Кубок Конфедерацій. Як це було

15-го червня у Бразилії стартує 9-ий в історії Кубок Конфедерацій (7-ий офіційний). Вже традиційно, в турнірі приймуть участь кращі збірні кожного континентального змагання: Кубку Африканських Націй, Кубку Америки, Чемпіонату Європи, Кубку Азії, Кубку Націй Океанії, Золотого Кубку КОНКАКАФ, а також збірна-переможець останнього Чемпіонату Світу та господар турніру. Готуючись до цього дійства, UA-футбол згадує всі попередні Кубки Конфедерацій і розповідає про їх найцікавіші моменти. Відразу відмічаємо, що перші два подібні турніри проводились неофіційно і мали назву Кубок Короля Фахда. Але саме ці змагання вважають попередниками Кубку Конфедерацій, тому про них також – далі…

1992-ий рік. Кубок Короля Фахда. Місце проведення - Саудівська Аравія. Переможець – збірна Аргентини

Це був перший турнір подібного роду. Хоча, тоді, в 1992-му році, в ньому приймали участь тільки 4-ри збірні: володар Кубку Азії-1988 і, власне, організатор змагань - Саудівська Аравія (король Фахд, до речі, правитель Саудівської Аравії, один із 37-ми синів засновника цієї країни - Абдул-Азіз ібн Сауда), володар Кубка Америки 1991-го року – збірна Аргентини, збірна США – як переможець Золотого Кубку і команда Кот-д'Івуару – як краща на африканському континенті в 1991-му році. Групового етапу не було, перша стадія – відразу ж півфінал і за волею жеребу сформувались пари: Саудівська Аравія - США та Аргентина – Кот-д'Івуар.

В Аргентини була міцна збірна. Тогочасний тренер аргентинців, Альфіо Базіле, розглядав турнір як репетицію перед черговим Кубком Америки, що мав відбутися в 1993-му році в Еквадорі і під час якого аргентинцям потрібно було захищати титул (до речі, захистили таки). У півфіналі Кубку Короля Фахда аргентинці розбили івуарійців 4:0, а Саудівська Аравія, в свою чергу, здолали американців – 3:0. В фінальному матчі особливої інтриги теж не було: фаворит – збірна Аргентина - перемогла господарів 1:3 завдяки голам Леонардо Родрігеса, Клаудіо Каніджа та Дієго Сімеоне. Футболісти США, перемігши в матчі за 3-тє місце збірну Кот-д'Івуару, здобули срібні нагороди.

Поєдинки тоді відбувались всі на одному стадіоні – в Ер-Ріяді, а середня відвідуваність турніру становила 42375 глядачів. Саудівська Аравія на високому рівні провела новий для футбольного світу турнір.

1995-ий рік. Кубок Короля Фахда. Місце проведення – Саудівська Аравія. Переможець – збірна Данії

Через три роки – знову подібний турнір. Не змінилось місце проведення – та ж таки Саудівська Аравія (і стадіон той самий – імені Фахда у Ер-Ріяді), але відбулись зміни у форматі і в списку учасників, що не дивно. Тепер вже в турнірі приймало участь 6-ть збірних: Саудівська Аравія – як господар, а Японія – як переможець Кубка Азії. Аргентина, що зрозуміло; також Мексика, яка стала переможцем Золотого Кубку КОНКАКАФ-1993, Нігерія – як краща команда Африки і сенсаційний Чемпіон Європи-1992 – збірна Данії.

Команди були поділені на дві групи по три учасники, звідки переможці виходили до фіналу, а колективи, що посіли другі місця в групі, змагались за бронзові нагороди.

Групу А сформували Саудівська Аравія, Мексика та Данія. Азіати відразу ж прописались в аутсайдери, не вигравши, в підсумку жодного матчу і безславно завершивши домашній турнір. А от боротьба за першість між Данією та Мексикою була дуже запеклою. До кінця групового турніру обидві команди підійшли з однаковими показниками: по 4-ри очки (перемоги над аравійцями і нічия в очному матчі Мексики та Данії) і з однаковою різницею забитих-пропущених м’ячів. Тому доля путівки у фінал вирішувалась у серії пенальті. Так, серія пенальті на груповій стадії – доволі унікальне явище. Європейці виявились більш вдалими, реалізувавши 4-ри свої удари.

