Україна - Молдова 2:1. На характері

Відбірний матч до чемпіонату світу-2014

26 березня. Одеса. Стадіон «Чорноморець». 31 948 глядачів

Україна – Молдова 2:1 ФОТО ВИДЕО

Гол: Ярмоленко 61, Хачеріді 70 – О. Суворов 81

Україна: П’ятов – Федецький, Хачеріді, Кучер, В. Шевчук – Ярмоленко, Тимощук (к), Степаненко, О. Гусєв (Гречишкін 90) – Зозуля, Є. Селезньов (Безус 62)

Тренер – Михайло Фоменко

Молдова: Намашко – Бордіян, Булґару, Єпуряну (к), Головатенко – С. Георгієв, Іоніце – Є. Сидоренко, О. Пащенко (Оніка 67), Дєдов (О. Суворов 78) – Бугайов (Дорош 69)

Тренер – Іон Карас

Судді: К. П. Гансен – Рікс, Білле (усі – Данія)

Попередження: Є. Селезньов 59 – С. Георгієв 59

Вилучення: Степаненко 90+2

На жаль, синоптики не помилилися. Понеділкове сонце і доволі тепла погода були лиш миттю. В ніч з 25 на 26 березня температура в Одесі різко впала, а приблизно з десятої ранку місто почало засипати снігом. Звісно, про катастрофу на кшталт київської мова не йшла, але повторення антуражу з поєдинку США – Коста-Ріка в Колорадо вимальовувалося дуже реальним. Відрізками сніг був надзвичайно густим і лапатим, через що хвилювалися не лише працівники стадіону, а й продавці клубного магазину «Чорноморця», котрі сподівалися розкинути поруч з ареною торгові точки і отримати за збут атрибутики збірної України кругленьку суму. На справді ж вийшло, що величезні коробки з синьо-жовтими шарфами і прапорами вилежувалися в куті фан-шопу.

З іншого ж боку, небажання заробити представники «Чорноморця» продемонстрували й самі. Мандруючи поруч зі стадіоном, відвідати клубний музей бодай для того, щоб в ньому зігрітися, збирався не один турист. Втім, не вийшло, бо на дверях красувалося сповіщення про два традиційних вихідних – понеділок і вівторок. Винятків в зв’язку з матчами збірних ніхто робити не став. Дарма, бо відвідати музей і дізнатися про «Чорноморець» більше, мабуть, жадали не лише вболівальники з інших українських міст, а й 400 розрекламованих Іоном Карасом на вчорашній прес-конференції молдовських фанатів.

З українського ж боку великого вболівальницького ажіотажу навколо матчу впродовж світлового дня помітно не було. Поодинокі спекулянти марно пропонували впродовж морозного дня придбані заздалегідь квитки тим, хто «тікетами» давно запасся та одеситам, які зайняли черги до кас стадіону, щоб придбати перепустки на недільне протистояння Прем’єр-ліги «Чорноморець» - «Динамо». Але український вболівальник тим і відзначається, що звик підтягуватися до стадіону в останню мить. Через те майже повний аншлаг на «Чорноморці» дивувати не повинен.

Зрештою, облишмо футбольний бізнес на одеський манер і перейдемо безпосередньо до гри. Перед матчем вдалося почути про нинішню збірну України думку заслуженого майстра спорту Валерія Поркуяна. «Переглядаючи варшавський матч, відразу впізнав почерк Фоменка, - каже Валерій Семенович. – Агресивна, організована гра в обороні, постійний пресинг і гострі контратаки – в діях нашої команди чітко простежується думка. До молдован треба поставитися серйозно і свій шанс українці знайдуть обов’язково».

І справді, Фоменку перед звітним поєдинком вартувало проявити неабиякі навики психолога, адже перемога над поляками породила в лавах синьо-жовтої команди ейфоричні настрої й для багатьох гравців вилилася в безсонну варшавську ніч. Чи зможе команда відновити фізичні кондиції та належним чином налаштуватися?

На додачу тренерові довелося ще й змінювати в порівнянні з зустріччю на «Народови» двох півоборонців – Денис Гармаш і Руслан Ротань пропускали матч проти Молдови через перебір попереджень. Їх Михайло Іванович замінив на Анатолія Тимощука і Євгена Селезньова. Тим самим, український наставник обрав схему 4 – 4- 2. Група оборони залишилася тою самою, що й у грі з поляками. Місце у воротах зайняв Андрій П’ятов. Захисну лінію справа наліво склали Артем Федецький, Євген Хачеріді, Олександр Кучер і В’ячеслав Шевчук. В середині поля в лінію розмістилися Андрій Ярмоленко (справа), Олег Гусєв (зліва), Анатолій Тимощук і Тарас Степаненко (в центрі). Дует форвардів склади дніпропетровці Роман Зозуля і Євген Селезньов.

