Футбольна Туреччина. Світ гармонії

Сім турецьких міст і, відповідно, сім стадіонів, приймуть матчі 19-го Чемпіонату Світу серед молодіжних команд. Туреччина – країна з властивою тільки їй культурою, зі старими, але до болю шанованими традиціями, із крайнощами в почуттях – тут або люблять, або ненавидять… Футбол у Туреччині не сприймається як гра – перемогам рідних команд тут радіють, наче власним здобуткам; поразки – оплакують зі всією гіркотою. Градусу молодіжному ЧС у Туреччині додаватиме не тільки палке турецьке сонце, а й справжні, нестримні емоції місцевих шанувальників гри №1. UA-футбол розповідає про міста-господарі і спортивні арени, на яких відбуватимуться матчі…

Стамбул. Стадіон "Стамбул Арена". Збудований – у 2011-му році. Місткість – 51881

Якби, напевно, попрохати десять пересічних мешканців Стамбулу назвати найбільшу гордість свого міста – всі б вони назвали різні явища/процеси/пам’ятки/історичні факти. Стамбул – місто з різноманітною культурою, без "шаблонних" вподобань, але з фанатичними цінителями тієї спадщини, яка належить столиці Туреччини. Не дивно – Стамбул свого часу був центром – в прямому значенні слова – всього стародавнього світу. Хай, навіть, називалось місто спочатку Візантій, потім – Константинополь – від зміни назви не мінялось значення міста для країн, яким воно належало. Свого часу Стамбул був столицею 4-ох різних імперій – пізньої Римської, Візантійської (або Східно-Римської), Латинської та Османської – увібравши в себе культуру кожної з них і перетворившись нині в унікальний культурний, історичний, економічний, релігійний центр не тільки Туреччини, а й цілої Європи.

Та й не тільки Європи… Межа між Азією та Європою проходить саме Босфором – протокою, яка ділить місто теж на дві частини і яку винахідливі турки теж зробили своєю гордістю. Втім, є в Стамбулі немало й творінь людських, якими місцеві мешканці пишаються до глибини душі – мечеть Султанахмед, Собор Святої Софії (Айя-Софья), Музей палацових мозаїк, Цистерна Базиліка, палац Долмабахче, Град базар та Єгипетський базар – цим і не тільки турки живуть в плані культури.

А коли палке турецьке сонце ховається за горизонт, на світ з'являється нічний Стамбул, оповитий традиційною музикою і танцями живота, і оточений безліччю кабаре і джаз-клубів, квіткових алей, пасажів, яскравих будівель, що нагадують приналежність до візантійської та османської культур. Стамбул чарує…

Приблизно 13-ть мільйонів жителів – не дивно, що в цьому місті базуються три турецькі футбольні супергранди – "Бешикташ", "Фенербахче" та "Галатасарай". Бігло розповідати про стамбульські дербі ми не будемо – бо це буде злочином, адже цим протистоянням потрібно приділяти окремі матеріали – скупо передати магію стамбульських "міжусобних воєн" не можна. Зазначимо тільки, що в кожного з цих клубів, що зрозуміло, є свій стадіон, але молодіжний ЧС-2013 прийме тільки арена "Галатасарая", яку ввели в експлуатацію на початку 2011-го року. Стадіон збудували на зміну старенькій, але легендарній арені "Алі Самі Єн" – розсудливі турки розуміли, що рано чи пізно в них виникне потреба залучити країну в цілому, і Стамбул зокрема до великого футбольного дійства, тому новий стадіон – був не баловством, а необхідністю.

