По хвилях пам’яті. Перша колумбійська команда мрії. Продовження

До США збірна Колумбії вирушала в статусі одного з фаворитів турніру. Легендарний Пеле, який ще тоді лише тільки приміряв звання головного футбольного провидця всіх часів, узагалі пророкував команді Франсіско Матурани титул чемпіонів. Такі розмови мали під собою підґрунтя, адже в порівнянні з 1990-м (див. першу частину - ред.) колумбійська збірна стала досвідченішою і міцнішою. Воротар Оскар Кордоба виглядав у порівнянні з яскравим, але авантюрним Іґітою взірцем надійності. Принаймні, так здавалося напередодні Мундіалю. Лідер команди Вальдеррама на той момент був чинним найкращим гравцем Латинської Америки. Капітан разом з оборонцями Еррерою, Переа та Ескобаром, а також хавбеками Альваресом, Ґабріелем Ґомесом та переведеним у середню лінію Рінконом складали кістяк колективу, який суттєво підсилили топові нападники - Фаустіно Аспрілья з італійської «Парми» та Адольфо Валенсія з німецької «Баварії».

Колумбія – Румунія 1:3

Голи: Адольфо Валенсія 34 – Радучою 16, Ґ. Хаджі 43, Радучою 88

Колумбія: О. Кордоба – Луїс Еррера, Переа, А. Ескобар, В. Перес – Л. Альварес, Ґ. Ґомес – Вальдеррама (к), Ф. Рінкон – Адольфо Валенсія, Аспрілья. Тренер – Франціско Матурана
Румунія: Стеля – Петреску, Продан, Белодедіч, Міхалі – Думітреску (Шеймеш 67), Ґ. Попеску, Лупеску, Д. Мунтяну – Ґ. Хаджі (к) – Радучою (Папура, 90+1). Тренер – Анґел Іорданеску
Судді: Аль-Шариф (Сирія) – Аль-Ґаттан (Бахрейн), Дуґлас Джеймс (Трінідад і Тобаґо)
Попередження: Луїс Еррера 36, Вальдеррама 53, Л. Альварес 70 – Радучою 39

18 червня. Лос-Анджелес. Стадіон «Роуз Бовл». 91 586 глядачів

Команда досвідченіша, а вади старі. Матурана не зробив висновків і не позбувся нав’язливого наміру організовувати атаки виключно через центр. У цій зустрічі колумбійці накопичили велику кількість гравців у середній лінії – Леонель Альварес та Ґабріель Ґомес виконували роль «хвилерізів», тоді як Фредді Рінкон та Карлос Вальдеррама діяли в статусі «вільних художників», без прив’язки до якогось амплуа. Фактично, за фланги від прапорця до прапорця відповідали беки Луїс Фернандо Еррера та Вільсон Перес.

Настільки висока щільність у середній ланці не лише не принесла очікуваного ефекту з огляду на проходження захисних редутів через центр, але й звільнила суперникам зони з країв. Тренер румунської збірної Анґел Іорданеску розставив своїх підопічних за класичною схемою, яка від 4 – 4 – 2 відрізнялася лише тим, що яскраво виражений нападник був один (Флорін Радучою), а капітан Ґеорґе Хаджі мав повну свободу дій і, відходячи в глибину поля, виступав як організатором, так і головною рушійною силою атак своєї команди.

Власне, компанктність у побудовах румунів відіграла визначальну роль і принесла першу на американському мундіалі сенсацію. Колумбійці зі стартових хвилин ліпше тримали м’яч, але їхні атакувальні потуги через відсутність ширини наступу розбивалися на підступах до карної зони. Аспрілья та Валенсія намагалися пройти оборону румунів за рахунок швидкісно-технічних дій, але суперники ці наміри розгадували і завдяки добре відпрацьованій взаємопідстраховці завдавати ударів форвардам не давали.

