Перша ліга. "Львів" - "Динамо-2" 3:0. Три по три

"Львів" - "Динамо-2" 3:0

Голи: Мандзюк 29, 82, Б.Баранець 75 (пен.)

ФК “Львів”: Ситников, Ковальчук, Гальчук (к), Ільків (Мостовий, 83), Романюк, Худзік (Козак, 79), Б. Баранець (Мачуленко, 88), Лупашко, Шептицький (Зозуля, 69), Мандзюк, Чепурненко (Панас, 63)

“Динамо-2”: Рудько, Допілка, Новак (к), Бутенін, Родіна, Кушніров, Сахневич (Сухоцький, 55), Морозенко, Суарес (Рибалка, 46 (Боровець, 84), Коваль, Гаврась (Єрьоменко, 46)

Попередження: Лупашко, 4, Ільків, 61, Панас, 83, Зозуля, 90+2 — Сахневич, 32, Кушніров, 90+2

У порівнянні із попереднім матчем Альґімантас Любінскас зробив одну заміну. Замість Григорія Баранця, котрий пропускав звітну гру через перебір жовтих карток, на полі з'явився Чепурненко. Вперше у весняній частині чемпіонату, до слова, і одразу в основі. Решта — без змін. Ситников у воротах, пару центральних оборонців склали Гальчук та Ковальчук, зправа грав Романюк, зліва — Ільків. На позиції опорного півзахисника діяв Лупашко. За півоборону відповідали (зліва на право): Худзік, Борис Баранець й Чепурненко. І третій матч поспіль “Львів” грає із двома нападниками: Мандзюком ліворуч та Шептицьким, відповідно, праворуч.

Із розташуванням футболістів “Динамо-2” було куди складніше. Утім, про все за порядком. Розпочали кияни матч за тією ж схемою 4-1-4-2, що й “львів'яни”. Ворота захищав Рудько. У захисті (зліва на право) діяли: Кушніров, Допілка, Родіна та Новак. Бутенін грав “опорника”. Позицію центрального півзахисника закривав Суарес, зліва грав Морозенко, зправа — Сахневич. Пару нападників склали: Коваль та Гаврась. Але так тривало не довше п'яти стартових хвилин. Потім загадковим чином зник лівий півзахисник. Морозенка тягнуло до гри в центрі та під нападаючими, Суарес теж, схоже, не надто бажав закривати дану позицію. Йому, вочевидь, у центрі зручніше було. Час від часу лівого півзахисника грав лівий захисник Кушніров, однак у нього й в обороні роботи вистачало. Так що на правому краю середини поля практично весь перший тайм самотньо, випрошуючи у партнерів м'яч, відбігав “львів'янин” Чепурненко. А вони його чомусь вперто не помічали, чомусь їх тягнуло атакувати протилежним, лівим флангом. Щоправда, як-то кажуть, до пори, до часу. На 29-ій хвилині матчу Романюк запустив по правому флангу Чепурненка, останній спокійно пробіг із м'ячем метрів з десять, наблизився до лінії карного майданчика, прострілив, а Мандзюк на дальній штанзі успішно замкнув передачу — 1:0.

Утім, ще до цього епізоду “львів'яни” створили чимало небезпечних моментів поблизу воріт Рудька. На 14-ій хвилині Гальчук головою ледь не дотягнувся до м'яча після навісу Ільківа. Шість хвилин по тому зобов'язаний був відкривати рахунок Шептицький. Худзік зліва навісив, Родіна проскочив повз круглого, нападник зорієнтувався миттєво, проте влучив у зовнішній бік сітки. До речі, не всі глядачі це помітили, а тому більшість з них зірвались із сидінь після удару Шептицького. Одним словом, зробили щось на кшталт генеральної репетиції перед вже вищеописаним голом Мандзюка.

