Білорусь - Україна - 0:2. Вистраждана перемога в тоталітарному мороці

Відбірний турнір чемпіонату Європи-2016

9 жовтня. Борисов. "Борисов-Арена". 10 512 глядачів

Білорусь - Україна 0:2

Голи: Мартинович 82 (авт.), Сидорчук 90+3

Білорусь: Жевнов - Денис Поляков, Верховцов, Мартинович (П. Савіцький 87), Є. Філіпенко, Баланович - Калачов (к), С. Кривець, Драґун, Стасевич (Кисляк 46) - Гордійчук (Корніленко 79)

Тренер - Георгій Кондратьєв

Україна: П'ятов - Артем Федецький, О-др Кучер, Хачеріді, В. Шевчук - Степаненко, Ротань (к) (С. Сидорчук 64) - Ярмоленко, Едмар (Будківський 79), Коноплянка - Зозуля (Тимощук 90)

Тренер - Михайло Фоменко

Судді: ван Бокел - Ґуссенс, ван Донґен - Блом, Гіґлер (усі - Нідерланди)

Попередження: Денис Поляков 88 - О-др Кучер 73, Зозуля 89

"Принциповая гульня. Сустреча братоў" - розтяжкою з цим текстом і зображенням глобуса з контурами територій двох країн-суперниць фанати білорусів привітали на поле вихід команд. Потім сябри виконали знакового для нашої держави хіт "Воины света" авторства своїх видатних земляків з "Ляпіса Трубецького". Власне, цю атмосферу взаємного братання мені вдалося відчути сповна впродовж усього часу перебування в Мінську, починаючи з другої дня, коли через вражаючу предирливість білоруських митників ми разом з фанатами зі Львова ледве встигли на запланований заздалегідь "товарняк" з білоруськими вболівальниками.

То був вражаючий контраст: погрози "омонівців" про тривалі застосування фізичної сили і тюремні ув'язнення у випадку найменших ексцесів й тепле ставлення тих, хто нас приймав і кому довелося протистояти на футбольному полі. Той матч завершився перемогою білоруських фанатів. Вони грали зіграним колективом і не стояли шість з половиною годин, крізь усю ніч на митниці. Страшна країна, країна страху, де люди бояться розмовляти одне з одним на повен голос і постійно озираються на людей, які дивним чином поряд з ними зупиняються. Але поряд з тим то країна сміливих, чистих душею й серцем людей. Таких, як Михайло Жизневський, який 22 січня загинув на Грушевського у Києві за волю України. Звісно, їхніх антиподів теж вистачає, але щасливий, що нинішній день у Мінську провів, спілкуючись з однодумцями. Тими, хто під загрозою переслідувань заряджав упродовж матчу разом з українськими фанатами й самостійно "Слава Україні", "Живє Беларусь", "Сябри будут вместе с вами", "Путін х...ло", "У-кра-ї-на" й "Хто не скаче, той москаль".

Зрештою, про державі з назвою Білорусь і атмосфері в ній UA-Футбол невдовзі присвятить окремий матеріал. Наразі ж до подій на "Борисов-Арені", перлині сірого совдепівського містечка. Тренер господарів Георгій Кондратьєв розставив своїх підопічних за оборонною схемою 1 - 5 - 4 - 1, з трьома повноцінними центральними оборонцями Дмитром Верховцовим, Олеександром Мартиновичем і Єґором Філіпенком. Ворота білорусів захищав Юрій Жевнов. Справа в обороні діяв Денис Поляков, зліва - Сергій Баланович. В середній лінії справа наліво розташувалися капітан Тимофій Калачов, Сергій Кривець, Станіслав Драґун та Ігор Стасевич. На вістрі атаки грав Михайло Гордійчук.

Тренер українців Михайло Фоменко натомість виставив найсильніший з нині можливих варіантів основи. Ворота захищав Андрій П'ятов. У центрі оборони поряд з Олександром Кучером, не дивлячись на відсутність ігрової практики, вийшов Євген Хачеріді. Справа захищався Артем Федецький, зліва - В'ячеслав Шевчук. Опорну зону закривали капітан Руслан Ротань і Тарас Степаненко. Під нападником Романом Зозулею діяло тріо Андрій Ярмоленко - Едмар - Євген Коноплянка.

Власне, вже сама стартова розстановка білорусів говорила про те, що Кондратьєв збирається зіграти від оборони в сподіванні, що його підопічні зуміють спіймати суперників на контратаці. Українці виклик прийняли і ввімкнулися у наступ повноцінно, з частим підключенням двох крайніх оборонців одночасно. При цьому вінґери, відчуваючи таку підтримку, зміщувалися в центр, створюючи чисельну перевагу в середній осі. Підопічні Фоменка активно пресингували, давши господарям бодай якийсь простір для маневру лише після того, як перша хвиля стартового наступу спала і українці, застосувавши принцип аритмії, відійшли трохи назад.

Разом з тим, треба відзначити, що з невпинним тиском на свої ворота білоруси вправлялися доволі достойно. Показником цього є той факт, що за перших півтайму гості створили лише одну реальну небезпеку воротам Жевнова. То коли Шевчук після проходу лівим краєм прострілив, а Зозуля і Ярмоленко не змогли замкнути передачу, не дотягшись до кулі перед порожньою стулкою. Крім того, звернути увагу вартує й на епізод з боротьбою Зозулі з Мартиновичем перед самим входом до карної зони, Роман упав і зовсім не гарантія, що без допомоги суперника. Однак арбітр порушення не вгледів і гра продовжилася.