Як наслідок, основна гострота від колумбійців виходила після подач стандартів. До них, щоправда, був потужний удар Валенсії метрів з 18-ти. М’яч по дузі пірнав у лівий від нападника кут, але Боґдан Стеля у воротах зіграв неперевершено, перевівши однією рукою «кулю» за лицьову лінію. Ще раз румунський голкіпер врятував свою команду після подачі корнера, зреагувавши на удар з меж воротарського майданчика від загубленого оборонцями Рінкона.

На той час румуни вже вели у рахунку. Підопічні Іорданеску зробили акцент на контратаки і свої шанси використали блискуче. Треба сказати, що двом результативним атакам передувало дві притирки. Першого закидання від Хаджі Радучою приборкати не зумів, зате трохи зродом Флорін, отримавши від капітана передачу в розріз, на швидлкості увійшов у штрафний майданчик, прибрав там під себе одночасно Переа і Ескобара і спрямував м’яч точно у кут воріт – 1:0. Сам Хаджі до свого дивовижного голу теж пробував перекидати м’яч через Кордобу, але у першому випадку воротар зуммів дотягтися до «кулі» і власно помилку виправив. Втім, висновків Оскар не зробив і, вийшовши на два метри від лінії воріт знову, пропустив удруге. З іншого боку, Хаджі, отримавши м’яч поруч з лівою боковою лінією метрах в 35-ти від воріт від Дорінела Мунтяну, пробив у дальній верхній кут так, що м’яч, пролетівши по височенній дузі. Зняв павутину з дальньої «дев’ятки». Не відомо, чи мав би Кордоба шанси на спасіння навіть ха умови, якби він знаходитвся на лінії.

Так чи інакше, пропустивши в друге, колумбійці відчайдушно понеслися до воріт суперника, щоб скоротити відставання бодай до перерви. Але в таці у латиноамериканців не клеїлося нічого і на емоціях вони почали грати жорстко, а іноді навіть грубо, приміром, як Ґомес, який небезпечно атакував Хаджі. Румуни, здавалося, контролювали хід подій, але м’яч у свої ворота все ж пропустили. То Перес подав кутовий зліва, а Валенсія, випередивши Іона Лупеску, спрямував головою м’яч з району ближньої стійки під поперечину.

На другу половину колумбійці вийшли надзвичайно агресивними. Вони кинулися на суперника з величезним завзяттям, готові якщо не забити, то заштовхати м’яч у ворота. Крайні оборонці Перес та Луїс Еррера, які у першому таймі підключалися до наступу нечасто, тепер майже не виходили з чужої половини поля. Про що говорити, якщо без остраху йшли у наступ навіть центрбеки латиноамериканців Переа та Ескобар. Втім, румуни полохливості не проявили і на початку другої 45-хвилинки суттєво потурбували Кордобу відразу тричі. Спершу ледь не вийшов на побачення з воротарем після довгої передачі зі своєї половини поля Радучою. Згодом після розиграшу кутового гарно приклався до м’яча метрів з 15-ти Думітреску, але голкіпер свою команду врятував. Надійно зіграв Кордоба і після дальнього удару того ж Радучою.

Критичні моменти збірна Румунії пережила в середині другого тайму. Початок тривалому тиску почав, намагаючись обіграти суперника на своєму правому фланзі в середині поля, Дан Петреску. Колумбійці здійснили перехоплення, після чого Рінкон вивів на побачення зі Стелею Аспрілью. Голкіпер румунів, відбивши м’яч у стрибку, зіграв бездоганно. Ще двічі Фаустіно виводив на ударні позиції проникаючими пасами Вальдеррама. Втім, у першому випадку форвард не влучив у ворота, а в другому отримав у півколі по ногах від Даніеля Продана. Ще один шанс нападник колумбійців втратив, коли отримав м’яч у межах штрафного майданчика і замість бити по воротах відразу, почав прибирати Белодедіча під себе і нарвався на підкат.

