Юрій Беньо: Мірча Луческу - найкращий варіант для збірної

Чому національна команда не зуміла подолати молдавський рубіж та що треба зробити аби перемогти Чорногорію.

На ці та інші запитання відповідав один з кращих гравців львівських "Карпат" часів незалежності Юрій Беньо.

- Результат матчу в Кишиневі Вас розчарував? Чи то молдовани зуміли здивувати?

Напевне не тільки мене, а й усіх вболівальників розчарував. Хотілося здобути три очка, а тут така неочікуваність… Але що б там не казали, наші створили дуже багато моментів. І гол провели "чистий", та його відмінили. Знаєте, ми можемо собі міркувати скільки завгодно, а від того результат не зміниться. Фактично збірна загубила два очка… Ліпше ми б погано грали, однак виграли!

- Українські гравці напередодні матчу заявляли про готовність перемогти Молдову з великим рахунком. Це Вам не видається проявом самовпевненості?

Не вважаю, що такі заяви були перебільшенням власних сил. Наприклад, настрій на гру був дуже заряджений, була повна мобілізація. У футболістів палали очі. Проблема в тому що не забили швидкий м’яч. Коли б це вдалося, то гра по іншому склалася. Вкотре підвела реалізація.

- На прес-конференції Андрій Баль сказав, що жодних претензій до свої підопічних немає. По Вашому у нашій збірній усі зіграли на високому рівні?

Принаймні дорікнути у великому бажанні справді нікому. Старалася перемогти уся команда. Так, менш яскраво зіграв Ярмоленко. Молдовани схоже добре вивчили манеру гри Андрія та успішно перекривали йому кисень. Ярмоленка опікували мінімум двоє суперників.

- Відсутність Коноплянки та Ракицького надто позначилась на якості гри?

Відчутно не вистачало Коноплянки. Він бо творчий гравець, зі спринтерською швидкістю. Тому більше намагалися атакувати через Ярмоленка. Гусєв ніби теж добре працював, пробув створити загрози. Втім, думаю Євген зіграв би гостріше, якби був здоровий.

- Чорногорія ще важчий суперник. Які компоненти гри варто підтягнути, аби Україна показала змістовний матч і вдалий результат?

Наступна гра не буде складнішою. Усе залежатиме від українців. Якщо їм вдасться забути про попередній матч і трохи впевненіше реалізовувати моменти, здобудемо перемогу. Хто що б там не казав та наші футболісти сильніші за класом аніж молдовани та чорногорців. Мій рецепт успіху – зосередитись на конкретному матчі, зарядитись спортивною злістю та битись на кожному клаптику поля.

- …Ви кажете про психологічні чинники. Але довелось чути сумніви багатьох футбольних вболівальників, щодо спроможності Андрія Баля повноцінно замінити Олега Блохіна.

Будь-який тренер не в змозі повністю замінити іншого. По-перше кожна людина – неповторна. А від так кожен наставник має свій стиль. Баль не може бути точною копією Блохіна. Баль - це Баль, а Блохін – це Блохін. У першого, безумовно, є свої особливі здібності. Зате Блохін, насправді, чудовий мотиватор. З іншого боку, коли б ми виграли у Молдови, всі одноголосно хвалили Баля за хорошу роботу. І попри те що українці не перемогли, видно, що Баль вміло налаштував хлопців. З результатом трохи не пощастило…

- Вівторковий матч в Києві буде останнім у році. Після нього національна команда офіційно залишається без тренера. Кого Ви бачите біля керма збірної?

… Запитання дійсно важке. Безперечно хотів би, аби це був українець. Раніше мені подобалося збірна Маркевич. Хоча, тепер, я розумію, що повернення до того варіанту нереальне.

- Гадаєте, Олег Блохін міг би поєднувати роботу в "Динамо" та збірній?

Ні, я категорично проти такого. Роботу в клубі і національній команді треба розділяти. Не треба тренеру розпорошуватись на два колективи. Цей варіант міг бути тоді, коли Лобановський на базі київських "динамівців" будував основу збірної. А коли є футболісти з різких команд, стоять різні завдання, вдало працювати у такому випадку неймовірно складно.

- Кого ж тоді з українських фахівців конкретно Ви вважаєте достойним крісла збірної?

У нас є Павлов, той же Заваров, який нині є помічником у команді. Він дійсно реальний претендент.

- У Олександра Заварова, справді, великий досвід гравця. Однак, у його послужному списку тренера, лише київський "Арсенал" та швейцарський "Віль". Заварову вистачить умінь аби очолювати збірну?

Тренер національної команди – це специфічна посада. Знову ж таки, на перед виходить вміння налаштувати психологію та обрати тактику на один-два матчі. Тут вже немає тривалих підготувань, виснажливих зборів.

Але найбільша мудрість – вгадати зі складом. У тренера часу майже немає, бо гравці приїжджають із клубів на короткий термін. Із цими нюансами Заваров знайомий добре: у нього за плечима збірна СРСР та виступи за іноземні клуби. Заслужений авторитет Заваров буде мати гарантовано.

- А може настав час запросити висококласного іноземця, як це вже давно роблять росіяни?

Особисто мені видається, що тренер з України ліпше знає можливості футболістів. Він більше стежить за розвитком гравців із національного чемпіонату. До того ж, далеко не факт, що закордонні спеціалісти, набагато краще тренуватимуть… Щойно ось майнула ідея: із іноземців найкращий для нас був би Мірча Луческу. Він вже багато років працює в Україні та знає здібності кожного футболіста. Напевне, його кандидатура, така ж нереальна, як і Маркевича. Проте, Мірча Луческу – ідеальний.