Перша ліга. "Львів" - "Нафтовик-Укрнафта" 2:0. Не було б пенальті, не було б голів

ФК «Львів» - «Нафтовик-Укрнафта» 2:0

Голи: Худзік (пен.) 80, Панас (пен.) 90+6

ФК «Львів»: Марущак (к), Розгон, Гальчук, Ільків, Романюк, Зозуля, Танчик (Козак, 59), Г.Баранець (Панас, 69), Б.Баранець (Леонідов, 76), Кабанов (Худзік, 65), Мандзюк (Лупашко, 83)

«Нафтовик-Укрнафта»: Овсієнко (Лавренюк, 90+5), Агарін (Ніконінов, 86), Зайчук (Бояринцев, 35), Тарасенко, Харченко, Кікоть, Погорелов, Одинцов, Піркавець (Башлай, 46), Іващенко, Єсип (к) (Юрченко, 70)

Попередження: Худзік 81, Козак 84 – Кікоть 39, Овсієнко 75

Хоч і перебуває «Нафтовик-Укрнафта» у нижній частині таблиці, але «хлопчиками для биття» їх, судячи із звітного матчу, ніяк назвати не можна. Попсували вони нерви «львів’янам» добряче. Почали гості здорово: не дозволяли суперникам вийти на ударні позиції, вдало грали у відборі. Добрих п’ять хвилин підопічні Шевченка не підпускали господарів до власного карного майданчика. Самі ж вони за цей відтинок часу встигли провести дві нормальні контратаки. На 3-ій хвилині гри Іващенко продерся через центр захисту «львів’ян», та взяти його удар для Марущака не склало труднощів. Дві хвилини по тому Єсип пройшов лівим флангом, віддав у центр на Іващенка, однак кіпер господарів знову без проблем заволодів м’ячем.

А «львів’яни» тим часом почали знаходити шпарини у захисних редутах «Нафтовика-Укрнафти». Кабанов, зігравши у стінку з Романюком, увійшов у карний майданчик гостей і опинився на газоні. Глянув нападник на арбітра, либонь сподівався на пенальті, однак той показав, що потрібно підійматись. По-суті це був перший момент біля воріт гостей, звичайно, якщо це можна назвати моментом…

Далі у підопічних Яворського справи в атаці пішли краще. Ільків навісив у карний майданчик «нафтовиків», захисники м’яч вибили. Стріляв з 20-ти метрів Кабанов – вище воріт, спробував пробити здалеку Борис Баранець: удар класний, але влучності забракло. Пробивав після скидки Б.Баранця Зозуля - також неточно. А на 22-ій хвилині господарі повинні були відкривати рахунок. Мандзюк у даному епізоді зіграв грамотно: притримав м’яч, відтягнув на себе трьох оборонців і скинув під удар Танчику, останньому залишалось лише прибрати кіпера, однак півзахисник не влучив у ворота.

Відповіли охтирчани через шість хвилин, при чому достойно. Хтось із оборонців гостей вибив м’яча подалі від своїх воріт. Гальчук верхову дуель у Іващенка виграв, але ніхто з партнерів не зіграв на підбиранні, відтак круглим заволодів Єсип і одразу відпасував шкіряного на Одинцова. Удар в останнього вдався на славу, одначе й Марущак продемонстрував, що з реакцією у нього все в порядку. А чотири хвилини по тому і Марущак, мабуть, був би безсилим якби вже Єсип, після прострілу зліва Одинцова влучив у ворота. Решта першої половини гри, а це п’ятнадцять хвилин була за господарями. Проте створити щось путнє їм вдалось аж перед перервою. Б.Баранець виконав штрафний: Мандзюк головою переправляв м’яч у ворота гостей, однак на заваді круглому став Овсієнко.