Але не варто дамати, що “Львів” без проблем перегравав “Динамо-2”. У першій половині зустрічі усе було далеко не так. “Динамівці” боролися на кожному клаптику поля, володіння м'ячем у відсотковому відношенні було приблизно 55 на 45 на користь господарів поля. Інша річ, що столичні футболісти часто зловживали шкіряним, забували, що футбол — це не ідивідуальна, а команда гра. Тому до ударів по воротах справа майже не доходила. Як правило, гості втрачали м'яч на підступах до штрафного майданчика “Львова”.

Містяни, натомість, грали набагато простіше. Захисники шукали півзахисників, а останні пасували ще далі: у напрямку Мандзюка чи Шептицького. Така елементарна манера гри принесла чимало клопоту оборонцям “Динамо-2”. На 42 хвилині зустрічі, Чепурненко, пройшовши Коваля, навісив на Мадзюка, той головою ще далі: на праву бровку на Худзіка. Павло зумів прийняти м'яч, на замасі прибрав Кушнірова, а от над ударом вартувало б потренуватися. Худзік, з вигідної позиції, пробив несильно і прямо в руки голкіперу столичного клубу. Під кінець першого тайму класно здалеку стріляв Лупашко, однак Рудько зумів ліквідувати загрозу. З атакувальних дій киян у першій половині зустрічі можна відмітити лише удар Морозенка з метрів тридцяти. Ситніков не зумів одразу зафіксувати м'яч, однак, на щастя, для господарів ніхто з киян не знаходився у даному епізоді поблизу “львівських” воріт.

Як влучно висловився на післяматчевій прес-конференції наставник “Динамо-2” Геннадій Литовченко, будь-яка команда грає настільки, наскільки дозволяє їй суперник. А київський клуб дозволяв “Львову” робити із ним все, що той хотів. Хотіли бити здалеку — били, хотіли виходити віч-на-віч — виходили. Щоправда, господарі не завжди використовували такі подарунки гостей. Ільків вивів Б. Баранця на рандеву із Рудьком, проте містянин із гострого кута у боротьбі з Рибалкою не зумів нанести результативного удару. На 67-ій хвилині, прекрасну нагоду збільшити перевагу своєї команди змарнував Шептицький. Хтось із партнерів з центра поля закинув на Олега. Нападник Рудька виперидив і обіграв, Родіна теж прибрав, але не влучив у площину воріт. Сім хвилин по тому Допілка і той же Родіна збили у власному карному майданчику Мандзюка. Суддя, після декілька секундних роздумів і погляду в бік лайнсмена, таки вказав на одинадцятиметрову позначку. А Борис Баранець розвів м'яч та кіпера гостей по різних кутах — 2:0.

Остаточний рахунок матчу на 82-ій хвилині встановив Мандзюк. Лупашко в центрі поля обікрав Родіна, одразу віддав на Козака, останній, пройшовши лівим флангом, відпасував у карний майданчик на Мандзюка, а той спокійно переправив круглого у ворота — 3:0. Між іншим, “Львів” вже у третьому матчі поспіль забиває у ворота суперників три голи.

Тепер про футболістів. Гру всіх не оцінюватиму, зупинюсь лише на тих, що найбільше запам'ятались. У Прем'єр-лігу “Динамо-2”, згідно регламенту, не можна, відтак, головним його завданням є вирощування талановитої молоді. З цим воно безсумніву справляється. І написати щось погане про когось із гравців столичної команди, рука не повернеться. Всі старалися. Тим не менше хочеться виділити Морозенка і Новака. Перший хоч і не міг знайти собі на полі місця (то зліва у півзахисті грав, то в центрі, то під нападниками, а в деяких моментах навіть на позиції центрфоварда з'являвся), утім, приніс чимало користі своїй команді: більшість атак “Динамо-2” розвивались саме через нього. А Новак довів, що капітанську пов'язку носить недарма: сміливо йшов у боротьбу, не боявся отримати по ногах, одним словом, не раз виручив команду.

У складі “Львова” безумовно найкращим був Мандзюк. Відзначився дублем, був активним протягом усього матчу. Які ще докази потрібні? До слова, Олександр забиває вже у третьому матчі поспіль і зараз має на своєму рахунку 11 голів, що є другим показником у списку бомбардирів ліги. Сподобалися Худзік й Борис Баранець, Чепурненко хоч і далекий ще від оптимальної форми, проте у звітному матчі виглядав непогано. Надійно відіграв захист: Романюк, Гальчук, Ковальчук та Ільків встигали не лише руйнувати атаки суперників, а й активно йшли вперед, розпочинали наступальні дії власної команди.

