Сергій Стороженко - у гостях програми "Відверто про футбол"

- Вітаємо вас шановні друзі. В ефірі програма „Відверто про футбол”. Перше телевізійне ток-шоу про футбол представляє торгівельна марка „Оболонь”. В гостях у нас сьогодні перший президент Федерації футболу України і заступник харківської державної обласної адміністрації Сергій Стороженко. Сергій Михайлович, насамперед дозвольте привітати з тим, що збірна України нарешті відвідала Харків. Ви займалися організацією матчу з хорватами, які залишилися враження?

- По-перше організацією матчу займалася Федерація футболу України. Була команда, яка виконувала завдання президента ФФУ. Щодо самого матчу, то враження дуже позитивні. З точки зору організаційного та емоційного накалу цього матчу. Як з точки зору самого поєдинку, так і з точки зору підтримки вболівальників. Було дуже багато людей з Києва, Дніпропетровська, Одеси, Львова... Ми дуже вдячні всім, хто приїхав підтримати збірну. Підтримка була шалена.

- Які враження від самого матчу. Є дуже багато відгуків про гру збірної. В основному вони негативні. Багатьом гра не сподобалася навіть не зважаючи на те, що ми все же таки не програли.

- У футбольної громадськості є дві думки. Одна про те, що гра не вдалася. І по суті гри не було, особливо в другому таймі. І це ганьба, і тренер не такий, і склад не такий... Інша думка про те, що нам протистояв дуже серйозний опонент. І те, що ми змогли взяти одне очко, дуже важливо. Це пішло до турнірної скарбнички нашої команди. Я вважаю, що люди ходять на футбол для того, щоб побачити гру. Але, без результату також нічого не відбувається. Ми маємо результат, який вартий того, щоб його поважали.

- Ми, одні з фаворитів групи, вдома не грали на перемогу. Таке враження було. У вас такого враження не було? Ми з вами говоримо не як з першим віце-президентом ФФУ, а як з вболівальником та колишнім футболістом.

- Можна думати по різному. Ми, у Федерації футболу, поважаємо різні думки. Я очікував комбінаційної та атакуючої гри нашої збірної. Не вдалося. Ми зіграли так, як дозволив суперник. Але ми маємо досягнення – одне турнірне очко. Це може не подобатися тим, хто приходить на стадіон побачити гострий футбол та голи. Але про турнірну таблицю не слід забувати. Треба знайти якусь золоту середину. Щоб була і гра і результат. Як це зробити на ваш погляд?

- Шукаючи золоту середину ми можемо втратити гравців. Всі вже знають, що Андрій Воронін висловив своє незадоволення тим, що йому не дали зіграти. У нас футболістів рівня Вороніна далеко не мішок. До того ж харківський „Металіст” другий рік поспіль займає третє місце в чемпіонаті України. І вперше був викликаний, в останній момент, Валентин Слюсар. Який в підсумку так і не зіграв. Вам не здається дивною така ситуація?

- У кожного з нас може бути свій склад команди. Але його формує головний тренер.

- Але ми зараз зібралися, щоб поділитися своїми думками.

- Я готовий це зробити. Але ви повинні зрозуміти мене. Я не хочу називати прізвищ, кого поставив би я. Я не головний тренер, я функціонер, який повинен зробити для збірної все, щоб вона грала. За гру та склад відповідає головний тренер. Я також не розумію, чому такому гравцю як Вороніну не знайшлося місця в складі. Але це в компетенції головного тренера. Потрібно поважати його вибір. Безумовно буде серйозний розбір цього матчу. Безумовно головний тренер буде доповідати, чому він зробив так, а не по іншому. Я можу назвати 4-5 прізвищ, включаючи Вороніна, кого я очікував побачити у складі. Але ще хочу сказати, що за результат відповідає головний тренер.

- Проясніть ситуацію з Девічем. Він має право грати за збірну України?

- Девіч є громадянином України і має право виступати за національну збірну України. Коли його майстерність буде задовольняти головного тренера він, я впевнений, буде грати в збірній. На мій погляд, він зараз вже міг би бути викликаним до збірної.

- Під кінець матчу харківська публіка скандувала „Металіст!”, команда не задовольнила смаки харківської публіки.

- Я з вами погоджуюся, в Харкові вболівальники дуже добре розбирається в футболі і звикли до іншої гри. Комбінаційної, гостро атакуючої, результативної гри. Я також на це розраховував. І коли почали скандувати „Металіст!”, деякі не зрозуміли, до чого це. А це до того, що люди казали, що їм подобається. Який в них смак гри.

- Які зараз у Харкова перспективи щоб приймати і надалі матчі збірної?

- Знову вимушений вам сказати, що думки розділилися. Є люди, які кажуть, щоб команда більше не приїжджала і вони на збірну більше не підуть. Але таких людей дуже мало. Більшість людей звертається з проханням, щоб на стадіоні „Металіст” провели матч з Англією. Люди готові підтримати в Харкові збірну, але вони хочуть бачити видовищну гру. Ми будемо робити все для цього.