Психологічну дилему трохи іншого характеру розв’язував наставник гостей Іон Карас. На передматчевій прес-конференції капітан молдован Олександр Єпуряну зізнався, що він і його партнери за командою дуже важко пережили поразку в попередньому поєдинку від збірної Чорногорії. Окрім того, Карас не міг розраховувати на основного пів оборонця Олександра Гацкана, котрий у зустрічі з балканцями отримав вилучення. Його на місці замінив екс-одесит Ігор Бугайов, котрий діяв на позиції нападника, а номінальний форвард Олександр Пащенко грав з глибини.

На інших позиціях в полі діяли ті ж виконавці, що й у грі проти чорногорців. З власної волі Карас замінив лише воротаря: в Одесі рамку захищав не Сергій Пащенко, а Станіслав Намашко. Не дивно, з огляду на те, як блискуче Станіслав діяв у кишинівському протистоянні цих суперників. Лінію оборони гостей справа наліво склали Віталій БордіянСіміон Болґару, Олександр Єпуряну і Віктор Головатенко. В опорній зоні діяли Сергій Георгієв і Артур Іоніце. На краях в середній лінії – Євген Сидоренко (справа) і Олександр Дєдов (зліва).

Українці грали проти молдован тричі і кожна з тих зустрічей видавалася доволі непростою. В 96-му наша команда після дубля одесита Тімерлана Гусейнова вела в Кишиневі 2:0, але врешті не втримала перемоги – 2:2. В 97-му в Києві підопічні Йожефа Сабо перемогли 1:0 після єдиного голу Сергія Реброва. Про жовтневий матч в молдовській столиці й нічию 0:0 зайвий раз згадувати не потрібно. А отже висновок напрошувався один: щоб не оступитися повторно, українцям треба постаратися зім’яти організовану молдовську оборону якомога раніше. Щоправда, надмірне бажання призводило до сумбуру. Не дивно, що перше загострення біля воріт Намашка відбулося після навісу справа від Гусєва, після якого оборонці гостей вибили м’яч на кутовий. Корнер подав Ярмоленко, а Гусєв, зігравши на випередження на ближній стійці, ударом головою у ворота не влучив.

Не взявши суперника стартовим натиском, українці перейшли в позиційний наступ. На десятій хвилині господарі провели гарну атаку через правий край, куди Ярмоленка вивів пасом з середини поля Степаненко. Андрій коротким пасом віддав передачу на хід Селезньову і Євген опинився один перед Намашком. Проте воротар своєчасно вийшов з воріт, скоротив нападникові кут обстрілу й відбив удар. Ще через хвилину голкіпер, вийшовши занадто далеко з лінії воріт, все ж витягнув м’яча після удару на виконання від Ярмоленка, а після виконання корнера удар Селезньова заблокували оборонці.

Втім, ближче до середини тайму молдовани змогли заспокоїтися, усунули зайвий сумбур, котрий призводив до позиційних помилок і тим самим відсунули епіцентр гри далі від свого штрафного майданчика. Українці наступали хоча й натхненно, але доволі прямолінійно, опираючись в основному на власний правий край, де м’яч при будь-якій зручній нагоді доводився до Ярмоленка. Загалом, гості такі наміри читали, а промахнулися в черговий раз лише на 22-й хвилині, коли Ярмоленко, обігравшись в стінку з Селезньовим, протягнув м’яч по флангу, але пробити, опинившись без опіки перед воротарем, як слід не зумів.

Час йшов і особливо важких завдань українці перед обороною молдован не ставили. Ярмоленко, розуміючи, що суперники прискіпливо ставляться до його персони, почав більше зміщуватися в центр, а в заключній третині тайму на чужу половину почали активно виходити не лише крайні оборонці, а навіть центр беки. Щоправда, небезпеку господарям вдалося створити лише після того, як Зозуля після довгої передачі зі своєї половини від Кучера зумів зачепитися за м’яч на лівому фланзі і, обігравшись в стінку з Гусєвим, виконав передачу вздовж воріт. Ярмоленко зумів випередити оборонця, але фактично порожніх воріт в боротьбі не вразив. Наступного ж моменту при тому ж перебігу гри довелося чекати аж до заключної хвилини тайму і знову в епіцентрі був Ярмоленко. Андрій заробив штрафний з місця лівого інсайда, метрах в 25-ти від воріт. Удар на техніку виконав Гусєв. М’яч зрикошетив від стінки і летів під поперечину, проте Намашко в стрибку таки перевів «кулю» над перекладиною.