У фіналі Чемпіонам Європи протистояли аргентинці, які в групі за додатковими показниками випередили нігерійців. Африканці, до речі, в драматичному матчі програли бронзу мексиканцям, а от аргентинці гідної конкуренції датчанам у фіналі створити не змогли: брати Лаудрупи, Петер Расмусен та інші футболісти збірної Данії впевнено розправились з аргентинцями (2:0), додавши до своєї колекції трофей Кубка Короля Фахда.

1997-ий рік. Кубок Конфедерацій. Місце проведення – Саудівська Аравія. Переможець – збірна Бразилії

Із 1997-го року, власне, турнір почав називатись Кубком Конфедерацій і проводився він раз на два роки. Проходив він, щоправда, ще не на території майбутнього господаря Чемпіонату Світу.

Звітний Кубок Конфедерацій організовувати знову взялась Саудівська Аравія. Збірна цієї країни приймала участь у турнірі як переможець Кубку Азії і господар, тому путівка від Азії дісталася ще й збірній Об’єднаних Арабських Еміратів, - як віце-чемпіону Кубку Азії. Бразилія виступала в ранзі Чемпіону Світу (1994), а Уругвай – в ранзі переможця Кубку Америки. КОНКАКАФ делегував Мексику, Африка – збірну ПАР, Океанія – Австралію, а Європа – Чехію, так як Чемпіон, збірна Німеччини, відмовився від участі.

Система турніру вже була класичною – дві групи по 4-ри команди; перші два колективи виходили в плей-офф, де за кубковою системою визначали кращого.

Всі матчі знову відбувались на одному стадіоні – знаменитій арені ім. Фахда, яка вміщувала на той час більше 65-ти тисяч осіб. Втім, середня відвідуваність турніру становила 18344 глядача, але з загальної картини вибився один поєдинок… Стартовий, - наживо за яким спостерігало 50-ть тисяч осіб. Господарі, збірна Саудівської Аравії, тоді сперечалась із Чемпіонами Світу – бразильцями… Діда, Кафу, Роналдо, Леонардо, Ромаріо, Зе Роберто, Денілсон, Рівалдо, Роберто Карлос, Дунга тоді добряче повеселились на тому турнірі. Аравійці в групі були биті майбутніми тріумфаторами 3:0, мексиканці – 3:2, тільки збірна Австралії якимось дивом змогла зіграти з бразильцями внічию. Втім, забігаючи наперед, у фіналі Марк Відука та компанія вже сповна відчули на собі силу південноамериканської збірної: Австралія була розтрощена 6:0, хоча срібні нагороди для представника Океанії були теж непоганим досягненням. Особливо, зважаючи на те, що в півфіналі австралійцями була бита міцна збірна Уругваю із Дієго Лопесом, Марсело Салаєтою, Ніколасом Олівера, Альваро Рекобою, Альваро Пачекою в складі… Уругвайці в групі не мали ніяких проблем, вигравши всі свої поєдинки і випередивши збірну Чехії – ще одного півфіналіста (чехи поступились бразильцям у півфіналі 2:0), - на три бали. Європейці ж взяли реванш в уругвайців під час поєдинку за третє місце: тоді гол Едварда Ласота приніс підопічним Душана Угріна перемогу.

Але поза конкуренцією, в цілому, була Бразилія, яка за весь турнір наколотила у ворота суперників 14-ть голів (натомість, пропустила тільки два), сім з яких – на рахунку Ромаріо. В Маріо Загалло була славна команда.

1999-ий рік. Кубок Конфедерацій. Місце проведення – Мексика. Переможець – збірна Мексики

Бразилія приймала участь і в наступному Кубку Конфедерацій, який проходив на території Мексики і який, в підсумку, підкорився саме господарям. Бразильці виступали не як переможці Кубку Америки – бо тоді в турнірі приймала участь ще й збірна Болівії як фіналіст того змагання, - а як фіналісти попереднього Чемпіонату Світу, адже його переможці, французи, відмовились від участі. Вперше в подібному заході виступили німці – як переможці Чемпіонату Європи, єгиптяни та новозеландці – як тріумфатори першостей Африки та Океанії відповідно. Саудівська Аравія вчетверте поспіль приймала участь в турнірі – тепер вже суто як Чемпіон Азії, а США право зіграти в Кубку дало 2-ге місце, здобуте в турнірі під егідою КОНКАКАФ у 1998-му році.

