"Говерла" - "Динамо" 1:2. Свято з напруженою атмосферою

Українська Прем'єр-ліга. Другий тур

Ужгород. Стадіон "Авангард", 10 200 глядачів

Головний арбітр: Жабченко А.С. (Сімферополь)

"Говерла" (Ужгород) - "Динамо" (Київ) 1:2

Голи: Балашов 87 (пен.) - Мбокані 40, Мбокані 42

"Говерла": Чурілов, Рніч, Лисицький, Трухін, Дандеа, Лисенко, Балашов, Ле Таллек (Люлька 46), Трішовіч (Буяльський 80), Райчевіч, Балафас (Кополовец 46)

"Динамо": Коваль, Беланда (Велозу 66), Мбокані, Хачеріді, Аруна, Віда, Гусєв (Дуду 79), Гармаш (Ленс 82), Ярмоленко, Сєлін, Сілва

Попередження: Люлька 90 - Гармаш 79, Хачеріді 86

7685 – середня відвідуваність матчів "Говерли" в минулому сезоні (статистика офіційного сайту Прем’єр-ліги). Показник не найгірший, втім, також, і не ідеальний. В Закарпатті люблять футбол; більше того – вболівальники тут не розбалувані великими перемогами, тріумфами чи рекордами. Проблема тільки в тому, що доволі часто шанувальників гри веде на трибуни "Авангарду" бажання не стільки підтримати рідну команду, скільки подивитись на чужу. Це проблема не нова, і це проблема не тільки Ужгорода… В’ячеслав Грозний взяв на свої плечі непросту нішу – перед наставником стоїть завдання зробити так, щоб у славному Закарпатті пишались "Говерлою", щоб однією з візитівок краю, крім всього іншого, був ще й колорит футбольної команди. Можливо, звучить це занадто гучно і банально – зате відверто… Футбол має приносити радість, створювати святкову атмосферу.

Сьогодні, власне, до Ужгороду повернулась велика гра. Матчу з київським "Динамо" в Закарпатті очікували з нетерпінням, але в той же час – із деякою засторогою та невизначеністю в думках. Гравці "Говерли" стали заручниками гідної гри на "Донбас-Арені": опускання нижче піднятої планки ужгородцям тепер не пробачать. Можна програти, але тільки з високо піднятою головою… Сьогодні в Ужгороді було не спекотно – для футболу, все таки, комфортна погода. Вона (погода), вихідний день, бажання з посмішкою на обличчі і добротою в серці підганяти своїх улюбленців вперед, а також ім'я суперника - й спричини такий ажіотаж навколо поєдинку. Глядачі почали заповнювати трибуни арени ще за дві години до гри – байдужості не було.

А от Олегу Володимировичу і його підопічним - далеко не до сентиментів. Зі страту київська команда опинилась в складній ситуації – мова тут не про турнірні перспективи, а про психологічний аспект. Після доволі змістовної і оптимістичної гри в літніх контрольних матчах, а також після гучної, масштабної трансферної кампанії, - кожна помилка "Динамо" викликає і буде викликати в громадськості різку реакцію. Під таким тиском працювати нелегко, але Олегу Блохіну вже не звикати. Ідеальний вихід із ситуації – це не помилятись; ідеальний, хоча нереальний… Втім, час все розсудить.

Наставник столичної команди, само собою, виставив на гру оптимальне сполучення футболістів на цей момент. З двох однаково важливих для команди голкіперів Олег Володимирович сьогодні обрав Максима Коваля. Залишився в Києві Бенуа Тремулінас – те, що француз не буде грати сьогодні, було зрозуміло ще раніше. Таким чином, лівий фланг оборони був даний на відкуп Євгену Селіну. Справа вийшов Даніло Сілва, в грі якого останнім часом не можна не помітити прогресу; в центрі захисту – Євген Хачеріді - Домагой Віда. Лукман Аруна та Денис Гармаш – в опорній зоні, а Юнес Баланда – трохи вище. Ярмоленко – Гусєв – фланги півзахисту, а вістря атаки – Дьємерсі Мбокані.

В’ячеслав Грозний вирішив проблему лівого захисника за рахунок Трішовіча. На протилежній бровці – Рніч, в центрі – Дандеа та Лисицький. Балафас і Райчевіч – опорна зона, Трухін та Балашов – вінгери (лівий і правий відповідно). Лисенко, як і в матчі проти "Шахтаря", діяв в атаці з глибини, а на вістрі - Ле Таллек.

