Кубок України. "Княжа" - "Львів" - 0:2. Переміг сильніший

«Княжа» - «Львів» 0:2

Голи: Кіцута 60, Худзік 68

ФК «Княжа»: Скрипник , Налигач, Сахно, Антонюк (Курилко 36), Мостовой, Лупашко, Ханас (Малик 84), Курневич, Морозов, Мандзюк, Корольков (Зозуля 56)

ФК «Львів»: Марущак, Каваців, Гальчук, Жданов (Шевелюхін 73), Кіцута, Даньків (Панас 53), Федорчук, Г. Баранець, Гордієнко (Полтавець 46), Б. Баранець, Худзік

Матч 1/16 фіналу Кубка України між «Львовом» і «Княжою» було вирішено зіграти в Добромилі, тож львівські футболісти грали на «Княжій Арені» в ролі номінальних гостей. Попри очікування кубкова гра не викликала ажіотажу і добромильський стадіон не був заповнений навіть наполовину. Можливо, вболівальників злякала погана погода чи цьому є якісь інші пояснення, але така мала кількість глядачів на матчі досить високого (як на Добромиль) рівня щонайменше виглядає дивною. Ті, що прийшли на поєдинок, розділились у своїх симпатіях. Хтось уболівав за ФК «Львів», хтось за «Княжу», а хтось за обидві команди, залежно від того, яка з них була в той чи той момент в атаці.

Чого й слід було очікувати, львів’яни з перших хвилин взяли гру під свій контроль і почали обсідати ворота суперника, проте футболісти «Княжої», яку грали насамперед від оборони, зводили нанівець будь-які спроби «синьо-золотих» відзначитись у воротах Андрія Скрипника. Львів’яни мали територіальну перевагу, тримали м’яч, намагалися комбінувати, однак у першому таймі не створили практично жодного гольового моменту. Вартим уваги може бути хіба що епізод у стартові хвилини, коли Худзік прорвався крізь двох оборонців, віддав м’яч на лівий фланг Борисові Баранцеві, той прострілив у штрафний майданчик, звідки завдав удару Дмитро Гордієнко. Проте «круглий» пролетів повз «рамку» і влучив у зовнішній бік сітки воріт. Небезпечним також стандарт у виконанні Б. Баранця, який невтомно трудився на лівому фланзі і був одним з найпомітніших у матчі. Борис пробивав майже з бокової лінії поля, м’яч летів у дальню дев’ятку, але Скрипник все бачив і встиг відвести небезпеку від своїх воріт.

Команда зі Щасливого намагалася нічим не поступатися своїм суперникам. У першому таймі гравці «Княжої» завдали кілька ударів по воротах Мар’яна Марущака, проте влучити у ствір і змусити львівського голкіпера вступити у гру їм вдалось лише двічі. Особливо небезпечним був удар Володимира Королькова під перекладину незадовго до перерви. І Марущакові нічого більше не залишалось як перевести м’яч на кутовий.

Вже в першому таймі був змушений припинити гру Дмитро Антонюк. У боротьбі за м’яч з Б. Баранцем гравець «Княжої» одержав травму і тренерському штабові довелось робити першу заміну. Замість нього з’явився Олександр Курилко.

Друга половина зустрічі була значно цікавішою. Передусім тому, що глядачі нарешті побачили забиті м’ячі. Блискучу нагоду вивести «Княжу» вперед мав Андрій Ханас, який після пасу Андрія Сахна пробив трохи вище воріт. Особливо гра пожвавилась з виходом на поле Вадима Панаса. Він завдав чимало клопотів оборонцям «Княжої», швидкими проходами змушував захисників порушувати правила. І саме він заробив штрафний, який призвів до взяття воріт. Натомість Роман Полтавець, який по перерві замінив Гордієнка, не зміг себе повністю реалізувати. Там, де треба було грати до кінця, львівський нападник падав і починав випрошувати пенальті. Наприкінці матчу Полтавець мав дві хороші можливості відзначитися (двічі його асистентом виступав Павло Худзік), проте забити гравцеві «Львова» так і не вдалося.

