"Свисток по-українськи". Суддівський аналіз матчів 23-го туру УПЛ

9 апреля 2013, вторник. 11:33


Як і очікувалося, 23-й тур українського чемпіонату з точки зору суддівства вийшов надзвичайно скандальним. Проте біда прийшла не звідти, звідки на неї очікували. Одесит Віталій Годулян, не дивлячись на суттєвий тиск з двох сторін, відсудив поєдинок «Динамо» - «Шахтар» блискуче. І відповідні заяви наставника киян Олега Блохіна на фоні цих вражень виглядають відверто недолугими. Годулян справді міг зіпсувати гру – одним необережним свистком, однією необов’язковою карткою. Втім, арбітраж був, як для цих бойових умов, ідеальним.

Якби так працювали усі українські судді, «Свисток по-українськи» став би рубрикою суто методичною. В наших же умовах експерти UA-Футболу, колишні арбітри ФІФА Мирослав Ступар і Сергій Шебек, відзначаючи роботу Годуляна, знову мусять говорити про каскад суддівських ляпів ледь не в кожному матчі. Сюди увійшли три несправедливих вилучення, два необґрунтовано відмінених голи, один неправильно зарахований і непризначені пенальті та серія інших помилок.

Зрештою, розпочати наш огляд хочемо з трьох порівняльних відеороликів, які демонструють непослідовність рішень українських арбітрів в ідентичних епізодах.

Арбітр Віктор Швецов попереджує криворіжця В’ячеслава Сердюка за легке порушення на чужій половині поля в поєдинку «Іллічівець» - «Кривбас», а Дмитро Кутаков призначає лише штрафний за схожий, але вже справді грубий фол В’ячеслава Чечера на Олександрі Гладкому в матчі «Металург» Д – «Карпати».

Вибігання дніпровця Матеуса в поєдинку «Дніпро» - «Ворскла» лайнсмен трактує, як офсайд, натомість в Донецьку в майже аналогічній ситуації гравець «Металурга» Мораеш вийшов з голкіпером «Карпат» Мартіном Боґатіновим сам на сам і відкрив рахунок у матчі.

Суддя матчу «Іллічівець» - «Кривбас» Швецов не вважав за потрібне покарати попередженням гру з ризиком нанесення травми оборонцеві гостей Андрію Гітченку з боку Руслана Фоміна, а арбітр поєдинку «Металіст» - «Волинь» Олександр Дердо в епізоді, який виглядав не так небезпечно, показав другу жовту картку футболістові господарів Хосе Сосі.

Отримавши нагоду порівняти самостійно, тепер надаємо слово експертам, які прокоментують ці та інші суперечливі епізоди туру, що минув.

«Зоря» - «Чорноморець» - 1:1. Суддя – Юрій Вакс (Сімферополь)

13-та хвилина. Нападник луганчан Лакі Ідахор, намагаючись заволодіти м’ячем після довгої передачі від партнера, підіграв собі рукою, однак увійти в штрафний майданчик і пробити не зміг, бо впав у боротьбі з оборонцем гостей Маркусом Берґером. Арбітр в цій ситуації не зупиняв гри ні на користь однієї, ні в сторону іншої команд.

Мирослав Ступар: Ланцюжок помилок, який не призвів ні до чого. Ідахор демонстрував, що його збили, але Вакс порушення не зафіксував, хоча фол він бачити був зобов’язаний. Суддя мав призначати штрафний. То якщо абстрагуватися від нюансу, який трапився за мить до того. Після довгої передачі м’яч вдарився у землю, після чого Ідахор підправив «кулю» собі на хід рукою. Підправив несвідомо, але порушення суддя фіксувати мав. Точніше, йому мали допомагати Сергій Березка, як додатковий асистент чи Олександр Корнійко, як асистент на лінії. Але вони в гру не втрутилися.

Сергій Шебек: Суддя в цьому епізоді був трохи відрізаний довгою передачею. Він відстав від моменту і не міг чітко бачити, що відбувається під час єдиноборства Ідахора з Берґером. До того ж Вакс дивився нападникові «Зорі» в спину. На допомогу арбітрові в полі мали прийти або асистент, або додатковий суддя, котрі всі деталі бачили відмінно. Однак ні той, ні інший, не побачили, що Ідахор підправив м’яч собі на хід рукою, а вже потім на вході в штрафний майданчик впав. Порушення не було. Втім, могло бути й навпаки. Як і не можна виключати в таких моментах того, що нападник може забити м’яч. Відповідно, мали б черговий скандал. Врешті, Берґер правила проти Ідахора, вдаривши того ногою під коліно, порушив. Несвідомо, але порушив. І судді цього теж не помітили. При цьому варто відзначити, що фол відбувався до штрафного майданчика, буквально на самій стрічці. Берґер за зрив перспективної атаки заслуговував на попередження. Виходить, через недосконалу командну роботу арбітрів в одному епізоді маємо відразу дві помилки в різні сторони.

39-та хвилина. Ідахор зліва перевів м’яч на протилежний край на Даніло, але тому заволодіти м’ячем і увійти в штрафний майданчик завадив одесит Франк Джа Джедже. Щоправда, повтор демонструє, що єдиноборство гравець гостей виграв з допомогою руки.