Продовжувати матч у такому шаленому темпі всі 45 хвилин не змогла б жодна команда. Колумбія не виняток. Не дивно, що в останніх хвилин 20 підопічні Матурани підсіли фізично і наступали радше за інерцією. Руміни це відчули і в останніх десять хвилин організували кілька гострих контратак, окрім того застосовуючи пресинг навіть на половині супериків. У одній з ситуацій Хаджі з середини поля ледь не закинув м’яч за комірець Кордобі знову, а свіжий Тібор Шеймеш, втікши, наче на мотоциклі, по лівому флангу від Луїса Еррери, не зумів віддати зручної передачі на ніким неприкритого Радучою.

Та Румунія таки забила втретє. Хаджі, котрий впродовж усього другого тайму терпеливо і продуктивно працював на оборону, заробив у середині поля штрафний і тут же його виконав, віддавши довгу передачу на Радучою. Кордоба, котрого впродовж усієї гри турбували лаври Іґіти і похідні від тих почуттів дальні виходи, вистрибнув румунському нападникові назустріч, але до м’яча не встиг. Радучою першим тичком влучив у воротаря, а потім, підібравши «кулю» спрямував її в порожні ворота.

США – Колумбія 2:1

Голи: А. Ескобар 34, автогол, Ерні Стюарт 52 – Адольфо Валенсія 90+1

США: Меола (к) – Клавіджо, Бальбоа, Лалас, Каліджурі, Таб Рамос, Сорбер, Дулі, Гаркс – Вінальда (Веґерле 62), Ерні Стюарт (Кобі Джонс 67). Тренер – Бора Мілутіновіч
Колумбія: О. Кордоба – Луїс Еррера, Переа, А. Ескобар, В. Перес – Ф. Рінкон, Вальдеррама (к), Ґавірія, Л. Альварес – де Авіла (Валенсіано 46), Аспрілья (Адольфо Валенсія 46). Тренер – Франціско Матурана
Судді: Балдас – Раміконе (обидва – Італія), Ель-Джілалі (Марокко)
Попередження: Лалас 48 – де Авіла 24

22 червня. Лос-Анджелес. Стадіон «Роуз Бовл». 93 689 глядачів

То був знаковий поєдинок для одних і трагічний для інших. Збірна США, завдавши сенсаційної поразки англійцям на чемпіонаті світу-1950, з того моменту не могла перемогти на мундіалях 44 роки. Точніше, 40 років американці не могли на головний форум чотириріччя пробитися, а потрапивши туди у 1990-му, всі три матчі програли.

Для колумбійців же ця невдача навічно закарбувалася чорною сторінкою далеко не зі спортивної точки зору. Так, команда, яку вважали одним з фаворитів турніру, достроково втратила шанси на вихід в 1/8 фіналу і то був провал. Але виявилося, що то були дрібниці. 2 липня, повернувшись до рідного Медельїна, захисник Андрес Ескобар, який зрізав у цьому матчі м’яч у власні ворота, потрапив під гарячу руку одного з розлючених вболівальників, який випустив у тіло футболіста 12 куль, вигукуючи після кожного пострілу «Гол».

Звісно, Франсіско Матурана й до матчу розумів, що після поразки від румунів більше права на осічку його команда не має. Обираючи склад на матч з господарями, які у першому турі зіграли внічию зі збірною Швейцарії, тренер колумбійців вніс дві зміни до складу. Якщо вихід Ернана Ґавірії замість 34-річного опорного хавбека Ґабріеля Ґомеса ще читався, то непоява у складі Адольфо Валенсії, автора єдиного гола у ворота Боґдана Стелі, відверто здивувала. На вістрі атаки поряд з Фаустіно Аспрільєю вийшов форвард «Америки» з Калі Антоні де Авіла.

Треба сказати, що у перших півтайму Колумбія виглядала надзвичайно потужною. Американцям неабияк поталанило, що в цьому відрізку вони втримали ворота на замку. Хоча перша небезпека виникла саме поруч з ворітьми Кордоби. То Ґавірія, випереджаючи у центрі поля Майка Сорбера, необачно віддав передачу назад у напрямку Переа. Вийшло не дуже точно, в наслідок чого Ерні Стюарт виходив з голкіпером суперників сам-на-сам. Кордоба команду врятував, зачепивши кінчиками пальців м’яч, який летів у ближній кут.

