко шукати свіжість і легкість в команди. Ми грали тільки в четвер, ви знаєте, яка важка гра була в Грузії, ще й переліт. Але сьогодні я побачив, що команда готова. Треба просто грати в той футбол, як ми вміємо. У другому таймі був шматочок, коли ми дотисли, дочавили суперника. В першому таймі у нас не все виходило, бо ми перейшли на непритаманний нам футбол, гра була рвана. Суперник пресингував, проводив швидкі атаки. Але вцілому я задоволений гравцями. В таких умовах вирвати перемогу в кінці гри це дуже серйозно.

- На штурм хлопці самі пішли чи ви їм підказали?

- Звичайно, самі. Вони хочуть вигравати. Ясно, що я зі свого боку їх підбадьорюю за рахунок виграних єдиноборств, контролю м’яча, стандартів. Вони почали грати агресивно і здобули перевагу.

- Чи бракує команді досвіду гри через третій день?

- У нас ведеться повноцінна підготовка. Є відповідні навантаження, коли команда набирає сили, потім її скидає. Ми зараз тільки ставимо гру.

- Сьогодні знову була травма…

- Будемо з Сашком говорити. Мені здається, що тут справа в його непрофесіоналізмі. Схоже, у нього були проблеми, але він мовчав, або ж просто не розім’явся як слід.

- Щоб успішно грати на двох фронтах треба мати два склади. Чи вистачить вам 15 гравців?

- Зараз буде пауза – наступна гра через тиждень. Ми гратимемо проти «Шахтаря», а потім проти «Галатасарая». Думаю, за цей час хлопці відпочинуть і додадуть. У нас є гравці. Баранці додають щодня. Їм просто трохи важко увійти в ритм. Але я в них вірю, незважаючи на наші вимоги. Чудово зараз Авелар виглядає, молодий захисник. Дивимося ми і на інших гравців, може вдасться підсилитися ще кількома. Наразі нічого більше сказати не можу.

- А як щодо молодіжки? Ви за ними стежите?

- Майбутнє за ними. Свої вихованці – це серце команди. Вони будуть вигравати, приносити задоволення публіці. На даний момент я все роблю, щоб вони могли себе показати, а не лише потрапляти в заявку. Але вони мають себе проявити, навіть коли на три хвилини виходять. От, наприклад, Габовда. Я в нього вірю, але мені не подобаються певні моменти. Нема у його діях самовіддачі, нема відбору, він хоче грати на чистих м’ячах. А так зараз у футбол не грають. Кожен має віддаватися, боротися. Гудима вийшов в Луганську і зробив результат. Сьогодні він вийшов і зробив результат. Він приніс перемогу команді, бо підсилив гру. І боровся, не поступався гравцям, які провели по 100 матчів у вищій лізі.

- Згадайте епізод в кінці першого тайму. Коли ви Самсона на поле випускали не було у вас остраху, щоб він чого не начудив?

- Перед тим як його випустити на поле, я з ним поговорив (сміх в залі).

- Коли ми побачимо Голодюка?

- Він вже рвався за дубль зіграти. Але ми дали його ще паузу. Якщо все буде добре, то у наступній грі він вийде на поле.

- Сьогодні наші оборонці дозволяли супернику бити по воротах…

- Двоє центральні захисники мають серйозне навантаження. Але і Мілошевіч і Тубіч, треба визнати, грають надійно. Ми не роботи, а люди. Тільки в четвер грали в Грузії, вони втомилися, тому певні єдиноборства програвали. Так само як і інші гравці. Нам не вистачало гри в відборі.

- Тубіч і Мілошевіч виросли?

- Я відчуваю з кожною грою, що вся команда росте.

- В Луганську ви дали змогу пограти багатьом гравцям найближчого резерву. А сьогодні лише Григорію Баранцю…

- Я дуже хотів би дати пограти Петрівському, Баранцям, аби вони відчули, що теж є гравцями основи. Але сьогодні була дуже важлива гра з турнірної точки зору. Тому я просив хлопців зіграти саме в такому складі. У нас є певні стратегічні думки, щодо наступних матчів. У нас не буде так, що ми поїдемо в Донецьк в якості хлопчиків для биття.