Мирослав Ступар: Неординарна ситуація, в якій міг розібратися лише сам Вакс. Проте Юрій, знаходячись в хорошій позиції, помилився. Джедже зупинив м’яч рукою.

Сергій Шебек: Джедже грав рукою свідомо, фактично знявши м’яч з-під носа Даніло. Вакс хоч і знаходився до епіцентру подій далекувато, але мав усе бачити, бо ніхто арбітрові видимості не перекривав. Додатковий асистент і лайнсмен на допомогу прийти не могли, бо поміж гравців їм тонкощів моменту видно не було. Вакс мав призначити в бік воріт «Чорноморця» штрафний удар і попередити Джедже за свідому гру рукою.

Мирослав Ступар: Загалом Вакс відсудив нормально, не був у центрі уваги. Про його роботу ніхто не говорив ні під час матчу, ні після нього. Моменти, які були в цій грі – просто повчальні. З позитиву відзначив би кілька моментів. На шостій хвилині господарі атакували і м’яч у штрафному майданчику одеситів влучив у руку Андерсона Сантани. З повтору чітко видно, як оборонець старається прибрати руку за спину. Втім, відстань була близькою і бразилець не встиг цього зробити. Добре, що Вакс проявив розуміння. На 76-й хвилині, коли луганчанин Григорій Ярмаш порушив правила, але арбітр не зупинив гри, а застосував принцип переваги і дав змогу «Чорноморцю» продовжити атаку. Лише після того, як м’яч вийшов за межі поля, суддя повернувся до моменту з фолом і попередив Ярмаша.

«Іллічівець» - «Кривбас» - 0:1. Суддя – Віктор Швецов (Одеса)

Сергій Шебек: Після провального матчу 19-го туру «Зоря» - «Говерла» життя Швецова не навчило нічому. Він продовжує бездумно роздавати картки, причому карає гравців часто незаслужено. При цьому помилки Швецова в тому луганському й нинішньому маріупольському поєдинках мали здебільшого односторонній характер.

Мирослав Ступар: Не сказав би, що Швецов в цьому матчі був у центрі уваги, але його зарозумілість і поведінка на футбольному полі не може влаштовувати нікого. Дисциплінарні санкції – це хвороба Швецова.

16-та хвилина. Азовець Торніке Окріашвілі, намагаючись обійти Олексія Антонова в середині поля, впав. Арбітр гри не зупинив, а повернувся до цього епізоду згодом, попередивши футболіста «Іллічівця» за симуляцію.

Сергій Шебек: Контакт Антонова з ногою Окріашвілі був. Симуляції там не було. Мову радше варто вести про порушення з боку криворіжця. Антонов чіпав суперника. Втім, як потім виявиться, для «Іллічівця попередження Окріашвілі буде єдиним. Гравці «Кривбасу» отримають відразу сім жовтих карток.

31-ша хвилина. Нападник «Іллічівця» Руслан Фомін, не встигаючи вступити у верхову боротьбу за м’яч в середині поля, все ж пішов у єдиноборство і вдарив Андрія Гітченка в бік. Швецов порушення зафіксував, але попередження Фоміну не показав.

Сергій Шебек: Фомін добре бачив, що він до м’яча не встигає, але не зупинився і свідомо зіграв суперникові в спину. Це була атака з ризиком нанесення травми. Адже гравець, коли знаходиться в безопорній фазі, його тіло розслаблене і він не бачить, що його штовхають, майже безпомічний. Тут існує ризик пошкодження хребта. Схожий момент ми розглядали, аналізуючи матч 1/8 фіналу Ліги чемпіонів «Шальке-04» - «Ґалатасарай». Тоді, до слова, шведський суддя Ерікссон ідентичний з порушенням від Фоміна фол стамбульця Хаміта Алтинтопа теж проіґнорував. А гравець господарів Роман Нойштедтер після отриманого пошкодження змушений був залишити поле. Тому скажу так, як і тоді: арбітр за такі порушення має призначати штрафний і карати порушника попередженням.

42-га хвилина. Оборонець гостей В’ячеслав Сердюк легко притримав Романа Ємельянова на чужій половині поля і отримав за такі дії попередження.

Сергій Шебек: Окрім посмішки, інших емоцій ця картка викликати в мене не може. Людина що хоче, те на полі й робить.

56-та хвилина. Криворіжець Володимир Прийомов в середині поля, намагаючись випадом ноги випередити в боротьбі за м’яч Давіда Тарґамадзе, звалив суперника на газон. Рефері вирішив, що це порушення тягне на попередження, яке було для Прийомова другим.

Мирослав Ступар: Першу жовту картку Швецов дав Прийомову за апеляцію. Цей арбітр полюбляє такі покарання, але ніколи не задумується над тим, що грою можна управляти так, що апеляцій не буде. Адже сперечаються футболісти теж неспроста. Стосовно порушення Прийомова на Тарґамадзе, то воно зовсім не схоже на таке, за яку обов’язково варто карати попередженням. Це вилучення з розряду «якщо схочу – можу вилучити». Але суддя такими критеріями керуватися не повинен.

