Українські команди в Лізі Європи. Від любові до ненависті
UA-Футбол згадує виступ українських команд в Лізі Європи і аналізує причини колективної невдачі
- "…Ми знову грали на їх половині поля, але не вдалося забити…" - Олег Блохін, головний тренер "Динамо";
- "…Всі старалися, не можна сказати, що хтось не викладався на сто відсотків. Це футбол. Ми не забили, а "Ньюкасл" забив. Ось і все..." - Мирон Маркевич, головний тренер "Металіста";
- "…Мене дивує, що в Європі арбітр призначає такий пенальті і вирішує тим самим результат цілого протистояння…" - Хуанде Рамос, головний тренер "Дніпра".
Цими словами завершилося для українських клубів і їх вболівальників свято під назвою "Ліга Європи". Всі три вітчизняні представники склали зброю на стадії 1/16-ої фіналу і нам, замість того, щоб представляти наступних суперників, розцінювати перспективи, залишається тільки згадувати виступ і аналізувати причини колективної невдачі українських команд.
"Динамо" (Київ). Від безхарактерності до старанного сумбуру
Киянами по ходу єврокубкового сезону керували два спеціалісти – починав Юрій Сьомін, а завершував Олег Блохін. Багато вже говорилось на тренерську тему, порівнювались результати трудової діяльності одного і іншого, але підсумок поки що один – ні Сьоміну, ні Блохіну не вдалось привити "Динамо" ту гру, яка б дозволила команді успішно конкурувати із суперниками на міжнародній арені.
Можливо, злий жарт з киянами зіграла доля, яка дозволила їм за підсумками кваліфікації пройти до основної сітки Ліги Чемпіонів. Так, саме доля… Якщо перемога над юними даруваннями з Роттердама була, більшою мірою, наслідком форсування підготовки, то з "Боруссією" (Менхенгладбах) не обійшлось без доброї частки везіння. Можна з цим не погоджуватись, сперечатись, але вже на груповому етапі підтвердились острахи: "З такою грою в Лізі Чемпіонів нам робити нічого". А злий жарт тому, що цілком імовірно, не пройди "Динамо" кваліфікацію, на тренерській лаві ротація відбулася б набагато швидше і зараз би не доводилось із сумом констатувати, що в Блохіна було надто мало часу для побудови команди на свій лад.
Фото - Олександр Приходько
Десь в середині осені (вже після свого звільнення) Юрій Сьомін в одному з інтерв’ю зазначав, що "Динамо" ще тільки чекає велика функціональна яма і швидко позбутись її впливу команда навряд чи зможе. Очевидно, російському фахівцю було видніше – тому з цим не посперечаєшся; але також було видно, що погана фізична форма футболістів – не єдина проблема, з якою зіткнувся Олег Блохін відразу після свого приходу до керма київського клубу. Разом з невідповідними до єврокубкових стандартів фізичними кондиціями, в грі динамівців спостерігалась певна безхарактерність, з якою Олег Володимирович намагався боротись і в матчах з "Порту", "ПСЖ" та загребським "Динамо". В результаті, половина групового етапу Ліги Чемпіонів і все зимове міжсезоння пройшло під знаком перебудови як фізичного, так і психологічного стану команди, але до протистояння з "Бордо", нажаль, цю перебудову завершити не вдалось.
Олег Блохін, без сумніву, зробив велику роботу, плоди якої були помітні не тільки експертам і фахівцям, а й простим вболівальникам. Але цю роботу можна порівняти з творчістю письменника, в голові якого зародилась ідея, який накидав основні тези свого майбутнього шедевру, але поки що ці тези в єдиний твір не перетворив, не об'єднав їх за містом і не підвів до загального висновку.
Олег Володимирович зумів повернути динамівцям переможний дух, витіснив із сердець футболістів байдужість і навчив команду боротись за результат. Як показали матчі з французами – фізичний стан гравців "Динамо" також цілком пристойний як для лютого-місяця… Не вистачало одного: думки, малюнку гри – тобто, тактичної виучки і розуміння, кому і куди потрібно рухатись. Гру "Динамо" в матчах з "Бордо" можна охарактеризувати словосполученням – старанний сумбур.
