Премьер-лига
Премьер-лига

Премьер-лига - результаты и расписание матчей, турнирная таблица, новости.

Кожанов: В Севастополі ми майже півроку грали надурняк


Кожанов: В Севастополі ми майже півроку грали надурняк

Півзахисник львівських "Карпат" Денис Кожанов в інтерв'ю Українському футболу розповів про своє повернення до Львова, співпрацю з Ігорем Йовічевічем, а також проблеми, які виникли у нього та інших футболістів з футбольним клубом "Севастополь".

- Денисе, насамперед, вітаю із забитим м’ячем!

- Дуже дякую! Мені й досі радісно за той момент, хоча й минуло кілька днів.

- Пам’ятаєте, коли востаннє відзначалися за львів’ян?

- Ой, навіть і не згадаю… Очевидно, років зо три тому.

- 21 травня 2011 року в домашній зустрічі з "Ворсклою" ви зробили дубль.

- Тепер пригадав. Тоді ми програвали — 0:1, потім я двічі забив, але полтавці таки вирівняли рахунок.

- На моїй пам’яті, ви дуже рідко забиваєте ударами головою…

- Це справді так: наскільки пам’ятаю я, досі відзначитися таким чином у мене виходило тільки раз: якось, не пригадую, правда, коли, ударом головою розпечатав ворота "Кривбасу". Й ось тепер — удруге.

- Чому так? У вас же не критичний зріст 171 сантиметр?

- Не критичний, але й невисокий. Справа в тому, що успішно на "другому поверсі" можуть дія­ти тільки футболісти або високі, або стрибучі, а ще ті, хто вміє добре обирати позицію. У мене із цим проблеми, треба більше працювати. Також не забувайте, що я — фланговий виконавець…

- Вам довелося повернутись у "Карпати" після трирічних мандрів. Як проходить ре­адаптація? Чи допомагає те, що Львів однедавна рідне для вас місто?

- Насправді почуваюся дуже доб­ре. Обожнюю це місто! І команду нашу люблю. Щиро радий був вернутися сюди. Поки все в мене складається.

- Якщо не секрет: коли остаточно вирішили перебратися до Львова, як кажуть, "на ПМЖ"?

- Фактично, ледь приїхавши сюди. А коли спливав перший рік перебування в "Карпатах", улітку
2008-го, вже зрозумів, що я хочу тут жити постійно.

- Нині вам знову доводиться трудитись із іноземним тренером. Кілька слів про Ігоря Йовичевича.

- Дуже позитивні враження, бо з ним по-справжньому цікаво працювати. Він же ставить футбол, до якого звикли грати в нашому клубі, принайм­ні, за останнє десятиріччя: швидкий, атакувальний, мобільний. Чимось нагадує мені Ніколу Костова.

- Колишній воротар націо­нальної збірної Ігор Кутєпов дуже хвалить карпатівського наставника: мовляв, за його роботою в молодіжній першос­ті видно, що то прогресивний фахівець.

- Кутєпов правильно підмітив — хорват якраз прогресивний. І це не дивно: він же багато років пробув у Європі, власне, він — звідти, що в усьому відчувається. У нього насправді власне бачення всього — тренувального процесу, побудови гри, яке різниться від того, що прийнято в Україні. Та і як людина Йовичевич хороший: емоційний, передає це нам.

- Дещо неприємний момент: керівництво попереднього клубу "Севастополя" розрахувалося з вами? Якщо ні, то коли обіцяє?

- Звичайно, ні! У всіх гравців уже неіснуючого клубу непогашені борги, причому піврічної давності. Тобто виходить, ми майже шість місяців грали надурняк. Я з колишніми партнерами регулярно передзвонююся, в усіх ситуація аналогічна. У нас же, нагадаю, сім’ї. А головний "красень" у цій ситуації — наш колишній президент Олександр Красильников! Коли "Севастополь" вигравав або виникала потреба перед кимось похизуватися, він кричав: "Я — президент!"; щойно треба платити зарплатню — він миттєво в кущі. Й усе йде до того, що нічого ми так і не отримаємо: до останнього моменту, до кінця травня, нам обіцяли, що заборгованість ліквідують, а тепер кажуть, мовляв, "клубу не існує, то чого ви хочете?"

- Денисе, та ви не зовсім правильно сприймаєте ситуацію! Хто такий Красильников? Він у "Севастополі", як мовиться, обличчям торгував, а гроші давав Вадим Новинський.

- Я розумію це, але ви ж не бачили, як поводився Олександр Ілліч! Він пос­тійно наголошував, що все залежить од нього. Мовляв, він керівник і вирішує справи. А критичного моменту першим сховався, "відійшов од справ".

- Іще одна прикрість: після 2011-го прізвище "Кожанов" більше не з’являлося серед кандидатів до збірноїУкраїни…

- Справді, граючи в Маріуполі та Севастополі, не отримував запрошень… Звичайно, хочу повернутися, зіграти на великому турнірі. Треба працювати. І вірити.

- Із вашого дозволу, торкнемося нефутбольної тематики: ви, як уродженець Маріуполя, тобто Донбасу, мабуть, особливо складно переживаєте тамтешні події…

- Так, дивлюся новини, постійно оновлюю стрічки повідомлень… Дуже страшно. Там справжня біда. Жаль, що нас це зачепило, ще рік тому нічого не передвіщало трагедії. Доб­ре, що місто, де я народився, майже не постраждало.

- Чи залишився хтось із рідних на малій батьківщині?

- Залишилися: брат і бабуся. Тримаю з ними постійний контакт. Вірю, що все налагодиться.

Следите за нами:


Оцените этот материал:
Поделиться с друзьями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Комментарии (1)
Войдите, чтобы оставлять комментарии. Войти
Odyssey68 (Donetsk)
"відійшов од справ".
Переводчику поставить на вид!
Ответить
+1
0


Новости Футбола

Лучшие букмекеры

Букмекер
Бонус

загрузка...