Для мексиканців той турнір став національним святом. Крім того, що глядачі охоче заповнювали стадіони, де проходили матчі, ще й збірна, керована Лапуенте, демонструвала шикарний футбол. Зі схемою 3-4-3 мексиканці дивували суперників. Злагоджена і швидка гра господарів приносила їм не тільки результат, а й естетичне задоволення. Натхненний вдалою грою Куатеможа Бланко, колектив з батьківщини текіли не зазнав в турнірі жодної поразки: група мексиканцями була виграна впевнено – тут тільки варто відмітити вихід в плей-офф, слідом за господарями, Саудівської Аравії, яка випередила Єгипет і Болівію; в півфіналі мексиканці в принциповому матчі здолали збірну США, а у головному матчів – бразильців. Той поєдинок надовго запам’ятався глядачам, які перебували на трибунах стадіону "Ацтек". 4:3 – завдяки голам Сепеди (двічі), Абундіса та Бланко. В поєдинку за третє місце американці здолали Саудівську Аравію.

2001-ий рік. Кубок Конфедерацій. Місце проведення – Південна Корея та Японія. Переможець – збірна Франції

Турнір став пам’ятним для збірної Франції. Слідом за Бразилією, французи стали другою командою в світі, яка одночасно перебувала в статусі Чемпіона світу, Чемпіона континенту та Чемпіона конфедерацій.

Хоча, групу французи виграли тільки завдяки додатковим показникам: Австралія, Республіка Корея, як і Франція, теж набрали по 6-ть балів (аутсайдером групи виявилась збірна Мексики), але саме за різницею забитих-пропущених з першого місця до півфіналу вийшли французи, слідом за ними – австралійці.

В групі В здивувала всіх збірна Японії, яка випередила бразильців, камерунців та канадців. Азіати в півфіналі подужали австралійців (1:0), а французи – бразильців (2:1). Фінал же виявися дуже напруженим. Перемогу французам приніс точний удар Патріка Вієра на 30-ій хвилині зустрічі.

Команда Роже Лемерра виступала тоді без Фабьєна Бартеза, Зінедіна Зідана, але, навіть, без цих геніїв склад у європейців був дуже зірковим. Робен Пірес тоді зайвий раз довів, що являється гравцем світового класу, Патрік Війєра, Сільвен Вільтор, Ерік Карьєр відіграли теж на дуже високому рівні. Вдруге в історії Кубок Конфедерацій підкорився європейській команді.

2003-ій рік. Кубок Конфедерацій. Місце проведення – Франція. Переможець – збірна Франції

Турнір, футбольні події якого затьмарені трагедією. Мало хто потім радів перемогам, здобутим по ходу цього Кубку, навіть, французи, які вдруге поспіль стали Чемпіонами.

Під час півфінального матчу між збірними Камеруну та Колумбії від серцевого нападу помер гравець африканської команди Марк-Вівьєн Фое. В клубах, за які виступав цей футболіст ("Манчестер Сіті", "Ліон", "Ланс") потім навічно забрали з обігу номери, які колись належали півзахиснику.

Марк-Вівьєну Фое посмертно вручили срібну нагороду Кубку Конфедерацій 2003, адже його рідна збірна таки пройшла до головного матчу, здолавши в тому злощасному півфіналі колумбійців 1:0. Французи виграли у вирішальному матчі завдяки "золотому голу" Тьєрі Анрі на 98-ій хвилині. Але святкування не було. Замість традиційного кола пошани був марш учасників гри, а замість хизування кубком, було висвітлення великого фото футболіста, що пішов із життя...

Вперше в заході такого масштабу участь прийняли турки, які на правах бронзового призера замінили збірну Німеччини (віце-Чемпіона світу), яка мала приймати участь в турнірі, але відмовилась. Турки, навіть, з групи вийшли, випередивши Бразилію та США (а виграв квартет В саме Камерун), а потім у матчі за третє місце здолали колумбійців. Вдруге в своїй історії Кубок Конфедерацій виграла Франція, а Тьєрі Анрі став кращим бомбардиром турніру.

2005-ий рік. Кубок Конфедерацій. Місце проведення – Німеччина. Переможець – збірна Бразилії

Далі на Кубку Конфедерацій наступила ера бразильців. Турнір вже остаточно набув звичних для нас рис: проводитись став через кожні 4-ри роки (саме починаючи з турніру в Німеччині), на полях майбутніх господарів Чемпіонату Світу і розглядався його учасниками як репетиція перед великим форумом, а організаторам слугував перевіркою сил перед всезагальним футбольним "бумом".