Сергій Шебек: Варто для початку згадати, що перше попередження Прийомов отримав за те, що не так подивився на Швецова. Що поробиш, якщо наші судді зі своїми наполеонівськими комплексами бачуть підступ навіть у погляді? Зрештою, друга картка Прийомова теж, на мій погляд, незаслужена. Володимир бажав зіграти в м’яч, але не встиг цього зробити й, як наслідок, за інерцією в падінні, навіть не правою ногою, якою робився випад, а коліном лівої зачепив ногу суперника. Суддя мав обмежуватися штрафним ударом. Підстав для попередження тут не бачу. Особливо якщо мова йде про другу жовту картку. Порушення ж відбувалося біля бокової лінії, майже в середині поля. Мова про зрив атаки не ведеться. Це вилучення пригадало мені відому дитячу гру «Хто шукає, той завжди знайде». Швецов має колись зрозуміти, що він існує для футболу, а не футбол для нього.

Разом з тим, хотів би сказати кілька «теплих» слів на адресу Тарґамадзе. Футболісти нині – як танцюристи. Не знаю, що вони робили б у 70-ті, коли карток майже не роздавали. А оборонці лупили по ногах так, що іноді було справді лячно. І нічого – ставали, бігли, боролися далі. Ніхто не корчився від болю, наче його щойно збиралися вбити. Невже Прийомов так сильно зачепив Тарґамадзе, що той бився в таких конвульсіях?

88-ма хвилина. Після передачі зліва нападник господарів Олександр Мандзюк намагався вибігти з-за спин центрбеків суперника і завдати удару. Не вдалося – на м’ячі першим був криворіжець Богдан Шершун, котрий вибив «кулю» на кутовий. Проте чи не притримував Мандзюка інший оборонець гостей Віталій Лисицький?

Мирослав Ступар: Лисицький поклав Мандзюку руку на плечі і завалив нападника на газон. Це – одинадцятиметровий. Враховуючи, що рахунок на табло був 0:1, маємо результативну помилку.

Сергій Шебек: Мандзюк вже випередив Лисицького. Віталій банально схопив нападника маріупольців за шию і звалив. Це – пенальті. Можливо, в динаміці арбітрові в полі порушення розгледіти непросто, але в сотий раз ставимо запитання про доцільність перебування асистентів за ворітьми. Переконаний, Іван Бондар фол з боку Лисицького бачити мав.

«Металург» З – «Арсенал» - 0:0. Суддя – Олександр Головков (Сєвєродонецьк)

Мирослав Ступар: Навіть за умови, що це була нецікава гра і постійно виникало враження, немов на полі діють команди першої ліги, Головков, для якого ця гра була дебютною в Прем’єр-лізі, примудрився грубо помилитися. Звісно, суперники хотіли перемогти, але їхні наміри були надто кволими. Показово, що за весь матч «Металург» сфолив лише сім разів. Мені здається, що це рекорд українських чемпіонатів, бо менше порушувати правила просто складно. В «Арсенала» - лише 14 фолів. За цих умов Головков до певного моменту, як для дебютанта, виглядав непогано. Хоча й рухався він надто важко. Зрештою, швидкісною витривалістю цей арбітр не відзначався ніколи. Взагалі, мене трохи здивувало рішення Колліни всупереч своїм догмам про омолодження, ввести в число рефері Прем’єр-ліги 38-річного суддю.

87-ма хвилина. Після подачі гостями кутового нападник Володимир Гоменюк, зігравши на випередження на ближній стійці, спрямував головою м’яч у ворота. Проте арбітр голу з відомих лише йому причин не зарахував.

Мирослав Ступар: Звісно, в діях дебютанта відчувалася нервозність, він по-різному трактував єдиноборства. В одних моментах він продовжував гру при жорсткій, на грані фолу боротьбі, в інших фіксував дрібні порушення. В кінці кінців все завершилося незарахованим чистим голом. Арбітр побачив, що Гоменюк когось штовхав. Але ж там руками працювали і оборонець запоріжців, і нападник – звичайна боротьба під час розіграшу стандартних положень. Через те вгледіти серйозне порушення з боку Гоменюка неможливо. Головков зміг. Зарахуй Олександр цей гол, його б похвалили, сказали б, що він впорався з арбітражем.

Сергій Шебек: Не розумію, що за порушення побачив Головков? Що кримінального він знайшов у діях Гоменюка? Своїм рішенням арбітр вкрав перемогу в «Арсеналу». Черговий дебютант – черговий провал. То за умови, що цей матч був з точки зору суддівства простим. Його можна було відсудити, сидячи на стільці. Тут же мені не сподобалося, як арбітр важко, незграбно бігав. Головкову 38, він має літати по полі. Взагалі, біг судді має бути легким, красивим. Цей же арбітр пересувався так, наче йому вже років 45.

Чесно кажучи, з огляду на бажання пана Колліни омолоджувати суддівський корпус введення в когорту арбітрів Прем’єр-ліги 38-річного рефері мене здивувало. Я б ще зрозумів, якби людина судила гарно. Приміром, як Олег Деревинський, котрий теж став суддею елітного дивізіону в 38. Але Олег же працював відмінно. А що Колліна побачив у Головкові?

