Ювіляру присвячується. Видатні матчі Блохіна-гравця

Сьогодні, в день свого 60-річчя він проведе відкрите тренування київського «Динамо» напередодні матчу четвертого туру Ліги чемпіонів проти португальського «Порту». З того часу, як Олег Блохін в 17-річному віці зіграв свій дебютний у складі киян матч в Тбілісі проти місцевого «Динамо» минуло майже 43 роки. Зрештою, склад українців тоді, 25 листопада 1969-го, в матчі останнього туру чемпіонату СССР був молодіжним. Звідси й прогнозована поразка – 0:2. Свої найяскравіші матчі Олег Блохін зіграє трохи згодом. Їх було чимало, проте UA-Футбол вирішив обрати найбільш знакові. Не претендуючи на істину в останній інстанції, пропонуємо ті зустрічі в хронологічному порядку.

26 травня 1973 року

Відбірний матч до чемпіонату світу-1974

СССР – Франція - 2:0 (0:0)

Голи: Блохін 81, Онищенко 84

СССР: Рудаков, Дзодзуашвілі, Хурцилава (Федотов 75), Ловчев, Капличний, Васенін, Мунтян, В. Кузнєцов (Ольшанський, 60), Андреасян, Онищенко, Блохін

Франція: Барателлі, Бруассар, Ростаньї, Ґардон, Трезор, Кітте, Флок (Мезі 46), Мішель, Ревеллі, Ш’єза, Берета

Судья: Біверсі (ФРН)

Москва. Центральний стадіон ім. Лєніна. 75 000 глядачів.

В цьому матчі радянській збірній, щоб посісти в дев’ятій відбірній групі перше місце, вартувало не програти. Не дивлячись на поразку від французів в стартовому поєдинку в Парижі, команда СССР на фініші випереджала своїх майбутніх суперників на одне очко. Все через те, що французи примудрилися програти і зіграти в нічию з потенційним аутсайдером – збірною Ірландії. Проте не скажеш, що наставник радянської збірної Євген Горянський обрав на вирішальний матч оборонний варіант. Навпаки, він випустив трьох нападників. На флангах діяли кияни Блохін і Онищенко, на вістрі – Андреасян. Блохіна при цьому опікав Бруассар. Втім, атакувальне тріо замучило французьку оборону своїми переміщеннями й змусило гостей часто помилятися.

Блохін виглядав найактивнішим. Він міг забити ще в дебюті, після триходівки, розпочатої Васеніним і Ловчевим. Наприкінці першого тайму Олег добре бив головою, але французів, витягнувши м’яч з «дев’ятки», врятував Барателлі. Розвязка настала в ендшпілі гри, коли гості, яких влаштовувала лише перемога почали розкриватися. В одній з таких ситуацій Андреасян зробив передачу на хід Блохіну. Стоппер гостей Трезор перервати пас не зумів, а в швидкості нападникові програв. Назустріч Олегові трохи авантюрно кинувся Барателлі. Форвард прокинув м’яч повз воротаря й відкрив рахунок. Через три хвилини Онищенко замкнув простріл Федотова справа й зняв питання про переможця – 2:0.

Втім, зіграти на чемпіонаті світу з політичсних мотивів Блохіну в 1974-му не судилося. Радянська збірна не поїхала на стиковий матч до Чилі, відреагувавши таким чином на військовий переворот Піночета.

9 червня 1974 року

Матч 13-го туру чемпіонату СССР-1974

«Динамо» Київ – «Зеніт» Ленінград – 5:0

Голи: Трошкін 22, Блохін 23, Блохін 43, 4:0 Блохін 48, Блохін 62, з пенальті

«Динамо»: Рудаков (Самохін 80), Буряк, Матвієнко, Фоменко, Решко, Трошкін, Мунтян, Онищенко (Шепель 75), Колотов, Веремеєв, Блохін

«Зеніт»: Олейник, Дерьомов, Лохов, Голубєв, Загуменних, Садирін, Стрепетов, В’юн (Трембач 57), Ніколаєв, Хромченков, Казачонок

Суддя: Руднєв (Москва)

Київ. Центральний стадіон. 30 000 глядачів.

