Олег Печорний: "На футболі просто відмивають гроші"

Свого часу державна податкова адміністрація оприлюднювала список клубів, офіційні зарплати гравців яких були просто смішними.

До таких клубів потрапили й «Динамо», «Чорноморець», «Кривбас»... Про ці та інші проблеми українського футболу кореспондент спілкувався із Головою національної профспілки «Футболісти України», радником Прем'єрі-міністра України зі спортивних і футбольних питань Олегом Печорним.

Зараз відсутній дієвий механізм захисту футболістів

- За даними податкової адміністрації України, офіційні зарплати футболістів клубів Прем'єр-ліги не зовсім відповідають інформації про їх контракти й заробітки. Скажіть будь-ласка, за вашою оцінкою, які у футболістів «білі» зарплати та скільки реально заробляють гравці провідних клубів?

- Саме з цього питання я нещодавно мав зустріч із Іваном Васюником, віце-прем'єр-міністром України. Пропонував створити комісію для контролю фінансової діяльності футбольних клубів.

Реальні заробітки гравців провідних клубів України - до 100 тис. доларів США на місяць. Звичайно, декларовані зарплати у футболістів зовсім інші. Є й інша проблема. Приміром, у запорізького «Металургу» реальна зарплата для українських гравців складає 2 тис. гривень, а іноземців - 15 тисяч доларів США. Я не буду називати прізвище гравця, адже він може постраждати. І з такою ситуацією ніхто не збирається боротися.

Для того, щоб все відбувалося цивілізовано, має бути укладений типовий контракт, які укладаються у Європі. Податки має сплачувати або клуб, або футболіст. Президент клубу має зустрітися з футболістом та його агентом або представником профспілки та з'ясувати, яка зі сторін сплачує податки. Контракти футболістів мають реєструватися у ПФЛ, у них все має бути законно: прописані декілька видів грошових виплат - зарплата, преміальні, підйомні, прописані всі відрахування - податки, страхування, пенсійний фонд.

Питання й по трансферній політиці українських клубів. Приміром, продають гравця з одного клубу в інший, але жодної інформації куди і як йдуть гроші - не надається. Чи ці гроші йдуть на розвиток дитячо-юнацького футболу, чи у пенсійний фонд - невідомо нічого.

- Яка основна мета приховування реальних заробітків футболістів клубами?

- Коли у ЗМІ спливає інформація про заробіток того чи іншого футболіста - це може бути піар клубу. Або ж власник клубу просто хоче зробити собі ім'я та імідж на діяльності клубу. Яскраві приклади - Ігор Суркіс, Ринат Ахметов, Ігор Коломойський, Олександр Ярославський, Леонід Клімов. Ці люди, які є успішними у бізнесі та володіють величезними капіталами, на футболі хочуть заробити собі популярність. Адже у нас футбол і політика надто тісно переплетені речі.

Хтось також на цьому просто «відмиває» гроші та ухиляється від податків.

Якраз контролюючи органи і мають займатися тим, що передусім з'ясувати, для чого людині потрібен клуб - чи для відмивання грошей чи справді для футболу.

Крім того зараз відсутній дієвий механізм захисту футболістів. Та профспілка, що створена Суркісом, разом із ФФУ підписала колективний договір із лігами, в якому футболіст прирівнюється до диктора на тренуванні чи президента футбольного клубу. Це повний абсурд! Я передавав ці документи європейським юристам, та вони за голову хапалися: як взагалі можна грати у футбол із такою колективною угодою?

Зараз не існує нормальної угоди, не існує незалежної профспілки.

Прем'єр-ліга - гібрид ПФЛ

- Чи буде, на вашу думку, українська прем'єр-ліга вдалим проектом?

- По-перше, досі незрозуміло хто її очолює. УПЛ створюється як у казці про лебедя, раку і щуку. Суркіс з Коломийським тягнуть в одну сторону, Ахметов з Клімовим тягнуть в інший бік, інші менші клуби тягнуть у свій бік.