Вже за дві хвилини після своєї появи на полі Панас встиг створити гольовий момент. Він пройшов по лівому фланзі, зробив простріл у штрафний майданчик на Худзіка, і хоча захисники зі Щасливого завадили Павлові пробити, м’яч дістався Полтавцеві. Проте Роман з вигідної позиції пробив неточно і момент було втрачено. Втім, вже незабаром номінальні гості святкували взяття воріт. Оборонці «Княжої» не за правилами зіграли проти Панаса і хоча до воріт було далеченько, це не завадило Анатолієві Кіцуті відкрити рахунок у матчі. Стандарт львівському захисникові вдався на славу. Кіцута красивим крученим ударом закинув м’яч Скрипникові за спину. Очевидно, голкіпер чекав навісу у штрафний майданчик і трохи вийшов з воріт, за що й поплатився – 0:1.

Не встигли гравці «Княжої» спробувати щось створити біля львівських воріт, щоб відновити рівновагу, як львівські футболісти, які після забитого м’яча заграли значно розкутіше, забили вдруге. Худзік відгукнувся на простріл Григорія Баранця з правого флангу і точним ударом відправив м’яча в сітку воріт – 0:2. Зменшити розрив у рахунку міг Владислав Налигач, який головою пробивав після подачі кутового. Проте надійно зіграв Марущак, який впевнено зафіксував м’яч у руках. В останні хвилини зустрічі більше атакували львів’яни, проте довести рахунок до розгромного вони так і не змогли.

Степан Юрчишин:

- Передусім, команда виграла. Кожна кубкова гра дуже важка, адже команди налаштовуються на гру, тому, я думаю, що й сьогодні серед клубів Прем’єр-ліги будуть втрати. Щодо гри, то у нас були деякі помилки. Можливо, після збору, який ми провели в Євпаторії, гравці були трохи втомлені. В принципі, нам вдалося добитися результату і грою я задоволений. Тепер нам дуже потрібні очки в чемпіонаті.

Віталій Левченко:

- Гра складалася з двох таймів. Перший ми провели дисципліновано, гра була досить рівною. Щодо другого тайму, то хто використовує помилки суперника – той і виграє. ФК «Львів» забив перший м’яч, одержав психологічну перевагу і розвинув свій успіх, який вилився у два голи. Я хочу привітати львівську команду з хорошою грою, з перемогою, і побажати, щоб вона не лише в Кубку тішила своїх уболівальників, а й у чемпіонаті набирала очки і піднімалась у турнірній таблиці якомога вище.

- Пане Віталію, Ви якось особливо налаштовували на цю гру своїх підопічних?

- Не можна сказати, що ми якось по-особливому налаштовувались. Ми переглянули гру «Львова» проти «Арсеналу». Побудували свою гру від оборони. Звичайно, львівська команда вища за класом, тому ми не могли грати у відкритий футбол, оскільки тоді могли б пропустити багато м’ячів. Тому ми й грали від оборони, хотіли зловити львів’ян на контратаці. Є моменти, що нам вдалися, а є такі, що не вдалися. Ще раз кажу, це футбол і той, хто використовує помилки – перемагає.

- Де Вам було б краще грати: тут чи в Борисполі?

- Ну, в Борисполі хлопці психологічно перебували б вдома. Сюди ми приїхали десятого вересня, провели тут короткий тренувальний збір. Звичайно, вдома нам було б грати легше. І вболівальники, яких хоча й не так багато, нам би психологічно допомогли. Але нічого страшного: зіграли хороший матч з хорошим суперником.

- Пане Степан, Ви сьогодні вдались до експериментів: Борис Баранець грав зліва, а Даньків справа...

- Сьогодні ми хотіли спробувати всіх гравців, і шкода, що є лише три заміни, тому що є футболісти, які одержали пошкодження після першого тайму (і Жданов, і Кіцута). Ми хотіли подивитися на місцях, де можемо ще щось зробити, змінити. Тож експерименти ніколи не завадять.

- Сьогодні у складі «Княжої» грав ще донедавна Ваш гравець Андрій Ханас. Як Ви оцінюєте його гру?

- Гра Андрія Ханаса мені сьогодні сподобалася. В принципі, він добре працював... Найголовніше, щоб в нього було бажання. Хотілося б, щоб він допоміг футбольному клубові «Княжа» скоріше вибратися з низу турнірної таблиці. У «Княжій» є не тільки Ханас, а й Чепурненко, і Мандзюк у нас був...

- Ви б хотіли спробувати Мандзюка у своїй команді?

- У нас є нападники. Ми ж не можемо всіх забрати. Що тоді залишиться «Княжій»? (сміється) Але Мандзюк дуже багато працював, відкривався. Можливо, він незабивний – це інша річ, а так сьогодні він грав добре.