Сергій Шиманський: "Спробую об’єднати "Ниву" та СДЮШОР"

Вдруге тернопільську «Ниву» очолив корінний тернополянин, у недавньому минулому гравець цієї команди Сергій Шиманський. Як і п’ять років тому, коли «Нива» виступала у другій лізі, так і нині, в першій лізі, – команда перебуває у хвості турнірної таблиці. Журналісти «Номер один» поцікавились у пана Сергія безпосередньо перед виїздом команди на чергову календарну гру до Молодіжного, як він погодився у такий скрутний час очолити команду і які в нього плани на майбутнє.

Кістяк «Ниви» буде з місцевих вихованців!

– На яких умовах співпрацюватиме з ФК «Нива»?

– Президент ФК Степан Рубай після останніх незадовільних результатів запропонував мені очолити «Ниву» та готувати її вже на наступний сезон. Я ж погодився попрацювати з командою 4 матчі, які залишилися до завершення чемпіонату, а тоді ще раз маємо зустрітися з керівництвом та детальніше обговорити умови співпраці. Зрозуміло, що «Нива» вже вилетіла з першої ліги, а тому в матчах, що залишились, жодних турнірних завдань не ставимо. Продивлюся футболістів і для себе буду вирішувати, з ким варто продовжувати працювати, а з ким доведеться розпрощатися.

– Тобто Ви у команді на посаді виконуючого обов’язки головного тренера?

– Для себе так вирішив. Згодом тренерський та адміністративний штаб, з яким я б хотів працювати, викладуть свою позицію майбутнього «Ниви», натомість керівництву клубу вирішувати – приймати її чи відхиляти.

– Кого Ви бачите своїми помічниками?

– Моїми помічниками бачу Сергія Хоменка, Матвія Николайчука та Андрія Яблонського. У людей, які в тій чи іншій мірі творили історію тернопільського футболу, є бажання відродити колишню славу «Ниву». І це відродження бачу завдяки залученню левової частки місцевих футболістів. Водночас розумію, що без гравців з інших регіонів нам не обійтися, але вони мають бути хоча б на голову сильнішими за доморощених гравців.

– А як же подолати той стереотип, згідно з яким тренери, які працювали в Тернополі, не бачили у тернопільських футболістах перспективи?

– Часто задаю собі питання: чому тернопільські тренери та місцеві вихованці не затребувані в Україні? За це потрібно комусь відповідати, адже щороку ДЮСШ випускають футболів, які не можуть ніде зіграти. Відповідь проста: тренери, які останнім часом працювали в Тернополі, не зацікавлені працювати з місцевими, на них не звертають уваги, а привозять з собою футболістів, і коли їх звільняють, усі вони залишають «Ниву». Називати можна будь-які причини, навіть те, що вони не вміють грати у футбол, і до певної міри це правильно. У молодого футболіста основний недолік – його потрібно вчити, водити за руку, постійно розповідати, адже дитячий і дорослий футбол – це дві різні категорії. А цього ніхто не хоче робити, бо їм потрібен результат уже сьогодні.

– А чи є у нас молодь, яка вже сьогодні готова гідно представляти область на майстрівському рівні?

– Вона є, її лише потрібно вчасно розгледіти. Скажімо, ті ж вихованці тернопільського СДЮШОР Тарас Кутко та Андрій Шмигельський, які виступали за козлівські «Товтри» (пан Сергій тренував тамтешню команду – авт.) на першість області були футболістами досить хорошого рівня. Вони погоджувались виступати за «Ниву» за мінімальні гроші, «рубатися» за неї, але, на жаль, у них тренери не бачили перспективи й обидва подалися до… Америки. Окрім них, є ще молоді гравці відповідного рівня. До того ж є розуміння з боку тренерів СДЮШОР, «Педліцей», «Соколят» щодо співпраці з «Нивою», адже ми працюємо на один результат і метою кожного тренера є те, щоб вихованець «засвітився» у великому футболі.

– А чи немає бажання стати ініціатором об’єднання всього футболу на Тернопіллі з «Нивою»?