То був матч, який майже вирішив долю золота в чемпіонаті СССР-1974. До 13-го туру ленінградці постійно йшли попереду, а наставники киян Валерій Лобановський і Олег Базилевич чітко дотримувався обраної стратегії. Команда виступала під навантаженнями, чередуючи домашні перемоги з виїзними нічиїми. Тренери зуміли підвести команду до основного матчу на функціональному піку. Динамівці просто літали по полі, яке було важким через страшенну зливу й з легкістю зняли питання про переможця ще до перерви.

Олег Блохін зробив перший в кар’єрі «покер», ставши на той момент лише третім гравцем «Динамо», кому вдалося забити чотири голи в одному матчі. До нього стільки ж у ворота ленінградського «Спартака» в 1938-му забивав Макар Гончаренко, а 1962-му «четвірку» в ворота єреванських спартаківців поклав Андрій Біба. Цікаво, що згідно нинішніх судівських деректив Блохін міг завершити матч з «Зенітом» на 25-й хвилині, коли намагався виховати оборонців суперника за грубу гру з допомогою сили. Втім, тоді такі речі каралися попередженням.Так чи інакше, після того матчу «Зеніт» вже не мав чемпіонських амбіцій, а «Динамо» своє чергове золото оформило дуже переконливо.

14 травня 1975 року

Фінал Кубка володарів кубків-1974/75

«Динамо» Київ - «Ференцварош» Будапешт - 3:0

Голи: Онищенко 17, Онищенко 39, Блохін 66

«Динамо»: Рудаков, Коньков, Матвієнко, Фоменко, Решко, Трошкін, Мунтян, Онищенко, Колотов, Буряк, Блохін

«Ференцварош»: Ґеці, Мартош, Патакі, Медьєші, Юхас, Раб, Сабо, Нілаші (Онхаус 59), Мате, Муха, Мадьяр

Суддя: Девідсон (Шотландія)

Базель. Стадіон «Санкт-Якоб». 10 897 глядачів

На перший в клубній історії фінал єврокубка кияни прибули без Володимира Веремеєва, участь в матчі ще трьох ключових гравців – Онищенка, Мунтяна і Блохіна - була під питанням. Врешті на поли вийшли усі, а Блохін виступав у спеціальній пов’язці на нозі, котра утримувала не зняті шви. Сам нападник потім зізнається, що відчував страшенний біль. Проте гра у виконанні Олега була воїстину видатною.

Вже в дебюті матчу він видав ідеальний пас на Онищенка, а той відкрив рахунок. Наприкінці тайму Володимир дивовижним дальнім ударом справа закинув м’яч за спину Ґеці – 2:0. Після перерви кияни мали вдосталь моментів, аби збільшити рахунок, проте забили лише раз. Блохін, отримавши передачу від Мунтяна, переграв на швидкості трьох оборонців і не залишив шансів воротарю. Європейська преса заговорила про народження нової зірки на повен голос.

20 липня 1975 року

20-й тур чемпіонату СССР-1975

«Динамо» Київ – «Арарат» Єреван – 4:0

Голи: Онищенко 2, Блохін 15, Блохін 44, Блохін 63, з пенальті

«Динамо»: Рудаков, Коньков, Матвієнко, Фоменко, Буряк, Трошкін, Мунтян (Решко 46), Онищенко, Колотов, Веремеєв, Блохін

«Арарат»: Абрамян (Демірчян 46), Геворкян, Саркісян, Мірзоян, Месропян, Андреасян (Іштоян 53), Бондаренко, Погосян, Мартиросян, Заназанян, Н. Петросян

Суддя: Табаков (Москва)

Київ. Центральний стадіон. 90 000 глядачів.