Добряче, мабуть, дісталось у перерві гравцям «Львова» від свого коуча. Бо ж якщо «Нафтовик-Укрнафту» нічия влаштовувала, то містянам, перед якими стоїть завдання повернутись у елітний дивізіон, подібний розвиток подій аж ніяк не на руку. Тому й у другому таймі господарі володіли повною територіальною перевагою. А користі з неї було мало: «Нафтовик» захищався усією командою, через що і залишалось «львів’янам» лише перекидати м’яч з флангу на фланг й чекати коли нарешті оборона гостей дасть тріщину.

І таки дочекалися! Коли ворота гостей з п’яти метрів розстрілював Зозуля, Овсієнко якимось дивом зумів зреагувати на удар, та все-таки відстояти на нуль йому не судилось. Тарасенко у власному карному майданчику збив Худзіка, арбітр вказав на одинадцятиметрову позначку. Сам потерпілий і виконав вирок – 1:0. До основного часу суддя додав три хвилини, щоправда затягнулись вони на цілих сім. Панас розібрався із трьома гравцями гостей і вивів Худзіка на побачення з Овсієнком. Останній хотів врятувати свою команду, але перестарався… і Худзіка збив, і ще й по носі від нього добряче получив. Закривавленого Овсієнка рефері напевно пошкодував, тому й не показав йому навіть жовтої картки (а мав би!). Продовжувати матч «дванадцятка» «нафтовиків» не змогла, відтак на полі вимушено з’явився Лавренюк й одразу пропустив - зароблене Худзіком пенальті реалізував Панас.

Сергій Шевченко, головний тренер ФК «Нафтовик-Укрнафта»:

- Матч був напружений, ФК «Львів» ще недавно грав у Перем’єр-лізі, ми протистояли йому як могли. З моєї точки зору пенальті було спірне. Приблизно так же у першому таймі сфолили на Єсипі, але нам одинадцятиметрового не дали. Однозначно, пенальті вплинуло на хід матчу. Та все-таки не берусь давати оцінку суддям.

- Яке завдання поставлене перед командою на цей сезон?

- Ми також не проти повернутися у Прем’єр-лігу, але потрібен час і потрібні кадри. Кадри вирішують усе. Потенціал цієї команди не такий, як би хотілось. Та зараз важко щось змінити, хіба що натренувати їх. Однак зрушення вперед є. У нас також було декілька моментів. Але ж створювати моменти не означає реалізовувати. Як-то кажуть, били в стійку, били в кут, а програли 0:4. Є над чим працювати.

Ігор Яворський, головний тренер ФК «Львів»:

- Я налаштовував хлопців на складну гру, тому що знав, що «Нафтовик-Укрнафта» може дати бій будь-якій команді і сьогоднішній матч є доказом цього. На превеликий жаль ми не змогли реалізувати декілька стовідсоткових нагод відзначитися. Словом, потрібно ще добряче попрацювати над реалізацією. Радує те, що команда грає до останньої хвилини. По самовіддачі, по бажанню у мене сьогодні не має претензій до хлопців. Звичайно, можливо, ми ще не повністю відновились після зборів у Трускавці, але ми не давали супернику створювати моменти, натомість самі могли забивати, та ми навіть з метра примудрялись влучити або у воротаря, або пробити повз воріт. Так що є над чим працювати.

- По перерві ФК «Львів» заграв значно активніше. Можливо, ваші слова під час перерви вплинули на них?

- У першому таймі ми контролювали гру, але не було гостроти, тому в другому таймі ми почали грати більш агресивно, краще почали рухатись середня лінія та лінія атаки, через що й з’явились гольові моменти. Звичайно, у перерві довелось навіть підвищити голос на хлопців, аби вони взяли себе в руки і довели гру до перемоги. Ми не можемо губити очки, бо перед нами стоїть завдання підвищення у класі і ми його повинні виконати.

- Чи не вважаєте, що Кабанов ще не готовий грати весь матч?

- Він фактично три місяці не тренувався, тому йому потрібен час, по-перше, щоб адаптуватись в новому колективі, а, по-друге, щоб відновити ті функціональні явища, які потрібні нападаючому.