За десять хвилин до початку другої половини, після короткої розминки в роздягальню побіг Ярослав Ракицький. Логіка в його виході була, адже українці в умовах невисокої завантаженості центр беків безпосередніми функціями потребували більшої агресії від центральних оборонців попереду. Ракицький з його вмінням вдарити здалеку і віддати точну довгу передачу користь принести міг. Проте відразу після перерви Ярослав не з’явився, а господарі продовжили монотонний і вже звичний по першій половині наступ з акцентом на правий край. Саме звідти Федецький на 48-й хвилині виконав навіс, а Зозуля, знаходячись спиною до воріт, пробував головою відправити м’яч по дузі у дальній верхній кут. Не вийшло, бо Намашко цей намір розгадав.

Але, що важливо, українці з початком другої половини повноцінно увімкнули пресинг і завдяки цьому заробили три поспіль кутових. Після одного з них, коли оборонці гостей вже винесли м’яч з власного штрафного майданчика, «кулю» повернули до Хачеріді, а Євген справа навісив в центр штрафного майданчика на Зозулю. Роман головою бив з відскоком у кут, проте постріл вийшов надто легким і Намашко з ним знову впорався. Врешті під таким посиленим тиском Молдова не встояла. На 61-й хвилині Селезньов навісив справа, Зозуля головою скинув м’яч головою під удар Ярмоленку, а той пробив у дальній кут так, що шансів врятувати свою команду знову в Намашка вже не було – 1:0.

Відразу після голу Фоменко провів заміну: замість Селезньова вийшов Роман Безус. То була не реакція на зміну рахунку, бо вихід Безуса готувався заздалегідь. Так чи інакше, Роман розташувався під Зозулею і діяв з глибини. Тобто, схема збірної України трансформувалася в 4 – 2 – 3 – 1. Карас в свою чергу провів дві перестановки поспіль: спершу випустив замість Пащенка іншого атакувального хава Олександра Оніку, а хвилиною опісля зняв Бугайова і випустив на вістря атаки іншого екс-одесита Анатолія Дороша. Власне, Анатолій порадував своїх колишніх прихильників майже миттю. Спершу він втратив Хачеріді і дав тому після подачі з кута поля від Гусєва вдарити головою, а на додачу м’яч рикошетом від ноги Дороша влетів у ворота – 2:0.

Лише забивши другий гол, українці заграли розкуто, внаслідок чого впродовж наступних хвилин восьми сповна проявилася їхня перевага у швидкості. Гості відбивалися старанно і зосереджено і завдяки цьому переривали наступальні акції команди Фоменка центральною зоною буквально в останню мить, або ж рятувалися через помилки опонентів. Найнебезпечнішим в цьому відрізку був удар Безуса низом з 25-метрової відстані – м’яч пролетів поруч зі стійкою. І ось в цю мить, коли перевага господарів здавалася незаперечною, як грім серед ясного неба, відбувся гол у ворота П’ятова. То Олександр Суворов, котрий щойно вийшов на заміну, отримавши м’яч поруч з чужим штрафним майданчиком і не зустрівши опору, пробив метрів з 20-ти на виконання. «Куля» влетіла точно під стійку – 2:1.

Тепер про якийсь розмах мови не було. Навпаки, українці трохи занервували й почали допускати брак під час передач. Правда, молдованам з цих похибок в силу недоліків в індивідуальній майстерності скористатися не вдалося, а Гусєв натомість на 85-й хвилині ударом з відкруткою в дальній верхній кут справа ледь не зняв з воріт Намашка павутину, проте «куля» пролетіла поруч зі стійкою.

Догравати матч українцям довелося вдесятьох. Тарас Степаненко після передачі справа намагався дістати м’яч в штрафному майданчику гостей прямою ногою, а вдарив шипами в чоло Віталія Бордіяна – чиста червона картка. Безперечно, Степаненко зіграв так не навмисно, але враховуючи ризик нанесення суперникові травми, вилучення виглядає безсумнівним. Зрештою, проявивши впродовж усього матчу у ставленні до суперника достатню повагу, наша команда виборола заслужену перемогу. За весь матч господарі дозволили молдованам пробити по власних воротах лише раз, самі ж продемонстрували спроможність ламати міцний оборонний паркан опонента. Грай українці так само в Кишиневі, зараз наше турнірне становище було б значно привабливішим.

Фото - прес-служби Федерації футболу України