"Стамбул Арена", або ж "Тюрк Телеком Арена" – за спонсорським "повелінням" - ультрасучасний стадіон, місткість якого трохи перевищує 51-ну тисячу. Свого часу тут був встановлений рекорд шуму на спортивних аренах у децибелах. Тут відбудеться 11-ть матчів молодіжного ЧС, в тому числі – і фінал. Можна тільки уявити, що відбуватиметься на стадіоні, якщо на ньому гратимуть господарі…

Кайсери. Стадіон "Кадір Хас". Збудований – у 2009-му році. Місткість – 32846

В самому центрі Туреччини, біля підніжжя вулкану Ерджіяс, розташоване місто Кайсери. Кесарія, Цезарія, Мазака, Євсевія – місто кілька разів змінювало свою назву, хоча завжди залишалось важливим промисловим – відоме своєю текстильною та килимовою галуззями, - релігійним – вважається, що місто було центром розповсюдження християнства, - курортним – чудові умови для гірськолижного спорту - центром. Кайсери – "трамплін" до Каппадокії – унікальної місцини (на північному заході від міста), яка дивує своїми надзвичайно цікавими вулканічними і гірськими ландшафтами, печерами, підземними лабіринтами. Турки додали місцині вже свого колориту, доповнивши її низкою готелів, підземних і скелястих будиночків, і пропонуючи туристам здійснити незабутній політ над Каппадокією на повітряній кулі.

В місті базуються дві професійні футбольні команди – "Кайсериспор" та "Кайсери Ерджієсспор". Остання виступає у другому турецькому дивізіоні, а от перша – у елітному. Обидва колективи матчі свої проводять на красені-стадіоні "Кадір Хас", який було збудовано у 2009-му році, і який велично постав серед гірських місцевих ландшафтів.

"Кадір Хас"– один із найсучасніших стадіонів Туреччини. Повністю покрита, зі зручними сидіннями, арена дозволяє відвідувачам у повній мірі насолоджуватись футбольним дійством і залишає по собі незабутні враження турецької гостинності та комфорту. Про банальності – мережу кафе, ресторанів, віп-зони – і говорити не варто. Все це на стадіоні є і разом із зручною транспортною мережею, "Кадір Хас" удостоївся честі прийняти матч-відкриття молодіжного ЧС-2013. В загальній кількості у Кайсери відбудеться вісім поєдинків форуму.

Бурса. Стадіон "Ататюрк". Збудований – у 1950-му році; реконструйований – у 2010-му. Місткість – 26300

В свідомості туриста, який не фанатіє від Туреччини, згадка про місто Бурсу спочатку не викличе ніяких асоціацій. Але варто тільки глибше зануритись у історію цього міста, у його традиції, культуру – як відразу виникне непідвладне бажання хоча б на деякий проміжок часу – але злитись з цим містом у єдине ціле.

Злитись – у прямому значення слова, адже Бурса – одне з найгустонаселеніших міст Туреччини, в якому дуже легко загубитись серед 2-ох з половиною мільйонів місцевих мешканців. Колись Бурса теж належала Візантійській імперії, потім – Османській, хоча таким важливим центром, як Стамбул, не була. Але сучасне значення міста для Туреччини переоцінити не можна… Зелена мечеть, мечеть Улу-Джамі, мавзолеї султанів – знамення давньої османської архітектури; численні термальні ванни, які відомі, навіть, далеко за межами міста, - це вже пам'ятка з часів візантійців, але візитівкою Бурси є гора Улудах, де знаходиться найкращий у Туреччині гірськолижний курорт і який щороку манить до своїх просторів тисячі туристів. А коли вже опинились в Бурсі – то гріх не скуштувати фірмових турецьких страв, яких в цьому місті готують з особливим натхненням.

В місті базується "Бурсаспор" зі своєю "Ататюрк Ареною". Команда вперше в своїй історії у сезоні 2009/10 виграла Чемпіонський титул, ставши єдиним колективом у новітній історії турецького футболу, якому вдалось перервати гегемонію стамбульських клубів. "Арена Ататюрк" – особливий стадіон і для національної збірної Туреччини. Тут турками були биті нідерландці в кваліфікаційному турнірі до ЧС-1998, саме на стадіоні у Бурсі турки вибороли путівку на ЄВРО-2000, зігравши на "Ататюрк Арені" в нульову нічия в другому стиковому матчі проти збірної Ірландії (в Дубліні було 1:1). І от зараз стадіон, який було збудовано у 1950-му році, і який отримав нове дихання у 2010-му році – після реконструкції – прийматиме поєдинки молодіжного ЧС. 9-ть матчів – в тому числі й один півфінал – Бурса готується до масштабного футбольного дійства.