«Дніпро» - «Ворскла» - 1:2. Суддя – Ярослав Козик (Мукачеве)

Сергій Шебек: Козик всі матчі судить з одинаковим виразом обличчя, котрий для когось виглядає байдужо-невдоволеним, для інших – переляканим. Але ж рефері має десь усміхнутися, десь проявити невдоволення, продемонструвати гравцям, що він теж співпереживає на полі. Порадив би Ярославу взяти приклад з того ж Колліни, який завжди в часи свого арбітражу був емоційним.

31-ша хвилина. Нападник господарів Матеус, отримавши передачу від Ніколи Калініча, спрямував м’яч у дальній кут і влучив у стійку. Втім, бразильця підстрахував Євген Селезньов, котрий добив «кулю» в порожні ворота. Та голу судді не зарахували, вгледівши у Євгена офсайд, який з телеповторів побачити неможливо. Після цього епізоду фанати «Дніпра» розгорнули банер, на якому П’єрлуїджі Колліну італійською обзивали поганим словом і радили йому забиратися додому.

Мирослав Ступар: Помилка повністю на совісті асистента Леоніда Ярмолинського. Ситуація доволі проста і будь лайнсмен уважним і слідкуй, де в момент удару знаходяться два атакувальних гравці «Дніпра», промаху він би не допустив. Фіксувати офсайд з тої миті, як м’яч відскочив від стійки, неприпустимо навіть для новачка.

Який висновок напрошується? Якщо Колліна цього не враховує, то хтось з помічників йому мав підказати, що на матчі «Дніпра» зараз не варто ставити суддів з Києва чи Харкова. Невже в Україні нема асистентів такої ж чи навіть вищої кваліфікації в порівнянні з Ярмолинським? Нащо ставити столичного суддю Ярмолинського і тим самим його підставляти? Не дивно, що люди зараз розвивають тему і кажуть, що асистент помилився свідомо. Хоча я вірю, що це не так. В СССР в один період, коли ще судив я, арбітрів призначала електронно-обчислювальна машина, в яку були закладені всі параметри. І я ніяк не міг потрапити на матч «Динамо» Київ – «Спартак» Москва. Внутрішні матчі українських команд судити міг. Але люди не мали зайвих домислів.

Сергій Шебек: Вражаючий промах асистента Леоніда Ярмолинського, якому важко знайти виправдання. У гравців «Дніпра» вже навіть не залишилося емоцій, щоб сперечатися. Ярмолинський же знаходився в оптимальній позиції. Може, він сконцентрував увагу на Матеусі і випустив з поля зору Селезньова? Козик вже навіть встиг рукою вказати на центр… Звісно, після цього моменту лайнсменові згадали, що він представляє Київ. Але ж звинувачувати треба не стільки суддю, в діях якого не було умислу, а тих, хто його на цей матч призначав. Навіщо провокувати і на матчі вирішальних турів призначати арбітрів з тих міст, команди з яких є конкурентами учасників матчу? Те саме можна сказати про поєдинок «Динамо» - «Шахтар», де на лінії працював Плужник, а за ворітьми Труханов. Обидва – харків’яни. Навіщо так підставляти людей, навіщо звертати на них додаткову увагу? Невже у нас не вистачає суддів?

62-га хвилина. Півоборонець «Ворскли» Павло Ребенок отримував на правому фланзі передачу на хід і, уникнувши офсайдної пастки, міг тікати сам на сам з воротарем суперників Яном Лаштувкою. Та зупинив полтавця помах прапорця асистента – дуже сумнівне положення поза грою.

Сергій Шебек: Ще одна груба помилка Ярмолинського, котрий зірвав вихід один на один з воротарем тепер уже в інший бік. Ребенок володіє хорошою швидкістю і міг, зрізавши кут, вийти на побачення з Лаштувкою.

69-та хвилина. Дніпрянин Євген Коноплянка видавав розрізний пас на хід Матеусу. Той на побачення з воротарем суперників Сергієм Долганським не вибіг, бо лайнсмен підняв прапорець, зафіксувавши офсайд.

Сергій Шебек: Камера, з якої нам продемонстрували повтор цього моменту, знаходиться під кутом, тому давайте довіримося рішенню асистента арбітра Андрію Скрипці. Хоча ситуація непроста.

Мирослав Ступар: Загалом, окрім епізоду на 31-й хвилині, суттєвих промахів арбітра не було. Зате вистачало дрібниць, на які варто звернути увагу з огляду на те, що не зрозуміло, чому арбітри так поводяться в ситуації, коли дніпряни всюди заявляють, що проти них існує змова. В одному моменті оборонець «Ворскли» Панайотіс Лаґос блокував Матеуса на власній половині поля, вибив м’яч за лицьову лінію, але і Козик, і додатковий асистент, які деталі епізоду мали бачити, призначили удар від воріт. В кінці матчу була ще одна схожа ситуація після боротьби Арменда Даллку і Івана Стрініча, але й там судді помилилися, призначивши «від воріт» замість кутового. Колліна казав, що він перевіряв зір своїх підопічних? Після такого маю сумніви стосовно якості тої перевірки.