Але то був спалах. Колумбійці атакували потужно й наполегливо. Прекрасний шанс забити вони мали після подачі кутового зліва. Коли м’яч перелетів на протилежний край, Рінкон виконав подачу на дальню стійку, звідки де Авіла зробив скидку на Ґавірію. Марсело Бальбоа, намагаючись випередити півоборонця суперників, влучив м’ячем у стійку, а Ґавірія, зігравши на добиванні, втрапив уже в Бальбоа. Ледь американці пережили цю пожежу, як Рінкон змістився справа в центр і, обігравшись у стінку з Аспрільєю, без перешкод бив метрів з 15-ти. Невдало – в руки Тоні Меолі. Майже відразу після того той же Рінкон, зігравши в короткий пас з Вальдеррамою, сильно пробив низом здалеку – поруч зі стійкою.

«Зірково-смугасті» цей штурм вистояли не без долі везіння й дочекавшись, коли суперники на 33-градусній спеці трохи виснажилися, теж почали переходити у наступ. Томас Дулі, отримавши передачу за спини оборонцям, спуртом домчав до карного майданчика, але пробив у руки Кордобі. Згодом вже був навіс зі штрафного від Поля Каліждурі і удар над поперечиною від Бальбоа. Невдовзі Джон Гаркс виконав між Луїсом Еррерою і Переа розрізну передачу на Еріка Вінальду, а той, увірвавшись на швидкості до штрафного майданчика, пробив і влучив у дальню стійку.

А потім – та сама фатальна 34-та хвилина. Провал колумбійців на власному правому фланзі, Гаркс, отримавши простір, виконав простріл у район одинадцятиметрової позначки в напрямку Вінальди, Ескобар, перериваючи цей пас, у падінні проткнув м’яч впротихід Кордобі. М’яч ціною в життя…

Прийти до тями до перерви колумбійці так і не змогли, а з перших хвилин другої половини Матурана провів заміну нападників, випустивши замість де Авіли і Аспрільї Івана Валенсіано та Адольфо Валенсію. Колумбійці надзвичайно експресивно і десь навіть бездумно кинулися у наступ. Вочевидь досвідчений наставник американців Бора Мілутіновіч до такого повороту подій команду підготував. Госопдарі холоднокровно оборонялися, а потім збільшили свою перевагу. Причому забили «зірково-смугасті» відразу двічі. Втім, дивовижний гол Алексі Лаласа, який, вхопивши м’яч після відскоку від стінки при виконанні штрафного, влупив з 17-ти метрів під поперечину, суддя не зарахував, зафіксувавши неіснуючий, як видно з повтору, офсайд. Більше того, лалас отримав за удар після свистка попередження.

Зрештою, через лічені хвилини справедливість таки запанувала. Табаре Рамос, не зустрічаючи протидії з боку Альвареса, який просто біг поряд, віддав зі свого правого флангу розрізний пас на хід Стюартові. Пасивно зіграв Ескобар, з-за спини якого Ерні вибігав, не встиг зіграти на підстраховців Переа. Як наслідок, Стюарт, увійшовши до карного майданчика, легко спрямував «кулю» повз Кордобу. Який панічно вибіг на зустріч – 2:0.

Тепер колумбійці знаходилися на волосині від краху і майже весь другий тайм вони невпинно атакували. Втім, то бели прямолінійні, безґлузді спроби проштовхнутися крізь насичену оборону суперників через центр. Флангів латиноамериканці вперто не використовували. Оскільки ж пара американських центрбеків Бальбоа – Лалас похибок тривалий час не допускала, реальних гольових нагод суперники не мали. Так, після виконання кутових ударів головою завдавали Ґавірія та Вальдеррама, однак постріли ці були несильними і ставали легкою здобиччю Меоли. Не надто небезпечними були й дальні удари від Валенсіано й того ж Ґавірії.