Трабзон. Стадіон "Гюсейін Авні Акер". Збудований – у 1951-му році; реконструйований – у 2010-му. Місткість – 24429

На культуру міста Трабзон вплинуло минуле цілої Туреччини, але величезний відбиток також наклало географічне розташування. Зокрема, Трабзон знаходиться на Шовковому шляху, який колись об’єднував Азію, Середземномор’я, і навіть, Північну Африку. Не дивно, що Трабзон з незапам’ятних часів є одним з найбільших торгових центрів Туреччини, і Європи в цілому. Розташоване на березі Чорного моря, місто славиться наявністю ще й величезного порту, який є морськими ворітьми країни.

В місті гармонійно поєднуються дива природні і дива, зроблені людиною. Наприклад, монастир Сумела, який, за легендою, заснували два ченці після виявлення чудотворної ікони Діви Марії в гірській печері. Святилище зараз виконує більше туристичні функції, адже з його вікон відкривається унікальний вид на ліси, річки, річкові долини, а далі – на міські забудови.

Славний Трабзон також масою замків, які велично розкинулись по долинах. Туристи тут для себе знайдуть безліч душевних втіх.

Тішаться і мешканці Трабзону – і не тільки дарам природи. Тішаться також футбольним здобуткам місцевої команди – "Трабзонспора". 6-ть титулів національного Чемпіона – після столичних грандів – "Трабзонспор" посідає чільне місце в історії турецького футболу.

Стадіон зі складною назвою - "Гюсейін Авні Акер" – служить "Трабзонспору" вірою і правдою вже більше 60-ти років. Щоправда, спочатку це була арена на 2500 місць, а вже після кількох реконструкцій – зокрема, у 1981-му та 2010-му роках, його місткість збільшилась до 24-ох тисяч (трохи більше). Дивна назва? Арена величається на честь вчителя і адміністратора, який трудився в Трабзоні в 1940-1944-их роках, і якому турки завдячують зародженню масового спорту в цьому місті. Колись на цьому стадіоні відбувались Чорноморські ігри, а незабаром тут змагатимуться найобдарованіші з футбольної точки зору юнаки світу. Трабзон прийме 6-ть матчів ЧС, в тому числі поєдинки групи С, де виступатимуть господарі турніру.

Газіантеп. Стадіон "Каміль Оджак". Збудований – у 1974-му році. Місткість – 16981

В Газіантепа є спільності із Трабзоном – місто теж лежить на Шовковому шляху, тут теж поєднуються різноманітні культури, але найбільше Газіантем славиться широким розвитком сільського господарства і промисловості, від чого тут безліч ринків, деякі з них – вражають своїми масштабами. Заснований ще в часи Османської імперії (в 1781-му році), ринок Газіантеп, наприклад, покликаний задовольнити потреби покупців у всьому – від червоного перцю і спецій до величних і колоритних турецьких килимів.

Але особливим культом у Газіантепі є кухня. Серед великої кількості різноманітних музеїв (археологічний, мозаїчний, етнографічний, музей під відкритим небом – найбільший, до речі, на Близькому Сході, військовий, релігійний) виділяється музей кухні. В 1904-му році був побудований кам’яний будинок, який вже в новітній історії реставрували і перетворили на музей – на честь 87-ої річниці визволення Газіантепу від французької окупації. Рис в різноманітних формах приготування, супи, фрикадельки, десерти – рай для гурманів.

"Газіантепспор" – місцева команда, ніколи не вигравала національного чемпіонату, однак двічі становилась його бронзовим призером (в сезонах 1999/00 і 2000/01). А матчі свої проводить (як, до речі, ще один місцевий колектив, який виступає зараз у нижчому дивізіоні) на стадіоні "Каміль Оджак". Відкрита у 1974-му році, арена може вміщувати в собі майже 17-ть тисяч глядачів, "вшановуючи" їх затишком і даруючи зручний огляд. На молодіжному ЧС-2013 тут зіграють 8-ім матчів, даруючи місцевим шанувальникам футболу можливість зануритись у атмосферу великого свята.