Перед цим матчем кияни лідитрували, а «Арарат», зігравши на гру більше, йшов другим і відставав на три очки (за умови, що тоді за перемогу нараховувалося три пункти). Кияни розпочали гру надзвичайно потужно. Ледь матч розпочався, як Веремеєв ударом здалеку вцілив у поперечину й змусив суперників панічно виносити м’яч за лицьову лінію. Після подачі корнера мав забивати Блохін, але він по м’ячу добре не влучив. «Куля» потрапила до Мунтяна, який миттю знайшов Онищенка – 1:0. А далі був бенефіс Блохіна. Спершу він фантастичним ударом з лінії штрафного майданчика головою замкнув навіс Матвієнка зліва. Потім з передачі Онищенка Олег забив 1500-й гол киян в чемпіонатах СССР. По перерві Блохін реалізував зароблений власними зусиллями пенальті – 4:0. Той матч фактично відкрив динамівцям дорогу до сьомого чемпіонства.

• ФОТО: Виват, Король. Олегу Блохину - 60

9 вересня 1975 року

Суперкубок Європи-1975

«Баварія» Мюнхен - «Динамо» Київ - 0:1

Гол: Блохін (67)

«Баварія»: Майєр, Горсман, Дюрнберґер (Рот 46), Шварценбек, Беккенбауер, Вайсс, Вундер, Цобель, Мюллер, Румменіґґе, Каппельман

«Динамо»: Рудаков, Коньков, Зуєв, Фоменко, Решко, Трошкін, Дамін, Слободян, Колотов, Буряк, Блохін

Суддя: Ґонелла (Італія)

Мюнхен. «Олімпіаштадіон». 32 000 глядачів

На поєдинок проти переможця двох останніх розіграшів Кубка чемпіонів кияни виходили без трьох гравців основи – Віктора Матвієнка, Володимира Мунтяна і Володимира Онищенка. Надодачу в середині тайму в одному з єдиноборств суперники розсікли ногу Віктору Колотову. Втім, капітан матч продовжив. Індивідуально в складі гостей себе проявили два гравці – оборонець Стефан Решко, котрий виключив з гри Ґерда Мюллера і Олег Блохін. Нападник киян в середині другого тайму забив дивовижний за красою гол: стартувавши від бокової лінії в центрі поля, він обійшов п’ятьох оборонців й відправив м’яч в дальній кут воріт Зеппа Майєра. Для господарів то був шок, від якого вони так і не відійшли.

6 жовтня 1975 року

Суперкубок Європи-1975

«Динамо» Київ - «Баварія» Мюнхен - 2:0

Голи: Блохін 40, Блохін 53

«Динамо»: Рудаков, Коньков, Зуєв, Фоменко, Решко, Трошкін, Мунтян, Онищенко, Буряк, Веремеєв, Блохин

«Баварія»: Майєр, Горсман, Дюрнберґер (Гансен 70), Шварценбек, Беккенбауер, Рот, Вундер, Шустер (Торстенссон 78), Вайсс, Румменіґґе, Каппельман

Суддя: Бабачан (Туреччина)

Київ. Центральний стадіон. 100 000 глядачів

Після цього матчу Блохіна прозвали «хвостом ракети». Динамівський нападник оббігав оборонців «Баварії», наче вихор. Коли після матчу наставника мюнхенців Діттмара Кремера запитали, чому він, бачачи, що Шварценбек не може стримати Блохіна, не «приклеїв» до Олега іншого опікуна, відповів: «Бо решта наших оборонців слабші за Шварценбека».

Блохін зробив гру. Спершу він втік від Шварценбека лівим краєм і відправив м’яч в дальній кут, а в другому таймі забив зі штрафного метрів з 25-ти. За великим рахунком, матчі з «Баварією» й принесли Олегові «Золотий м’яч» кращого гравця Європи 1975 року.