Звинувачувати Блохіна в "недопрацюванні" підстав нема. Олег Володимирович виправляв спочатку те, що потребувало першочергового "лікарського втручання" – психологію і фізику. Впоравшись із цими аспектами, наступним кроком має бути (і буде, можна не сумніватись) становлення командної гри, награвання стабільної "основи". У вболівальників "Динамо" є всі підстави сподіватись, що через деякий час вони побачать справжню команду… Команду Олега Блохіна.
Фото - Олександр Приходько
Ну і варто кілька слів сказати про колишнього суперника киян. "Бордо" – не така проста команда, як може здатись на перший погляд. Жирондінці добре знають свої сильні та слабкі сторони і власні козирі намагаються використовувати у кожному матчі, а недостатки старанно приховують. У французької команди не дуже потужна атакуюча ланка, є проблеми з кадрами, часто бракує креативу. Але в жирондінців є одна якість, якої поки що немає в "Динамо", і яка, в дечому, і стала вирішальною в підсумковому розподілі сил у цій парі – у жирондінців є організованість.
"Дніпро" (Дніпропетровськ). Від стриманого оптимізму до згубної самовпевненості
Напевно, найбільше у весняній стадії розчарував "Дніпро". Команда показала непогану гру (принаймні у другому матчі), футболісти діяли з бажанням, але всі чекали значно більшого… Хуанде Рамос, відколи трудиться в Україні, зумів зробити так, що в свідомості дніпропетровських вболівальників на місці скептицизму поступово почав з'являтися стриманий оптимізм. Свого піку цей оптимізм досягнув минулої осені, коли улюбленці дніпропетровської публіки не тільки вперше за 7-м років пробились в груповий турнір єврокубку, а й показували там яскраву, гідну аплодисментів гру. І справа не в тому, що були биті "ПСВ" та "Наполі" – далеко не останні команди в європейському футболі; а справа в тому, що "Дніпро" проявив себе як збалансована, тактично гнучка, здатна перелаштовуватись по ходу матчу команда.
Фото - Валерій М'якотенко
Яскравим прикладом тренерських здібностей Хуанде Рамоса став його експеримент з використанням Євгенія Селезньова на позиції, близькій до позиції центрального півзахисника. Взагалі, з "ПСВ" та "Наполі" "Дніпро" зіграв ідеально як для себе, - тобто, враховуючи кадрові ресурси і можливості команди. Дві перемоги над голландцями, а також домашня звитяга над італійцями – це було повністю заслугою Хуанде Рамоса. І не варто тут шукати "побічних" причин цього успіху, - таких як зневажливе ставлення суперників до Ліги Європи чи недооцінка. "Дніпро" просто зіграв так, і як потрібно було грати в цих матчах – підлаштувавшись під суперника, зрадивши власній манері, показавши всім свою тактичну зрілість. Цього (тактичної гнучкості, виучки) до речі, не вистачає багатьом працівникам тренерського цеху в Україні і тут Хуанде Рамос може бути хорошим прикладом для наслідування.
Перший матч з "АІКом" був такою собі перевіркою на міцність, виявом характеру і демонстрацією футбольної різносторонності "Дніпра". Зі скандинавами потрібно було грати не через призму тактики, стратегії, а через призму працьовитості, цілеспрямованості і наполегливості. Саме так дніпряни і зіграли, не розгубившись, навіть, за рахунку 1:2 не на свою користь. Вже вдома команда Рамоса спокійно довела свій значно вищий клас.
Чогось подібного вимагав позитивний результат і в дуелі з "Базелем", але швейцарці, нажаль, виявились краще підготовленими (як психологічно, так і фізично) до матчів 1/16-ої Ліги Європи.
Фото - Валерій М'якотенко
За "Базель" зіграв досвід, а також самовпевненість футболістів "Дніпра". Певною мірою, цю самовпевненість в дніпропетровців вселила тактика, яку на виїзну гру обрав Хуанде Рамос. Тут, наскільки доцільно і коректно судити зі сторони, іспанець помилився. Можливо, дніпрянам варто було обрати більш вичікувальну манеру, дати відчути швейцарцям, що на полі "Сенкт-Якоб Парку" саме вони господарі. А вже потім, в потрібний момент, вибухнути.
В домашньому поєдинку дніпропетровці зіграли так, як цього і вимагала ситуація. І справа не тільки в арбітражі, на який вказує іспанський тренер. Марно було сподіватись, що команда, з досвідом виступу в плей-офф Ліги Чемпіонів, із заздалегідь продуманою захисною тактикою, розгубить перевагу в два м’ячі.
