Вадим Євтушенко: Потрібно розуміти, для чого їдеш за кордон: лише заробити чи ще й прогресувати

Знаний фахівець, який свого часу не побоявся спробувати сили у Швеції, гальмом експорту вважає фінансову складову.

- Як гадаєте, чи конкурентоздатні українські гравці на європейських ринках?
- Це дуже складне запитання, і відповіді на нього не знаємо, бо ж ніхто з наших на Захід не їде.

- Чому?

- Ви ж розумієте, є кілька вирішальних факторів, пов’язаних з фінансами: по-перше, ціна на українського футболіста зазвичай непомірно висока для європейських клубів. Вони вміють рахувати гроші, а тому переплачувати не будуть. Плюс зарплатня: чи запропонують її принаймні таку ж, як удома, а якщо й запропонують, то у Європі дуже жорстке оподаткування.

- З ваших слів розумію, що можемо передати привіт ліміту на легіонерів, через який штучно завищуються контрактні умови доморощеним виконавцям?
- Певно, що так, та є ще й психологічний бар’єр. Більше того, там і жити дорожче, ніж у нас. Хоча, справді, з професійної точки зору, для збірної України було би дуже добре, аби наші футболісти грали за кордоном.

- Зрозуміло, що про представництво у топ-чемпіонатах нам доводиться мріяти, та водночас вас хіба не дивує той факт, що ми досі не опанували ринки ліг другого ешелону - скажімо, Польщі, Бельгії, Голландії?

- По-перше, я не став би порівнювати ці всі чемпіонати, хоча пограти у тій же Бельгії, Голландії або десь у Скандинавії - великий плюс. Звідти можна і в топ-першість потрапити. Дивуюся? Ні, вже пояснив, чому.

- Що краще: вештатися по орендах, сидіти в маріупольському "Іллічівці" чи набиратися досвіду десь за кордоном, тим самим збільшуючи свої шанси на гідне працевлаштування у майбутньому? Маємо свіжий приклад з Люлькою…
- Знаєте, на цей процес можна дивитися по-різному. Повторюся: з професійної точки зору матимемо лише плюси. Та виїхати непросто, бо там молодь опиняється без опіки, у чужому середовищі, де тебе дуже жорстко оцінюють.

- З останніх ваших слів розумію, що у нас банально не відпрацьований відповідний механізм.- Мабуть. Може, нашим клубам і справді варто підтримувати стосунки з іноземними колегами на кшталт того, що зараз робить київське "Динамо" стосовно "Евіана" та "Слована".

- Вадиме Анатолійовичу, мені здається, що проблема штучно створена, бо, по-перше, клуби не зацікавлені в експорті, а агентам простіше привезти до нас легіонера…
- Ну, в нас є й інші ринки, приміром, азійський. Розумієте, тут велику роль відіграє також мовний бар’єр. Справді, молодь зараз вивчає іноземну, та однієї англійської подеколи замало. Якщо ж узагальнювати, то потрібно розуміти, для чого їдеш за кордон: лише заробити чи ще й прогресувати.

- Заробити - це радше в Азію…

- Певно, що так.

- Не так давно ви працювали з полтавською "Ворсклою". Вам зустрічалися гравці, які дуже хотіли пограти бодай у чемпіонатах другого ґатунку, але в Європі?
- Складно сказати, бо такі теми не обговорюються. Що ж до позиції клубу (яка теж дуже і дуже важлива), то він, логічно, всіх найобдарованіших хоче зберегти у своєму складі…