- Зараз на стадіоні „Металіст” почали проводити попередні роботи для того, щоб встановити дах. Чи може це завадити тому, щоб проводити там матчі збірної?

- Представники УЄФА дійсно вважають високою ступеню ризику те, що матчі проходять у той час, коли на стадіоні проводяться роботи з реконструкції стадіону. Матчем фіналу Кубку України, матчем з „Бешикташем”, матчем з Хорватією ми довели, що якщо є належна організація, то можливо і проводити змагання і будувати стадіон одночасно. Ми не можемо зупинити реконструкцію стадіону. Також ведеться будівництво на території стадіону сучасного центру підготовки молоді для футбольного клуба „Металіст”.

- Чи є зараз впевненість в тому, що Євро-2012 пройде в Україні та Польщі?

- Ми про це кажемо більше року. В Бордо нам сказали, щоб ми робили справу. Є позитив, почалася робота. Представники УЄФА їздять по країні та бачать результати. Будується стадіон в Донецьку, побудовано шикарний стадіон в Дніпропетровську, ведуться роботи на Харківщині, зрушена справа в Києві, в Одесі почали роботу. В Бордо нам сказали, хто буде готовий, той і буде проводити Євро-2012. Тобто підтвердили мою думку, що не буде розподілу на основні та резервні міста. Хто встигне зробити все згідно регламенту, той і буде приймати матчі чемпіонату Європи. Тому треба зосередитися на будівництві стадіонів, аеропортів, готельних комплексів та доріг. Це чотири приоритетних компоненти. Все інше можна побудувати після червня 2010 року.

Також я хочу нагадати, що багато спекуляцій є на цю тему. Нехай на мене не ображаються, але це завдяки деяким журналістам та ЗМІ. В суспільстві з’являється соціальна апатія. Так не можна спекулювати на Євро-2012. Я вмикаю телевізор, чи дивлюсь сайти провідних видань, а там пишуть, що ось-ось відберуть Євро.

- Можливо це через брак інформації. Коли журналісти бачать, що нічого не робиться вони можуть бити у дзвони. Можливо це варто робити? Щоб звернути увагу.

- Шановний, коли навіть ви кажете, що нічого не робиться, я не можу прийняти вашу думку. Ми не живемо в казковому світі, де можна взяти стадіон, і перенести його до Львова.

- Львів, це взагалі окрема тема...

- Вибачаюсь... Не можна взяти стадіон на Луні, чи на Марсі і перенести його до Харкова. Його треба будувати. Це робиться в Донецьку, Дніпропетровську...

- А у Львові?

- Я дуже хочу, щоб робилося. Але хто зробить, той і прийме фінальну частину матчів Євро-2012. Я впевнений, що в України буде мінімум 4 міста, які приймуть ці матчі. Чи буде у їх числі Львів? Як сказав Григорій Михайлович, треба почати працювати.

- Ще потрібні гроші.

- Гроші завжди є. Це може тільки здаватися, що їх немає.

- Але вони можуть піти на позачергові вибори...

- Футбол, це частина суспільства. В тому числі і політичного. Але футбол, на щастя, від політики віддалений. В Києві футбол грали навіть під час окупації. В футбол грають завжди.

- Чиновники ФІФА та УЄФА звертають увагу на політичну ситуацію в країні?

- Звичайно. Як не один раз зазначав Григорій Михайлович, основним чинником перешкоджанню проведення нашої роботи, не проведенню чемпіонату Європи, а саме проведенню роботи з підготовки, є політична нестабільність в країні. Я впевнений, ми подолаємо це найближчим часом.

- Можете пояснити ту проблему, яка сталася у Польщі з Футбольним Союзом?

- Це проблема не тільки Польщі. В Європі інколи виникають зіткнення державної виконавчої влади з Федераціями футболу. В статуті ФІФА та УЄФА чітко написано, що головним чинником визнання футбольної асоціації є вільні, прямі вибори її Виконкому та керівництва. Без втручання влади. Коли конфлікт стався у Польщі Григорій Михайлович полетів туди та вирішив ситуацію.

- Яким чином?

- За допомогою переговорів, доводів, доказів. Ситуація була вирішена. Але, нажаль, ненадовго. Конфлікт спалахнув знову.

- Яка координація дій між нашими країнами? Чи є вона взагалі?

- Координація існує на самому високому рівні. Але кожен з нас повинен зробити свою частку роботи. У нас є спільний кордон і це наша головна біль. Там повинні бути додаткові прикордонні переходи. Повинна бути розбудована митна інфраструктура. Це наша спільна робота. Також там повинні бути побудовані дороги.

- Постійно доводиться чути, що полякам в Євросоюзі та „захід їм допоможе”. А хто нам допоможе?

- Допомагати треба бідним, бездарним... Навіщо нам допомога? У нас в країні дуже високий потенціал. Якщо треба, ми можемо взяти кредити. Якщо ми чогось не знаємо, ми можемо запросити іноземних фахівців. Але ми своїми руками повинні будувати своє майбутнє. За нас ніхто нічого робити не може.

- Але ви кажете про кредити...

- Це також частка робота.