Білоруси у своїх контракціях орієнтувалися на закидання вліво і стрімкі ривки Балановича чи Стасевича. Крім того, цю пару своїми зміщеннями на край підтримував й Кривець. Втім, Федецький за допомогою Хачеріді, який сумлінно страхував Артема, ці випади блокували. Натомість українці у другій половині першого при проходженні насичених оборонних редутів суперників діяли без вигадки. Постійні діагоналі і навіси з обох флангів оборонці господарів знімали. Не дивно, що небезпеку українці створювали найперше після виконання стандартних положень. Скажімо, Зозуля цілком міг забити, зігравши на ближній стійці на випередження після навісу Коноплянкою кутового зліва. Проте м'яч після дотику Романа пролетів над поперечиною.

Зрештою, наприкінці тайму чотири поспіль кутових подали й білоруси. Перші три дозволяли господарям тримати напругу, а ось четвертий, коли Калачов подав справа, а Філіпенко пробив головою, ледь не призвів до взяття воріт П'ятова. Та Андрій, витягши м'яч з-під поперечини, врятував свою команду від вірного голу.

З початком другої половини Кондратьєв провів заміну: замість Стасевича, якому не вистачило після серії ривків сил, вийшов Сергій Кисляк. То означало, що тренер білорусів й надалі у наступі збирався робити акцент на цей край. Події старту другого тайму це продемонстрували. Спершу після обрізки українців у середині поля Баланович, підхопивши м'яч, пронісся по місцю лівого півсереднього від центральної лінії і майже до лицьової. Хачеріді, програючи суперникові в швидкості, коштувало чималих зусиль, щоб цей випад врешті заблокувати. А трохи згодом господарі втратили справді реальну нагоду відзначитися. Кривець після розіграшу кутового навісив справа, а загублений суперниками височенний Мартинович пробив з меж воротарської зони неточно.

Українці на ці загрози відповіли фірмовим штрафним у виконанні Ротаня. Руслан навісив з місця лівого півсереднього, а Зозуля дивом не дотягся до м'яча головою. Так чи інакше, своїм стрибком український нападник трохи дезорієнтував воротаря суперників і Жевнов відбив м'яч у куті лише в останню мить. Разом з тим, білоруси впродовж короткого відрізку відзначилися двома навісами від Калачова зліва. Перший перервав Хачеріді, а після другого м‘яч до рук після того, як до нього ледь не дотягся Гордійчук, забрав П'ятов.

Власне, перших півтайму другої 45-хвилинки були для українців катастрофічними. Гості програвали більшість єдиноборств у середині поля. Це стосується найперше Едмара та Ротаня й не дивно, що Фоменко випустив замість Руслана Сергія Сидорчука. З виходом Сергія середня вісь українців стала продуктивнішою на очах і це відразу відобразилося в захопленій українцями перевазі й двома небезпечними фланговими навісами. Один з них завершився кутовим, який наша команда подала не надто вдало. Зрештою, Кривець, намагаючись приборкати відскок, підіграв неподалік власного карного майданчика собі рукою. Рефері призначив штрафний, який Коноплянка, втім, виконав невдало, закрутивши м'яч дуже неточно.

Врешті, сказати, що перевага до українців перейшла повністю, не можна. Більше того, невдовзі після чергового випаду лівим краєм Драґун після передачі з флангу пробив сходу метрів з 18-ти дуже сильно - П'ятов відбив м'яч кулаками. Невдовзі вже Баланович на фланзі фінтами накрутив Федецького і, увійшовши до карного майданчика, не зумів віддати точної передачі.

Кондратьєв відчував, що за такої гри його команда цілком може й виграти. Принаймні, на такі припущення наштовхувала друга заміна у виконанні білоруського наставника, коли Гордійчука замінив інший центрфорвард, колишній київський динамівець і дніпрянин Сергій Корніленко. Натомість Фоменко, випустивши замість Едмара потужного Пилипа Будківського, безперечно, почав ризикувати. І цей тренерський крок, можна сказати, спрацював майже відразу. Будківський був зобов'язаний замикати навіс від Коноплянки зліва. Пилип у межах воротарської зони випередив Мартиновича і опинився повністю без опіки. Та нападник якимось дивом по м'ячу не влучив. "Підстрахував" Будківського його опікун. Мартинович не встиг вивернутися й м'яч від його ноги по дузі влетів у кут воріт - 0:1.

Заміна Мартиновича на Павла Савіцького наприкінці зустрічі була одночасно бажанням зняти деморалізованого гравця і підсилити наступ додатковим нападником. Зрештою, небезпеку поруч з ворітьми П'ятова білоруси створили не стільки завдяки власним зусиллям, скільки дякуючи помилці Шевчука, який у простій ситуації підіграв собі рукою поруч з власним карним майданчиком. Штрафний Драґун пробив прямолінійно. Ударом на силу він влучив у Анатолія Тимощука, котрий за кілька секунд до того замінив Зозулю. Філіпенко ж, підхопивши відскок, вистрелив метрів з 14-ти надзвичайно неточно.

Остаточно ж інтрига вмерла після поданого господарями кутового. Вибивши м'яч з власної карної зони, українці помчали в контратаку. Коноплянка, дотягши кулю до середньої лінії, віддав передачу вправо на Ярмоленка. Андрій чисто виходив з Жевновим на побачення, але на цей раз не пошкодував моменту, як то було в аналогічній ситуації в недавньому Класичному дербі, а викотив м'яч на порожні ворота на Сидорчука - 0:2. "Жыццё працягваецца, дарагія сябры" - відреагував на те, що відбулося, диктор на "Борисов-Арені".