Геннадій Литовченко, головний тренер “Динамо-2”:

- Будь-яка команда грає рівно настільки, наскільки дозволяє суперник. У першому таймі хлопці виконували настанови, другий — повністю провалили. Перший гол пропустили через помилку захисників, а в другому таймі, на жаль, не змогли вирівняти гри.

- Важко було грати проти ФК “Львів”?

Звісно. У нас грають молоді хлопці. До того ж склад часто змінюється. Кожного року приходить по шість-сім нових гравців. Зараз в нас виступають в основному футболісти 1992 року народження, в наступному сезоні будуть уже з 1993 року народження. І їм важко грати з командами, що борються за вихід у Прем'єр-лігу. Проте саме завдяки таким матчам вони набираються досвіду.

- Рибалку чому замінили на Боровця?

- Він не підсилив гру, а навпаки — гальмував атаки.

- Хто грав на позиції лівого півзахисника?

- Суарес там діяв, Морозенко... Вони мінялись.

Альґімантас Любінскас, головний тренер ФК “Львів”:

- Якщо не потрапляють у пусті ворота, якщо Худзік не викорустовує свій момент... Правильний рахунок - це 5:0, а не 3:0. Одначе рахунок і гра це різні речі. Скажу, що суперник намагався нас пресингувати, доклав чимало фізичних зусиль, але клас нашої команди вищий.

Перший гол забили так, як планували. Ми переглядали матчі “Динамо-2” і бачили як вони неправильно грають в лінію.

- Заміна Шептицького була запланована чи ви його через нереалізований момент зняли з поля?

- Я не настільки дурний, щоб одразу міняти футболіста, якщо він не використав свій момент. Зозуля в останніх двох матчах віддав дві гольові передачі, так що треба було дати зіграти йому і решті футболістів. Забив би Шептицький раніше, ми б скоріше молодих випустили. А так, заміни дещо затягнулися. Забили б швидше, швидше б Ільківа замінили, бо наступний матч він пропускатиме. Мостовий довше б пограв.

- Сьогодні вперше у сезоні зіграв Чепурненко. Як вам його гра?

- Наразі все нормально. Думали: одразу випускати його чи на заміну. Вирішили, що відразу. До хорошої гри йому ще далеко. Але тішить те, що є конкуренція.

- Мандзюк сьогодні дублем відзначився...

- Мандзюк нормально рухається. Має моменти, реалізовує їх. З іншого боку, може, йому й на краще, що ми перейшли на гру з двома нападниками, відмовились від тієї дрібної гри в середині поля.

- З вашої точки зору, відсутність Григорія Баранця була помітна на полі?

- Важко сказати. Результат хороший, команда виграла, мала моменти, практично не дала супернику створити моменти. У них практично не було нагод забити. У наступному матчі Григорій уже гратиме, одначе не буде Ігоря Ільківа.

- Може, варто спробувати зіграти з трьома нападниками?

- Можна спробувати й з чотирма. Не від назви залежить хто в атаці грає. Наші півзахисники активно йдуть в атаку. В сьогоднішньому футболі нападник може відтягнутися, а на його позиції діятиме півзахисник, або й навіть захисник. У нас Ільків грає по вьому флангу.

- Панас отримав жовту картку на рівному місці. Проводитимете виховну роботу?

- Так, привеземо психолога з Бразилії (сміється — авт.). Він сам усвідомив свою помилку. Вимог до футболістів є багато... Їм сьогодні було сказано, щоб на розминку вийшли у щитках, були готові до матчу... Але все одно не всі виконали настанову. Одним словом, будемо говорити.

Мої українські колеги інколи поюбляють у таких випадках щось сказати в адресу футболістів. У мене інший підхід. Ми говоримо з гравцями, але не ображаємо їх.