- Це реально? Враховуючи ту фінансову кризу, яка зараз по всьому світу?

- Ситуація складна. Але для тих, хто не хоче працювати.

- Після створення Прем’єр-ліги склалося враження, що стали менше говорити про арбітрів. Вам так не здалося?

- Хочу сказати, що створення Прем’єр-ліги позитивно вплинуло на український професійний футбол. Я каже не про роботу організації, а про її створення. Це позитивно вплинуло на накал, на емоції, на майстерність, на те, що всі побачили, що є не тільки два клуби. Є ФК „Львів”, є „Кривбас”, є „Ворскла”, є інші клуби. Створення Прем’єр-ліги було емоційним стимулом. Що стосується суддівства, в мене є особиста думка. Я не хочу коментувати арбітраж. Є принципові речі, яких я дотримуюсь.

- Ходять чутки, лише чутки, ми не хочемо нікого ображати, що харківський „Металіст”... є там якісь нюанси в тому, що команда успішно грає. І арбітражні справи ту грають не останню роль.

- Тобто ви нічого прямо не кажете і натякаєте?

- Ми не маємо повноважень.

- Ну тоді я скажу, що я думаю з цього питання. В 1998 році, якщо мені не зраджує пам’ять, Мирон Богданович Маркевич будучи головним тренером футбольного клубу „Карпати” виборов зі своїми футболістами бронзові медалі чемпіонату України. І був звільнений...

- Тоді продали багатьох футболістів і він не хотів з цим миритися.

- Він пішов з клубу. Ті, хто звільнив його, потім почали говорити, що звільнили його тому, що він працював із суддями. Це вони зробили для того, щоб фани, суспільство, Львівщина не засуджували такі дії. Бо так не можна робити. Не можна так поступити з таким фахівцем. З тих пір, цей хвіст тягнеться за Мироном Богдановичем з клубу в клуб. Ті люди ще працюють у футболі і вони продовжують розповсюджувати ці наклепницькі твердження. Я можу сказати, що знаю Мирона Богдановича Маркевича близько три роки, до цього я знав його як тренера в Запоріжжі, Львові і завжди ставився до його роботи та до нього з великою повагою. Можу підтвердити, що за три роки, що він працює в „Металісті”, він жодного разу не дав можливості, щоб хто-небудь засумнівався у його порядності. Просто кожного разу, коли він досягає високого результату, знаходяться люди, які хочуть принизити і цей результат, і команду, і його самого. Тому я категорично не сприймаю цих пліток. Я кажу, що футбольний клуб „Металіст” за політикою президента Олександра Владиленовича Ярославського принципово не працює з суддями, не коментує їх помилок, не вдається до оцінок арбітрів, не грає договірних матчів. І може це все викликає таку заздрість у людей, які так працювати не можуть.

- Тобто ви натякаєте на те, що є такі нехороші процеси в українському футболі?

- Я можу відповісти тільки за те, що я спостерігаю особисто. Я не знаю, як в інших клубах, командах... Я хочу бачити футбол, де результат досягається чесно.

- Як ви ставитеся до того, що 9-ма голосами в Прем’єр-лізі можна відсторонити будь-якого арбітра?

- Негативно. Я хочу сказати, що процес арбітражу дуже важкий, не всі розуміють цього. Судити матчі не так легко. Помилка арбітра – це частина емоцій.

- На Інтернет порталі UA-Футбол ви можете поставити запитання до гостя нашої програми. Сьогодні запитання трохи повертає нас назад, але все одно воно дуже популярне серед вболівальників. Як ви ставитеся до можливості провести Євро без Польщі?

- Я також повертаюся назад і кажу: Польща наш стратегічний партнер. Ми домовлялися з представниками Федерації футболу Польщі щодо злагоджених дій по тендеру в Кардіфі. Ми готували спільну заявку. Ми провели чудову презентацію. Ми не можемо зраджувати нашої домовленості. Ми люди, які тримають своє слово. Якщо у Польщі є труднощі, вони повинні їх подолати. Ми не можемо відмовитися від нашого стратегічного партнера. Ніхто не забере фінальну частину Євро-2012 у Польщі.

- Але чи може таке статися? Хоча б теоретично.

- Навіть не хочу допускати, що у Польщі заберуть Євро-2012.

- На цьому ми будемо завершувати нашу передачу. Дякуємо Сергію Михайловичу, першому віце-президенту Федерації футболу України, заступнику харківської обласної державної адміністрації за відверту розмову, яка у нас відбулася на телеканалі Мегаспорт. Ми на цьому з вами прощаємося, прощаємося з Сергієм Михайловичем. Ну і чекайте нас за тиждень. На все добре.

- До побачення.

Від редакції. Як і було анонсовано до ефіру, читач, чиє питання прозвучало під час програми “Відверто про футбол”, отримує призи від компанії “Оболонь”. Тому, із задоволенням вітаємо київського читача, що спілкується на сторінках UA-Футбол під логіном moriarT, бо саме його питання було відібране ведучими програми та адресоване Сергію Стороженко.

У найближчий час moriarT (Київ) зможе забрати свої призи у редакції UA-Футбол.