На 4-ох стадіонах в Німеччини силами мірялись 8-ім збірних – Бразилія, Аргентина, Мексика, Туніс, Греція, Японія, Австралія та, власне, Німеччина – все за класикою жанру – переможці своїх континентальних турнірів, або ж фіналісти (як, наприклад, збірна Аргентини через те, що бразильці були і Чемпіонами світу і Чемпіонами Південної Америки).

До плей-офф вийшли найсильніші збірні: сенсаційна Греція в групі В нічого не змогла вдіяти проти японців, бразильців та мексиканців. Останні впевнено квартет виграли, а майбутні Чемпіони – бразильці – обійшли Японію в групі тільки завдяки додатковим показникам.

На іншому полюсі задавали тон аргентинці та німці. Туніс та Австралія на двох здобули тільки одну перемогу в групі, підтвердивши домінування європейського та латиноамериканського футболу над всім іншим.

Півфінали видались такими, на які й сподівались глядачі – результативними, з інтригою. Німеччина поступилась Бразилії 2:3 (на голи Подольські та Баллака латиноамериканці відповіли точними ударами Андріано (двічі) та Рональдіньо). А Аргентина в серії пенальті паралельно здолала Мексику. Таким чином, у головному матчі Кубку Конфедерацій 2005 відбувалось своєрідне південноамериканське дербі, в якому гору взяли бразильці – 4:1. Рональдіньо, в цілому, тоді в турнірі забив три гола, і разом із 6-ма взяттями воріт на цьому ж змаганні у 1999-му році, став кращим бомбардиром Кубку Конфедерацій в його історії (9-ть голів, на рівні, до речі, із Куатемоком Бланко).

2009-ий рік. Кубок Конфедерацій. Місце проведення – Південно-Африканська Республіка. Переможець – збірна Бразилії

Вперше в своїй історії участь у Кубку Конфедерацій прийняли збірна ПАР – як організатор турніру, збірна Італії – як Чемпіон Світу, збірна Іспанії – як Чемпіон Європи, збірна Іраку – як володар Кубку Азії. Компанію їм склали бразильці, американці, єгиптяни та новозеландці.

В одну групу потрапили збірні Бразилії, США, Італії та Єгипту і тоді той квартет виглядав дуже конкурентним. Бразилія без проблем його виграла, здобувши три перемоги в трьох матчах, а от за другу путівку до півфіналу розгорнулась справжня битва. Дуже несподівано її виграла збірна США, яка зазнала двох поразок на старті, але в останньому груповому турі подужала Єгипет 3:0, в той час як Італія з таким самим рахунком поступилась бразильцям. Єгипет теж набрав три бали (африканці мінімально в другому турі здолали італійців) і все між Італією, Єгиптом та США вирішували додаткові показники.

Єгипет відпав відразу – за найгіршою різницею забитих-пропущених, а в суперечці між США та Італією визначальним став показник кількість забитих голів, який був кращим у американців.

В підсумку, збірна Боба Бредлі дійшла до фіналу, де в напруженій боротьбі поступилась бразильцям – 3:2 (на голи Клінта Демпсі та Лендона Донована підопічні Дунги відповіли точними ударами Луіса Фабіано (двічі) та Лусіо).

А Іспанія посіла тільки третє місце, в бронзовому матчі здолавши свого суперника по групі – збірну ПАР. У півфіналі європейці поступились саме Сполученим Штатам Америки.

Тричі Кубок Конфедерацій вигравала Бразилія, двічі – Франції, по разу – Мексика, Аргентина та Данія (з урахуванням Кубку Короля Фахда).

В Бразилії, де дуже скоро стартує черговий, уже 9-ий за рахунком турнір (7-ий офіційний), мотивації повинно не бракувати всім. Для збірної Таїті виступ на такому рівні – це вже свято, під час якого хочеться проявитись в яскравому світлі, збірна Бразилії виступить перед рідною публікою і цим все сказано; Мексика, Японія та Нігерія, як завжди, проявлятимуть характер, а Іспанія, Італія та Уругвай спробують увійти в історію: цим командам до повної колекції трофеїв не вистачає саме перемоги в Кубку Конфедерації – всі інші великі форуми ці збірні вигравали (Чемпіонат Світу, Олімпійський турнір та континентальну першість). За цим варто спостерігати…

Фото - fifa.com