Різе. Стадіон "Різе Ататюрк". Збудований – у 2009-му році. Місткість – 15425

Про жителів Різе говорять, що вони мешкають "над хмарами" - такі асоціації у приїжджих викликають типові будиночки цього міста, які розкинуті на гірських місцевостях і які велично дивляться в бік чорноморського узбережжя. Місто манить своєю красою… Кому набридає море – той подається в гори, підкорювати величні хребти, луки, посеред яких розкидані гірські селища, готелі, лікувальні комплекси із термальними джерелами, спеціально відведені для пікніків місцини… Турки вміють використовувати дари природи.

Можна ж іще покататись на каное та плотах, чи то відвідати одні з найбільших чайних плантацій Європи, які розкинулись саме на просторах Різе. А на пам'ять доброзичливі мешканці подарують туристу власноруч вироблені дерев'яні предмети – кухонні приналежності, табуретки, прикраси… Як і всюди, в цьому турецькому місці живуть і працюють вмілі кулінари, коронною стравою яких є анчоуси &‐ у різних їх приготуваннях. З них, навіть, роблять десерти. А ще ж є супи, тушковане м'ясо, мухлама - страва із сиру, кукурудзяного борошна і вершкового масла, коржики з різноманітними начинками – тут теж вміють догодити гурманам.

А от у футбольних гурманів Різе не так багато можливостей насолоджуватись футбольними стравами. "Різеспор" – місцева команда, грає в другому турецькому дивізіоні, хоча, володіє чудовим стадіоном – "Різе Ататюрк", який приваблює, в першу чергу, своєю компактністю та сучасним оздобленням. Арена стане центром під час трьох матчів молодіжного ЧС-2013.

Анталья. Стадіон "Універсітет Акденіз". Збудований – у 2012-му році. Місткість – 8037

Одна тільки згадка про місто-курорт Анталью зігріває серце і переповнює свідомість бажанням зануритись у безтурботний світ відпочинку, розташований на узбережжі Середземного моря і зігрітий палким субтропічним сонцем. У 2011-му році місто визнали третім в світі курортом за кількістю приїжджих іноземних гостей (статистика велась за відвідуваністю міжнародних терміналів у аеропортах). Пальмові засадження вздовж дороги, національні парки, сквери, нічні розважальні центри із ресторанами, барами, клубами роблять Анталью привабливою для туристів цілий рік і дозволяють сповідувати як активний відпочинок, так і пасивний.

Історія Антальї теж тісно переплетена із історією Візантійської, Османської імперій, хоча тут більше пишаються не історією, а саме дарами природи.

Стародавні гірські поселення із великою кількістю замків, печер, карстових утворень, водопадів - оточені піщаними пляжами, сосновими лісами, плантаціями фруктів (бананів, апельсинів, лимонів) утворюють враження, без перебільшення, раю на Землі. Раю, де серед всього іншого, знаходиться місце і футболу…

Турецьку Супер Лігу вже важко уявити без резидента із Антальї. Хай, навіть, "Антальяспор" ніколи не вигравав національних нагород, зате доходив до фіналу Кубку Туреччини (2000-ий рік) і свій слід в історії, все ж, залишив. Базується команда на затишному, хоча й не надто потужному (за місткістю) стадіоні, який називається "Універсітет Акденіз". Збудована у 2012-му році, арена розміщується прямо на узбережжі Середземного моря, а її база слугує центром зимового футболу у Туреччині. "Універсітет Акденіз" вміщує трохи більше 8-ми тисяч глядачів, хоча являє собою багатофункціональну споруду із зручним транспортним підведенням та з дивами технологічного прогресу. Випробується стадіон у 2013-му році сімома матчами молодіжного ЧС…

Туреччина готова до масштабного футбольного дійства. Можна не сумніватись, що на вищевказаних аренах точно засяють зірочки, які відкриють собі двері до світу великого футболу.

Фото - fifa.com, Getty Images