Підсумовуючи тему «Дніпра», скажу, що не хочу бути голослівним, не маючи фактів. До ситуації, що склалася, ми самі ставимося упереджено. Ми можемо здогадуватися чи говорити, що «Дніпру» не щастить. Хтось, як «Динамо», те щастя має, а з дніпрянами усе навпаки. Таке допустити можна. Можемо констатувати, що ледь не в кожному матчі навесні арбітри допускають фатальні для «Дніпра» помилки.

«Металіст» - «Волинь» - 1:0. Суддя – Олександр Дердо (Іллічівськ)

73-тя хвилина. Нападник волинян Абайомі Овонікоко намагався, перехопивши м’яч біля власних воріт, бігти в контратаку. Не вийшло, бо його зупинив прийомом, котрий коментатори матчу назвали «лоу-кік», Едмар. Рефері попередження харківському хавбеку не показав.

Сергій Шебек: Дердо в цьому матчі часто робив усе навпаки. Де треба показувати картки, він стримувався, в епізодах, які не вартують покарання, навпаки були попередження. Ось тут Едмар міг серйозно травмувати суперника.

81-ша хвилина. Слобожанці виконали штрафний, після якого м’яч по висоті адресувався вліво. У верховій боротьбі за «яблуко розбрату» зійшлися капітани – волинянин Сергій Сімінін і харків’янин Хосе Соса. Останній, можливо, підштовхнув суперника. Та чи настільки грубо, щоб це порушення каралося попередженням, яке стало для аргентинця другим у матчі?

Той самий скандальний фол Соси/ Фото - sphotos-f.ak.fbcdn.net

Мирослав Ступар: Порушення було, але не таке, за яке вилучають. Так, Соса зачепив суперника рукою. Але як він міг зіграти по-іншому? Він що мав прив’язати руку до тіла? Була нормальна, звична для футболу боротьба. Це порушення не було бездумним чи, тим паче, навмисним. Переконаний, Дердо вилучив Сосу, бо Колліна дає інструкцію показувати багато карток. Вчинить по-іншому – не отримає призначення на наступний матч.

Сергій Шебек: Сімінін встигав до м’яча швидше, однак, на відміну від ситуації з єдиноборством Фоміна і Гітченка, Соса поборотися ще міг. Так, аргентинець штовхнув капітана волинян у спину, але це зовсім не картка. Бо в діях Соси не було умислу. Абсолютно згоден з Сергієм Нагорняком, котрий сказав, що таке рішення може прийняти лише людина, котра сама у футбол ніколи не грала і не розуміє суті єдиноборств. Справді потрібно, щоб суддя грав у футбол і відчув на собі, що таке боротьба плече в плече, що таке умисел, а що – фол з необережності. Це рішення Дерда не піддається жодній логіці. Взагалі, мені страшно за Україну, що її на міжнародній арені представляють ось такі судді. Дердо ж як арбітр ФІФА не так давно був переведений з третьої групи в другу. Порадив би Олександрові для початку пограти трохи у футбол – на першість міста чи області.

86-та хвилина. Едмар в середині поля надто сильно прокинув м’яч собі на хід і впав після контакту з оборонцем «Волині» Петером Занєвим. Арбітр симуляції в діях українського бразильця не побачив, натомість покарав жовтою карткою за грубість луцького болгарина.

Сергій Шебек: Чиста симуляція з боку Едмара, яка мала каратися попередженням. Дердо знову вчинив навпаки.

«Металург» Д – «Карпати» - 4:0. Суддя – Дмитро Кутаков (Бровари)

Сергій Шебек: З огляду на те, як розвивався цей матч, його теж можна було судити, сидячи на тумбочці. Тим не менш, цікавих з точки зору суддівства моментів назбиралося багато.

5-та хвилина. Після вкидання м’яча з ауту нападник господарів Драман Траоре на швидкості вривався зліва у штрафний майданчик суперників. Центрбек «Карпат» Ґреґор Балажіц позицію програв і намагався зупинити свого візаві з допомогою рук. Врешті Траоре впав, та суддя на це падіння не відреагував.

Сергій Шебек: З першого погляду цей момент був схожим на пенальті. Та й судячи з повтору, вказувати на 11 метрів підстави у Кутакова були. Траоре з м’ячем був попереду, Балажіц його ззаду тримав за футболку. Припускаю, що арбітр трохи відстав і не бачив моменту чітко. Помічники на лінії теж бачити деталей не могли. З іншого боку, трактую цю ситуацію як 50 на 50. Думаю, суддю в цьому епізоді можна виправдати при будь-якому рішенні. Тим паче, що подальші події на полі змусили про цей момент забути взагалі і зробили його несуттєвим.

15-та хвилина. Форвард «Металурга» Жуніор Мораеш, отримавши розрізний пас від Константіноса Макрідіса, втік від оборонців суперника і, реалізувавши цей «булліт», відкрив рахунок у матчі. Бразилець справді уник офсайдної пастки чи останній оборонець гостей Іван Мілошевіч не помилився?

Мирослав Ступар: Вважаю, що м’яч забитий чисто.

Сергій Шебек: Момент дуже тонкий і знову, як і у випадку з офсайдом Матеуса в Дніпропетровську, давати однозначну оцінку складно, бо повтор демонструється з камери, яка розташована під великим кутом. Довіримося асистентові. Тим більше, що в правильність його рішення змушує повірити лінія стрижки газону.

