Перша ліга. "Львів" - "Миколаїв" 0:0. Вперше у Добромилі

Вперше львівські футболісти залишають добромильський стадіон, не забивши жодного м’яча. Здавалось, після розгрому «Волині» від них сміливо можна було очікувати результативної гри. Проте миколаївська команда зробила все, щоб зберегти свої ворота недоторканими.

Схоже, під час зимової перерви в Добромилі встигли засумувати за футболом. Майже вся «Княжа Арена» була заповнена прихильниками «Львова». З’явився у «синьо-золотих» і свій талісман – у вигляді м’яча, який, однак, поки що так і не привернув фортуну на бік львівської команди.

Не були обділені підтримкою і гравці «Миколаєва». Повболівати за них приїхало близько двадцяти осіб. У фан-секторі вони розвісили різноманітні транспаранти, серед яких найбільше вирізнявся український прапор із зображенням герба Миколаєва і Степана Бандери. На початку другого тайму львівські і миколаївські фанати почали перегукуватися. Такі відносини між уболівальниками теж чи не вперше можна було спостерігати на добромильському стадіоні.

Сама ж гра в першому таймі проходила у перемінних атаках, а м’яч майже не тримався центру поля. Єдиний момент на початку зустрічі, який заслуговує на увагу, створили львів’яни. Вадим Панас з лівого флангу навісив у штрафний майданчик, і Григорій Баранець завдав удару головою – вище воріт. Трохи згодом Павло Худзік спробував у падінні пробити через себе, однак не влучив по м’ячу та ще й мало не травмувався.

Гості ж відповіли небезпечним моментом, який мало не призвів до гола у львівські ворота. У штрафному майданчику «Львова» Євгеній Таран головою скинув м’яча вперед на В’ячеслава Акімова, який вже був готовий переправити «смугастого» у сітку, але пролунав свисток арбітра, який зафіксував положення поза грою, і нагоду було втрачено.

Небезпечним також був дальній удар Олега Веприка метрів з тридцяти. Проте для досягнення цілі гравцеві «Миколаєва» трохи забракло влучності.

По-справжньому ж близьким до гола був Валерій Федорчук. Панас зробив навіс у штрафний майданчик, де боротьбу з захисниками вів Худзік. Оборонцям вдалося вибити м’яч, та на відстані 25 метрів від воріт «круглого» підхопив Федорчук. Львівський півзахисник відразу ж пробив під переладину, на що миттєво зреагував Олександр Гайдаржі, який перевів м’яча на кутовий. Цей надзвичайно красивий удар заслужено зірвав на трибунах шквал оплесків.

Наприкінці першого тайму трапився прикрий момент. У боротьбі за м’яч Дмитро Козьбан зіткнувся з Гайдаржі, в результаті чого обом довелось надавати медичну допомогу. І якщо львівський гравець досить швидко прийшов до тями, то миколаївський голкіпер лише за кілька хвилин зміг продовжити гру.

Якщо до перерви гості намагалися нічим не поступатися львівській команді, то у другому таймі вони повністю віддали ініціативу і грали лише на контратаках. Та хоча «синьо-золоті» постійно атакували, вразити ворота Гайдаржі вони так і не змогли. Невдоволеним виглядав Степан Юрчишин. Практично весь матч львівський тренер провів на ногах, раз по раз даючи своїй команді вказівки та настанови.

На першій хвилині другого тайму знову міг забити Федорчук. Після пасу Г. Баранця він завдав удару з лінії штрафного майданчика, і м’яч пролетів упритул зі стійкою. А за хвилину вже вступати у гру довелося Андрієві Бандрівському. Євгеній Таран п’яткою скинув м’яча Олегові Веприку, той виконав небезпечний навіс в зону одинадцятиметрової позначки, і львівський голкіпер в падінні кулаком вибив м’яч від воріт.

З кожною хвилиною господарі дедалі більше напосідали на ворота суперників, у той час, як миколаївську команду нічия, здається, влаштовувала. Не змогли львів’яни скористатися і призначеним штрафним ударом практично з лінії карної зони. Брати Баранці радились хто з них виконуватиме стандарт, врешті Григорій майже без розбігу пробив по воротах, але Гайдаржі вкотре врятував свою команду, перевівши м’яча на кутовий.

Наприкінці матчу знову в центрі уваги були брати Баранці. Спочатку завдав потужного удару по воротах Григорій, а за кілька хвилин вже бив Борис, однак в обох випадках на заваді м’ячеві стали захисники «Миколаєва». Вже в доданий час уболівальники у фан-секторі запалили димові шашки. На декілька хвилин штрафний майданчик львів’ян опинився в диму. Господарі ж в цей час хоча й атакували, однак нічого суттєвого біля воріт Гайдаржі не створили. За три компенсовані хвилини дим на стадіоні розвіявся, а разом з ним розвіялися і сподівання львів’ян на перемогу.