"Оболонь" - "Волинь" 1:0. То чи є шанси?

Київ. Стадіон «Оболонь-Арена». 3 940 глядачів

Головний арбітр: Анатолій Жабченко (Сімферополь)
Асистенти: Ігор Понамаренко (Макіївка), Олексій Андрєєв (Донецьк)

«Оболонь» (Київ) – «Волинь» (Луцьк) 1:0

Гол: Мандзюк 81

«Оболонь»: Махновський – Конєв, Гурський, Пластун, Конюшенко (Ільків 63) – Слюсар (Яковенко 46), Лупашко – Сибіряков (Тістик 18), Панас, Б.Баранець - Мандзюк

«Волинь»: Шеліхов – Симінін, Шиков, Масло, Леандро – Лопес (Павлов 82), Шарпар, Герасимюк (Пищур 71), Пилипчук – Майкон, Шумахер (Ізворану 42)

Попередження: Гурський 8, Слюсар 32, Корнєв 58, Мандзюк 90+2 – Масло 22, Леандро 33, Майкон 36, Герасимюк 67, Ізворану 74, 77, Пилипчук 87

Вилучення: Шиков 38, Ізворану 77

З травня минулого року, коли перемога над «Іллічівцем» гарантувала команді Ковальця збереження прописки в Прем’єр Лізі, «Оболонь» жодного разу не потішила вболівальників перемогою на власному полі. За цей час, вже в новому чемпіонаті, команда міцно прописалася на останній сходинці турнірної таблиці, змінила двох тренерів, і лише Сергієві Конюшенко вдалося двічі перемогти – в Полтаві та Донецьку, де тоді проводила домашні поєдинки луганська «Зоря». В такій ситуації кожен матч для пивоварів виглядав як останній шанс на збереження місця в еліті. А після домашньої нічиї з «Олександрією» і чудової гри і результатів «Зорі» ці шанси вже здавалися лише теоретичними. І ось нарешті «Оболонь» зуміла здолати «Волинь». Щоправда справи лучан хоча й кращі, але безхмарного майбутнього підопічним Анатолія Дем’яненка очікувати не варто. Після того, як з посади головного тренера пішов символи волинського футболу Віталій Кварцяний в команді розпочався болісний процес перебудови гри, а при цьому відрив від небезпечної зони не такий і великий. А тому працювати новому тренеру є над чим.

«Оболонь» вже привчила, що особливого видовища в матчах за її участі очікувати не варто. Підбір гравців, що є у розпорядженні Сергія Конюшенка не дозволяє вести гостроатакуючу комбінаційну гру, тому молодий тренер змушений робити ставку на боротьбу і швидкі випади Мандзюка та Сибірякова. Але одразу на початку гри атакуючий потенціал «Оболоні» зазнав серйозної втрати – правий півзахисник і капітан команди Сергій Сибіряков, який вже встиг потурбувати навісами волинських гренадерів Масло і Шикова, намагаючись обіграти суперника, несподівано впав і самостійно підвестися не зміг. Варто відзначити, що ніякої грубої гри і навіть контакту з боку суперника не було, схоже Сергій потягнув м’яз. Тістик, який вийшов на заміну, був набагато інертнішим. До цього часу команди вже встигли обмінятися напівмоментами. Шиков добряче приклався зі штрафного, але Махновський грамотно вибрав позицію і без особливих труднощів зафіксував м’яча. А «Оболоні» пройшла швидка атака лівим флангом, Мадзюк відкинув м’яча під удар Баранцю, але Борис завагався і його удар встигли заблокувати. Надалі гра протікала в середньому темпі, але майже без воріт. М’яч більше тримали гості. Більше намагалися створювати, але виходило це не дуже переконливо. Так само не переконливо виглядали і контр випади «Оболоні» і згадати можна лише кілька невдало виконаних штрафних у виконанні Масло та Конюшенка. Але під кінець тайму позиційно помилилися Масло і Шиков, які не вгледіли Манзюка, який проскочив між двома центрбеками і виходив віч-на-віч з ДенисомШеліховим, але македонець все ж таки наздогнав форварда і поклав йому на спину руку. А також, можливо, зачепив ногу. Цього виявилося достатнім, щоб Мандзюк опинився на газоні, а арбітр Анатолій Жабченко вийняв з кишені червону картку. Штрафний не приніс ніякої небезпеки, а от Анатолій Дем’яненко також змушений був проводити заміну ще до перерви, і випускати замість форварда Шумахера,який на фоні більш активного Майкона виглядав досить блідо, випускати цент бека СільвіоІзворану.

На початку другої половини «Оболонь» деякий час була активнішою, але особливої небезпеки так і не створили. Знову декілька невдалих спроб виконати штрафні та декілька навісів. Знову старався Юрій Яковенко, який змінив по перерві важкуватого Слюсара, але як і проти «Олександрії» користі було не багато. Поступово «Волинь» взяла гру під свій контроль, хоча потурбувати Махновського зумів лише Олег Герасимюк, але пробив прямо в голкіпера. Довго гра протікала за принципом одні не можуть,а іншим не дуже і треба.Втім Анатолій Дем’яненко випустив на поле ще одного форварда – Олександра Піщура. Однак колишній лідер лучан виглядав дуже важко і був малопомітним. Дещо пожвавилася гра після виходу Ільківа замість явно стомленого Андрія Конюшенка. Лівий фланг киян почав діяти активніше, до того ж активізувався досі не дуже помітний Мадзюк. Олександр змусив двічі порушити правила СільвіуІзоврану, а Анатолій Жабченко за ці фоли нагородив румуна жовтими картками і також достроково відправив у роздягальню.

