Андрій Гурський: "Пошукаємо, де недопрацювали"

Капітан «зелено-білої» молодіжки Андрій Гурський у стартовій половині першості в кожному з матчів вів за собою команду. Перед зимовими зборами йому не пощастило – травма змусила капітана на певний час покинути футбол. У матчі проти «Чорноморця» прізвище Андрія нарешті з’явилося у заявці на гру, але на полі він так і не з’явився.

– Тренуюся уже близько трьох тижнів. Буквально тиждень тому почав займатися у загальній групі разом з командою. Перед тим працював за індивідуальною програмою, відчував, що все нормально і можу повертатися на поле. Зараз мені необхідно наздогнати усе те, чого через травму не зумів зробити на зборах. Швидко набираю свою звичну форму, бо дуже скучаю за грою. Вже відчуваю у собі сили виходити на поле й допомагати хлопцям.

– Травма не нагадує про себе?

– На щастя, все гаразд і нічого не болить. Нормально бігаю, займаюся. На початках трохи боявся робити різкі рухи, прискорюватися. Також остерігався відчуття повторного болю. Але порухався туди-сюди і звиклося. Вдалося перебороти страх. Щасливий, що все добре. Фізично ще трішки важкувато, але найближчим часом наздожену все, що пропустив.

– На грі проти «Чорноморця» ти уже сидів не на трибунах, а на лаві запасних. Роман Толочко планував твій вихід на поле?

– Чи думав тренер випускати мене – не знаю. Це його вибір кого, коли і ким замінювати. Звичайно, я хотів вийти пограти. Але Роман Любомирович ще не дав мені змоги показати себе в офіційній грі. Сподіваюся, що до наступного матчу підійду у кращій формі і матиму шанс допомогти команді.

– В останніх трьох матчах молодіжка «Карпат» грає значно слабше, ніж на початку сезону. Як вважаєш, у чому причина ослаблення гри?

– У нас зараз багато людей, котрі не можуть грати з різних причин. Ще відновлюється після травми Бідловський, хворів Сагайдак, Мартинюк от два матчі пропускав. Проти «Оболоні» не грав один з лідерів команди – Луцик. Але при тому я не можу сказати, що у грі проти киян хлопці виглядали слабшими за суперника. Навіть без одного гравця добре трималися і робили все як треба. Київський матч для нас став холодним душем. Я дивився відеозапис гри і можу стверджувати , що на поразку наша команда не заслуговувала. Хлопці боролися до кінця, як і в усіх інших матчах: хотіли забити, відігратися. Цілком може бути, що вже трохи звикли до одного складу і через те зараз доводиться важче перевчатися. Ми стараємося вигравати і допрацьовувати все до кінця. Не все, як бачиш, зараз виходить, але будемо виправляти помилки.

– Чи зараз є ще якісь фактори, крім кадрових, які впливають на гру?

– Начебто все решта в нормі. Та й так хлопці молодці: і в пас стараються грати, м’яч відбирати, коли тільки втратили, вперед ідуть. Ми думаємо, що у нас не так, шукаємо, де недопрацювали. Не хочеться на фініші втратити те, до чого так довго йшли. У четвер виграли у «Чорноморця» – це важливий момент в психологічному плані.

– Скоро до Львова приїдуть команди-переслідувачі «Карпат» у першості. Хто може завдати більше неприємностей – «Динамо» чи «Шахтар»?

– Перед ними треба виграти в «Закарпаття». А це буде дуже непросто. Останні матчі вони програвали з різницею лише в гол чи унічию грали, навіть вигравали – не така уже й слабка команда. У них є сильний бойовий дух. Часто чую, як нас називають найстаршими. Але у решті команд також не діти після школи грають. Зараз усі можуть показати сильну й доброякісну гру. Тим паче, під закінчення чемпіонату старання подвоюються. Тому всі наступні матчі будуть досить важкими і надзвичайно відповідальними. А щодо ігор проти «Шахтаря» і «Динамо», я не ділитиму їх на слабшу, сильнішу чи важливішу. Одне скажу, на них ми будемо вдвічі сконцентрованішими. Кожен наш гравець повинен бути вдвічі сильнішим і краще підготовленим, аніж суперник, тоді ми переможемо.