До джерел. Тактичний аналіз матчу Нідерланди - Мексика

Луї Ван Гал провів лише дві заміни у порівнянні з останнім матчем Нідерландів проти команди Чилі. Тут варто пригадати, що, працюючи у формації «3-4-1-2», з Кейтом на позиції лівого латераля, ту гру голландці провалили, особливо - перший тайм. Не зважаючи на перемогу з рахунком 2:0. Нагадаємо, до перерви у них було лише дві точних передачі в останній третині поля, цей факт якнайкраще ілюструє перебіг подій.

Але був результат і, можливо, саме з цим пов’язано така прив’язаність Ван Галя до нової тактичної схеми. Нині Ван Персі - замість Ленса, а замість Янмаата в позиції правого латераля з’явився Верхаг. Можемо відразу сказати і про третю зміну у складі (і першу в матчі) - замість Найджела Де Йонга, що отримав пошкодження на початку гри, на поле вийшов – Бруно Мартінс Інді. Також були деякі зміни по позиціях для виконавців, наприклад, Дейлі Блінд зайняв місце у центрі поля - центральний півзахисник (шостий номер) у захисті і центральний-лівий півзахисник у атаках. Джоджіньо Вейналдум зайняв позицію Де Йонга. Але тактична система залишилась «3-4-1-2».

Великий ухил до захисного футболу - мінімум п’ять голландців за лінією м’яча, здебільшого шість, розрахунок виключно на контратаки, такого від ван Галя точно ніхто не очікував. Тим більше, повторимось, у попередній грі з чилійцями, що так само як і мексиканці працюють з трьома центральними захисниками, підопічні Ван Галя до перерви виглядали дуже погано.

Формації команд

Перед Мігелем Еррерою стояло лише одне питання - ким замінити Васкеса на позиції шостого номера, хоча по позиції вибір Карлоса Сальсідо був повністю логічним, але наскільки ветеран готовий виконувати цей же обсяг роботи, ще потрібно було подивитись. «3-5-2» від Еррери виглядають найбільш цілісно, всі гравці чітко знають свій маневр. У першу чергу мова йде про рух «коробки» команди у захисті, зберігається баланс при флангових атаках суперника. Латералі триколірних завжди покривають ширину поля, компенсуючи відсутність четвертого виконавця у середині. Мова йде про завжди активну позицію Лайюна і Агілара, вони не провисають у захисті, просто тримаючи власну зону.

Навпроти у голландців немає такого горизонтального руху «коробки» захисту, Верхаг просто опускається на власне місце, дозволяючи Гуардадо і особливо Лайюну до перерви майже безперешкодно виходити на ударні позиції, або ж виконувати кроси в штрафний майданчик. Саме робота без м’яча мексиканців до перерви дозволяла їм контролювати хід гри. Вони вище зустрічали суперника, що дозволяло кількісно виходити у контратаки. У позиційних ж атаках користались зонами, які надавав захист Нідерландів.

Не зіграв до перерви Роббен - і голландці нічого не показали у атаках, цей момент ми відзначали ще у аналізі матчу проти Чилі. Якщо суперники знайдуть спосіб протидії Роббену, то у цій системі Ван Галя у атаках будуть великі проблеми, а вірніше сказати - їх майже не буде. Мексика не так агресивно веде відбір м’яча на чужій половині поля і загалом рідко коли переважає суперника у контролі м’яча, а зважаючи, що у голландців за лінією м’яча було 5-6 гравців, то перевага в контролі залишилась за Нідерландами. Загалом погодні умови не дозволяли двом командам працювати агресивно - лише по три відбори на команду до перерви, свідчать про низький темп гри. За іншими показниками підопічні Еррери перегравали голландців - шість ударів проти одного у напрямку воріт. Шість гострих передач, які виводили партнерів на ударні позиції проти однієї в суперника.

Ван Галь потрібно було щось змінювати, адже третій тайм поспіль його система не працювала, а розраховувати на Роббена – ну можна, звичайно, і у підсумку саме Ар’єн допоміг пройти далі - та все ж цього мало, необхідні і тренерські рішення. Мігель Еррера замінив по перерві Морено на Дієго Реєса. Швидше за все ця заміна пов’язана з ушкодженням Ектора. Мексика продовжила користатись з не достатньо узгоджених дій голландців у цій формації, багато простору і справа у захисті між лінями захисників і півзахисників. Ще до перерви з цієї зони «Триколірні» завдали чотири удари, а п’ятий від Дос Сантоса став результативним.

Вже після голу Ван Гал змінив систему гри з «3-4-1-2» на «4-3-3». Замість правого захисника Верхага вийшов лівий форвард Мемфіс Депай. На правий фланг захисту змістився Дірк Кейт, позицію лівого захисника зайняв Мартінс Інді. Еррера відразу відповів заміною Дос Сантоса на Аквіно й зміною системи гри з «5-3-2» на «5-3-1-1», у цьому варіанті Ектор Еррера розташовувався під форвардом Орібе Перальтою, або нижче у останній третині поля «5-4-1».

Відзначимо миттєву реакцію наставника Мексики, адже перебудова голландців у першу чергу змінювала кількісний розподіл виконавців у сторону атаки, а появою Аквіно мексиканці знову отримали чисельну перевагу на власній половині поля. Тут мова йде про взаємодії виконавців у певних зонах. Таким чином, працюючи у захисті, Мексика мала чисельну перевагу у кожній зоні футбольного поля, де голландці розвивали власні атаки. Проте розташовувались вони надто низько, що дозволяло суперникам багато доставляти м’яч у штрафний майданчик за допомоги кросів.

"Тюльпани" стали працювати більше з м’ячем - більше передач у останній третині поля, більше загострень попереду. Наприклад, якщо у першому таймі була одна гостра передача, то після перерви - вісім (!), а також 24 (!) кроси у другому таймі проти шести у першому. Збільшення тиску у купі дало результат. Спочатку мексиканці залишити Снайдера одного на 16 метрах, а під завісу гри отримали одинадцятиметровий удар, який реалізував Клас-Ян Хунтелар.

Статистика

Підсумки

Нідерланди, що сьогодні здобули 10 перемогу з останніх 11 матчів не чемпіонатах світу, залишили по собі неоднозначне враження, хоча тут у першу чергу маємо говорити про експерименти Ван Галя. Його «3-4-1-2» абсолютно не працюють за виключенням першого матчу проти Іспанії, але наставник вперто продовжує награвати цю систему. Варто було голландцям перейти у звичні «4-3-3», як перевага «Тюльпанів» на полі стало очевидною, що у підсумку дозволило пройти у ¼ фіналу. Мексика вже шостий турнір поспіль вилітає у 1/8 фіналу …