– Якщо дасть Бог, і я залишусь у «Ниві», то спробую об’єднати «Ниву» та СДЮШОР. Директор футбольної школи Володимир Філіп уже погодився на співпрацю. Якщо «Нива» не матиме своєї дитячої школи, то немає змісту там працювати.

«За належно виконану роботу має бути відповідна винагорода»

– Ваш попередник працював безоплатно, футболісти практично не отримували платні. Чи погоджуєтесь Ви і Ваша команда працювати на таких же умовах?

– Немає змісту працювати там, де немає мінімально необхідних умов. Є дуже багато роботи, але я і люди, з якими планую працювати, не боїмося цього. Але щоб вимагати від футболістів віддачі на футбольному полі, повинна бути фінансова мотивація. Якщо кожен віддає футболу своє здоров’я, час і т.п., відповідно все це має покриватися. Я не хочу працювати у професійній команді, футболісти якої шукали б шляхи, як підзаробити виступаючи на «область» чи «район». У гравців має бути патріотизм за той клуб, кольори якого вони захищають, водночас вони мають знати, що за належно виконану роботу має бути відповідна винагорода. У когось є сім’ї, яку треба годувати, комусь за навчання потрібно платити, а хто знімає квартиру…

– Який відсоток з нинішнього складу «Ниви» відповідає Вашим критеріям гри?

– Десь близько 50%. І це як доморощені гравці, так і приїжджі. З останніми вже мав розмову на предмет подальшого співробітництва з «Нивою», і вони, якщо будуть виконані певні умови, погодилися залишитись у Тернополі. У тих іграх, які залишились, кожен ще має можливість довести, що може гідно виступати у «Ниві».

– А чи немає бажання вийти самому на футбольне поле?

– Бажання є, але для себе зробив висновок: щоб бути кваліфікованим тренером –потрібно забути по ігрову кар’єру.

– Ви бачите можливість повернення «Ниви» хоча б до першої ліги?

– Той тренерський штаб, про який говорив вище, перед собою ці цілі ставив. Однозначно, що це завдання не одного дня. Один сезон потрібен на обкатку команди, а вже на наступний сезон можна ставити конкретні завдання. Для чого тоді працювати, коли не бачити перед собою цілі?

– Щоб ставити перед командою високі цілі, потрібно належне фінансування. Зрозуміло, що одного Степана Рубая не вистачить. Чи можна очікувати на прихильність до «Ниви» з боку влади?

– Це питання треба спрямувати до керівництва клубу. Від себе можу сказати, що мені не зрозуміла позиція людей, які протягом багатьох років грали у «Ниві», а нині «копають» під командою яму. Чому разом не взятися і не піти до нового губернатора, щоб і влада чимось допомогла команді? Піднявши імідж «Ниви», влада буде комфортно почуватися перед місцевою громадою. На жаль, багато колишніх футболістів переслідують свої особисті інтереси, а не працюють на благо тернопільського футболу.

– Немає образи на долю, адже 5 років тому Ви теж очолили команду, яка була практично без фінансів і сьогодні ситуація повторюється?

– Образа є, але в першу чергу за той стан, в який потрапила «Нива», її емблема та кольори. Мені це болить, адже я цьому клубу віддав багато років свого життя, згодом працював у її тренерському штабі…

– Наскільки відомо, у вас закінчилась тренерська ліцензія.

– Я збираюся рости як тренер, але це можливо, коли ростиме команда. А їхати на переліцензування і не бачити перспективи – немає змісту.

– Що буде з досить перспективною дитячою командою вихованців 1998-2000 р.н., яку Ви тренували?

– Нікому цю команду не віддам, бо неможливо залишити дітей, з якими понад три роки працював. Як тільки батьки дізналися, що я очолив «Ниву», вони телефонують і розповідають, що в дітей з’явилися сльози на очах. В мене немає морального права їх залишити, буду намагатись тренування дітей підлаштовувати під щільний графік «Ниви». Відпочиватиму на тому світі!