29-та хвилина. Хавбек донеччан Ґреґорі Нельсон після розіграшу кутового виконав простріл справа. Першим на м’яч, низько схилившись, намагався вийти В’ячеслав Чечер. Він свого опікуна Олександра Гладкого справді випередив, але «куля» влучила В’ячеславу не в голову, а в руку і відлетіла від неї до Леонардо, котрий майстерним ударом вразив дальній від себе кут.

Мирослав Ступар: Розібратися достеменно, чи навмисне Чечер грав рукою, так і не зміг. Думаю, арбітрові радше вартувало відмінити взяття воріт і призначити штрафний удар в бік воріт «Металурга». І ніхто б на рефері не ображався, бо мова навіть не про призначення одинадцятиметрового.

Сергій Шебек: Схильний до думки, що м’яча тут зараховувати не вартувало. Звісно, Чечер хотів зіграти головою і для цього низько зігнувся. Але «кулі» В’ячеслав не бачив і через те вона влетіла йому в руку. При цьому є всі підстави говорити, що м’яч від руки до Леонардо відскочив спружиненим, у комфортних умовах. Не виключаю, що Кутакову здалося, що Чечер таки зіграв головою, адже з першого разу по телекартинці помітити руку не вдалося.

42-га хвилина. Чечер в середині поля доволі жорстко, на межі з грубістю, зупиняє Гладкого. Арбітр призначив штрафний, а попередження порушникові видав усне.

Сергій Шебек: Гадаю, Кутаков керувався духом гри. Він розумів, що рахунок 2:0, напруга в матчі невисока. Хоча попереджувати Чечера арбітр міг – атака ззаду, оборонець до м’яча не встигав.

49-та хвилина. Після довгої передачі в штрафний майданчик «Карпат» за м’яч боролися Мілошевіч і Мораеш. Виграв боротьбу хорват, проте м’яч влучив Іванові в межах власного штрафного майданчика в руку. Чи мав суддя призначати одинадцятиметровий?

Мирослав Ступар: Рука Мілошевіча знаходилася в природному положенні. Прибрати її серб не встигав. М’яч впав на руку львів’янину. Про пенальті мови тут вести не треба.

Сергій Шебек: Повністю згоден з рішенням арбітра. Вистрибуючи, гравець не може тримати руки по швах. Те саме й з Мілошевічем. Він боровся за верховий м’яч і той банально впав Іванові на руку. Про пенальті мови тут бути не може.

54-та хвилина. Хавбек «Металурга» Велізар Дімітров в боротьбі за верховий м’яч на половині поля донеччан виявився стійкішим, ніж Олег Голодюк. Львів’янин впав, арбітр порушення не зафіксував, Дімітров віддав м’яч на Траоре, котрий втік від Балажіца і відпасував на Мораеша. Жуніор ударом в ближню «дев’ятку» забив третій гол.

Мирослав Ступар: Схоже на те, що Дімітров штовхнув Голодюка у спину. Арбітр міг зупинити гру і призначити штрафний у бік воріт «Металурга».

56-та хвилина. Збивши суперника метрах в 30-ти від власних воріт, правила порушив львів’янин Ігор Озарків, проте попередження тут же отримав Ґреґор Балажіц.

Мирослав Ступар: Цей момент треба віднисти до числа позитивних для Кутакова. Балажіц, швидше за все, почав виступати до арбітра, за що й отримав заслужене покарання.

85-та хвилина. Півоборонець «Металурга» Лоренцо Ебесіліо віддав передачу вліво на Драмана Траоре. Той в межах штрафного майданчика спершу намагався обіграти Мілошевіча, але Іван у підкаті зачепив м’яч і вибив його хоч і недалеко, але трохи лівіше. Траоре помчав далі, тепер вже у боротьбу з воротарем суперника Мартіном Боґатіновим. Македонець зіграв у підкаті, але до м’яча не дотягнувся. Траоре перевалився через ноги голкіпера, але замість очікуваного пенальті отримав попередження за симуляцію.

Чи збивав Боґатінов Траоре? / Фото - Анатолій Спица

Мирослав Ступар: Почав би з того, що перед тим, як м’яч потрапив до Ебесіліо, було порушення правил на Ксьонзі і повтор під час трансляції це показав доволі чітко. Ця атака мала захлинутися набагато раніше. А симуляція швидше була, ніж ні.

Сергій Шебек: З першої камери, з якої велася пряма трансляція, симуляція видавалася беззаперечною. Траоре наче протаскав ноги і впав. З того самого ракурсу бачив момент і суддя. Втім, з камери з-за воріт відкривається трохи інша картина. Якийсь контакт все-таки був. Зрештою, арбітр бачити цього не міг, тому, мабуть, не варто його звинувачувати.

«Таврія» - «Говерла» - 0:2. Суддя – Олександр Іванов (Макіївка)

11-та хвилина. Хавбек закарпатців Євген Макаренко, обійшовши на швидкості двох суперників, видав передачу на хід Дам’єну Ле Таллеку, а той, перебуваючи на грані втрапляння в офсайдну пастку, вийшов з голкіпером суперників Сергієм Погорілим тет-а-тет і ударом в нижній кут відкрив рахунок у матчі.

