Сергій Дерепа: "Не звертаю увагу на критику від людей душевнохворих, обкурених, після кількох грамів"

Звістка про те, що відомий коментатор Сергій Дерепа обслуговуватиме матчі Євро-2008, викликала просто грандіозний інтерес. Почалося усе з блогу коментатора Олександра Тингаєва на сайті sport.com.ua, у якому Сашко чи не вперше оприлюднив усіх коментаторів турніру, що його транслюватиме УТ-1. За кілька днів на тому ж сайті з’явилася акція «АНТИДЕРЕПА» із зрозумілими вимогами – забрати цього заслуженого коментатора з ефірів. Для висловлення своєї позиції необхідно лишень написати листа на сайт, а звідти його перешлють в редакцію Першого Національного. На мою думку, навіть мільйон голосів нічого не змінить і Сергій Дерепа таки прокоментує свої матчі. Все ж, більшість глядачів цікавить інше: чому голос цього метра телевізора ще досі можна почути під час футбольних матчів. Відповідь, виявляється, до болю проста…

- Ви й надалі дивитися футбол по телевізору з виключеним звуком?

- Абсолютно точно. Я не сприймаю сучасних коментаторів. Слухаю дуже уважно лише Гливінського та Семененка. Інших не сприймаю. Таким є моє особисте ставлення і бачення. Нехай інші не ображаються, але з того часу як вони почали коментувати і до сьогодні не змінилося нічого. Вони не розповіли мені нічого нового.

- Вважаєте, що сьогоднішнє покоління коментаторів не професійне?

- Не в тому справа. Молодим коментаторам потрібно ще дуже і дуже багато працювати, щоб їх слухала і дивилася публіка, окрім їхніх друзів і знайомих. Вони намагаються усіма правдами і неправдами пролізти в ефір через свої знайомства. Я майже всіх їх добре знаю, адже починали вони на УТ-1. Я з ними спілкувався, оцінював їх можливості, психофізичні дані і дикцію, знання мови, вміння спілкуватися. Але всі вони не захотіли працювати тут, працювати над собою. Одразу пішли на канали, де з’явився вільний доступ до ефіру. Вони оминули відбір, конкуренцію. У нас ще з радянських часів перед репортажами були «летючки», де аналізувалися плюси і мінуси, помилки. Зараз абсолютно без відбору і зауважень їх випускають в ефір. За 4 роки немає ознак їхнього росту.

- Прізвища, ясна річ, ви не назвете…

- Звичайно. Можу озвучувати прізвища лише в позитивному сенсі, як от про Гливінського. Дай йому Бог здоров’я, нехай росте далі.

- Куди ж далі?

- Не виключено, що незабаром буде створено новий футбольний канал. Гливінський знає англійську та ще кілька мов. Він непогано міг би коментувати на польській мові. А може з часом створять східноєвропейський канал. У нього є всі шанси розвиватися, якщо не буде стояти на місці.

- Це правда, що ви казали, ніби-то можете коментувати будь-який матч, оскільки ви є заслуженим коментатором України?

- Повна дурня! Я не заслужений коментатор. У мене є лише «Золотий мікрофон» та орден ФФУ за внесок у розвиток футболу. Перекрутити мої слова зовсім не важко.

- Коментувати матчі Євро-2008 ви захотіли самі?

- Я працюю в державній установі. Тут хочеш не хочеш, а коментувати потрібно. Це мій професійний обов’язок. У мене в трудовій книжці написана посада: коментатор. Правда, я можу відмовитися. Але для цього потрібні вагомі причини.

- Вам відомо, що кілька спортивних сайтів об’єдналися в коаліцію з метою вашого усунення від мікрофону під час Євро?

- Так, а ще мені відомо, що є сайти, які виступили з акцією «За Дерепу». На днях з таким гаслом виступив сайт football.ua. Підтримують мене і деякі київські газети. Я розумію, що це проплачена акція. Вона потрібна тим, хто хоче прорватися на ефір Першого Національного під час Євро. Тому що цей чемпіонат будуть дивитися мільйони людей. Все почалося з 2002 року. Почали наїзджати на мене, Щербачова… Керівництво довіряло ефіри молодим. Йому взагалі було наплювати, хто коментуватиме.

- Не таємниця, що в Інтернеті є кілька сайтів, де можна прочитати коментаторські ляпи, зокрема і ваші. Ви якось казали, що не навідуєтесь до них. Але ж так можна уникати подібних непорозумінь у майбутньому.

- Якщо йде прямий ефір - ніхто не застрахований від ляпів і помилок. Так було завжди. Але проблема в іншому. Вже тривалий час мені доводиться коментувати «під картинку». У канала нема коштів, щоб відряджати коментаторів на безпосереднє місце події. Ми працюємо без комп’ютерів. Ми бачимо те ж, що й глядач. А наша студія… Метр на метр. А ще там стоять стіл і телевізор. Незручно. А ще нас постійно поливають брудом.

- Ви спілкуєтеся з молодими коментаторами?

- Останнім часом ні. Вони не входять в моє коло людей. Але спілкуюся з тими коментаторами, які працюють зі мною. Просто ніхто не цікавиться нашим досвідом, принаймні моїм. Вони думають, що стануть геніями з першого репортажу.

- Як взагалі реагуєте на критику щодо ваших коментарів?

- Якщо вона йде від людей професійних - відмахуватися немаю права. Якщо ж від людей душевнохворих, обкурених, після кількох грамів – то це даремна витрата часу.

- Хто є вашим головним критиком?

- Колеги, з якими я працюю. Степанищева, Рябов… ой, та їх дуже багато. Вони ніколи не будуть говорити «добре» коли насправді є «погано». Ми пропрацювали не одне десятиліття разом.

- Часто критика переростає в образи. Як реагуєте на них?

- Останнім часом спокійно. Мені не боляче. Біда в тому, що конструктивної критики нема. Зате у когось є мета: втиснутися на моє місце. Я вже 3 роки не коментую, але всі чують мої репортажі і всі чимось незадоволені. З травня 2005 року не коментував футбол. То як до такої «критики» ставитися? Це все спланована, проплачена акція. Я не вважаю себе генієм коментування. Але я також і не долар, щоб усім подобатися. Нема такого коментатора, який би усім подобався. Нема і не може бути. Це стосується і співаків і художників, та й взагалі, творчих людей. Я б дав Нобелівську премію людині, яка б сказала яким має бути ідеальний коментатор. Але немає ані такої людини, ані такого коментатора.

- Щойно закінчилося опитування на звання найкращого телекоментатора Чемпіонату України. Як вважаєте, перемога Малиновського є заслуженою?

- Ніколи його не чув і навіть не знаю хто це. Якщо не помиляюся, він, здається, з Донецька? Оце й насторожує. «Шахтар» виграв Кубок, чемпіонат, відповіно, й коментатор має бути свій. Він російськомовний? Зрозуміло… Я впевнений, що Львів, Тернопіль, Франківськ не голосували за Малиновського. Та й Київ теж.

- Тоді назвіть свою трійку найкращих коментаторів України.

- Гливінський, Джулай, Босянок. Як я вже казав, окрім Гливінського нікого не слухаю, але добре знаю, як вони підготовані.