12 серпня 1978 року

Фінал Кубка СССР-1978

«Динамо» Київ - «Шахтар» Донецьк – 2:1

Голи: Старухін 15, Блохін 55, Блохін 92

«Динамо»: Юрковський, Безсонов, Балтача, Фоменко, Решко (Колотов 70), Лозинський, Буряк, Онищенко (Хапсаліс 83), Бережний, Веремеєв, Блохін

«Шахтар»: Дегтярьов, Яремченко, Горбунов, Кондратов, П’яних, Рудаков, Латиш (Варнавський 100), Резник, Старухін, Дудинський (Соколовський 91), Сафонов.

Москва. Стадіон «Торпедо». 22 000 глядачів.

Суддя: Ліпатов (Москва)

Для «Динамо», в якому тривав процес зміни поколінь, то був непростий сезон. Перед кубковим фіналом команда Валерія Лобановського посідала в чемпіонаті СССР лише сьоме місце. Гірники йшли другими, знаходячись на відстані однієї перемоги від лідера – «Динамо» тбіліського. В сезоні-1978 «Шахтар» встиг перемогти киян обидва рази – удома й на виїзді. Краще донеччани розпочали й фінальний поєдинок Кубка.

Стартову перевагу вони матеріалізували в гол: після навісу Дудинського фірмовим ударом головою «розмочив» Юрковського Старухін. Втім, надалі на полі була одна команда. Кияни повністю перегравали суперників, а лідерські функції взяв на себе Блохін. На початку другого тайму Олег ударом головою замкнув передачу Онищенка – 1:1. На початку ж додаткового часу форвард, підхопивши м’яч в центрі поля, втік від чотирьох оборонців суперника й пробив в нижній кут воріт Дегтярьова – 2:1.

2 травня 1986 року

Фінал Кубка володарів Кубків-1985/86

«Динамо» Київ - «Атлетіко» Мадрид – 3:0

Голи: Заваров 6, Блохін 84, Євтушенко 87

«Динамо»: Чанов, Безсонов, Балтача, (Баль 39), Кузнєцов, Дем’яненко, Рац, Яковенко, Яремчук, Заваров (Євтушенко 70), Бєланов, Блохін

«Атлетіко»: Фільол, Томас, Клементе, Артече, Руїс, Прієто, Кабрера, Кіке, Да Сільва, Ланбебур (Сетьєн 60) Маріна

Ліон. Стадіон «Жерлан». 45 000 глядачів

В «Динамо» 80-х Блохін був вже не просто нападником, а стержнем колективу. Приміром, в четвертьфінальному матчі проти віденського «Рапіда» Олег безболісно перекваліфікувався в півоборонця і впорався з начебто незвичними функціями чудово. І ще й без гола з поля не пішов. В матчі проти «Атлетіко» Блохін діяв на звичному місці на вістрі атаки, але при цьому працював на оборону на рівні з усіма. «Динамо» той матч виграло надто переконливо, щоб в наставника «матрасників» Луїса Араґонеса після гри залишалися якісь ілюзії. Впродовж матчу ті ілюзії, правда, жевріли. Доти, доки Блохін після знаменитої атаки «віялом» не забив у ворота Убальдо Фільола другий гол. Цьому м’ячу аплодував навіть сектор з іспанськими вболівальниками. І ніхто в той момент не здогадувався, що грав динамівський нападник на уколах.

Матч проти «Гурії» з Ланчхуті 16 листопада 1987 року став Для Блохіна останнім у складі «Динамо». Його 432 матчі і 211 голів у чемпіонатах СССР є рекордом. Який не поб’є вже ніхто. Впродовж наступних двох років Блохін виступав за австрійський «Форвертс», а завершив кар’єру в кіпрському «Арісі». Там матчів з когорти таких, про які ми розповіли вище, не було. Зате тренерська кар’єра Блохіна подарувала йому нові яскраві миттєвості…