Навіть якщо порівняти із російською прем'єр-лігою, де маса своїх недоліків, де створена палата розв'язання спорів, ми нічого нового не створили. Це просто гібрид ПФЛ. Адже фінансові механізми всі закриті - де гроші на телетрансляції, де прозорість клубів, де прозорість контрактів футболістів? Це вже мало бути оприлюднене у них на Інтернет-сайті, показані податки, пенсійні та страхові відрахування за футболістів, які сплачують клуби.

Поки що віз і нині там, прогресу не помітно зовсім. Мало того - український футбол падає все нижче і нижче, що помітно і на рейтингах збірної, футбольних клубів. Хто-небудь у Європі бачив, що у школах футбольних клубів за тренування дітей з батьків брали гроші? Це немислимо! Однак, у нас це реальність, крім, напевно, шкіл «Динамо», «Дніпра» і «Шахтаря».

Я знаю, що «Динамо» Київ допомагає Ігор Коломойський і управління там у них разом із Суркісом колективне. Питання і до пана Коломойського - якими клубами він володіє? Чи володіє він «Дніпром», «Кривбасом» та «Нафтовиком», про що всі відверто кажуть? Хто володіє цими командами? Чому це питання досі не винесене на розгляд УЄФА, котре жорстко за цим стежить. Всі пам'ятають, коли Роман Абрамович (власник лондонського «Челсі» - ред.) почав допомагати московському ЦСКА, який піднявся скандал, що одна людина не має права утримувати два клуби.

Цікаво, чому українські олігархи не беруть приклад зі вже згаданого Абрамовича? Адже він утримує тренера збірної Росії, він фінансує фонд, який допомагає розвитку не тільки футболу, але й всього російського спорту.

Натуралізація - приниження для України

- «Шахтар» кожні півроку скуповує усіх найталановитіших молодих українських гравців з інших клубів вищого дивізіону. Водночас донецький клуб регулярно купує й легіонерів. Як ми бачимо на практиці, більшість українських молодих гравців «гріють лавку» в «Шахтарі» або ж грають в оренді за інші клуби. На вашу думку, чому це робить «Шахтар» - через побоювання збільшення ліміту на легіонерів чи для того, щоб ослабити суперників?

- Я вважаю, що це повне знищення українського футболу. Власник футбольного клубу має статки у 18 мільярдів доларів, а інші клуби ледь нашкрябають той мільйон доларів, який необхідний, щоб потрапити у вищій дивізіон. Звісно за таких умов хтось може легко скупити талановитих гравців. Байдуже, що вони потім будуть сидіти в запасі та деградувати. Для чого купувати п'ятьох українців та п'ятьох іноземців, й іноземці потім будуть грати, а українці - ні? Які будуть результати нашої збірної за таких умов?

- Питання щодо збірної. Марко Девіч - чи потрібні нам такі гравці збірної, і чи підтримуєте ви таку політику натуралізації?

- Категорично не підтримую. Я вважаю це приниженням для України. Давайте згадаємо українську другу лігу часів СРСР - вона була краща за теперішню російську прем'єр-лігу. Якого рівня були українські гравці Блохін, Сабо, Біба, Протасов, Литовченко, Краковський, Городов, Юрчишин. Ми взяли срібло чемпіонату Європи 1988 року, у тій команді грали Беланов, Блохін, Дем'яненко. Що ми виграли за останні п'ятнадцять років? Нічого, крім чвертьфіналу у Німеччині. Навіть у «Динамо» 1999 року грали практично самі українці.

- «Металіст» на днях заявив, що Девіч отримав громадянство ще у травні місяці. Як відомо 30 травня у дію вступила заборона виступів натуралізованих гравців за збірні, якщо вони мешкають у країні менше 5 років. Це трюк «Металіста»?

- Це чергова «липуха». Навіть якби він отримав громадянство у наступному році - у нашій країні можливо все. У нас маса талановитих хлопців, у тих же футбольних школах Києва, Дніпропетровська, Донецька, Харкова - але їм не дають грати.

За такий стан речей, за стан нашого футболу загалом хтось має нести персональну відповідальність. Той, хто керує, той і має відповідати. Він має сказати «я неспроможний» і дати дорогу перспективнішим, грамотнішим молодим менеджерам.