Выигранные подборы и силовая борьба - Шевченко назвал секрет успеха в матче против Швеции

Сьогодні навмання увімкнув канал Футбол і потрапив на гру Україна - Швеція... 2012 року. І подивився майже увесь матч! Здавалося би - результат давно відомий, але я отримав справжнє задоволення і вважаю, що тренерський штаб нашої збірної обовязково мав показати цю гру, особливо - нашій молоді, яка наврядчи памятає її деталі. Так, тоді був зовсім інший склад і шведів, і наших (Пятов, який ловив мячі намертво, Гусєв, який закривав увесь правий фланг і в захисті, і в нападі, Хачеріді, який не лише знімав усі верхні мячі з височенних шведів, але й не програв Ібрагімовичу навіть вільну боротьбу та самбо, Назаренко, який дирегував командою, як Тосканіні, Коноплянка та Ярмоленко в ролі потужних крил, Воронін та Шева на вістрі, а на заміни - Мілевський, Ротань, Девіч...), але традиції та манера гри не змінилися.9 років тому шведи грали жорстко, навіть грубо, дехто навіть підлувато (наприклад, на останніх хвилинах Елмандер навмисно врізав коліном по нижній частині спини Михалику; втім, можливо швед знав щось про Тарасика вже в 2012). А перемогли ми тоді не лише завдяки дублю Шеви та шаленій підтримці стадіона, але й тому, що не поступалися шведам жодним сантиметром поля. Втрачали мяч - і тут же відбирали, нас збивали, а ми продовжували бігти вперед... Чи є в сьогоднішніх наших гравців такі самі сталеві бейці, чи там суцільний кисіль - скоро побачимо.