"Говерла" - "Динамо" 1-2. Тактичний аналіз матчу

Формації

Олег Блохін обрав на гру в Ужгороді звичну для «Динамо» формацію, з невеликими змінами в стартовому складі в порівнянні з матчем тижневої давнини проти луцької «Волині». Місце в воротах посів Максим Коваль, в центрі захисту поки що звична пара - Євген Хачеріді з Домагоєм Відою, справа - Даніло Сілва, лівий захисник - Селін. В опорній зоні на цей раз наставник киян віддав перевагу парі – Гармаш - Аруна, де перший виконував функції гравця від штрафної до штрафної, а Лукман більше мав диригувати атаками динамівців, правий вінгер - Андрій Ярмоленко, на протилежному фланзі - Олег Гусев, Мбокані - на вістрі, а під ним - Юнес Беланда.

В’ячеслав Грозний обрав схожу схему розташування за своєю суттю - з двома опорними півзахисниками та четвіркою гравців групи атаки. Різниця полягала в веденнях захисних дій. До прикладу, при втраті м’яча в третій зоні футбольного поля, «Говерла» розпочинала перебудову на захист в схемі «4-4-2», в середній зоні в фазі дій без м’яча, для створення компактності по перших хвилинах використовувалась система «4-1-4-1», де один опорний півзахисник працював між лініями захисту переважно з Беландою, звужуючи лінії захисту, а верхня четвірка формувалась завдяки Володимиру Лисенку, що опускався на лінію до півзахисників.

В рамці воріт - Олександр Чурілов, пара центральних захисників – Александру Дандеа і Віталій Лисицький, зліва – Трішовіч, правий захисник – Неманья Рніч. В центральній зоні - Сотіріос Балафас, що працював переважно на захист, і Мірко Райчевіч, на краях – Балашов з Дмитром Трухіним, Володимир Лисенко в якості відтягнутого форварда та на вістрі – Ле Таллек.

В’ячеславу Грозному вистачило місяця роботи на чолі «Говерли», що б донести до гравців загальні принципи побудови гри в захисті, очевидно, що на даний час його підопічні не готові виконувати завдання, пов’язані з пресингом суперника на його половині поля, але збереження компактності, чітка побудова ліній, пошук вільних зон та закриття їх для перешкод атакуючих дій супернику, зберігаючи при цьому організацію та відстань між партнерами, гра по опоненту між лініями захисту, захоплення простору в центральній зоні футбольного поля, - це ті принципи, якими можна охарактеризувати організацію захисту нинішньої «Говерли». Разом з тим, відзначимо, цього було б більш ніж достатньо, щоб протидіяти киянам.

З величезного набору тактичних засобів атаки, які можна та потрібно застосовувати для подолання організованої оборони при позиційній атаці, динамівці використовували лише один - забігання по флангу від Даніло Сілви. Ні комбінацій в парах, як гра в стінку та схрещування, ні комбінацій в трійках без необхідного маневру та взаємозамінності для отримання чисельної переваги на певних ділянках поля, з поганим використання ширини та глибини поля, для розтягування захисних побудов суперника, з повною відсутністю гри між лінями для поступового просування. А це вже характеристики організації позиційного нападу київського «Динамо» під керівництвом Олега Блохіна.

З огляду на вище приведені характеристики обох команд і проходила гра, ужгородці легко перекривали простір, зустрічаючи суперника в центральній зоні та не дозволяючи вести комбінаційні дії. Саме тому вся тактика нападу «Динамо» зводилась до довгих передач у боротьбу на Мбокані, або діагоналей на фланг Ярмоленка, де Андрій намагався сам обвести весь захист «Говерли», що йому вдавалось лише за умови швидких атак та отримання необхідного простору на фланзі. Натомість підопічні Грозного завдяки нав’язаній боротьбі в середній зоні футбольного поля отримували можливість проводити контратаки та унаочнити проблеми киян в організації захисту.

На малюнку вище зображено недоліки побудови «Динамо» при переході в захист при швидких контратаках суперника та стандартних положень. Епізод 1 - «Говерлі» вдалось нав’язати боротьбу в центрі поля та виграти м’яч, Лисенко перебуває під опікою Аруни. Епізод 2 - Йде передача в фланг і Аруна залишає Володимира, передаючи його Денису Гармашу. Епізод 3 - Лисенко звільняється від опіки Гармаша і наносить удар в штангу воріт Коваля, важко сказати чия тут помилка більше, Аруни чи Гармаша, які дозволили нападнику суперника завдати удару з власної зони дій, це залежить від індивідуального завдання від тренера. Чим повинен керуватись опорний півзахисник, переслідувати опонента до кінця, чи передавати його партнеру в випадку зміщення атаки в фланг, ствердно можна сказати лише про допущену помилку.

Епізод 4 виник після швидкого розвитку контратаки «Говерли», але, як видно з картинки, гра ведеться 5 на 5, при цьому відразу дві зони в штрафному майданчику киян не закриті і знову вільна зона опорних півзахисників, атакуючий гравець «Говерли» вибрав передачу на ближню штангу. Епізод 5, виник після розіграшу кутового удару, після чого Трішовіч завдав удару в поперечину воріт, хоча, як видно з картинки, в нього було продовження на партнера, що розташований на лінії штрафного майданчика. Останній епізод це спосіб протидії Олега Блохіна супернику в цій грі - доволі простий і надійний.

Відразу по перерві В’ячеслав Грозний провів дві заміни: замість Ле Таллека вийшов Колоповець, а орендований киянин Люлька замінив Балафаса. Таким чином Олександр Трішовіч перемістився в центр поля з завданням більше працювати на атакуючі дії команди, натомість Райчевіч зайняв позицію Балафаса, місце лівого захисника посів Люлька, Колоповець вийшов в позицію правого півзахисника, а Балашов, що в першому таймі працював на ній, змістився вище та ближче до центру, позицію форварда зайняв Лисенко. В фазі гри без м’яча ужгородці розташовувались «4-4-2», з Віталієм в якості другого нападника.

Як і в першому таймі, гра проходила в центральній частині поля, нічого нового суперники не змогли запропонувати одним одному, «Говерла» при можливості проводила швидкі контратаки, дві з яких могли завершитись голами, а неспроможність «Динамо» в атаці тепер можна було списати на вже досягнутий результат.

Підсумки

Не зважаючи на переможний результат матчу для динамівців цю гру можна сміло віднести до однієї з найгірших під керівництвом Блохіна, хоча і конкурентних матчів там вже назбиралось, чого лишень вартий попередній поєдинок проти «Волині». Ігорю Суркісу, який за останній рік витратив на трансфери близько 100 мільйонів євро, що приблизно дорівнює десяти «Говерлам» варто, напевно, вже призадуматись, можливо, справа не в гравцях, які ніяк не зрозуміють, як їм грати, а в тренері, який не здатний донести до них, що він від них хоче побачити, адже Блохін ніколи не вважався сильним тактиком, але після двох турів чемпіонату є сумніви в його здатності мотивувати команду. Нині до відсутності малюнку та думки в нападі додались проблеми в захисті, чого не дозволяв собі його попередник, - чи Ігорю Михайловичу все таки хочеться побачити куди приведе Блохін «Динамо»?