В швидкому темпі почався матч і, варто сказати, футболісти не збавляли обертів аж до перерви. Гості краще розпочали – в діях футболістів "Говерли" зі старту відчувалось якесь хвилювання. Але вже з плином гри ужгородці, відчуваючи шалену підтримку майже десяти тисяч глядачів на трибунах, не тільки вирівняли гру, а й моментами виглядали цікавіше. Був спочатку момент у Мбокані, втім, конголезець головою пробив не точно. Ужгородці відповіли кількома прострілами, а потім був майстер-клас від Лукмана – як потрібно грати на підборі і підтримувати атаку другим темпом. Удар метрів із 20-ти в Аруни вийшов на славу, втім впевнено зіграв Чурілов.

А далі вже була черга господарів… Закарпатці глибоко зустрічали своїх суперників і, часто виграючи єдиноборства в центрі поля, стрімко розганяли свої атаки. На 21-ій хвилині Лисенко виборов м’яча саме біля центральної лінії, віддав швидко ліворуч, а сам побіг вперед: пас у відповідь і підступний для Коваля удар головою – стійка… Потім Ле Таллек не використав вихід один на один, а Лисенко потужно пробив зі штрафного – Коваль чатував.

В’ячеслав Грозний в цей час спокійно сидів на тренерській лаві, а під завершення тайму наставник не витримав, і дав волю емоціям. Наче відчував щось не ладне тренер. Динамівці хвилини з 30-ої притиснули суперника до воріт, і таки домоглися свого. Спочатку все для Мбокані зробив Гармаш – конголезцю залишилось тільки точно пробити з меж штрафного майданчику.

Тут би господарям заспокоїти гру… Зіграло злий жарт з "Говерлою" бажання швидко відігратись. Сумбур у центрі поля допоміг Аруні шикарною передачею вивести Мбокані на побачення із Чуріловим – голкіпер вийшов далеко з воріт, але боротьбу форварду програв – 0:2. От такими моментами і цінний Мбокані. Дьємерсі спочатку було важко – його щільно тримали центральні захисники, зокрема, Лисицький, але нападник показав, чому саме так довго "полювала" на нього селекція "Динамо".

Показовим жестом Блохін заспокоїв своїх підопічних – і заключні хвилини тайму вже пройшли під знаком атак "Говерли". Пішли б господарі до роздягальні з кращим настроєм, якби Трішовіч поцілив не в поперечину, а в кут воріт… Можна, напевно, говорити, що "Динамо" в першому таймі на класі домоглося суттєвої переваги в рахунку - киянам далі було вже простіше.

Другий тайм почався якось спокійніше – і тільки Лукман Аруна дальнім ударом на 51-ій хвилині сколихнув затишшя. А потім був момент Трішовича, після якого стало точно зрозуміло – "Говерла" в цьому матчі очок не візьме. Ні, не тому, що не гідна за грою, а тому, що надто неуважно закарпатці ставились до своїх нагод: за такої гри витискати потрібно максимум з мінімуму. Загадкою залишилось те, як Трішович не забив в напівпорожні ворота, коли добивав м’яча після дальнього удару Лисенко.

Вболівальники "Динамо", які переповнили гостьовий сектор, натхненно "затягнули" "Червону Руту"… Під акомпанемент пісень та свисту гра втратила свою динаміку – в центрі поля було багато фолів, іноді учасники гри керувались не розумом, а емоціями. Але футболісти "Говерли", варто сказати, не опускали рук. Так, не все виходило – але в старанні не відмовити. А коли на 86-ій хвилині рахунок став 1:2 – пенальті, призначене за гру рукою Ленса у власному штрафному майданчику, реалізував Балашов – господарі вже не думали про втому… На заключних хвилинах відчувалась напруга, втім, все залишилося без змін.

В цілому – матч вдався. Кращим в складі "Динамо" був Лукман Аруна – нігерієць зіграв вище будь-якої похвали; також – Гармаш. В "Говерли" можна виділити Лисенко, Балашова та Трухіна. Дався, все таки, в знаки вищий клас "Динамо", але "Говерла" з такою грою, можна припустити, не пропаде.