Як би там не було, дніпрянам варто подякувати за сезон і сприймати цю поразку як урок, як ще один виток у розвитку команди. Хуанде Рамосу і його оточенню є ще над чим працювати, а гідною реабілітацією за прикрий результат стане місце на п’єдесталі (бажано друге) за підсумками поточного Чемпіонату України.
"Металіст" (Харків). Від тотального домінування до самоусунення
"Металіст" за кілька сезонів перетворився з новачка Ліги Європи, на одного з претендентів на перемогу в цьому турнірі. Для харків’ян стало звичною справою перемагати суперників на кшталт бухарестського "Динамо", яке цього сезону опинилось на шляху підопічних Маркевича в 4-му раунді кваліфікації другого за престижністю євротурніру. Останнім часом Мирон Богданович у відповідь на традиційні питання журналістів – кого б харків’яни хотіли отримати в суперники на груповому етапі – озвучував назви провідних англійських, німецьких, іспанських клубів. Дійсно, слобожани переросли рівень умовних "Рапідів", "Русенборгів", "Зальцбургів" та "Хельсінборгів" і їм хотілось (та й далі хочеться) спробувати свої сили на фоні команд рівня Ліги Чемпіонів. От тільки високий рейтинг "Металіста" передбачає те, що з великою долею імовірності, як мінімум дві команди в групі Ліги Європи будуть нижчі класом.
Фото - Денис Руденко
Нинішній сезон винятком не став і єдина дуель в рамках групового турніру, яка могла сприйматись харків’янами як виклик, - була дуель з леверкузенським "Байєром". В тих матчах "Металіст" не мав серйозної переваги над німцями, але не це було важливим для Мирона Маркевича і його команди. Поєдинки з "фармацевтами" сприймались харків’янами як можливість черговий раз самоствердитись, довести, в першу чергу, самим собі, що вони готові боротись і перемагати суперників найвищого рівня. І самоствердились, довели… Матчі з "Русенборгом" та "Рапідом" слугували виключно плацдармом для набору очок, а коли вже харків’янам нічого не було потрібно – вони дозволили собі віднестись до гри не з максимальною відповідальністю, що спричинило 2-гу в історії поразку "Металіста" на груповій стадії євротурніру.
В раунді плей-офф українська команда отримала суперника з топ-чемпіонату, як того десь глибоко в душі і хотів Мирон Маркевич зі своїми підопічними. Як і в протистоянні з "Байєром", харків’яни не мали переваги над опонентами, але й "Ньюкаслу" диктувати умови слобожани не дозволяли. Перший матч підтвердив хитку рівновагу, а от кілька помилок окремих футболістів у Харкові вирішили долю протистояння. "Металіст" не програв в командних діях, Алан Пардью тактично не переграв Мирона Маркевича – все було значно простіше: англійці виявились більш стійкими, більш впевненими, і в результаті – менше помилялись.
Фото - Денис Руденко
Харківська команда провела єврокубковий сезон на своєму рівні: з домінуванням на груповій стадії і з рівною боротьбою на стадії плей-офф. Цього разу "Металісту" не вдалось пройти далі 1\16-ої фіналу, але обличчя, свій почерк команда зберегла. Програш "Ньюкаслу" провалом вважатись не може – просто серед двох рівних колективів один мав виявитись зайвим… І зайвим цього разу був саме "Металіст". З іншого боку, такий результат показує, що харків’янам потрібно зробити наступний крок, аби вийти на принципово новий рівень. Що це має бути за крок, краще знати Мирону Маркевичу та керівництву клубу.
Популярное сейчас
- И не Лунин, и не Куртуа. Реал Сосьедад - Реал Мадрид. Смотреть онлайн LIVE прямую видеотрансляцию матча Примеры
- Минобороны: Пригодных к военной службе мужчин будут делить на 4 категории по состоянию здоровья
- Александру Заварову – 63 года: что вы знаете о легенде киевского Динамо? Квиз от UA-Футбол
- Минобороны опубликовало полный перечень изменений в закон о мобилизации
- Лидер Манчестер Сити устроил роскошный праздник по случаю пополнения в семействе. ФОТО
- Много сердец и секси-фотосессия. Как эффектная жена украинского футболиста отпраздновала свой день рождения. ФОТО
Комментарии 93