"Оболонь" - "Ильичевец" 0:0. Нерви і тягар відповідальності

«Оболонь» - «Іллічівець» 0:0

Київ. Стадіон «Оболонь-Арена»

Головний арбітр: Якрослав Козик (Мукачево)

Асистенти: Максим Чертопляс (Херсон), Микола Васюта (Рівне)

«Оболонь»: Березовський – Сапай, Гурський. Пластун, Конюшенко – Лупашко, Корнєв (Месхія 64) ¬– Сибіряков, Б. Баранець, Панас – Тимченко (Мандзюк 64)

«Іллічівець»: Худжамов – Чайковський, Іщенко, Полянський, Тищенко – Пуканич (Окриашвілі 72), Віценець - Кожанов, Ярошенко (С. Шевчук 89), Таргамадзе - Будківський (Федотов 76)

Попередження: Б.Бараенць 47, Конюшенко 79 – Худжамов 87

Лише одного разу за історію протистоянь між «Оболонню» та маріупольським «Іллічівцем» (а також і його попередником «Металургом») перемога була на боці київської команди. Трапилося це в минулому сезоні майже рік тому – 30 квітня 2011 року завдяки голам Ігоря Пластуна та Олександра Мандзюка команда Сергія Ковальця, формально зберігаючи шанси на путівку в єврокубки, фактично гарантувала собі прописку в Прем’єр Лізі на наступний сезон. Здавалося, що та поразка відправляла азовців у першу лігу, але команда Валерія Яремченка зуміла дивом врятуватися, обігравши в останньому турі «Динамо». Цього разу «Іллічівець» приїхав в Київ з вирішеними турнірними завданнями після перемоги над «Олександрією». В той же час для «Оболоні» ціна цієї гри була надзвичайно висока і команді Сергія Конюшенка була потрібна перемога для збереження шансів на виживання. В такій ситуації, з одного боку, на користі «Оболоні» була вища мотивація, але разом з тим на футболістів столичної команди тиснув тягар відповідальності, а суперник міг грати в своє задоволення. І як виявилося, саме останній чинник виявися вирішальним.

«Оболонь» виглядала активніше, але, скоріше, на фоні в’ялої гри суперника і так нічого надзвичайно небезпечного за весь перший тайм створити киянам не вдалося. Єдиний форвард господарів Ігор Тимченко виглядав важкувато і непереконливо у силовій боротьбі. Підтримка атаки з флангів була більш активною, але у Сергія Сибірякова погано йшли традиційні подачі, а Вадим Панас зловживав індивідуальною грою і часто гальмував розвиток атаки, йдучи в обіграш замість передачі чи удару. Втім саме лівому крайньому вдалося створити набільшу загрозу, коли зумів видряпати м’яча у Худжамова і відкотити партнеру під удар. Однак Ярослав Козик зафіксував порушення правил з боку вінгера «Оболоні». Подачі зі стандартів також не вражали ефективністю. Можна згадати лише два неточні удари Пластуна і того ж таки Панаса.

Не кращі справи в атаці були і в «Іллічівця». Маріупольці самотужки нічого не змогли створити, окрім декількох простих для Березовського подач зі стандартів. Але найкращий шанс відкрити рахунок до перерви був саме в гостей. Не витримали нерви у Ігоря Пластуна і захисник в простій ситуації віддав м’яча на Пилипа Будківського організувавши йому досить зручний вихід на ворота. Але форвард гостей біг досить повільно і пробивав вже за активного опору двох захисників і влучив в Березовського. Втім слід віддати належне і голкіперу, який правильно обрав позицію.

По перерві «Оболонь» продовжувала намагатися йти вперед великими силами, але так само не ефективно. Натомість біля воріт Березовського гострота час від час виникала. Олексій Полянський добряче приклався зі штрафного низом, Березовський зумів відбити лише прямо перед собою, але на його щастя троє маріупольців пролетіли повз м’яч. Декілька раз ударних позиціях опинялися Кожанов, Таргамадзе та Будківський, але м’яч після їх ударів пролітав дуже далеко від рамки.

