Олександр Нойок: Граю в манері Тараса Степаненка

Капітан дубля "Шахтаря" розповів, чому він не грав у двох останніх матчах.

- Нічого страшного, - розпочав розмову Олександр. - Поки не можемо знайти з "Шахтарем" точки дотику за контрактом. У плані фінансів я не нахабнію, але поки до спільного знаменника не дійшли. Це - нормальна ситуація. Так, у мене є пропозиції від солідних клубів прем’єр-ліги, тож, мабуть, непогано попрацював останні півроку (сміється). Прагнутиму й далі прогресувати.

- Скільки років перебуваєте в таборі "Шахтаря"?

- Років вісім. Селекціонери "Шахтаря" підгледіли мене в Херсоні, коли мені було вісім років. З одного боку, батьки були раді, що мене помітили, а з іншого - ні, адже доведеться виїжджати. І все-таки відпустили.

- Батько, мабуть, вас зрозумів більше за інших, адже він був футболістом?

- Так. Він виступав свого часу за херсонський "Кристал". Діяв у нападі. Але я став опорним півзахисником оборонного плану.

- Як швидко "дослужилися" до капітана дубля "Шахтаря"?

- Усе відбувалося поступово. Самовіддано працював на тренуваннях, намагався заслужити довіру хлопців. Вийшло, і мене обрали капітаном.

- Може, від того, що вас запросили до молодіжної збірної, не забарилися й пропозиції з різних клубів прем’єр-ліги?

- Можливо, адже це - вже інший рівень. Уже зіграв проти збірних Данії, Португалії та Франції. У збірній намагаємося втілити схеми й задумки Павла Яковенка та його тренерського штабу. Виходить чи ні, це вирішувати наставникам і вболівальникам.

- Скільки клубів прем’єр-ліги вас запрошують?

- Пропозиції надійшли з двох-трьох клубів.

- Та все ж, знаю, хочете залишитися в "Шахтарі"?

- Так. Довго виступаю за цю команду й мрію пробитися в основ­ний склад. Але якщо з клубом не знайдемо спільної мови, доведеться підписувати контракт із кимось іншим. Це - життя.

- На рівень кого з виконавців орієнтуєтеся, як опорний півзахисник?

- У мене немає кумирів, окрім моїх батьків. Граю в манері Тараса Степаненка, в оборонному плані. Мені ще є над чим працювати.

- Чого хочете досягти в кар’єрі?

- Звичайно, хочу стати чемпіоном України, виграти Лігу чемпіонів. Потенціал у собі відчуваю, але треба для цього багато працювати.

- Великі контракти не розбещують молодих футболістів?

- У кожного - по-різному. Голов­не, щоб клуб і футболіст прийшли до спільного знаменника. Якщо гравець не прогресує, він не вартий великих грошей.

- Свої сильні сторони знаєте?

- Звичайно. Це - потужний удар із правої, непоступливість в єдиноборствах, непогана гра головою. Але мені ще є над чим працювати, щоб стати по-справжньому класним футболістом.