Американці, що логічно, діяли на контратаках і збільшити рахунок могли неодноразово. Лалас після подачі зіштрафного від Вінальди спрямовував м’яч у нижній кут, але бездоганно, відбивши «кулю» у стрибку, зіграв Кордоба. Згодом Оскар відзначився надійністю, коли по його воротах сильно вистрелив, змістившись справа у центр і обігравши по ходу двох суперників, Рамос. А ось коли Бальбоа після подачі кутового завдавав могутнього удару через себе, воротар вже був безсилий, проте «куля» пролетіла поряд зі стійкою.

Єдиний гол колумбійці відіграли перед самим фінальним свистком. Вперше за матч пройшла проникаюча передача від Вальдеррами. Карлос спрямував м’яч в район одинадцятиметрової позначки, де Рінкон, обігравшись в короткий пас з Валенсією, пробив. Меола на цей удар зреагував. Але Валенсія, зігравши на добиванні, забив свій другий м’яч на турнірі – 2:1. Слабка втіха, бо часу на порятунок вже не залишалося.

Колумбія – Швейцарія – 2:0

Голи: Ґавірія 45, Г. Лозано 90+1

Колумбія: О. Кордоба – Луїс Еррера, Алексіс Мендоса, А. Ескобар, В. Перес – Ф. Рінкон, Вальдеррама (к), Ґавірія (Г. Лозано 77), Л. Альварес – Аспрілья, Адольфо Валенсія (де Авіла 63). Тренер – Франціско Матурана
Швейцарія: Пасколо – Готтіґер, Ґайґер, Герр, Кентен – Орель, Бреґі, Сфорца, А. Суттер (Ґрассі 81) – Кнуп (Сюбіа 81), Шапюїза. Тренер – Рой Годжсон
Судді: П. Міккельсен – Мейєр Крістенсен (обидва – Данія), Дуґлас Джеймс (Тринідад і Тобаґо)
Попередження: Ґавірія 58, Вальдеррама 62, Л. Альварес 80 – Кнуп 39, Бреґі 85

26 червня. Сан-Франциско. Стадіон «Стенфорд». 83 401 глядач

Мабуть, то й була справжня збірна Колумбії тих років. На двох своїх мундіалях вона не виглядала так в усіх шести попередніх своїх матчах. Шкода, що то була лебедина після, що лише в поєдинку, який турнірної ваги для команди Матурани не мав, Вальдеррама з партнерами показали, на що вони здатні насправді. І то за умови, що суперникам очки в цій зустрічі були справді потрібні, адже чотири набраних до того пункти ґарантувати швейцарцям виходу до 1/8 фіналу не могли.

На заключний поєдинок Мундіалю Матурана виставив фактично той же склад, що й у зустрічі з американцями. Повернувся до основи Валенсія, а в центрі оборони замість Переа, який у двох попередніх поєдинках діяв відверто провально, поряд з Андресом Ескобаром вийшов Алексіс Мендоса. Склад Швейцарія, яка у другому турі несподівано розгромила 4:1 Румунію, був звичним, про що свідчили й номера на футболках гравців – з першого по одинадцятий.

Колумбія грала розкуто, легко, невимушено, її лідери сміливо й успішно йшли в обводку і це не було бравадою. Гольві ситуації латиноамериканці не вимучували, а створювали завдяки тотальному домінуванню. Довгу діагоналі чередувалися з короткими перепасовками і для швейцарців ця переконливість у діях опонентів, таке враження, стала справжнім одкровенням. Впродовж усього матчу команда Годжсона створила поблизу воріт Кордоби ише один справжній гольовий момент.

Свій перший гол колумбійська команда могла забити дуже швидко, після того, як Аспрілья, Рінкон та Вальдеррама затіяли поруч з лінією карного майданчика перепасовку і вивели на ударну позицію Валенсію. Адольфо метрів з 15-ти пробив над поперечиною. Невдовзі Аспрілья, отримавши в середині поля передачу від Вальдеррами, не відчуваючи жодних перешкод, домчав до лінії штрафного майданчика, там обігрався в стінку з Валенсією і вивів на побачення з Марко Пасколо Рінкона. Воротар швейцарців, перевівши «кулю» за лицьову лінію, зіграв надійно. Після подачі корнера під поперечину по високій дузі з лінії штрафного майданчика бив вже Валенсія – знову пасколо діє бездоганно.