Але подарунки волинян суперникам на цьому не закінчилися. Після закидання від Пластуна зі своєї половини поля на м’яч пішли Шарпар і Мандзюк. Лучанин був ближчий до м’яча, але замість того, щоб вибити його подалі прийняв і почав фінтити, махнув ногою повз м’яч, а Мандзюк його обікрав і зумів, незважаючи на відчайдушний підкат Яна Масло, проштовхнути сферу у сітку. Грати залишалося десять хвилині шансів відігратися у дев’ятьох волинян було небагато. Дем’яненко кинув в бій форварда молодіжної сзібрноїЄвгена Павлова, але той так і не встиг нічого показати. Натомість Борис Баранець мав ховати суперника, але після прострілу Мадзюка неймовірним чином схибив і лінії воротарського майданчика. Ще мав нагоду Олександр Яковенко, але вийшовши віч-на-віч з Шеліховим загальмував і дозволив тому ліквідувати загрозу.

«Оболонь» нарешті зуміла перервати надзвичайно неприємну без виграшну серію на власному полі і зберегти шанси на збереження прописки у Прем’єр Лізі. Проте гра підопічних Конюшенка все одно не вражає, до того ж невідомо наскільки вибув Сергій Сибіряков. Сьогоднішній результат загострив інтригу в нижній частині турнірної таблиці, хоча треба ще дочекатися результатів матчів за участю «Карпат» і «Олександрії». До того ж, не виключено, що ця боротьба торкнеться і «Волині», адже відрив у 7 очок не такий і великий, а гра команди Дем’яненка також не дуже переконлива, а величезна кількість карток навряд чи посприяє покращенню справ.

Анатолій Дем’яненко, головний тренер «Волині»

- Тяжело играть, когда такие детские ошибки были в обороне, например, когда удалили Шикова. Конечною. Тяжело играть, понятно я их перестраиваю играть в другой футбол, немножко такая адаптация идет. Поэтому мне нечего сказать. Конечно эти ошибки, которые были детскими – когда удалили Шикова и когда Шарпар привез гол.

- Насколько тежело вам рабоать ,когда волей не волей напрашиваеться сравнение «Волыни» Кварцяного и «Волыни» Демьяненка. И рассчитываете ли вы, что к 10 мая эти сравнения будут неактуальны?

- Вы же сами понимаете, что, все-таки, я пропагандирую другой футбол. Сравнение здесь ни к чему, просто ребята привыкли играть в другой футбол. А я их заставляю играть в другой футбол. Я думаю, перестройка идет и они перестраиваются тяжеловато. Тем более легионеры.

- Удовлетворены ли вы сегодня судейством?

- Та я никогда судей не обсуждаю. Конечно.многовато карточек, я считаю, что им можно тоже было много карточек дать.

- Кто из футболистов «Оболони» доставил вам больше проблем?

- Игра была не зрелищная, некрасивая, ну повезло «Оболони», что они забили мяч, конечно понятно, что когда мы уже полезли было пару моментов, а так… Считайте, что когда в десятером мы играли, до Изворану, у них почти моментов не было. И ошибка Шарпара, который привез этот гол. Непозволительно в штрафной площадке так играть, надо было выбить в аут или на угловой.

- Как вы относитесь к жребию кубка?

- Нормально отношусь. Тут все соперники могут выиграть. Это же кубок, совсем другое соревнование, непредсказуэмое. Если вы помните, команды из первой лиги тоже доходили до финала. Кубок есть кубок.

Сергій Конюшенко, головний тренер «Оболоні»

- Гра була важка, ви самі бачили, який результат. Він впливає на футболістів. Вони повинні десь скинути цей тягар відповідальності, грати у футбол, футбол комбінаційний, але заважає велика кількість невимушених втрат м’яча, як наслідок втрачаємо сили там, де потрібно їх мати. В принципі, я результатом задоволений, команда виграла. Все ж таки для нас кожна гра - остання надіяна кінцевий результат. Повторюю, ми будемо грати в кожній, боротися, а там будемо рахувати очки по закінченні чемпіонату.

- Чи можна сказати, що в першому таймі команда боялася помилитися і була така гра оборонна?

- Чому оборонна? В обороні повинні всі грати. Так як і в атаці повинні всі грати. Ми вивчили команду «Волинь», їх гру розібрали. Тому я б не сказав би, що ми грали в оборонний футбол.

- Чи можна казати, що в чомусь, суддівство допомогло, два вилучення полегшили гру?

- Суддівство було таким, як повинно бути. Червона картка перша стопроцентна. Друга жовта картка, точніше друга червона картка, там Манзюк виходив на ударну позицію, тому при чому тут суддя? Суддя судив так. Як потрібно судити. Те що бачив. Всі фоли – він судив. Просто такий збіг обставин. Що дві червоні картки.

- Чому був замінений Сибіряков? Травма?

- Так, травма. Він отримав травму.

- Важка? Як ви гадаєте. Чи надовго він вибув?

- Зараз буду розмовляти з лікарем, він поставить діагноз. Я не володію поки що інформацією. Але судячи з травми, я вважаю, що десь на три тижні. Але це моє припущення.

- Скажіть, місія досвідчених гравців, таких як Корнєв, Андрій Конюшенко. Слюсар, чи є вони провідниками Ваших ідей, і чи вони згуртовують колектив?

- Авжеж, вони мені допомагають, своїм досвідом, своєю майстерністю. Я вважаю, що команді потрібно, щоб були досвідчені гравці, бо не завжди в процесі гри тренер може докричатися до футболістів на футбольному полі. А безпосередньо на футбольному полі такі гравці мають бути, десь підказати, десь направити.