Морозюк: За п’яте місце ніхто не може конкурувати з "Металургом"

Атакувальний захисник донецького "Металурга" Микола Морозюк аналізує виступ своєї команди в минулому сезоні та розповідає про будні в команді.

- "Металург" посів п’яте місце, виборов путівку в Лігу Європи, невдало розпочавши другу частину чемпіонату, хоча потім знайшов свою гру. Чия роль у цьому найвагоміша - головного тренера, президента клубу чи футболістів?

- Мені важко відповісти на це питання. Перебуваючи вже третій рік у команді, зауважив, що чомусь завжди у нас виходить невдалий початок або сезону, або другого кола. Проте минулого чемпіонату ми, потрапивши у фінал Кубка країни, завоювали путівку на євроарену. Цього року також змогли пробитися в Лігу Європи. Узагалі, за час мого виступу за "Металург", вважаю, що нинішній сезон - найкращий. Ми набагато впевненіше виступили в чемпіонаті. Не можна сказати, що в цьому заслуга когось окремо. Клуб, а це й президент, й футболісти, й головний тренер, усі люди, хто причетний до "Металурга", згуртувалися, заспокоїлися, проаналізували невдалі ігри й результат прийшов.

Не можу сказати, що в тих матчах, в яких поступалися, погано грали. Попри все, ми продовжували гнути свою лінію, тож дякуємо Богу, що все так вийшло.

- Якийсь час тому чутки наполегливо сватали вас у "Динамо". Але потім ви підписали новий контракт із "Металургом". Ті пристрасті вляглися?

- Чесно кажучи, немає бажання більше говорити на цю тему. Просто на той момент у мене вистачало пропозицій, у тому числі і від наших провідних клубів, а також з інших країн. Але в мене досі є тільки одна команда, куди міг би повернутися, це "Динамо". Однак твердо переконаний: якщо щось має статися, воно станеться…

- А в клуби з яких країн кликали?

- До Росії. Але в "Металурзі" мене все влаштовує. Не буду приховувати, повторюся, що хотів би повернутися в "Динамо", але мали місце обставини, через які це не вдалося втілити в життя. І я відразу вирішив залишитися в Донецьку. У принципі, не шкодую про свій вибір.

- Останнім часом вас запрошують до збірної України, Михайло Фоменко вам довіряє. Після "Металурга", на більш високому рівні, де хотілося би пограти?

- Кожен гравець завжди хоче чогось більшого, прогресувати, рости. Я - не виняток. Але зараз у мене немає бажання кудись їхати. Навпаки, хочеться, щоб український чемпіонат ставав сильнішим. У нас багато вітчизняних футболістів хорошого рівня, на яких уже поклали око європейські команди. Вони, впевнений, здатні проявити себе в найсильніших континентальних чемпіонатах. Напевне, краще їм виїхати. Але, з іншого боку, хотілося, щоби хлопці залишилися в Україні, щоби не слабшав внутрішній турнір і менше б у нас купували легіонерів.

- У донецькому "Металурзі" досить інтернаціональний склад. Як ви знаходите спільну мову, наприклад, з кіпріотом Макридісом, малійцем Траоре, бразильцем Мораєшом та іншими "імпортними" партнерами по команді?

- У нас всі іноземці - хороші хлопці, в першу чергу, як люди, та, природно, в футбольному плані. Жодних проблем у нас не виникає. Той же Макридіс - просто класний пацан…

Навіть якщо не володієш мовою, все одно можна спілкуватися, адже мову футболу розуміють усі гравці. Але ми ще, крім цього, збагачуємо знанням різних мов один одного. Спілкуємося по телефону, через Інтернет в соціальних мережах, пересилаємо один одному смс-ки. Слово, жодних проблем не виникає.

- Ви знаєте потенціал команди зсередини. Чи посідає за цим показником "Металург" свою нішу в українському футболі?

- Я не бачу команди, яка могла за п’яте місце з нами конкурувати. За грою ми це довели.

- Скажіть, а чи реально потрапити в першу четвірку? Чи це завдання не під силу для решти команд країни?

- Ще рік-два тому ніхто не міг навіть подумати, що "Динамо" буде третім, а "Металіст" завоює путівку в Лігу чемпіонів. Так і тут, якщо інші команди ростимуть, то обов’язково створять проблеми нашим провідним клубам. Але нині, вважаю, важко конкурувати з першим квартетом. Для цього потрібно якісніше зміцнюватися, посилювати конкуренцію в команді.

У "Металурзі", насправді, коротка лава запасних. Особливо це позначається, коли гравці отримують травми й змушені пропускати матчі. Постійно одинадцятьма грати дуже важко.

- Що, на ваш погляд, має пережити влітку "Металург", щоб виступити в Лізі Європи ліпше, ніж минулого сезону, і в чемпіонаті, як мінімум утримати свої позиції?

- Як на мене, рухаємося в правильному напрямку. Так, нам дуже важливо добре виступити в Європі. Це все-таки трохи інший рівень. У таких матчах панує зовсім інша атмосфера. І якщо добре граєш на міжнародній арені, то набуваєш досвіду, і тоді команда росте.

- Наскільки зросли шанси нашої збірної потрапити на чемпіонат світу до Бразилії?

- Шанси є завжди. А тим більше тепер, коли наша збірна на виїзді розгромила Чорногорію. Це дуже важлива перемога не тільки щодо набраних трьох очок, а й в плані психології. У нас є команда, яка горить однією метою. Нам під силу пробитися на світовий форум. Дії команди в останніх іграх це яскраво продемонстрували.

- Яка ваша глобальна мета в кар’єрі?

- Не буду оригінальним. Мрію зіграти на чемпіонаті світу. Тим більше, для цього є всі передумови. А на клубному рівні - досягати максимальних результатів. Наприклад, вже зараз зрозуміло, що ми будемо робити все для того, щоб потрапити в плей-оф Ліги Європи.