Андрій Русол: "Рамос обирає тактику під кожного суперника окремо"

Колишній гравець, а нині — селекціонер «Дніпра» Андрій Русол коментує гру своєї колишньої команди

— Андрію, дніпропетровці, склалося враження, у неділю не помітили суперника, тож зосередимося на них. Найцікавіший, як на мене, момент стосується тактичної схеми команди в синіх футболках…

— Загалом таке тактичне розташування, що його ми бачили в грі проти «Металурга», команда Рамоса вже використовувала, проте з іншими виконавцями. Отже, дніпряни діяли з п’ятьма півзахисниками: двоє опорних — Ротань і Жуліано, двоє крайніх — Матеус (праворуч) і Коноплянка (ліворуч), а також плеймейкер Алієв. Особливість моделі в тому, що бразилець Жуліано, знаний, насамперед, як диспетчер, центральний хавбек атакувального плану, з приходом Алієва опускається трохи глибше.

— Як ви вважаєте: відтепер «Дніпро» гратиме так постійно?

— Ні. Рамос — сучасний тренер, тому обирає тактику під кожного суперника окремо. Схема, змальована вище, стосувалася виключно матчу з донецьким «Металургом».

— А чи не складно буде гравцям щоразу перебудовуватися?

— Це взагалі не проблема. По-перше, вони професіонали. По-друге, у сучасному футболі тактичні схеми — умовність: просто кожен виконує відведені йому функції, які можуть змінюватися залежно від гри. У цьому й проявляється професіоналізм виконавця: вміти виконувати різні тренерські завдання.

— Недільної зустрічі (як і загалом у сезоні) найкращим у приймаючої команди був Зозуля — гравець, якого «списало» київське «Динамо» і який досі не радував прихильників «Дніпра»…

— Я не можу відповісти на запитання, чому в Романові столичні тренери не розгледіли талановитого гравця — то ви у них поцікавтеся. Наразі ж Зозуля — один із лідерів у Дніпропетровську й оптимальний футболіст для амплуа відтягнутого форварда. Вірю, що він продовжить діяти так і в подальшому.

— Іншим лідером, з усього видно, стає ще один екс-динамівець — Алієв. Однак усім відомий його непростий характер: подейкують, «турнули» Олександра з Києва не в останню чергу через «уміння» ламати внутрішньокомандну атмосферу. Чи не ризиковано запрошувати такого «неблагонадійного»?

— Треба розуміти певні закономірності. Перша: жоден окремо взятий гравець не може кардинально зіпсувати мікроклімат «у роздягальні». Друга: футбол — колективна гра, тому особисті інтереси виконавця мало важать порівняно із загальними. Третя: коли вдало діє вся команда, добре виглядають футболісти поосібно…

Олександр має розуміти: якщо для нього «Дніпро» — перевалочний пункт, йому тут буде складно. Якщо ж він хоче стати частиною успішного клубу, то подолає власні амбіції й гратиме так, як у неділю…