Сергій Шебек: В цьому епізоді треба відзначити прекрасну роботу асистента Наталії Рачинської. В таких ситуаціях судді часто помиляються і перестраховуються. Наталія ж може дати фору багатьом суддям-чоловікам. Спостерігаючи за її роботою, не вперше бачу, як такі ситуації вона трактує ідеально. Хоча в динаміці розібратися в цьому конкретно взятому епізоді в Сімферополі надзвичайно складно.

23-тя хвилина. Оборонець кримчан Юрій Путраш намагався поруч зі штрафним майданчиком суперників, на своєму лівому фланзі в підкаті зупинити спробу побігти в контратаку Олега Міщенка. Суперник впав, а арбітр показав Юрію жовту картку.

Сергій Шебек: Тут, може, й порушення не було взагалі. Але, припустимо, Путраш таки торкнувся ноги шнурками. Це ж не жовта картка.

74-та хвилина. Міщенко, змістившись справа ближче до центру, обманним рухом намагався уникнути опіки Путраша і увійти в штрафний майданчик суперників. Проте при першому ж контакті Олег впав. З повтору видно, що порушення це виглядає дуже сумнівним. Так чи інакше, Іванов показав Путрашу друге попередження і залишив «Таврію» в меншості.

Сергій Шебек: Безперечна симуляція, за яку Міщенко мав отримати жовту картку. Іванова збив спантелику арбітр за ворітьми Фощій. З телекартинки видно, як арбітр звертає свій погляд за ворота і радиться про щось по радіозв’язку, а потім вдруге попереджує гравця «Таврії».

«Динамо» - «Шахтар» - 1:2. Суддя – Віталій Годулян (Одеса)

фото - Олександр Приходько

Мирослав Ступар: Цей матч можна розділити на два різних тайми. В першій половині футболу тактичного плану було дуже мало, зате вистачало брудної боротьби і відзначалося в цьому компоненті найперше «Динамо». Фолів у киян було вдвічі більше. Треба віддати Годуляну належне – картки він почав показувати вчасно і заслужено. Хіба що Тараса Степаненка арбітр спешу пробачив, але потім одначе показав йому попередження. Зате другий тайм вийшов протилежністю першого. Футболісти заспокоїлися, грубощів на полі вже не було, але нервовість не щезла, адже рахунок змінювався на користь «Шахтаря» і «Динамо» хотіло відігратися.

Сергій Шебек: Дуже важкий для суддівства матч. В Україні залишилися лічені арбітри, здатні провести такий матч на хорошому рівні, щоб у суперників не було жодних претензій. Годулян дотримувався обраної заздалегідь лінії, не сходив з неї до кінця матчу і зумів втримати події під контролем. Звинувачення Олега Блохіна на адресу судді – нісенітниці. Годулян проявив ті риси, яких не вистачало Євгенові Арановському під час матчу тижневої давності «Карпати» - «Шахтар». Віталій відпрацював згідно духу гри і не всупереч правилам. Він розумів, що це за гра, який підвищений у ній градус і не розкидався картками. Було б інакше – до кінця матчу арбітр ризикував не довести. Дрібні похибки були, але в такій грі без них обійтися складно. Дуже важку гру Годулян відсудив класно. Найперше – завдяки психологічній стійкості. Завжди кажу, що в таких матчах важлива не стільки фізична чи теоретична, а психологічна підготовка рефері. Важче всього було впоратися з тим тиском, який чинився на арбітра до матчу.

9-та хвилина. Киянин Андрій Ярмоленко віддав передачу на Брауна Ідейє, а той зумів проштовхнути м’яч на хід Олегу Гусєву, котрий проривався у штрафний майданчик на грані втрапляння в офсайдну пастку. Гусєв прострілив вздовж воріт, В’ячеслав Шевчук вибив м’яч, але точно на ногу Ярмоленку, який відкрив рахунок в матчі.

Мирослав Ступар: Момент був складний, але, гадаю, асистент Плужник в ситуації розібрався правильно. Ідейє трохи заплутався з м’ячем і віддавав пас на Гусєва, коли той вже набрав хід. З першого погляду здавалося, що Олег забіг в положення поза грою, але насправді то не так.

15-та хвилина. Динамівець Андрій Ярмоленко грубо в’їхав у ногу Тарасові Степаненку і спровокував тим самим першу в матчі сутичку. Рефері покарав киянина попередженням. Чи достатнє це покарання?

Мирослав Ступар: Ярмоленко не мав права себе так вести. Він міг своєму партнерові по збірній зламати ногу. Жовта картка для цього порушення – покарання надто мінімальне. Я би похвалив Годуляна, якби він вилучив Ярмоленка. Мені на мить після перегляду цього моменту стало недобре.

Сергій Шебек: Підстави вилучати Ярмоленка Годулян мав. Але уявляєте, в що перетворився б матч, якби на 15-й хвилині арбітр залишив одну з команд в меншості? Достатньо подивитися на реакцію гравців обох команд на саме порушення, на те, який пресинг чинився на арбітра. Рефері проявив дипломатичні навики, хоча, повторюся, Ярмоленко зіграв дуже грубо і за інших обставин пішов би з поля.