Не дали бажаного результату і заміни у виконанні Конюшенка. Іраклій Месхія, як і в попередній грі невдало увійшов в гру і на полі загубився. Більш активним був Олександр Мандзюк, але функціональна готовність форварда після хвороби виявилася низькою і він не встигав за довгими передачами, а також не дуже вдало приймав м’яча. Можна ще згадати декілька непоганих штрафних на ворота Худжамова, але удар Конюшенка прийняла на себе стінка, а навіси були або неточними, або легко читалися захисниками та Худжамовим. А от «Іллічівець» в контратаці наприкінці гри зумів відправити м’яча в сітку. Після прострілу з флангу Фетодотов з лінії штрафного пробивав в правий нижній кут, Березовський в стрибку зумів витягнути м’яча, але першим на добивання встиг Торніке Окріашвілі, але арбітр в цьому епізоді зафіксував офсайд.

Невиразна гра завершилася цілком справедливою нульовою нічиєю. Для «Іллічівця» це вже мало що означає, а от в «Оболоні» справи погані. Після перемоги «Карпат» над «Кривбасом» від рятівного чотирнадцятого місця команду Конюшенка відділяє 2 очки і збереження прописки можливе лише за умови перемоги над «Чорноморцем» і поразки «Карпрат» в Дніпропетровську (після поразки «Олександрії», про шанси цієї команди на виживання говорити можна лише в теоретичному плані, зважаючи на найгіршу різницю забитих і пропущених м’ячів, а також надзвичайно малу імовірність покращення цього показника у грі проти «Шахтаря»). І от наскільки реальний такий варіант зараз сказати важко. Навіть не зважаючи на гру конкурентів, з такою грою в атаці буде дуже складно щось зробити проти добре організованої команди Романа Григорчука, а тягар відповідальності, а, відповідно, і нервозність футболістів, скоріше за все, буде ще вищим, ніж сьогодні. Звісно, можна не сумніватися, що «Оболонь» буде намагатися боротися до останнього, але чи вистачить майстерності для здобуття бажаного результату наразі сказати неможливо.

Послематчевая пресс-конференция

Геннадий Орбу, тренер «Ильичевца»

- Мне матч не понравился, не зрелищный. Я думаю, он болельщикам тоже не понравилось. Нервная игра как с одной, так и с другой стороны. План на игру, который мы сегодня разработали – играть вторым номером на контратаках – у нас сегодня вообще не получился. В чем причина – мы разберемся уже в Мариуполе. Имея таких скоростных фланговых игроков и не проводить контратаки… много брака… А у «Оболони» был шанс у нас выиграть, чтобы сохранить шансы остаться в Премьер Лиге и я у них не увидел за счет чего они могли бы это сделать. Я думаю, у них был сильно большой груз ответственности. Мы сами в прошлом году были в такой же ситуации, как они в этом году.

- Вам не кажется, что у ваших игроков уже отпускное настроение?

- Физически мы были хорошо готовы. А чисто психологически – да есть такое. Мы уже сохранили прописку в Премьер Лиге, может футболисты думают. Где им провести отпуск, но мы еще об этом не думали. У нас еще осталась одна игра. Будем готовиться.

- Что с Сергеем Яворским? Он у вас почти не играет, а вот в «Оболони» играл регулярно?

- На данный момент он проигрывает конкуренцию. И зная, что он здесь провел два сезона, и если бы мы вели сегодня, образно говоря, 2:0, мы бы обязательно его выпустили бы. А так .при счете 0:0 и человек много не играл. Сразу бросить его в такую игру было бы не правильно с нашей стороны. Вдруг бы мы проиграли, а сказали бы – вот выпустили Яворского… Выигрывали бы 2:0 – он бы обязательно бы вышел.

Сергій Конюшенко, головний тренер «Оболоні»:

- Авжеж я результатом не задоволений. Нічия по великому рахунку нам нічого не дає. Мали моменти в першому таймі, тільки реалізація тих моментів, які в нас були нас підвела, майстерність наших футболістів при виконанні цих атакуючих дій все ж таки не на досить високому рівні. А взагалі, трошки сьогодні була така досить велика кількість втрат. Я можу це пояснити це тільки тим, що, як би ми не хотіли, а результати і турнірне становище десь тисне на футболістів. Від чого і не виправдані помилки, втрати м’яча, і метушливі дії при атакуючих комбінаціях.

- Мандзюк ще не готовий грати всю гру?

- Ви ж бачили. Чудес не буває. Він відіграв настільки, наскільки він може. Розумієте. Він багато пропустив і тренується лише три дні.

- Поки є ще шанс ви плануєте щось радикально міняти?

- Підкажіть, за рахунок чого? Щоб щось змінювати кардинально – треба мати матеріал.