Ще один шанс Аспрілья з Вальдеррамою створили для Рінкона, заплутавши оборону суперників короткими перепасовками. Фредді, отримавши пас від Карлоса, опинився перед голкіпером суперників віч-на-віч, але Пасколо відбив і цей посріл. Щоправда. На відскоці на лівому фланзі був Аспрілья, котрий миттю віддав передачу на Вальдерраму. Капітан бив з меж воротарського майданчика, але його удар заблокував стоппер Марк Ґайґер. Вальдеррама доводив судді, що оборонець суперників зіграв по-воротарськи, однак пенальті рефері призначати не збирався.

Зрештою, на арбітра Вальдеррамі жалітися було б грішно, адже перед самим свистком на перерву той не помітив, як лідер колумбійців ударив у статичній ситуації по обличчю ліктем Чряко Сфорцу. Сталося це якраз у той момент, як лівий оборонець швейцарців Іван Кентен зрубав на своєму фланзі Ґавірію. Штрафний навісив саме Вальдеррама, а загублений у центрі карної зони Ґавірія пробив головою. М’яч летів у руки Пасколо, однак голкіпер, який впродовж усього першого тайму грав бездоганно, несподівано випустив «кулю» у ворота – 1:0.

Другий тайм – то бенефіс Аспрільї. Фаустіно не забив, але феєрив так, що оборонці швейцарців уже не знали, якої витівки їм чекати наступного разу. Нападник колумбійців відходив глибоко назад, підхоплював м’яч і обводив по кілька суперників, зміщувався на фланг і тікав від суперників там, фінтив у штрафному майданчику. В одному з епізодів, коли Аспрілья, зрізавши кут справа і залишивши за спиною Кентена, входив до карної зони, суперник відверто штовхнув його в спину. Дивно лишень, чому арбітр не призначив пенальті. Ще в одному епізоді Фаустіно, отримавши в статичному положенні м’яч метрах в 30-ти від воріт Пасколо, несподівано розвернувся, миттєвим ривком обійшов стоппера Домініка Герра й вийшов сам-на-сам з воротарем. Ось лишень постріл нападника голкіпер відбив.

Швейцарці, звісно, прагнули щось змінити. На фоні суперників їм бракувало вміння, сил, тактичної гнучкості. Тому й доводилося витискати максимум з мінімуму. Проте дальні удари від Сфорци, Бріґі та Ореля великої небезпеки не таїли. Коли ж після розиграшу кутового м’яч вийшов за межі карної зони, Адріан Кнуп «парашутом» повернув його назад, а оборонці збірної Колумбії помилилися, створюючи положення «поза грою», Герр ударом головою в стулку воріт не влучив.

Власне, офсайдні пастки – то була єдина вада колумбійців у цьому матчі. Незадовго до фінального свистка суперники, скориставшись другим таким промахом, мали зрівнювати рахунок. То Нестор Сюбіа, щойно вийшовши на заміну, віддав передачу на хід Стефанові Шапюїза. Мендоса затрамався і нападник опинився преред Кордобою. Ось лишень у ворота Шапюїза в цій ідеальній ситуації не влучив.

Покарання настало в одній зі зворотніх атак. Знову Аспрілья віддав справа передачу на Гарольда Лозано, а той, покрутивши у межах карного майданчика хребці Герру, спрямував «кулю» низом у дальній кут – 2:0. Хто б тоді подумав, що то буде прощальний матч тієї великої команди, яка розкритися так і не змогла? З високою долею вірогідності можна стверджувати, що до краху першої колумбійської Dream Team призвели все ж не футбольні обставини, а трагедія в Медельїні…

В заключній частині матеріалу, що буде надрукована сьогодні ввечері, читайте, як склалася доля учасників першої колумбійської команди мрії.