фото - Олександр Приходько

28-ма хвилина. Ярмоленко, зігравши неподалік від штрафного майданчика суперників у стінку з Брауном Ідейє, зміщувався вліво, але отримав відчутний удар по ногах від оборонця «гірників» Ярослава Ракицького. Суддя показав порушникові теж попередження.

Мирослав Ступар: У футболі існує кругова порука – один за всіх і всі за одного. Окрім того, в нашому футболі існує дуже великий дефіцит на джентльменство. Футбольних джентльменів в Україні – одиниці. Зрештою, варвари є і в закордонних клубах. Втім, поваги до праці гравця команди-суперника там все ж більше. Там люди розуміють, що ноги – це інструмент не лише для заробляння грошей, а й для задоволення вимог вболівальників. Ракицький теж зіграв брутально. Але в цьому випадку попередження – достатнє покарання. Ярсолав все ж діяв не настільки грубо, як Андрій.

Сергій Шебек: Очевидно, Ракицькому стало прикро за державу, що Ярмоленко так жорстко вдарив його партнера за командою. Атака в ноги Андрієві була не менш грубою, ніж та, яку динамівець допустив на 15-й хвилині. Знову таки – Годулян міг показувати червону картку, але він вийшов з непростої ситуації з честю. Головне – що обидва моменти суддя трактував одинаково.

44-та хвилина. Ярмоленко, який шнурував за бічною лінією бутсу, тривалий час не міг повернутися на поле. В цей час Тайсон, Генріх Мхітарян та Едуардо з допомогою рикошету від Даніло Сілви зрівняли рахунок у матчі, чим викликали гнів Ярмоленка і асистента динамівського наставника Олексія Михайличенка.

Сергій Шебек: Годуляна засуджують ті, хто не знає правил. У них чітко сказано, що (цитую: «гравець, якого арбітр змусив залишити поле для приведення свого екіпірування до належного вигляду, може повернутися на поле тільки з дозволу арбітра; перед поверненням гравця на поле арбітр повинен перевірити його екіпіровку; гравцю дозволяється повернутися одразу, коли м’яч вийде з гри; якщо гравець, відправлений за межі поля за порушення цього

правила, повертається на поле без дозволу арбітра, то його необхідно попередити і поновити гру вільним ударом, який виконується гравцем команди суперника з місця, де перебував м’яч на момент зупинки гри».

Мирослав Ступар: Суддя діяв згідно правил гри, але, вважаю, що ці правила не досконалі. Одна справа, коли арбітр змушує футболіста замінити нестандартні шипи чи іншу екіпіровку, яка не відповідає вимогам правил. В таких випадках српавді є сенс не випускати футболіста на поле доти, доки не переконаєшся, що він привів свою амуніцію в порядок. В нашому випадку Ярмоленку наступили на п’ятку і зняли бутсу. Андрій почав шнурувати взуття на полі, але арбітр попрохав зробити це за бічною лінією. Враховуючи, що роззувся Ярмоленко не зі своєї волі, а допоміг йому суперник, що екіпірування перевіряє четвертий арбітр, футболіста можна випускати на поле відразу. Зрештою, це я суджу не згідно правил, а по-гравецьки. Бо як колишній футболіст і як арбітр вважаю, що в цьому пункті правила не досоконалі.

Через те десь можу зрозуміти, що Ярмоленко на емоціях апелював до судді. Проте в якій формі він це робив? Якщо КДК ФФУ розбирає моменти, які не бачили арбітри і дискваліфікує гравців на основі телекартинки, то пора вже карати футболістів за те, що вони говорять на адресу арбітрів. Звісно, четвертий суддя Левко мав дати сигнал, що Ярмоленко його ображає. В такому випадку Ярмоленко залужив би на червону картку. Я не спеціаліст з читання по губах, але ті речі, які Андрій вигукував на адресу Левка і Луческу, зрозуміти не важко. Якщо ми не можемо проявляти свої емоції без допомоги ненормативної лексики, то цю культуру треба якось прищеплювати. Футболістам рівня Ярмоленка це не личить.

90-та хвилина. Ракицький зупинив на своїй половині рейд Олега Гусєва, штовхнувши суперника плечем. Оборонець «Шахтаря» зірвав контратаку суперників і отримав за це попередження, яке виявилося для нього другим.

Мирослав Ступар: Не вважаю, що це порушення тягнуло на картку. Звичайна чоловіча боротьба, плечем, та, якою славиться Ракицький. Це не був ні поштовх у спину, ні удар по ногах, але арбітр вирішив, що за цей фол треба попереджувати. В принципі, на підсумок гри це вилучення не вплинуло, але ж Ракицький пропустить наступний матч.

Сергій Шебек: Цим матчем Годулян підсолодив гірку пігулку роботи своїх колег впродовж всього 23-го туру. Якби ще й він завалив центральний матч – то була б катастрофа. З іншого боку, я з жахом уявляю, що було б, працюй на цьому матчі Дердо чи Швецов. Команди закінчували б матч у складах шість на шість, точніше, матч припинився б достроково.




Следите за нами:
Мы в Viber Мы в Facebook Мы в Telegram

Читайте также

Лучшие букмекеры

Букмекер
Бонус

Новости Футбола

Все новости